Обговорюються фізичні властивості субзірок. Наведено сучасні фазові діаграми "температура - густина" та "температура - електронна щільність" для речовини надр субзірок. Розраховано сімейство воднево-гелієвих моделей субзірок за умови, що вони сферично-симетричні, не мають осьового обертання, магнітного поля та внутрішніх джерел енергії.

Наведено огляд публікацій, стосовно дослідження фізичних властивостей астероїдів за допомогою космічних апаратів. Розглянуто космічні місії (OAO-2, IUE, FIRSSE, IRAS, "Hipparcos", HST, ISO, MSX, "Galileo", NEAR, DS1, "Smart-1", "Rozetta" та MUSES-C), в рамках яких проводились та будуть проводитись спостереження астероїдів, та основні одержані результати. Обговорено доцільність майбутніх досліджень астероїдів за допомогою космічних апаратів.

Досліджено модель позагалактичного радіоджерела, у якій прискорені в області інжекції (у гарячій плямі) електрони "випливають" в ділянку кокона й еволюціонують у результаті втрат енергії на синхротронне випромінювання. Проаналізовано джерела з магнітним полем і швидкістю розширення релятивістської електронної плазми, що змінюються у міру віддалення від гарячої плями. Промодельовано спектри випромінювання за різних параметрів неоднорідності джерела та з урахуванням реабсорбції випромінювання в середовищі джерела, фрагментованого на волокна. Пояснено "завал", "прикручення" чи "провал" інтегрального спектра, спостережених на частотах 10 - 100 Мгц.

Індекс рубрикатора НБУВ: В665.8

Рубрики:

Темні туманності (пильові)

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одержано стаціонарний розв'язок кінетичного рівняння, яке описує розповсюдження сонячних космічних променів у міжпланетному просторі. Розрахована функція розподілу космічних променів використовується для визначення параметрів розсіювання заряджених частинок високої енергії у міжпланетних магнітних полях.

Запропоновано нелінійний механізм генерації інерціальних альвенівських та електромагнітних хвиль у пиловій плазмі. Як механізм генерації розглянуто параметричну нестійкість, де хвилею накачки є верхньогібридна хвиля, яка розпадається на електромагнітні хвилі (що розповсюджуються вздовж та впоперек зовнішнього магнітного поля) та інерціальну альвенівську хвилю. На базі рівнянь трирідинної магнітної гідродинаміки одержано нелінійне дисперсійне рівняння, що описує трихвильову взаємодію та інкремент розвитку нестійкості. Показано, що в результаті розвитку нестійкості генерація лівополяризованої електромагнітної хвилі відбувається швидше, ніж генерація звичайної електромагнітної хвилі. Розглянутий нелінійний процес може мати місце у магнітосфері Землі, міжзоряних хмарах, кометних хвостах, кільцях планет.

Індекс рубрикатора НБУВ: В632.5в641.8 + В665в641.8

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В640.1 + В665

Рубрики:

Радіоастрономічні дослідження за допомогою ракет та супутників

Дифузна матерія. Міжзоряне середовище

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В665.5

Рубрики:

Магнітне поле Галактики

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Указано, что наблюдения за аннигиляционной линией 0,511 МэВ внеземного происхождения позволяют получать информацию не только о наличии позитрон-электронных пар, а и об их энергии (а следовательно и скорости) в момент аннигиляции, о направлении движения относительно Земли и расстояниях до источника этих пар и о некоторых свойствах среды, в которой произошла аннигиляция позитронов. Показано, что образование позитрония в пылевой космической плазме с большой концентрацией заряженных частиц пыли может происходить посредством как процессов взаимодействия позитронов с атомами H и свободными электронами, так и процессов взаимодействия позитронов с заряженными частицами пылевой космической плазмы. В такой плазме возможен практически 100 %-ный выход позитрония, о чем говорят экспериментальные данные космической лаборатории "Интеграл". Определенный по величине коэффициента диффузии размер частиц пыли в космической плазме превышает величину порядка 100 нм. Размер пылинок сопоставим с длиной диффузии позитронов, 0,01 - 1 мкм, и начальная энергия позитронов может составлять несколько килоэлектронвольт. Тем самым получаемые размеры пылинок хорошо согласуются с оценками, полученными из оптических наблюдений.

Індекс рубрикатора НБУВ: В69 + В665

Рубрики:

Космологія

Дифузна матерія. Міжзоряне середовище

Шифр НБУВ: Ж69231 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что один из наиболее загадочных результатов космологических наблюдений последнего времени состоит в том, что около 90 % массы Вселенной состоит не из барионов и электронов, а из некоторой неизвестной субстанции, не испускающей и не поглощающей электромагнитные волны. По этой причине субстанция получила название "темная материя" (ТМ). Подведен итог теоретического и наблюдательного изучения ТМ. Кратко рассмотрены частицы-кандидаты на роль ТМ и обсуждены возможные стратегии ее детектирования. Показано, что слабо взаимодействующие массивные частицы с массой порядка 100 ГэВ естественно воспроизводят наблюдаемую реликтовую плотность ТМ. Особо подчеркнуто, что для решения проблемы ТМ и связанных вопросов требуется информация, полученная как в рамках теории элементарных частиц, так и непосредственно космологии. В частности, рассмотрена полезность космологических наблюдений для подтверждения суперсимметрии и наоборот.

Розглянуто короткотривалі варіації інтенсивності космічних променів на інтервалі 1991 - 1994 рр. Досліджено виникнення великої кількості високо- і низькоамплітудних анізотропних хвильових пакетів (АХП). Вивчено кореляцію між цими незвичайними анізотропними явищами та параметрами плазми сонячного вітру і міжпланетного магнітного поля, щоб з'ясувати можливу причину появи названих явищ. Виявилось, що момент максимуму добової варіації показує помітний систематичний зсув у бік більш ранніх годин для низькоамплітудних явищ, а для високоамплітудних явищ момент максимуму зберігає напрямок на 18 год. Відмічено, що виникнення як низько-, так і високоамплітудних АХП не залежить від природи полярності міжпланетного магнітного поля.

В рамках развитой ранее квантово-вихревой модели джетов в квазарах, радиогалактиках и АЯГ исследован вопрос о наблюдаемых эффектах взаимодействия быстро растущего винтообразного пучка квантовых вихрей, составляющих джет, с межзвездной средой различной плотности. Получена формула, описывающая влияние плотности газа на замедление роста джета.

Індекс рубрикатора НБУВ: В665.7

Рубрики:

Газові туманності.

Шифр НБУВ: Ж28079/фіз.-мат. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено вміст елементів C, N, O та Na без припущення про локальну термодинамічну рівновагу (ЛТР) в атмосферах зірок різного віку та спектрального класу. Досліджено вплив НеЛТР ефектів на лінії атомів та іонів даних елементів у спектрах В-зірок головної послідовності, цефеїд, холодних карликів і гігантів. Показано, що облік відхилень від ЛТР, за умов визначення вмісту зазначених елементів, має принципове значення для поліпшення сучасних знань про хімічний склад зоряних атмосфер.

Розглянуто залишки наднових зір (ЗН), що широко досліджуються теоретично та у ході космічних експериментів, зокрема, у рентгенівському діапазоні. Встановлено, що більшість гідродинамічних моделей ЗН грунтуються на припущенні про однорідний розподіл густини навколишнього середовища. Однак, спостереження свідчать про несферичність форм ЗН та анізотропію розподілу поверхневої яскравості. Розроблено новий наближений аналітичний метод гідродинамічного моделювання несферичних адіабатичних ЗН у середовищі з довільним розподілом густини. Вперше досліджено закономірності впливу неоднорідного середовища та несферичного вибуху Наднової на морфологію та інтегральні характеристики рівноважного теплового рентгенівського випромінювання (світність та спектральний індекс) несферичних адіабатичних ЗН. Аналіз випромінювання виконано у різних енергетичних діапазонах, що дозволило також оцінити характер поведінки спектрів несферичних ЗН. Розраховано поверхневий розподіл вказаних характеристик Х-випромінювання ЗН у різних типах неоднорідного середовища та несферичного вибуху. Ці закономірності було порівняно з випадком залишку сферичного вибуху Наднової в однорідному середовищі. Розроблено моделі ЗН RCW86, Тихо, IC443, які вперше пояснюють спостережений розподіл поверхневої яскравості як вплив великомасштабного градієнта густини міжзоряного середовища (МЗС). Надано основні характеристики МЗС та ЗН, які випливають з даних моделей. На основі розробленої моделі ЗН IC443 подано інтерпретацію гамма-випромінювання від нього.

  Скачати повний текст

Виявлено вплив прецесії однорідного тривісного еліпсоїда на просторове розташування та стійкість точок лібрації в лінійному наближенні. Знайдено наближені аналітичні розв'язки для періодичних орбіт всередині неоднорідного прецесуючого еліпсоїда. Одержано функціональні закони розподілу кутової швидкості обертання несамогравітувальних рівноважних конфігурацій газопилової речовини у заданих гравітаційних полях. Удосконалено модель формування нахилених нестаціонарних газопилових дисків у гравітаційному полі тривісного прецесуючого еліпсоїда. Набув подальшого розвитку метод пошуку плоских орбіт у зовнішньому гравітаційному полі прецесуючого однорідного еліпсоїда.

Розроблено методику діагностики азимутальної компоненти міжпланетного магнітного поля за даними антарктичної магнітної обсерваторії Восток. Зіставлення виміряних та обчислених за даною методикою середнього даних значень азимутальної компоненти дає задовільні результати.