Розглянуто і систематизовано методи синтезу 2,6-динітроанілінів. Показано, що серед 2,6-динітроанілінів знайдено ефективні гербіциди й антипротозойні засоби. Обговорено питання механізму їх дії, прояву активності, метаболізму і методів визначення в навколишньому середовищі. Встановлено, що основним недоліком 2,6-динітроанілінів є цитотоксичність, яка може бути зменшена до задовільних параметрів модифікацією замісників в аміногрупі та положенні 4. З'ясовано, що дослідження проблем підвищення гербіцидної й антипротозойної активності та зменшення цитотоксичності динітроанілінів й досі залишаються актуальними.

Изучена возможность синтеза 4-аминобензилового спирта путем окисления 4-ацетиламинотолуола озоном в жидкой фазе в присутствии катализатора - ацетата марганца(II). Показано, что в условиях эксперимента в среде уксусного ангидрида основными продуктами окисления являются 4-аминобензиловый спирт (65,5 %) и 4-аминобензальдегид (20,5 %) в виде соответствующих ацетатов. Предложен механизм реакций, объясняющий полученные экспериментальные данные.

Вивчено окиснення 3-гідрокситолуолу озоноповітряною сумішшю в оцтовому ангідриді в присутності сульфатної кислоти і манган(II) ацетату. Визначено оптимальні умови перебігу процесу окиснення 3-гідрокситолуолу і екологічно чистого синтезу 3-гідроксибензилового спирту з виходом 68 %. Запропоновано принципову технологічну схему одержання 3-гідроксибензилового спирту.

Розроблено математичну модель стадії протиточної екстракції бензеном у стаціонарному режимі відпрацьованої кислоти виробництва нітробензену. Під час екстракції відбуваються процеси нітрування бензену залишками нітратної кислоти (міститься у відпрацьованій кислоті), та перехід нитробензену в органічну фазу. На моделі виявлено вплив часу перебування, температури, концентрації H₂SO₄ на концентрацію нітратної кислоти на виході з системи.