Досліджуються лінгвістичні зв'язки, що існують між різними елементами фонетичного рівня української мови, для створення їх математичних моделей, зорієнтованих на застосування в системах штучного інтелекту.

Розглядається внутрішньокомп'ютерна система знань про оператора, її будова та принципи функціонування. Дається опис її складових блоків: зондування характеристик ЛО, математична модель ЛО, генератор моделі ЛО. Надається апроксимаційна формула рівня уваги оператора з описом параметрів, що входять до неї. Розглянута блок-схема алгоритму формування моделі ЛО з детальним описом кожного кроку. Пояснюється поняття адаптивний комп'ютер.

Доведено принципи побудови адаптивного "гіпер-середовища" для доступу в реальному часі до інформаційних середовищ різного типу. Приведено механізм обліку навігаційних запитів користувача.

Розглянуто потрійний контекст проблеми людино-машинного інтерфейсу: відображення в центральній нервовій системі структурної організації природної мови (ПМ), підбір критеріїв класифікації одиниць ПМ, з урахуванням психофізіологічних параметрів організму людини, застосування законів функціонування першої сигнальної системи до динамічної організації бази даних фонем - трифонів української мови. Особливу увагу приділено вивченню головного мозку людини.

Перспективы компьютеров - индивидуализация информационного взаимодействия с человеком на базе динамического мониторинга и упрвления социопсихофизиологической структурой личности и состояниями.

В теперішній час задача ефективного сприйняття та видачі інформації на рідній мові не розв'язана. Створені системи характеризуються низькою адаптованістю при роботі в реальному часі, оскільки спроби обробляти рідну мову є копіюванням задач, методів та моделей двійкової логіки та схемотехніки.

Излагается концепция создания и применения нового класса компьютеров, способных адаптироваться к характеристикам пользователя и получившего название адаптивного компьютера (АК). Хотя общая концепция АК не исключает возможность адаптации при автоматическом функционировании АК в составе компьютерных сетей любой конфигурации: в работе основное внимание уделено частному случаю, когда в качестве пользователя АК выступает человек-оператор компьютера на верхних этажах иерархических АСУ реального времени.

Орієнтація на досягнення високорівневої технології обробки інформації (в плані нової якості) виявляється в прагненнях реалізувати на неймовських комп'ютерах систем штучного інтелекту.

Виконано аналіз та порівняно різні види математичних моделей представлення користувацької діяльності. Проаналізовано властивості кожного виду моделей. Запропоновано новий метод формалізації головних характеристик кінцевого користувача та відповідний йому адаптивний інтерфейс взаємодії.

Наведено результати досліджень моделей поведінкової діяльності користувача, що визначає ефективність людино-машинної взаємодії. Розвинуто підхід до формування моделі користувача на основі найбільш суттєвих демографічних, професійних, психофізичних, психологічних характеристик.

Висвітлено теоретичні та прикладні аспекти автоматичної ідентифікації помилок користувача з використанням еталонного словника. Розглянуто загальний алгоритм контролю-ідентифікації-коригування помилок. Наведено оцінку ймовірнісних характеристик процесу автоматичної ідентифікації залежно від істотних характеристик еталонного словника.

Рассматриваются проблемы общения человека с вычислительной системой на естественном языке и один из возможных подходов к их решению в рамках САА-Д - входного языка диалоговой трансформационной машины.

Запропоновано об'єктно-орієнтовану модель даних, на основі якої може бути побудовано графічний інтерфейс інформаційних технологій обробки сигналів. Модель описує клас об'єктів, у яких об'єднуються дані, їх графічні атрибути та методи маніпулювань графічним образом.

Запропоновано модель системи, яка забезпечує інформаційну взаємодію кінцевого користувача й ЕОМ. Докладно розглянуто задачу оцінки системного ресурсу.

Сформульовано основні вимоги до інтерфейсу користувача. Запропоновано методику оцінки зручності використання програмного засобу.

Запропоновано та експериментально доведено спосіб підвищення швидкості засвоєння інформації користувачем системи управління. Суть його полягає в оперативному навчанні шляхом попереднього відображення користувачеві ключових слів тексту, що пропонується.

На основании развитого формализма для моделирования информационных аспектов функционирования Человека описан ряд задач взаимодействия системы "Человек-компьютер".

Запропоновані нові альтернативні форми нарису цифрових знаків. На базі розроблених програм промодельовані різні варіанти цифрових знаків. Проведено аналіз еволюційного розвитку цифрового зображення, на базі якого виявлені та узагальнені основні переваги та недоліки альтернативних цифр при взаємодії людини та комп'ютера, вказуються перспективи їх використання.

Розглянуто питання організації інтерфейсу "людина - комп'ютер" у діалогових системах. Висвітлено особливості різних типів структур діалогу. Значну увагу приділено багатовіконним WIMP-інтерфейсам, які є основою інтерфейсу "людина - комп'ютер" сучасних операційних систем персональних комп'ютерів. Проаналізовано основні концепції стандарту CUA фірми IBM щодо проектування інтерфейсу "людина - комп'ютер".

Висвітлено проблему розробки природномовного інтерфейсу в автоматизованих системах керування. Запропоновано алгоритм аналізу текстової інформації, в якому моделюється розуміння людиною природномовних висловлювань. Подано концепцію та характеристику алгоритму, вказано напрямки подальшої роботи щодо обробки текстів на основі моделей розуміння.

Освещена проблема разработки естественноязыкового интерфейса в автоматизированных системах управления. Предложен алгоритм анализа текстовой информации, в котором моделируется человеческое понимание естественноязыковых выссказываний. Дана концепция и характеристика алгоритма, указаны направления дальнейшей работы в области обработки текстов на основе моделей понимания.

The subject of this paper is the problem of developing natural language interface in computer-aided management systems. An algorithm of written text analysis has been proposed which emulates human understanding of natural language utterances. We have introduced the concept and the description of the algorithm and also the directions for further work have been pointed out.