Індекс рубрикатора НБУВ: М321.010.7-5-04

Рубрики:

М'яття і тіпання лляної трести

Шифр НБУВ: Ж16407 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання зміни природи механічних дій на первинних етапах обробки льоносировини, які пов'язані з відмовою від класичної теорії тіпання та переходом на більш продуктивну технологію виділення костриці за допомогою барабанних тіпальних секцій.

Розроблено процес виділення довгого волокна льону із застосуванням дій низькошвидкісного ковзкого згину нерухомих вузлів протягування в поєднанні із скребковими барабанами з голчастими гарнітурами на початковому етапі при поступовому збільшенні швидкостей ковзання матеріалу по крайках та високошвидкісних дій тіпальних барабанів на завершальному етапі механічної обробки. Відсоток промину трести льону з різними фізико-механічними властивостями перед завершальною її обробкою тіпанням підвищується до 60 - 75%. Вихід довгого волокна із застосуванням поєднання дій низькошвидкісного та високошвидкісного ковзкого згину підвищується на 1,6% (абсолютних) у порівнянні з традиційним способом його виділення.

Розроблений процес виділення довгого волокна льону із застосуванням дій низькошвидкісного сковзкого згину нерухомих вузлів протягування в поєднанні з скребковими барабанами з голчатими гарнітурами на початковому етапі при поступовому збільшенні швидкостей сковзання матеріалу по крайкам та високошвидкісних дій тіпальних барабанів на завершальному етапі механічної обробки. Відсоток промину трести льону з різними фізико-механічними властивостями перед завершальною її обробкою тіпанням підвищується до 60-75. Вихід довгого волокна із застосуванням поєднання дій низькошвидкісного та високошвидкісного сковзкого згину підвищується на 1,6% (абсолютних) у порівнянні з традиційним способом його виділення.

Розроблено спосіб тіпання з використанням вібраційних дій на сирець льону, який передбачає інтенсифікацію процесу обробки довгого волокна. На підставі результатів теоретичних досліджень визначено характер накладання поперечних коливань у шарі сирцю під дією вібрації, що сприяє інтенсифікації обробки лляного сирцю у процесі тіпання. Установлено фактори, які сприяють підвищенню виходу та зменшують його закостриченість під час тіпання з використанням вібраційних дій у порівнянні з традиційною технологією тіпання, а саме: частоту й амплітуду вібрації, термін обробки, товщину шару оброблюваного матеріалу. На базі методів математичної статистики та математичного планування визначено оптимальні параметри процесу обробки сирцю у процесі тіпання, який передбачає використання дії вібрацій.

Наведено результати теоретичних та експериментальних досліджень процесів механічної обробки стебел лляної трести та визначено головні фактори, що спричиняють появу закостриченості тіпаного волокна та відносно низький вихід довгого волокна з трести. Встановлено, що причинами цього є високий вміст деревних залишків на виході з м'яльної машини. На підставі запропонованої технологічної схеми м'яльної машини вдосконалено технологію виробництва довгого тіпаного лляного волокна, яка спочатку передбачає руйнування цілісності стебел трести, подрібнення деревини стебел на короткі відрізки в м'яльних валках з кількістю рифлів 12 - 14 і подальшу ковзну дію очищувальних валків для кращого відокремлення костриці в процесах м'яття. Залежно від бажаної чистоти волокна й якості вихідної сировини кількість таких очищувальних вузлів може становити від одного до трьох. Розроблено режими роботи очищувальних вузлів у складі м'яльної машини м'яльно-тіпальних агрегатах (МТА) та визначено оптимальні форми робочих крайків очищувальних валків.

Обгрунтовано наукові передумови модернізації обладнання для первинної переробки лляної трести. Розроблено теоретичні та експериментальні основи удосконалення технології первинної переробки трести, зокрема, операцій тіпання та розмотування рулонів за рахунок удосконалення обладнання. Визначено умову, виконання якої дозволяє одержати раціональні геометричні параметри рифлів м'яльних вальців і забезпечити оптимальний натяг пасма. Вперше, базуючись на засадах теорії пружності, одержано математичні моделі визначення тиску в рівчаку затискного транспортера м'яльно-тіпального агрегату. Поглиблено теоретичні основи процесів взаємодії лляної трести з робочими органами та механізмами у ході первинної переробки, зокрема розмотувача рулонів, затискного транспортера та тіпального барабана.

У даний час основною причиною, що обмежує розширення сфери використання короткого льоноволокна, є його невисока якість внаслідок значного вмісту костриці та сміттєвих домішок. В результаті досліджень встановлено, що змішування відходів, одержаних після м'яльної машини з відходами першої, другої тіпальних секцій двосекційного МТА та третьої тіпальної секції чотирьохсекційного м'яльно-тіпального агрегату, підвищує щільність завантаження першої трясильної і сушильної машини агрегату КПАЛ, як наслідок погіршуються умови виділення насипної костриці та підсушування. У результаті чого відбувається засмічення більш чистих відходів першої, другої тіпальних секцій двосекційного та третьої тіпальної секції чотирьохсекційного МТА, із вмістом костриці 35 - 69 %, відходами м'яльної машини, що містять 268 - 280 % костриці. Зниження витрат на одержання волокнистого продукту обумовлено виключенням операцій підсушування сировини перед механічною переробкою, а також зменшенням енергоємності та матеріаломісткості технологічного обладнання за рахунок скорочення деяких операцій технологічного процесу, зменшення інтенсивності обробки, а також застосування більш ефективних видів впливів. Акцентовано увагу на диференційованому підході до відбору відходів тіпання. Запропоновано енергозберігаючий прийом зниження вмісту костриці у відходах тіпання за допомогою розмежування місця їх пневмотранспортування від м'яльно-тіпального агрегату до лінії переробки короткого волокна. Удосконалення технологічного процесу обробки льоноволокна шляхом диференціації пневмотранспортування відходів тіпання від МТА, за вмістом костриці, на різні секції куделеприготувального агрегату, забезпечує підвищення якості короткого волокна. Після застосування запропонованих схем пневмотранспортування відходів тіпання, спостерігається зниження вмісту костриці в короткому льоноволокні на 6 - 10 %, а його якість підвищується на 1 - 2 номери.

У даний час основною причиною, що обмежує розширення сфери використання короткого льоноволокна, є його невисока якість внаслідок значного вмісту костриці та сміттєвих домішок. В результаті досліджень встановлено, що змішування відходів, одержаних після м'яльної машини з відходами першої, другої тіпальних секцій двосекційного МТА та третьої тіпальної секції чотирьохсекційного м'яльно-тіпального агрегату, підвищує щільність завантаження першої трясильної і сушильної машини агрегату КПАЛ, як наслідок погіршуються умови виділення насипної костриці та підсушування. У результаті чого відбувається засмічення більш чистих відходів першої, другої тіпальних секцій двосекційного та третьої тіпальної секції чотирьохсекційного МТА, із вмістом костриці 35 - 69 %, відходами м'яльної машини, що містять 268 - 280 % костриці. Зниження витрат на одержання волокнистого продукту обумовлено виключенням операцій підсушування сировини перед механічною переробкою, а також зменшенням енергоємності та матеріаломісткості технологічного обладнання за рахунок скорочення деяких операцій технологічного процесу, зменшення інтенсивності обробки, а також застосування більш ефективних видів впливів. Акцентовано увагу на диференційованому підході до відбору відходів тіпання. Запропоновано енергозберігаючий прийом зниження вмісту костриці у відходах тіпання за допомогою розмежування місця їх пневмотранспортування від м'яльно-тіпального агрегату до лінії переробки короткого волокна. Удосконалення технологічного процесу обробки льоноволокна шляхом диференціації пневмотранспортування відходів тіпання від МТА, за вмістом костриці, на різні секції куделеприготувального агрегату, забезпечує підвищення якості короткого волокна. Після застосування запропонованих схем пневмотранспортування відходів тіпання, спостерігається зниження вмісту костриці в короткому льоноволокні на 6 - 10 %, а його якість підвищується на 1 - 2 номери.