Ключ. слова:
Індекс рубрикатора НБУВ: Л434.206.3

Шифр НБУВ: Ж14159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано сучасний стан технології та техніки впровадження спеціальних методів обробки оптичного скла. Наведено методи механічного, хімічного та хіміко-механічного полірування, а також методи металізації оптичного скла (резистивного випарування, індукційного нагріву). Визначено умови вакуумної обробки оптичного скла, а також вимоги до обслуговуючого персоналу. Проаналізовано особливості впровадження нових технологій за умов фінансових обмежень.

Проанализировано современное состояние технологии и техники внедрения специальных методов обработки оптического стекла. Приведены методы механического, химического и химико-механического полирования, а также методы металлизации оптического стекла (резистивного испаривания, индукционного нагрева). Определены условия их вакуумной обработки, а также требования к обслуживающему персоналу. Проанализированы особенности внедрения новых технологий при финансовых ограничениях.

Висвітлено основи технічної підготовки виробництва з урахуванням специфіки галузі оптичного приладобудування. Розглянуто питання, пов'язані з технологічною підготовкою виробництва. Увагу приділено стадіям розробки технологічної документації, комплектності технологічних документів. Описано види сировинних матеріалів, охарактеризовано технологічний процес скловаріння. Запропоновано автоматизовані системи технологічної підготовки виробництва.

Освещены основы технической подготовки производства с учетом специфики отрасли оптического приборостроения. Рассмотрены вопросы о технологической подготовке производства. Внимание уделено стадиям разработки технологической документации, комплектности технологических документов. Описаны виды сырьевых материалов, охарактеризован технологический процесс стекловарения. Предложены автоматизированные системы технологической подготовки производства.

Представлено результати експериментальних досліджень залежності властивостей поверхневих шарів оптичного скла після електронно-променевої обробки від питомої потужності променя та швидкості його переміщення відносно виробу.

Під час розробки комп'ютерної моделі тривимірного розподілу струмів високої частоти та джоулевих втрат в електричній печі для варіння оптичного скла (ЕПВОС) запропоновано використання одержаної системи інтегральних рівнянь (СІР) щодо джерел електромагнітного поля: щільностей струмів у провідних середовищах печі - скломасі, робочому вогнетривкому шарі та шихті, а також щільності потенціалу простого шару на поверхнях розділу середовищ з різноманітною провідністю. На відміну від СІР, які раніше використовувалися для моделювання тривимірного розподілу струмів і джоулевих втрат в ЕПВОС, запропонована СІР істотно простіша та враховує поверхневий ефект, як показують наведені оцінки, може бути суттєвим.

Досліджено вплив газотермічного азотування за температур, близьких до температури початку пом'якшення скла та надлишковому тиску на кислотостійкість оптичних склодеталей із плюмбумсилікатного скла. Встановлено, що кислотостійкість склодеталей унаслідок азотування поверхні зростає в 4 - 20 разів. Застосування методу газотермічного азотування дозволяє усунути операцію повторного полірування (відсвіжування) поверхні склодеталей під час механічної обробки та подовжити термін їх експлуатації в оптичних приладах.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Л434.206.7

Рубрики:

Одержання тонких плівок на склі

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено характер залишкових напружень у поверхневому шарі (ПШ) пластин з оптичного скла К8, які виникають у результаті термоелектричного впливу під час електронно-променевої обробки поверхні. Залишкові напруження у поверхневому шарі оптичного скла є характерним результатом термоелектричної дії потоку електронів на матеріал (як у разі утворення рідкої фази у ПШ, так і без неї). Показано, що міцність модифікованого ПШ скла залежить від режиму охолодження. Механізм залишкових напружень використано для спрямованого відшаровування ділянок модифікованого ПШ у вигляді пластин необхідної форми.

На основі одержаних експериментальних даних та існуючих досягнень окреслені перспективи використання технології поверхневої обробки оптичного і технічного скла стрічковим електронним потоком. Поверхнева електронно-променева обробка забезпечує спрямовану зміну фізичних і хімічних властивостей поверхневих шарів скла силікатної групи (К8, БК10, ТК21, фотопластин), що може вигідно використовуватися в приладобудуванні під час створення елементної бази для мікрооптоелектромеханічних приладів і систем.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л434.206.7

Рубрики:

Одержання тонких плівок на склі

Шифр НБУВ: Ж41115 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л434.206.36 + Н625.310.2

Рубрики:

Обробка природних кам'яних матеріалів

Шифр НБУВ: РА395557 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л434.2-106 + В372.4 + В372.5

Рубрики:

Оптичне скло

Аморфний (склоподібний) стан твердого тіла

Поверхневі явища у твердих тілах

Шифр НБУВ: Ж70455 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты по получению оптических нанокомпозитных стекол каприлата кадмия с гетеронаночастицами CdS + CdSe типа ядро/оболочка, синтезированных путем соосаждения серо- и селенсодержащих прекурсоров непосредственно в ионном жидкокристаллическом расплаве каприлата кадмия. Морфология наночастиц исследована методом электронной просвечивающей микроскопии. Методами оптической и флуоресцентной спектроскопии изучено влияние состава халькогенидных гетеронаночастиц на оптические свойства нанокомпозитов.

Представлены результаты оптимизации режимов работы одногоршковой регенеративной печи при производстве тугоплавкого оптического стекла в керамических сосудах на ГП "ИПЗ" с использованием разработанной системы автоматического управления технологическими процессами. Это обеспечило высокое качество получаемого стекла и увеличение долговечности и надежности работы керамических сосудов.

Розглянуто питання чисельного моделювання оптичних рефлектограм та подій на них, при цьому використані статистичні методи розрахунку проходження світлового сигналу через оптичне волокно. Також враховано втрати у волокні, такі як поглинання та релеївське розсіювання, наведено результати моделювання елементарних подій у волокні.

Викладено фізичні засади процесів механічної обробки неметалевих матеріалів. Висвітлено питання, пов'язані з механізмом видалення матеріалу з оброблюваної поверхні під час шліфування та полірування. Наведено результати дослідження закономірностей та моделювання процесів формоутворення прецизійних поверхонь і стану поверхонь оброблюваної деталі та робочого шару інструмента. Розглянуто закономірності утворення мікрорельєфу оброблених поверхонь і формування нальоту на робочій поверхні інструменту у разі фінішної алмазно-абразивної обробки деталей з оптичного скла і природного каменю й елементів з монокристалічного карбіду кремнію та сапфіру.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л434.2-106.3 + В343.54

Рубрики:

Оптичне скло

Еліпсометрія

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л434.2-106.3 + В343.54

Рубрики:

Оптичне скло

Еліпсометрія

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В результаті дослідження закономірностей полірування оптичного скла та ситалів встановлено, що коефіцієнт поверхневого натягу, коефіцієнт динамічної в'язкості полірувальної дисперсної системи і кути змочування поверхонь оброблюваної поверхні та притиру впливають на товщину проміжку між ними, а відповідно на продуктивність зняття оброблюваного матеріалу і параметри шорсткості оброблених поверхонь. Показано, що енергія перенесення безпосередньо зв'язана з коефіцієнтом об'ємного зносу, який визначає продуктивність полірування, та підтверджено справедливість співвідношення між коефіцієнтами об'ємного зносу і температуропровідності залежно від питомої теплоємності, енергії перенесення і температури. Встановлено, що збільшення товщини проміжку між оброблюваною поверхнею і притиром призводить до зменшення найбільш ймовірного розміру частинок шламу та поліпшення шорсткості полірованих поверхонь.