В зв'язку з прагненнями в світі виробляти легші пластмасові вироби, явище випучування в'язко-пружних тіл стає все більш важливим. Ця робота представляє проміжні результати дослідного проекту про несучу здатність і випучування контейнерів з пластмаси, який виконується в Лабораторії механічної надійності Технологічного Університету в Дельфті (Нідерланди). Використовуючи розроблену раніше модель нелінійної в'язко-пружності, виконано моделювання методом скінченних елементів випучування внаслідок повзучості стрічок i U-профілів з поліетилену високої щільності.

Змодельовано поверхневе розтріскування поліетилену високої щільності внаслідок ультрафіолетової (УФ) деградації на основі перколяційного методу. Викладено елементи мікромеханізму поверхневого розтріскування полімерів після УФ-деградації та методики перколяційного моделювання. Показано, що геометричні особливості генерованих розбиттів Вороного та модельованих кластерів не впливають на залежність характерного розміру кластерів від їх потужності. Водночас швидкість поверхневого розтріскування характеризується сильним масштабним ефектом.

Досліджено вплив апретів на властивості наповнених поліетиленових композицій. Показано, що апретуванням неорганічних наповнювачів амідопропілтриетоксисиланами органічних кислот та олігомерними кремнійуретановими апретами можна регулювати фізико-механічні властивості наповнених поліетиленових композицій, а ефективність апретів визначається їх змістом і хімічною будовою.

Досліджено вплив анізотропії структури, спричиненої твердофазною екструзією, на мікротвердість надвисокомолекулярного поліетилену (НВМПЕ) та полімеризаційно наповненої композиції НВМПЕ-боксит. Установлено емпіричні співвідношення між мікротвердістю, кристалічністю, ступенем молекулярної витяжки та границею текучості. Показано, що анізотропія визначає величину мікротвердості, а співвідношення останньої з границею текучості - подібне, як і для ізотропних матеріалів.

Запропоновано дослідну технологію активації поверхні поліетиленових труб, за допомогою якої контактним способом здійснюють нанесення на зовнішню поверхню ділянок труб, що з'єднуються, заглиблень із визначеним розміром і кроком за рахунок концентратора поздовжніх низькочастотних ультразвукових коливань за певних параметрів обробки. Після ультразвукової активації поверхні поліетиленових труб протравлюють оброблену поверхню хромовою сумішшю певного складу.

Предложена опытная технология активации поверхности полиэтиленовых труб, с помощью которой осуществляют контактным способом нанесение на внешнюю поверхность участков соединяющихся труб, углублений с определенным размером, с концентратором продольных низкочастотных ультразвуковых колебаний при определенных параметрах обработки. После ультразвуковой активации поверхности полиэтиленовых труб производят протравливание обработанной поверхности хромовой смесью определенного состава.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л712.111-382

Рубрики:

Поліетилен (політен)

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено особливості фотооксидаційної деградації трьох типів поліетилену: високої густини (ПЕВГ), низької густини (ПЕНГ) та лінійного низької густини (ЛПЕНГ). Порівняння кількості розривів макромолекул показує, що ПЕНГ є у кілька разів більш чутливим до фотооксидаційної деградації у порівнянні з ЛПЕНГ і ПЕВГ. У поліетилені низької густини деградація інтенсивно відбувається на освітленій поверхні і суттєво уповільнюється всередині зразка. Для зразків ЛПЕНГ і ПЕВГ характерним є помітне зростання концентрації продуктів фотодеградації на глибині 0,3 - 0,5 мм від поверхні.

Вперше досліджено вплив малих домішок гексаметилентетраміну на властивості композицій на основі вторинного поліетилену. Досліджено їх структурні характеристики за допомогою методів ІЧ-спектроскопії і рентгеноструктурного аналізу. Вивчено фізико-механічні властивості і проведено вимірювання вмісту гель-фракції.

Зазначено, що екструзійні вироби з пінополіетилену широко застосовуються в різних галузях народного господарства, в т.ч. і в пакуванні. У наукових джерелах досить повно відображено теоретичні основи спінювання, однак виробництво розвивається на підставі накопиченого досвіду технологів і конструкторів. Зроблено спробу дещо наблизити теоретичні наробки до практичної реалізації. Аналіз і дослідження дозволили розробити методику розрахунку характеристик піни на прикладі екструзійного спінювання поліетилену.

Показано, что основным фактором, влияющим на уровень молекулярной подвижности в некристаллических областях полиэтилена высокой плотности, является структура этих областей. Определенное влияние оказывают и молекулярные характеристики полимера, поскольку между ними и структурными параметрами существует тесная взаимосвязь. Поэтому для оценки степени молекулярной подвижности следует использовать уравнения, учитывающие структуру аморфного состояния полимеров.

This work is aimed at investigation of the penetration of the plasma modification deep under the upper level of a polyethylene powder. It has been proved that during modification of powder using a low pressure and low temperature plasma the treatment penetrates under the powder stack layer. This penetration decreases with pressure and increases with the process time.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л712.111-106 + Г721.11

Рубрики:

Поліетилен (політен)

Шифр НБУВ: Ж28852/фіз. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано, что фрактальная модель процессов газопереноса дает достаточно точное количественное описание диффузии газов в привитых сополимерах полиэтилена (ПЭ). В рамках этой модели основными факторами, снижающими коэффициент диффузии, являются увеличение степени связности полимерной цепи, характеризуемой ее спектральной размерностью, и рост плотности аморфных областей ПЭ, характеризуемый снижением относительного свободного объема.

Представлены результаты изучения влияния плазмы аргона на поверхность полиэтилена высокой плотности. Целью исследования является изменение поверхности таким образом, чтобы увеличить валентность металла/полимера. Образцы подвержены воздействию разряда постоянного тока, при этом время воздействия и мощность являлись переменными величинами. Для определения влияния плазмы использованы электронный парамагнитный резонанс (ЭПР) и фотоэлектронная рентгеновская спектроскопия. Смачиваемость поверхности изучена с использованием гониометрии. Плазменная обработка ведет к образованию радикалов и активизации таких реагентов как кислород и, таким образом, значительно увеличивается смачиваемость поверхности. Исследована эволюция обработанной поверхности в различных средах. Приведено подтверждение влияния повышенной концентрации кислорода и среды на градиент концентрации в поверхностных монослоях. Данные ЭПР свидетельствуют о постепенном и очень медленном уменьшении количества радикалов на обработанной поверхности после 2000 ч. Приведены данные о частичном растворении обработанной поверхности в воде.

This article proposes to identify the modes of polymerization reactor on the basis of the measured values of electrical feed parameters of the special induction electric motor, which sets in motion the device of the polyethylene mixing. The algorithm of calculations that allows you to get enough accurate value of useful electromagnetic torque of frequency controlled induction motor taking into account the losses in copper and steel is developed.

Предложено идентифицировать режимы работы полимеризационного реактора по измеренным значениям электрических параметров питания специального асинхронного электродвигателя, который приводит в движение устройство мешания полиэтилена. Разработан алгоритм расчетов, позволяющий получить достаточно точное значение полезного электромагнитного момента частотно регулируемого асинхронного двигателя с учетом потерь в меди и стали.

Запропоновано ідентифікувати режими роботи полімеризаційного реактора за виміряними значеннями електричних параметрів живлення спеціального асинхронного електродвигуна, який приводить в рух пристрій мішання поліетилену. Розроблено алгоритм розрахунків, який дає змогу одержати достатньо точне значення корисного електромагнітного моменту частотно регульованого асинхронного двигуна з урахуванням втрат у міді та сталі.

Наведено результати дослідження впливу швидкості руху теплоносія та геометричних параметрів сухого шару гранульованого поліетилену (ГПЕ) на його гідравлічний опір. Узагальнено результати дослідження з гідродинаміки стаціонарного сухого шару ГПЕ.

Досліджено вплив добавок пероксидів дикумілу і бензоїлу та хімічно активних сполук - гексаметилентетраміну та продукту взаємодії резорцину з гексаметилентетраміном (РУ-1) на властивості композицій на основі вторинного поліетилену. За допомогою методів ІЧ-спектроскопії, ДСК, вимірювання вмісту гель-фракції, показника плинності розтопу досліджено структурні особливості, теплофізичні та фізико-механічні властивості композицій.

Наведено результати експерименту, проведеного на розплаві поліетилену високої густини в циліндричних каналах некруглої форми. Визначено вплив пристінних ефектів матеріалу на величину гідравлічного радіуса.

Досліджено розплав поліетилену високої густини в циліндричних каналах прямокутної форми. Визначено вплив температури розплаву полімеру на величини гідравлічних радіусів.

Показано, что фрактальная модель процессов газопереноса дает достаточно точное количественное описание диффузии газов в привитых сополимерах полиэтилена. В рамках этой модели основными факторами, снижающими коэффициент диффузии, являются увеличение степени связности полимерной цепи, характеризуемой ее спектральной размерностью, и рост плотности аморфных областей полиэтилена, характеризуемый снижением относительного свободного объема.