Висвітлено проблему збереження дерев'яних пам'яток для майбутніх поколінь. Проаналізовано вплив температури та відносної вологості повітря на зміну гігроскопічних і механічних властивостей деревини. Детально розглянуто вплив людської діяльності, освітлення та центрального опалення на клімат приміщень, в яких зберігаються дерев'яні пам'ятки, а також чинники, які спричиняють деструкцію деревини. Наведено відповідні параметри клімату приміщень, дотримання яких необхідне для збереження дерев'яних виробів.

Розглянуто та проаналізовано анатомічну структуру, фізичні та механічні властивості деревини, а також показники щільності, пружності, еластичності, міцності, твердості та в'язкості як анізотропного матеріалу. Охарактеризовано процеси взаємозв'язку води та структурних компонентів деревини, запропоновано її класифікацію за макроструктурними ознаками. Наведено загальну характеристику деревини хвойних, іноземних промислових порід.

Рассмотрены и проанализированы анатомическая структура, физические и механические свойства древесины, а также показатели ее упругости, эластичности, прочности, твердости и вязкости как анизотропного материала. Охарактеризованы процессы взаимосвязи воды и структурных компонентов древесины, предложена ее классификация по макроструктурным признакам. Приведена общая характеристика древесины хвойных, иностранных промышленных пород.

Викладено теоретичні основи фізичної взаємодії вологи з деревиною, наведено результати досліджень з теплофізичних, діелектричних, оптичних та акустичних властивостей деревини, проаналізовано їх роль у технологічних процесах деревообробки. Висвітлено основні положення з перенесення тепла і маси (вологи) за конвективного, кондуктивного та терморадіаційного теплообміну. Описано принцип дії, наведено характеристику та методику розрахунку теплообмінного обладнання. Розглянуто механізм перенесення тепла і маси у деревині та процеси сушіння, кінетику процесу видалення вологи у деревині з різними методами підведення теплової енергії.

Изложены теоретические основы физического взаимодействия влаги с древесиной, приведены результаты исследований по теплофизическим, диэлектрическим, оптическим и акустическим свойствам древесины, проанализирована их роль в технологических процессах деревообработки. Освещены основные положения по переносу тепла и массы (влаги) при конвективном, кондуктивном и терморадиационном теплообмене. Описан принцип действия, приведены характеристика и методика расчета теплообменного оборудования. Рассмотрены механизм переноса тепла и массы в древесине и процессы сушки, кинетика процесса удаления влаги в древесине с различными методами подведения тепловой энергии.

Розглянуто будову та фізичні властивості деревини, охарактеризовано її хімічні компоненти (целюлозу, геміцелюлози, лігнін). Розглянуто біосинтез моносахаридів і целюлози, наведено класифікацію та номенклатуру геміцелюлоз, методи визначення та виділення лігніну. Описано водорозчинні й смолисті екстрактивні речовини. Розкрито роль хімічних реакцій целюлози, геміцелюлоз та лігніну в різних технологічних процесах переробки деревини. Висвітлено питання хімії целюлози, наведено характеристику її простих і складних ефірів (естерів та етерів), прищеплюваних співполімерів. Вивчено дію солей і комплексних гідроксидів та лугів на целюлозу, показано особливості її окиснення. Розглянуто сучасні хімічні способи переробки біомаси деревини, зокрема, лужне, сульфатне та сульфітне варіння целюлози, виробництво каніфолі та скипидару, переробку кори та живих елементів дерева. Обгрунтовано шляхи модифікації фізико-механічних властивостей деревини.

Рассмотрены строение и физические свойства древесины, охарактеризованы ее химические компоненты (целюлозу, гемицелюлозы, лигнин). Рассмотрен биосинтез моносахаридов и целюлозы, приведена классификация и номенклатура гемицелюлоз, методы определения и выделения лигнина. Описаны водорастворимые и смолистые экстактивные вещества. Раскрыта роль химических реакций целюлозы, гемицелюлоз и лигнина в различных технологических процессах прееработки древесины. Освещены вопросы химиии целюлозы, приведена характеристика ее простых и сложных эфиров (эстеров и этеров), прирощеных сополимеров. Изучено действие солей и комплексных гидроксидов и лугов на целюлозу, показаны особенности ее окисления. Рассмотрены современные химические способы переработки биомасы древесины, в частности, лужное, сульфатное и сульфитное варение целюлозы, производство канифоли и скипидара, переработка коры и живых элементов дерева. Обоснованы пути модификации физико-химических свойств древесины.

Предложены критерии прочности древесины при сложном напряженном состоянии. Проанализированы такие виды разрушения древесины, как разрушение вдоль и поперек осевых ячеек, поперечное смятие и потеря устойчивости этих ячеек. Сформулированы локальные условия разрушения древесины, учитывающие нормальные и касательные напряжения в критической плоскости. Показано удовлетворительное согласование результатов расчета и эксперимента.

Одержано критерій короткочасної міцності деревини з рівномірним полем вологості. Досліджено вплив асиметрії міцності деревини у напрямках анізотропії. Теоретично обгрунтовано та підтверджено, що міцність деревини на розтяг вздовж волокон є більшою, ніж у разі стиску незалежно від її породи.

Досліджено конвективне сушіння букових пиломатеріалів з метою визначення впливу параметрів процесу на якість меблевих заготовок з деревини бука. Проведено дослідження фізичних властивостей (вологості, всихання, густини) деревини бука, яка поступає на процес сушіння та визначено якісні показники пиловника та пиломатеріалів. Одержано експериментальні значення масообмінних коефіцієнтів: сушіння, вологопровідності та вологообміну, а також масообмінних критеріїв Кірпічова, Нуссельта, Фур'є та Пекле. Результати експериментальних досліджень використано в теоретичних рівняннях швидкості сушіння та розподілу вологовмісту в матеріалі. Вперше одержано критеріальне рівняння, яке поєднує тепломасообмінні характеристики процесу сушіння та режимні параметри. Визначено нормативні показники якості висушених меблевих заготовок з деревини бука та показано шляхи більш раціонального й ефективного використання букової деревини.

У межах законів механіки та кінематики суцільних середовищ і термодинаміки незворотних процесів виведено рівняння взаємозв'язку деформівно-релаксаційних і тепломасообмінних процесів у гігроскопічних композитних анізотропних матеріалах. На їх основі та на підставі основних принципів побудови ентропійних критеріїв міцності розроблено технологічний критерій локальної міцності для визначення граничного напруженого стану деревини зі змінними нерівномірно-розподіленими полями вологи та температури. Синтезовано математичні моделі для визначення зв'язку режимних параметрів гідротермічної обробки пиломатеріалів з одержаними критеріями. Визначено основні закономірності впливу параметрів агента сушіння на межі міцності та криві тривалого опору висушуваних пиломатеріалів.

Наведено результати досліджень динаміки виснаження деревини дуба бочок впродовж 7 циклів використання витримки в них коньячних спиртів (щорічна заливка молодих спиртів з наступним їх зливанням та аналізом). Визначено, що найбільш інтенсивне екстрагування компонентів дуба у нової бочки (49 - 71 %) відбувається у перший цикл витримки коньячних спиртів. Мінімальна кількість концентрації компонентів дуба (менше 10 %) екстрагується у коньячний спирт після четвертого циклу заливки. Під час шостого і подальшого циклів використання бочки внутрішня поверхня деревини клепки має виснаження більш ніж на 90 %.

Наведено числове моделювання двовимірного в'язкопружного деформування деревини як трифазної системи з урахуванням механіко-сорбційної повзучості. Числову реалізацію математичної моделі здійснено на базі методу скінченних елементів. Вивчено закономірності в'язкопружного деформування деревини залежно від різних факторів: лінійних розмірів, розподілу вологості, залежності реологічних властивостей від температури та вологості.

Надано характеристику основних способів промислового сушіння деревини. Описано властивості деревини як об'єкта тепломасообміну. Розглянуто фізичні основи теплообміну та теплопередачі, масообміну та масопередачі. На їх базі розкрито фізичні закономірності процесів теплової обробки, сушіння та захисту деревини, процесів її гнуття, пресування та склеювання. Охарактеризовано технології та обладнання, в яких реалізуються ці процеси.

Рассмотрено применение нового критерия разрушения для прогнозирования направления инициирования и роста трещин в деревянных образцах при смешанной люде нагружения I/II. Данный критерий учитывает распределение максимальных касательных напряжений в окрестности вершины трещины. Его главное преимущество по сравнению с другими известными критериями - более точный учет влияния зоны повреждения на разрушение дерева. Изменение податливости поврежденного материала, связанное с ростом микротрещин, учитывается с помощью специального коэффициента повреждаемости. Предложенный критерий применяется в случае разрушения образцов с произвольной ориентацией трещин относительно ортотропных осей материала. Установлено, что такой подход хорошо описывает механизм разрушения деревянных образцов. Приведено сравнение расчетных результатов с известными экспериментальными.

Проведено мікробіологічну оцінку деревини дубової клепки в Одеській, Закарпатській, Вінницькій, Київській, Житомирській та Черкаській областях України для виробництва виноробної бочкотари. Виявлено, що склад мікроорганізмів не залежить від району заготовки деревини і визначається мікобіотою грунту парку зберігання деревини.

Індекс рубрикатора НБУВ: М112

Рубрики:

Деревина листяних порід

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты исследований древесины дуба типичных насаждений лесхозов Харьковской области с точки зрения целесообразности ее использования для производства высококачественной клепки для винных и коньячных бочек. Установлены особенности макроструктуры древесины дуба, ее физические и химические свойства, а также возможные среднегодовые объемы заготовки клепочного кряжа.

Наведено результати експериментальних досліджень міцності та деформативності деревини сосни та проведено аналітичний опис механічного стану матеріалу за повторного навантаження до повної втрати несучої здатності матеріалу.

Отмечено, что выявление повреждений древесины в строительных конструкциях на ранних стадиях, а также прогнозирования, позволит оценить условия эксплуатации изделий, определить эффективность применения методов и средств защиты. Проанализирована кинетика биологических популяций в органической массе, которая зависит от концентрации компонентов среды, а также модели, описывающие эти процессы. Проведено моделирование биологического разрушения древесины.

Встановлено розповсюдженість вад у різних зонах стовбура, визначено фізико-механічні показники деревини сучків й відповідних ним зон стовбура, одержано коефіцієнти всихання деревини сучка та стовбура для значного ареалу зростання деревини сосни. Запропоновано імітаційну модель сушіння круглого лісу й метод контролю внутрішніх напружень круглих сортиментів шляхом вимірювання вологості поверхні та центральної частини, що дозволяє дослідити вплив різних способів і режимів сушіння для забезпечення бездефектного проведення процесу. Визначено межу міцності деревини будівельних розмірів із сучками на стиск вздовж волокон та поперечний згин і залежність її від вологості. Розкрито різний вплив розташування найбільшого сучка в мутовці на межу міцності за статичного згину, який залежить від місця прикладання навантаження. Розглянуто розрахункові опори на згин круглих лісоматеріалів з вадами та без них, які майже у 2 рази перебільшують нормативні, що свідчить про можливість використання круглого лісу малих діаметрів у будівельних конструкціях, що дозволить заощадити лісоматеріали грубих діаметрів.

Проаналізовано вимоги до матеріалів і конструкції кліматичної камери для досягнення оптимальних техніко-економічних характеристик. Обрано принципи роботи для окремих вузлів та запропоновано нову структуру для таких камер.

Проаналізовано існуючі методи визначення статичної твердості деревини, показано їх основні переваги та недоліки. Встановлено, що до найбільш перспективних методів визначення статичної твердості деревини відносять структурний метод, методи Брінелля та Янка. На базі методу аналізу ієрархії визначено пріоритетні характеристики методів визначення твердості деревини, які потребують першочергового поліпшення.