Оптимальным сроком применения внутриплевральной протеолитической терапии у больных с неспецифической эмпиемой плевры является период до 30 суток с момента формирования ригидной полости, а рекомендованный режим аспирации с вакуум разряжением является 40 - 50 мм водн. ст.

Представлен опыт лечения больных с острой и хронической эмпиемой плевры (ЭП) с использованием современной видеоторакоскопической техники. Описаны методы выполнения оперативных вмешательств при различной тяжести поражения и этиологии гнойного процесса как под общим наркозом, так и под местной анестезией. Дана сравнительная оценка эффективности видеоторакоскопических операций по поводу ЭП по сравнению с другими методами. Для повышения эффективности лечения интраоперационно использована АИГ - лазерная- и электрокоагуляция плевральных свищей. Отмечены повышение эффективности лечения, относительно низкая частота послеоперационных осложнений (7,5 %), уменьшение продолжительности лечения больных в стационаре, послеоперационной реабилитации, периода нетрудоспособности. Все пациенты живы.

Изучены основные причины развития гнойно-воспалительных осложнений грудной стенки у больных, которым проводили дренирование по поводу острой эмпиемы плевры. Предложены методики их профилактики.

Зазначено, що у разі раннього субплеврального введення антибіотика (до 30-ї доби від початку захворювання) зменшується інтенсивність спайкового процесу. Запальний процес переходить на легеневу паренхіму, але пневмонія не носить деструктивного характеру, що свідчить про ефективність лікування. У разі субплеврального введення антибіотиків у більш пізній термін (30-та - 45-та доба) досягти позитивного ефекту від лікування не вдається.

Отмечено, что при раннем субплевральном введении антибиотика (до 30-х суток от начала заболевания) уменьшается интенсивность спаечного процесса. Воспалительный процесс переходит на легочную паренхиму, но пневмония не носит деструктивный характер. При более позднем субплевральном введении антибиотика (30-е - 45-е сутки) при хорошо сформированных спайках и наличии мощных организованных наложений на плевральных листках достичь выраженного положительного эффекта не удается.

При изучении в сравнительном аспекте местного применения декасана и антибактериальных препаратов у больных с острыми эмпиемами плевры отмечено, что при использовании предложенной методики у больных основной группы более быстро достигается нормализация температуры тела и сокращается срок пребывания в клинике на 7 сут в среднем, и не отмечены осложнения после лечения.

Проведено комплексне біохімічне обстеження 189-ти хворих з гострими гнійними процесами плевральної порожнини (ГГППП). У результаті проведених досліджень спостережено значні зміни показників синтетичної функції печінки, що проявляється порушеннями її білоксинтезуючої функції. В ході дослідження функціонального стану печінки у хворих ГГППП встановлено підвищення активності індикаторних ферментів печінки - амінотрансфераз, сорбітолдегідрогенази, орнитилкарбомоїлтрансферази, аргінази, гама-глутаматтранспептидази; помітно знижується активність секреційного ферменту - холінестерази. Доведено, що в ході розвитку ГГППП виникає значне пошкодження гепатоцитів як результат ендогенної інтоксикації, яка проявляється цитолізом гепатоцитів і порушенням їх функціональної здатності.

Отмечено, что в период с 2011 г. по 2013 г. пролечено 47 больных с эмпиемой плевры. Представлен сравнительный анализ лечения двух групп пациентов: основная получала лечение с использованием видеоторакоскопии с декортикацией легкого, контрольная - пункцию и дренирование плевральной полости. Эффективность лечения в основной группе составила 91,7 %, а в контрольной - 73,9 %. Результаты лечения: уменьшились средняя длительность дренирования плевральной полости при использовании видеоторакоскопии сравнительно с традиционными методами - в 1,9 раза, общая частота осложнений - в 4,5 раза, частота конверсий в открытое вмешательство - в 2,1 раза, а длительность стационарного лечения - в 2,1 раза.

Зазначено, що в період з 2011 р. до 2013 р. проведено лікування 47 хворих на емпієму плеври. Наведено порівняльний аналіз лікування двох груп пацієнтів: основна одержувала лікування з використанням відеоторакоскопії з декортикацією легені, контрольна - пункцію і дренування плевральної порожнини. Ефективність лікування в основній групі склала 91,7 %, а в контрольній - 73,9 %. Результати лікування: зменшилась середня тривалість дренування плевральної порожнини за використання відеоторакоскопії порівняно з традиційними методами - у 1,9 раза, загальна частота ускладнень - в 4,5 раза, частота конверсій у відкрите втручання - в 2,1 раза, а тривалість стаціонарного лікування - в 2,1 раза.

Цель работы - повышение эффективности хирургического лечения двустороннего деструктивного туберкулеза легких (ДДТЛ), осложненного эмпиемой плевры, путем использования VTS - технологий. В торакальном отделении Днепропетровского областного коммунального клинического лечебно-профилактического объединения "Фтизиатрия" в период с 2008 по 2013 гг. проведен ретроспективный анализ 43 историй болезни больных с ДДТЛ, осложненым эмпиемой плевры с одной стороны и наличием в контрлатеральном легком очаговой диссеминации или ограниченного деструктивного процесса. Больные были разделены на 2 подгруппы: основную (18 больных, которым была выполнена трансстернальная окклюзия главного бронха, проводились видеоторакоскопические санации полости эмпиемы, через 30 - 45 дней выполнялась плевропневмонэктомия с использованием мини-торакотомии) и подгруппу сравнения (19 больных, которым было проведено дренирование полости эмпиемы, санация, в последующем через 45 - 60 дней выполнялась плевропневмонэктомия из переднебокового доступа). Распределение контингента больных основной и группы сравнения по большинству показателей были репрезентативны. Видеоторакоскопическая санация плевральной полости в сравнении с дренированием по Бюлау позволяет достичь лучшего антибактериального эффекта, обеспечивает эффективную санацию плевральной полости, о чем свидетельствует значительное снижение количества микробных тел, нормализация на 10-е сутки с момента начала санации количества лейкоцитов и палочкоядерных нейтрофильных гранулоцитов в периферической крови, лейкоцитарный индекс интоксикации. Использование мини-инвазивной этапной хирургической тактики лечения позволило сократить интраоперационные осложнения в 2 раза, снизить объем интраоперационной кровопотери и гемотрансфузий в 1,5 раза, послеоперационную летальность в 2,5 раза. Применение видеоторакоскопической санации плевральной полости и этапной пневмонэктомии позволяет снизить частоту и тяжесть послеоперационых осложнений за счет выполнения основного этапа оперативного лечения в условиях стабилизации легочного процесса и санированной эмпиемы. Наиболее перспективной является этапная хирургическая тактика с использованием предварительной трансстернальной окклюзии главного бронха и ветви легочной артерии с видеоторакоскопической санацией полости эмпиемы.

Сучасні дослідження виявляють незмінне зростання захворюваності на емпієму плеври, а значна летальність за цієї патології зумовлює актуальність проблеми. Мета роботи - розробити алгоритм обстеження та лікування хворих на гостру осумковану парапневмонічну емпієму плеври (ГОПЕП) з використанням відеоторакоскопічної (ВТС) декортикації легень. Вивчено результати лікування 60-ти хворих на ГОПЕП. До основної групи (n = 30) включено пацієнтів, до яких застосовано розроблену тактику. У групі контролю (n = 30) використано стандартний підхід у вигляді торакоцентезу з дренуванням плевральної порожнини за Бюлау. Як метод діагностики осумкованої форми емпієми плеври обрано комплексний підхід з аналізом даних УЗД плевральних порожнин, рентгенографії та комп'ютерної томографії. Розроблено лікувально-діагностичний алгоритм, заснований на аналізі результатів УЗД плевральних порожнин, рентгенографії та комп'ютерної томографії для встановлення показань до ВТС декортикації легень. Відмічено статистично достовірне зменшення тривалості лікування основної групи у порівнянні з групою контролю. Висновки: комплексне використання рентгенографії, УЗД та комп'ютерної томографії надає змогу діагностувати осумковану емпієму плеври, що потребує оперативного лікування шляхом ВТС декортикації легень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.401.4-5

Рубрики:

Емпієма плеври (гнійний плеврит)

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены данные об использовании видеоторакоскопических операций (ВТО) при лечении острой эмпиемы плевры у 462 больных. Показана эффективность ВТО с использованием электросварочных и радиочастотных хирургических комплексов с возможностью устранения легочно-плевральных свищей. Положительный клинический эффект отмечен у 443 (95,9 %) больных, длительность лечения в стационаре составила в среднем 11,1 дня. Осложнения возникли у 19 (4,1 %) больных. Все пациенты живы.

В лікуванні емпієми плеври (ЕП), незважаючи на впровадження численних способів оперативного втручання, застосування лікарських засобів, залишаються невирішеними деякі питання, зокрема, верифікація збудників інфекції, якомога швидше усунення бронхіальної нориці та розправлення легені. Досліджені спектр збудників ЕП, їх чутливість до препаратів, встановлене збільшення частоти виявлення метіцилін-резистентних штамів (МРЗА), асоціацій мікроорганізмів. Встановлене зменшення чутливості збудників до "простих" антибактеріальних препаратів, для адекватного лікування хворих з приводу ЕП лікарі змушені призначати "тяжкі" антибіотики, що збільшує його вартість.

Цель работы - анализ результатов лечения острой эмпиемы плевры (ОЭП) с использованием новых миниинвазивных технологий. Представлен опыт выполнения видеоторакоскопических операций (ВТО) при ОЭП с использованием эндостаплеров и электросварочных инструментов, а также вакуум-терапии. Как вариант закрытие плевро-легочных свищей при ОЭП выполняли с помощью метода радиочастотной абляции. Все больные благополучно перенесли миниинвазивные вмешательства, средний срок стационарного лечения составил (14,2 +- 4,9) дня. Осложнения в виде нагноения ран и формирования остаточных полостей возникли у 16 (20,3 %) больных. Выводы: ВТО позволяют добиться хороших результатов лечения ОЭП и снизить частоту развития хронического процесса, особенно при условии соблюдения индивидуального подхода в лечении каждого пациента.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.401.4-4

Рубрики:

Емпієма плеври (гнійний плеврит)

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблеми покращення результатів хірургічного лікування хворих на гостру неспецифічну парапневмонічну емпієму плеври шляхом удосконалення методів інструментальної діагностики і використання відеоторакоскопічних втручань. Проаналізовано результати лікування 124 хворих на гостру неспецифічну парапневмонічну емпієму плеври. Визначено стадію захворювання, поширеність патологічного процесу, супутнє ураження легеневої паренхіми. Вивчено мікробіологічний спектр збудників емпієми плеври, структуру резистентності до антибактеріальних препаратів та удосконалено рекомендації з емпіричної антибактеріальної терапії. Досліджено можливості сонографії в діагностиці гострої емпієми плеври та розроблено критерії визначення стадії (ексудативна чи фібринозно-гнійна) захворювання. Проаналізовано ефективність застосування відеоторакоскопії при гострій емпіємі плеври в порівнянні з традиційними методами хірургічної санації (дренування плевральної порожнини шляхом торакоцентезу). Доповнено рекомендації з виконання відеоторакоскопічних втручань та запропоновано лікувально-діагностичний алгоритм у хворих на гостру емпієму плеври, що дозволило зменшити тривалість плевральної ексудації та дренування плевральної порожнини.