Скачати повний текст

У 129 хворих вивчено ефективність фотосенсибілізатора вітчизняного виробництва "Гіперфлав", використання якого у диференційній діагностиці передпухлинних станів, ранньої стадії раку і виразки кардіальної частини шлунка, рефлюкс-езофагіту дозволило підвищити достовірність прицільної біопсії. З приводу раку стравоходу і кардіальної частини шлунка прооперовано 709 хворих. Виконували резекцію стравоходу і кардіальної частини шлунка доступом за Савіних (95) з внутрішньогрудною езофагопластикою шлунком (271) і кишкою (16), відключенням стравоходу (20), екстирпацію стравоходу за Тереком (158), з використанням абдоміноцервікального доступу (116). Після позаплевральної резекції грудної частини стравоходу померли 12 (10,3 %) хворих. Причиною смерті були бронхолегеневі ускладнення (7), арозивна кровотеча (2), тромбоемболія легеневої артерії (1), набряк мозку (1), гостра серцево-судинна недостатність (1). 44 хворим зі стенозуючою неоперабельною пухлиною застосовано лазерну ендоскопічну реканалізацію стравоходу з позитивним ефектом у 43 (97,7 %) з них. Застосування сучасних методик хірургічного лікування і досягнень лазерної техніки сприяє поліпшенню результатів лікування хворих на рак стравоходу та кардіальної частини шлунка.

Наведено огляд літератури, присвячений сучасному стану проблеми лікування раку стравоходу і раку кардіального відділу шлунка. Висвітлено питання хірургічного лікування, променевої терапії, неоад'ювантної радіохіміотерапії, симптоматичного лікування. Подано власні результати радикального лікування 1093 хворих на рак стравоходу і 1719 хворих на рак шлунка з переходом на стравохід. П'ятирічна виживаність у разі раку стравоходу складала 20 %, раку кардіального відділу шлунка - 29 %.

Освещена история становления хирургии рака пищевода. Проанализированы результаты 1093 радикальных операций по поводу рака пищевода, выполненных авторами за последние 30 лет. Показатель пятилетней выживаемости составил 20,2, в том числе у больных со II стадией процесса - 31,2, III - 14,4 соответственно. Описаны оригинальные методики формирования пищеводно-желудочного анастомоза, комбинированной операции с краевой резекцией аорты, билатерального торакотомного доступа.

Представлены математические основы методики индивидуального прогнозирования по методу максимального правдоподобия. По данным обследования 575 больных раком пищевода и 103 больных раком желудка с переходом на пищевод, которым было проведено радикальное лечение, составлены таблицы прогностических индексов, позволяющие определять индивидуальный прогноз. Подтверждена его высокая корреляция с продолжительностью жизни больных. Применение данной методики рекомендовано для составления лечебных схем и формирования групп повышенного риска после проведенной радикальной терапии.

Наведено результати першого досвіду застосування іонів міді для лікування 28 онкологічних хворих. Сульфат міді призначали для прийому всередину, за оригінальною рецептурою, до 60 мг на добу у поєднанні з променевою та хіміотерапією. Встановлено: іони міді підвищують ефективність променевої терапії, що збільшує частоту повної та часткової регресії пухлин майже в 2,8 рази. Поєднання прийому міді лише з хіміотерапією виявилося малоефективним. Після прийому сульфату міді відзначено тривалий та стійкий анальгезуючий ефект. Порушень функцій печінки та нирок внаслідок тривалого вживання препарату не виявлено.

Проведено лікування 22 пацієнтів з поєднанням хронічної рефлюксної хвороби стравоходу та циліндроклітинної метаплазії епітелію з ознаками інтестиналізації (стравохід Барретта). Антирефлюксну операцію виконано 11 (50 %) хворим, резекції стравоходу в межах здорових тканин з одночасною внутрішньогрудною езофагогастропластикою - 4 (18,2 %), операцію Марведеля - Венделя - 1 (4,5 %). У решти 6 (27,3 %) пацієнтів, а також у тих, яким виконано антирефлюксні хірургічні втручання, проведено курс елімінації острівців і ділянок метаплазії засобами ендоскопічної діатермокоагуляції та лазерної фототермії, комплексну медикаментозну терапію. Середній термін спостереження за хворими склав 91 місяців. У 5 (22,7 %) пацієнтів після резекції стінки стравоходу з метаплазією та коригування гастроезофагеального рефлюксу метаплазія не відновлювалася. Подібний ефект спостерігався також у 6 (27,3 %) хворих, яким проводили антирефлюксну операцію або консервативне лікування з елімінацією ділянок метаплазії. У 11 (50 %) пацієнтів зберігалося 10 - 30 % ділянок циркулярної вистілки стравоходу з метаплазованим епітелієм.

Вивчено прогностичні фактори у випадку раку стравоходу і гастроезофагеального раку. Розроблено ефективні методики комбінованого лікування хворих на рак стравоходу з використанням різних методів передопераційної променевої терапії: з розширенням полів опромінення, сполучної радіотерапії, з застосуванням засобів радіосенсибілізації - локальної гіпертермії та сульфату міді. Розширено можливості хірургічного лікування у випадку місцево-поширеного раку стравоходу розробкою нового оперативного доступу та удосконаленням комбінованої операції. Обгрунтовано необхідність виконання хірургічних втручань у осіб літнього віку, запропоновано додаткові засоби підвищення безпеки операції. Розроблено методики імунотерапії, спрямовані на профілактику розвитку рецидиву захворювання після радикального лікування. Розвинуто методики лікування хворих із рецидивами і метастазами. Удосконалено методику індивідуального прогнозування плину захворювання.

Методики хромоендоскопії та оптичної біопсії застосовано у 27 пацієнтів з хронічною рефлюксною хворобою стравоходу (РХС) для вдосконалення традиційної щипцевої біопсії в діагностиці стравоходу Барретта (СБ). Оптичну біопсію проведено з використанням вітчизняного фотосенсибілізатора гіперфлаву та діагностичного комплексу, який складався з гелієво-кадмієвого лазера, спектроаналізатора з комп'ютерною підтримкою та двох світловодів. Криві аутофлуоресценції та флуоресценції гіперфлаву візуалізувалися на екрані монітора комп'ютера, протягом 2 - 3 с здійснювали їх спектрометричний аналіз та оцінювали тип тканини ділянки слизової оболонки, що збільшувало швидкість, чутливість та адекватність процедури ендоскопічного виявлення СБ у 2 (7,4 %) хворих.

Ключ. слова: рак пищевода, рак желудка с переходом на пищевод, комбинированное лечение, иммунотерапия, полипептиды тимуса, выживаемость
Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.433.1-52

Рубрики:

Пухлини стравоходу

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены результаты использования оригинальных методик в комбинированном лечении больных раком пищевода. Проводили предоперационное облучение не только области опухоли, но и регионарного лимфатического аппарата пищевода, а также применяли радиосенсибилизатор - сульфат меди. Применение сульфата меди позволило получить положительный объективный эффект (сумма полной и частичной регрессии опухоли) в 73,8 % случаев, что более чем в 2 раза больше, чем при проведении только лучевой терапии как обычным (27,6 %), так и расширенным (29,2 %) полем. Пятилетняя выживаемость после комбинированного лечения с предоперационным облучением расширенным полем составила 35,8 %, после комбинированного лечения с предоперационным облучением области опухоли - 24,4 %, а после проведения только хирургического лечения - 12,1 %. Разработанные методики по эффективности являются альтернативой широко применяемым в настоящее время предоперационной радиохимиотерапии и расширенной лимфодиссекции. Преимуществами данных методик являются значительная простота и дешевизна лечения, а также отсутствие тяжелых, подчас летальных осложнений.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.433.1-56

Рубрики:

Пухлини стравоходу

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто фактори ризику розвитку пневмоній у хворих, прооперованих з приводу раку травного тракту, методи їх профілактики та лікування. Наведено ефективні схеми периопераційної профілактики й емпіричної антибактеріальної терапії післяопераційних пневмоній у даного контингенту хворих.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.433.1

Рубрики:

Пухлини стравоходу

Шифр НБУВ: Ж26828 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі результатів резекцій стравоходу встановлено, що основними причинами летальних результатів після трансплевральних резекцій стравоходу з одномоментною гастро- або єюнопластикою є респіраторний дистрес-синдром дорослих (РДСД), зумовлений станом шоку та гнійно-септичні ускладнення внаслідок недостатності швів анастомозу або некрозу трансплантата. Відзначено, що для профілактики РДСД необхідна досконала хірургічна техніка зі скороченням часу операції, вплив на реологічні властивості крові, підтримання рівня білка в сироватці крові в межах нормальних показників, забезпечення прохідності дихальних шляхів і повне знеболення з вимкненням вегетативних рефлексів. Частота неспроможності анастомозу залежить тільки від способу його формування. Показано перевагу фомування стравохідно-шлункового анастомозу однорядним ручним швом з огорненням передньою стінкою шлунка за запропонованою методикою - відсутність розходження швів. Методом вибору езофагопластики є використання цілого шлунка, який забезпечується кров'ю після мобілізації тільки правими судинами, що не збільшує ризику розвитку некрозів трансплантата. Доведено, що у порушенні кровопостачання трансплантата після резекцій стравоходу важлива роль належить розладам мікроциркуляції та реології крові, зумовленим розвитком РДСД і дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові (ДВЗ-синдрому). Розроблені рекомендації раціонального проведення післяопераційного періоду для профілактики розвитку РДСД і ДВЗ-синдрому одночасно є профілактикою порушення кровопостачання мобілізованого шлунка.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.433.1-59

Рубрики:

Пухлини стравоходу

Шифр НБУВ: Ж26828 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обговорено сучасний стан проблеми вибору оперативного доступу під час хірургічного лікування раку стравоходу. Розглянуто переваги та недоліки традиційних правосторонньої і лівосторонньої торакотомій, комбінованої тораколапаротомії, а також трансхіатального підходу (доступу без торакотомії). Показано зростаюче значення одночасного використання трьох доступів (торакотомії, лапаротомії та цервікотомії), які дають можливість виконання розширеної лімфодиссекції. Проаналізовано показання та протипоказання до відео-ендоскопічних втручань, а також деякі варіанти доступу до шийно-грудного сегмента стравоходу, що рідко застосовуються.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.433.1-52 + Р569.432.2-52

Рубрики:

Пухлини стравоходу

Пухлини слизової порожнини рота

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Відзначено, що у хірургічному лікуванні раку стравоходу (РС) та раку шлунка з поширенням на стравохід ключовою проблемою є спосіб формування стравохідного анастомозу (СА). В огляді літератури всебічно проаналізовано сучасний стан проблеми: досвід провідних клінік світу у використанні ручного та механічного способів формування анастомозу, переваги та недоліки цервікальних і внутрішньоплевральних анастомозів. Окремо викладено відомості про найновіші відеоендоскопічні технології у лікуванні PC, а також - про безшовні методики формування СА.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.433.1-59

Рубрики:

Пухлини стравоходу

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ