Висвітлено історію відкриття та добування алмазів від найдавніших часів до сьогодення. Проаналізовано досягнення вчених у галузі проблем пошуків, розвідки, пробної експлуатації та розробки родовищ алмазів. Наведено відомості про перетворення алмазів на діаманти, а також про алмази та діаманти, відомі у всьому світі. Досліджено проблему комплексного промислового освоєння алмазоносного родовища ім. М.В.Ломоносова. Обгрунтовано використання порід давніх кристалічних формацій, які містять алмазні трубки, для створення могильників відпрацьованого ядерного палива, твердих і рідких радіоактивних відходів.

Приведен обзор методов экспериментального определения предела прочности на сдвиг материалов при высоких давлениях. Используя аппарат высокого давления с неподвижными наковальнями Бриджмена, экспериментально исследованы известняки различного минералогического состава. Показано, что нелинейная функция предела прочности на сдвиг от давления, по сравнению с линейной, лучше описывает экспериментальную зависимость силы, действующей на наковальни, от толщины диска. На основании предложенной функции установлено, что коэффициент внутреннего трения не является постоянной величиной, а уменьшается с увеличением давления; при этом с увеличением плотности известняка и при наличии более твердых примесей (доломита) величина коэффициента внутреннего трения возрастает. Использование предложенной нелинейной функции позволяет получить расчетную градуировочную характеристику, которая ближе к экспериментальной, чем рассчитанная на основании линейной модели.

Наведено технологію принципово нових геохімічних методів пошуку корисних копалин за рухомими формами хімічних елементів.

Розглянуто деякі загальні проблеми гемології та виділено їх культурні, історичні та психологічні аспекти. Наголошено на необхідності розробки нової методики оцінки колекційних і музейних експонатів, створення нових інформаційних технологій у гемологічній практиці та ефективного використання мінерально-сировинної бази.

Проаналізовано споживання мінеральної сировини. Показано взаємозв'язок кон'юнктури на мінеральну сировину з загальною циклічністю розвитку економіки та запропоновано рекомендації щодо стадійності освоєння родовищ корисних копалин з урахуванням теорії "довгих хвиль". Головною умовою освоєння ресурсів запропоновано вважати показник ефективності, що враховує екологічну складову видобутку та переробки мінеральної сировини. Для його визначення рекомендовано методику інтегральної ресурсоємності виробництва, за якою можна дати об'єктивну оцінку ресурсного потенціалу.

Методами протонного магнітного резонансу та газової хроматографії досліджено склад флюїдних включень із трьох рудопроявів жильного кварцу Українського щита. Встановлено, що кількість летких елементів незначна і збільшується зі зменшенням розміру частинок кварцу. Доведено, що вода досить поширена у жильному кварці та міститься, головним чином, у вакуолях.

Приведены результаты комплексных исследований физических и физико-механических свойств природных алмазов Украины (ПАУ) из россыпей. Описаны особенности структуры, дефектно-примесный состав, морфология двух типов россыпных алмазов: импактных алмазов с лонсдейлитовой фазой и монокристальных образцов статического происхождения. Результаты исследований сопоставлены с данными для природных алмазов кимберлитового типа и синтетических алмазов статического и динамического синтеза. Показано, что обе группы изученных ПАУ обладают повышенными прочностными характеристиками, особенно импактные алмазы, абразивная способность которых в 1,5 - 2 раза выше, чем любых других алмазов. Это позволяет рассматривать ПАУ как качественно новую перспективную разновидность сверхтвердых материалов.

Уран-свинцевим ізотопним методом датовано циркон і монацит з гранітів басейну річок Тетерів та Ірпінь. Встановлено, що рівномірнозернисті граніти бистріївського та фастівського типу сформовано синхронно - 2078 млн рр. тому. Трохи пізніше (2040 млн рр. тому) сформовано порфіровидні граніти коростишівського типу.

Описано рідкісноземельно-рідкіснометалеві формації Приазовського геоблока (Український щит). Розглянуто нові родовища та перспективні рудопрояви, їх геологічне положення й економічне значення.

Досліджено хімічний та мінералогічний склад і деякі фізико-хімічні властивості фосфоритних концентратів найкрупнішого алжирського фосфоритного родовища. За цими характеристиками здійснено оцінку ступеня придатності фосфоритів до сірчанокислотної переробки на екстракційну фосфорну кислоту та суперфосфати.

Уран-свинцевим ізотопним методом визначено вік циркону з апліт-пегматоїдних лейкократових гранітів, які є основними складовими масиву, розташованого на південному заході від Майського золоторудного родовища. Граніти відіграли вирішальну роль у його формуванні; їх вік становить (2379 +- 78) млн рр.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д452(45УКР)18 + Д59(45УКР)452

Рубрики:

Неметалеві корисні копалини

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: ВС34403 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: ізотопний склад сірки, калійно-магнієві солі, міоцен, геохімія, Передкарпаття.
Індекс рубрикатора НБУВ: Д452(45УКР3)174 + Д59(45УКР3)452

Рубрики:

Неметалеві корисні копалини

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж28470 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На золоторудних об'єктах Рахівського рудного району вперше виявлено різновікові кристаломорфогенетичні ряди піриту, габітусні форми якого в процесі росту закономірно змінювалися від ранніх зароджень до пізніх; водночас послідовно сформовані прості форми піриту в складі продуктивних на золото комплексів суттєво відрізняються від непродуктивних (за морфологією, морфометрією, вмістом елементів-домішок, термоелектричними властивостями, послідовністю кристалізації простих форм у межах кожного ряду), що є типоморфною ознакою.

Different-age crystallomorphogenetic pyrite series with habit forms regularly changing during growth from the early germs to the late ones have been revealed for the first time in the gold-bearing objects of the Rakhiv ore region. At the same time pyrite simple forms in the gold-productive complexes essentially distinguish from non-productive ones by its morphology, morphometry, trace-elements content, thermoelectric properties, crystallization sequence of the simple forms in the every series limit that can be considered as typomorphic sign.

Рассмотрена геологическая структура горных пород на территории Днепропетровской области, охарактеризованы основные месторождения добываемых минеральных видов строительного сырья и приведена оценка их радиационных параметров.

У результаті мінералого-фізичного каротажу за піритом у межах розвіданої глибокими свердловинами частини Бобриківського рудного поля виявлено елементи його морфоструктури та ділянки, перспективні на самородну золоту мінералізацію.

Mineralogical-physical logging on pyrite in the explored by deep boreholes part of the Bobrykiv ore field gives the possibility to establish the elements of its structure and perspective on native gold mineralization areas.

Рассмотрены проблемы алмазоносности. Приведена классификация алмазоносных формаций кристаллического основания и чехла юго-западной части Восточно-Европейской платформы. Описаны новые типы алмазоносных формаций и пород, районы их распространения, охарактеризованы известные и выявленные направления алмазов. Рассмотрены нетрадиционные типы формаций, приемы их выделения и критерии поисков, связанных с ними алмазов. Приведена схема минерагении Украинского щита. Выделены кимберлит-лампроитовый ряд формаций, а также связанные с ним формации кор выветривания, осадочные и метаморфогенные. Рассмотрены особенности петрохимии пород алмазных формаций.

Проведено аналіз мінерально-сировинних ресурсів Житомирщини та здійснено теоретичне узагальнення розподілу сировини по адміністративних районах області.

Сделан анализ минерально-сырьевых ресурсов Житомирщины и осуществлено теоретическое обобщение распределения сырья по административным районам области.

The analysis of mineral resources of Zhytomir region (natural building and face stones) and their balance deposits distribution on the territory of districs was made in this paper.

Розглянуто часовий, просторовий та літофаціальний розподіл золота в осадочних комплексах, визначено основні його генетичні типи. Описано морфогенетичні різновиди золота (ідіоморфні, гіпідіоморфні, дендритоїдні, ксеноморфні), а також основні форми їх виділень. Встановлено критерії золотих знахідок античної та середньовічної культур. Наведено класифікацію основних золоторудних формаційних типів, а також металогенічну прогнозну оцінку. Описано особливості гранулометрії, морфології, хімічного складу золота з осадочних товщ Чивчинського району (Українські Карпати). Розглянуто речовинний склад і умови утворення відкладів дністровської серії нижнього давону Волино-Поділля, які містять підвищені концентрації міді, встановлено закономірності локалізації та розповсюдження мідного зруденіння.

Установлены временное, пространственное и литофациальное распределение золота в осадочных комплексах Украины, определены основные его генетические типы. Описаны морфологические разновидности золота (идиоморфные, гипидиоморфные, дендритоидные, ксеноморфные), а также основные формы их выделений. Определены критерии золотых находок античной и средневековой культур. Приведена классификация основных золоторудных формационных типов, а также металлогеническая прогнозная оценка. Рассмотрены особенности гранулометрии, морфологии и химического состава золота с осадочных толщ Чивчинского района (Украинские Карпаты). Рассмотрены вещественный состав и условия образования отложений днестровской серии нижнего девона Волыно-Подолии, содержащих повышенные концентрации меди, установлены закономерности локализации и распространения медного орудения.

Охарактеризовано ката- та метагенетичні перетворення порід карбону. Доведено, що ступінь перетворення залежить від глибини занурення відкладів, інтенсивності теплового потоку на етапі тектонічної інверсії. Виділено лужні серії, що розповсюджені в південно-західній частині Руської платформи, наведено їх петро- та геохімічну характеристики. Описано вікові категорії розломів у межах території Українського щита.

Описаны ката- и метагенетические изменения пород карбона. Показано, что степень изменений зависит от глубины погружения отложений, интенсивности теплового потока на этапе тектонической инверсии. Выделены основные щелочные серии, распространенные в юго-западной части Русской платформы, приведена их петро- и геохимическая характеристики, а также данные по возрастных категориях разломов Украинского щита.