Наведено результати вимірювань геомагнітних пульсацій класу Pc3 та Pc4 на Українській антарктичній станції "Академік Вернадський" (65°15' ПШ, 64°16' ЗД). Розглянуто розподілення пульсацій за частотами у добовому циклі та поляризаційну структуру коливань з періодами 20 - 100 с. Для пульсацій з періодами 50 - 100 с знайдено різницю в поведінці параметрів еліпса поляризації вдень і вночі. У денний час напрямок головної осі еліпса поляризації у горизонтальній площині орієнтується на Сонце, тоді як вночі орієнтація еліпса вільна. Таку поведінку еліпса поляризації названо ефектом "соняшника". Вдень еліптичність пульсацій Pc4 набагато більша, ніж вночі. Вектор магнітного поля пульсації вночі обертається переважно проти стрілки годинника, вдень - за стрілкою. Знайдено поляризаційні особливості пульсацій з урахуванням діагностики іоносферної та магнітосферної плазми.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д214.225.1

Рубрики:

Геомагнітні пульсації

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто магнітні пульсації Pc5 на основі даних супутників ACE, Wind, Polar, Cluster, Geotail, GOES 10 та наземної сітки магнітометрів Intermagnet. На орбіті Землі сонячний вітер являє собою квазістаціонарне утворення зі швидкими та повільними ударними хвилями. Приділено особливу увагу геомагнітним пульсаціям, що пов'язані з раптовими початками бур (SSC) та раптовими імпульсами (SI). Збурення поверхні магнітопаузи генерує швидкі МГД-хвилі, що поширюються вглибину магнітосфери. Пульсації, пов'язані зі швидкими хвилями, виявлено на супутниках та на поверхні Землі з однаковою частотою. Збудження пульсацій може вважатися одним з механізмів передачі енергії від сонячного вітру до іоносфери. Поляризацію та частотні характеристики хвиль, що спостерігаються, проаналізовано залежно від геометрії взаємодії ударної хвилі у сонячному вітрі з магнітосферою. На різних магнітних широтах одночасно спостерігалися пульсації з різною частотою. Існування спектральних піків після поширення широкосмугової швидкої МГД-хвилі підтверджують властивість магнітосфери підсилювати окремі частоти та збуджувати УНЧ-пульсації з явною періодичністю. Таким чином, магнітосфера Землі є резонансною системою для гідромагнітних хвиль, що збуджуються ударними хвилями ззовні магнітосфери.

Проаналізовано результати спостережень варіацій геомагнітного поля в діапазоні періодів 1 - 1000 с, які супроводжували старти 11 систем "Space Shuttle" з космодрому Мис Канаверал і 15 ракет "Ariane-5" із космодрому Куру в 2002 - 2007 рр. Вимірювання виконано поблизу м. Харків (віддалення від космодромів приблизно 10 000 км). Для ракет "Ariane-5" спостережено 3 групи збурень. Запізнення складали 28 - 88, 193 - 238 і 300 - 330 хв, а тривалості 30 - 70, 33 - 63 і 30 - 70 хв. У пульсаціях переважали періоди 12 - 14 хв. Для систем "Space Shuttle" виявлено також 3 групи збурень, що мали запізнення 13 - 58, 133 - 163 і 193 - 253 хв. Їх тривалості складали 36 - 60, 54 - 90 і 63 - 93 хв відповідно. У геомагнітних пульсаціях переважали періоди 6 - 10 хв для першої групи та 10 - 14 хв для другої та третьої груп. Амплітуди цих пульсацій досягали 3 - 5 нТл.

Проаналізовано результати спостережень варіацій геомагнітного поля в діапазоні періодів 1 - 1000 с, які супроводжували старти ракет різних типів з різних космодромів світу у 2002 - 2008 рр. (всього 149 подій). Вимірювання виконано поблизу м. Харків (віддалення від космодромів складає 1500 - 9500 км). Статистичний аналіз виявив три групи збурень. Час запізнення та тривалості збурень збільшувався зі збільшенням відстані від космодромів. Періоди складали від 6 до 14 хв, а амплітуди становили 3 - 5 нТл.

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.67 + Д214.225.1

Рубрики:

Геомагнітні пульсації

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д214.225.1

Рубрики:

Геомагнітні пульсації

Шифр НБУВ: Ж15835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За даними геофізичних обсерваторій "Борок" і "Коледж" виявлено, що геомагнітні пульсації в діапазоні від мілігерц до декількох герц реагують на сейсмічні події. Наведено приклади, що ілюструють характер впливу сейсмічної активності на режим пульсацій різних типів. Обговорено можливі механізми такого впливу.

Виявлено аномальні зміни поведінки геомагнітних пульсацій Рс1 і коливань з резонансною структурою спектра (РСС), що виникають за кілька хвилин до або після землетрусу. В усіх випадках зміни відбувалися слідом за електромагнітним ультранизькочастотним (УНЧ) імпульсом і спостерігалися у вигляді або раптового припинення коливань, або їх різкої інтенсифікації. РСС відображає резонансні властивості іоносфери, які можуть бути істотно модифіковані внаслідок впливу землетрусу на іоносферні шари. Зміни резонансних властивостей можуть також спричинювати різкі зміни у коливаннях Рс1. Передбачається, що ефекти в двох типах емісій (коливання Рс1 і РСС) є наслідком складних процесів у верхній атмосфері, які включають висипання заряджених частинок в іоносферу, викликані взаємодією електромагнітного УНЧ-імпульсу літосферного походження з радіаційним поясом.

Наведено приклади частотно-часової структури геомагнітних пульсацій. Показано, що пульсації різних типів можуть мати одну загальну особливість - дискретну структуру динамічного спектра. Дискретність проявляється у чергуванні "дозволених" і "заборонених" частот. Подібна структура пульсацій є аналогічною періодичній структурі спектральних смут, утвореній МГД-резонаторами у магнітосферно-іоносферній плазмі. Поява дискретності у спектрі пульсацій пояснюється впливом фільтрувальних властивостей резонаторів на гідромагнітні хвилі під час їх проходження через резонансну порожнину. Передбачається, що в деяких випадках дискретність може дати корисну інформацію про канали поширення сигналів літо- або магнітосферного походження.