Вперше зіставлено якісні показники неврологічних проявів геморагічного інсульту з кількісними характеристиками крововиливів, а саме: об'ємом, локалізацією, ступенем вираженості дислокаційного синдрому та набряку головного мозку, масивністю прориву крові у шлуночкову систему. Вперше хворих з гіпертензивними внутрішньомозковими крововиливами розподілено на групи з типовим клінічним перебігом захворювання та основними характеристиками внутрішньомозкових крововиливів. Для гематом середнього об'єму (від 40 до 100 мл) виділено два різних типи перебігу захворювання - агресивний і неагресивний, які потребують різного підходу в тактиці лікування.

Встановлено, що перебіг захворювання визначається локалізацією та характером патологічного процесу та синергічною дією ускладнень. Комплексний статистичний аналіз чинників, що визначають перебіг захворювання, з'являється основою для створення математичної моделі, яка сприяє розробці ефективної системи прогнозування термінів розвитку повторних розривів артеріальних аневризм і дозволяє раціональніше планувати тактику превентивної терапії можливих ускладнень на різних етапах перебігу мозкового інсульту.

Для артериальных аневризм вертебробазилярного бассейна, которые локализуются в задней черепной яме, характерным проявлением являются геморрагический синдром и преимущественно субарахноидальные кровоизлияния. Повторные кровоизлияния характеризуются высокой летальностью (51 %). Эндоваскулярное выключение аневризм позволяет добиться хороших и удовлетворительных результатов у 75 % больных с артериальными аневризмами вертебробазилярного бассейна.

Проанализированы особенности течения спонтанных внутричерепных кровоизлияний, обусловленных разрывом артериовенозных мальформаций у 100 больных, в зависимости от клинико-анатомической формы кровоизлияния (субарахноидальной и паренхиматозной). Анализ структуры переменных позволил выделить 5 факторов, которые объясняют почти половину вариативности выборки: индекс тяжести состояния пациента (22 % вариативности); артериальная гипертензия (8 %); наличие субарахноидального кровоизлияния (7 %); наличие вентрикулярного компонента (6 %); локализация артериовенозных мальформаций (4 %). Проведенные исследования определяют зависимость клинических проявлений и исходов течения заболевания в геморрагическом периоде, что и легло в основу математической модели прогнозирования функциональных исходов заболевания.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р636.770.32-1

Рубрики:

Хірургічне лікування крововиливів у головному мозку

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Базуючись на результатах клінічних та параклінічних досліджень патологічного процесу - церебрального вазоспазму (ВС), який виникає після аневризматичного субарахноїдального крововиливу (САК) і є чинником розвитку відтермінованої ішемії мозку, розроблено уніфікований спосіб комплексного оцінювання стану церебральної гемодинаміки у хворих із аневризматичним САК в динаміці гострого періоду крововиливу з використанням даних ультраснографічного моніторінгу, комп'ютерної електроенцефалографії та мультиспіральної комп'ютерної томографії-мозку. Досліджено церебральну гемодинаміку у хворих із аневризматичним САК та ускладненим церебральним ВС. Визначено чинники ризику ішемії мозку. Розроблено нову прогностичну модель ішемічних ускладнень в гострому періоді САК. Завдяки вперше в Україні проведеним інтраопераційним дослідженням кровотоку з використанням мікросудинної допплерографії під час транскраніальних операцій виключення артеріальної аневризми одержано нові дані щодо оцінювання гемодинамічних змін в артеріальних сегментах в зоні її розташування, що дозволило уточнити патогенетичні механізми процесу. Вперше для прогностичного оцінювання клініко-патогенетичних особливостей аневризматичного САК створено та застосовано математичну модель обробки даних. Досліджено патогенетичне значення особливостей неспецифічно-запальних процесів у хворих в гострому періоді САК, який ускладнений ВС. Визначено маркери тяжкості перебігу захворювання та розвитку ВС. Поглиблено уявлення про патофізіологічні механізми розвитку ішемічних порушень у хворих із аневризматичним САК: зокрема, встановлено, що внаслідок комплексу первинних та вторинних ушкоджувальних процесів формується церебральний вазоспазм (артеріопатія), що за умов наявного регіонарного гемодинамічного дефіциту у разі САК та вичерпання механізмів ауторегуляціі поглиблює гемодинамічні розлади, які призводять до ішемічного ураження головного мозку. Вперше представлено системне бачення проблеми розвитку гемодинамічних ускладнень за аневризматичного САК, на основі якого оптимізовано вибір діагностичних та лікувальних заходів.

Близько 6 - 8 % всіх інсультів становить субарахноїдальний крововилив (САК) внаслідок розриву артеріальної аневризми. 10 - 15 % із них є фатальними, тобто пацієнт помирає ще до того, як надійшов до стаціонару. За даними деяких авторів, судоми в гострий період САК (перші 7 діб) асоціюються із збільшенням ризику смерті й інвалідності, тоді як інші автори заперечують вплив судом на перебіг САК. З огляду на суперечливість цих даних судоми не входять у класичні шкали з оцінки прогнозу перебігу САК. Мета роботи - провести аналіз поширеності гострого симптоматичного епінападу при САК і дослідити його вплив на перебіг цього захворювання. Розробити прогностичну шкалу оцінки САК з урахуванням судомних нападів. Проведено аналіз серії 127 клінічних випадків САК. Усіх пацієнтів оцінено за стандартними шкалами: Hunt - Hess Scale, the World Federation of Neurological Surgeons Scale, Glasgow Coma Scale. Досліджено поширеність гострого симптоматичного епінападу. Всіх пацієнтів оцінено за створеною шкалою комбінованої оцінки прогнозування наслідку у пацієнта після субарахноїдального крововиливу (ШКОП). Результати лікування оцінено за Glasgow Outcome Scale (шкала наслідку Глазго). У 13 пацієнтів із 127 спостерігалися судоми в гострий період захворювання. У кожного 10-го пацієнта епілептичний напад був першим клінічним симптомом хвороби. Поширеність епілептичних нападів становила 10,2 %, до того ж у 5 з 13 пацієнтів із судомами САК закінчився летально, що станоить 35,7 % всіх летальних випадків, зафіксованих у нашій групі пацієнтів. Запропоновано враховувати судоми в дебюті САК як ізольований предиктор поганого наслідку у пацієнтів. Розроблено ШКОП, до якої включено критерій наявності/відсутності судом у дебюті. Летальність серед пацієнтів, які набрали 5 - 6 балів за ШКОП, становила 77 %, серед пацієнтів, які набрали 7 - 8 балів, - 100 %. Висновки: судомний напад у дебюті САК асоціюється з вірогідним підвищенням ризику смерті (p = 0,001). ШКОП із субарахноїдальним крововиливом дозволяє прогнозувати перебіг захворювання, що сприяє вчасним корекції лікування, призначенню швидкодіючих парентеральних антиконвульсантів і, відповідно, визначає кращий наслідок у пацієнтів.

Мета роботи - покращення результатів хірургічного лікування ускладненого аневризматичного внутрішньочерепного крововиливу. Із 213 хворих з субарахноїдальним крововиливом внаслідок розриву церебральних аневризм у 121 (56,8 %) хворого констатовано ускладнений перебіг. Усім цим хворим проведено хірургічне лікування, яке передбачало оклюзію аневризми. У 68 (56 %) хворих застосовано мікрохірургічне кліпування, у 53 - ендоваскулярну емболізацію. Хірургічні втручання у 84,3 % хворих виконані протягом перших двох тижнів. У ряді спостережень застосовано комбіноване та багатоетапне хірургічне лікування. Позитивну динаміку одержано у 75 (61,9 %) хворих, у тому числі у 59 (48,8 %) хворих - хороший функціональний результат (1 - 2 ступінь інвалідизації за модифікованою шкалою Ренкіна). У 23 (19 %) хворих результат був несприятливий (4 - 5 ступінь інвалідизації). Померли 23 (19 %) пацієнти. Висновки: назріла потреба в нагальному напрацюванні уніфікованої класифікації ускладнень аневризматичного внутрішньочерепного крововиливу, вивченні ефективності різноманітних хірургічних методів лікування та визначенні критеріїв вибору методу та термінів виконання втручання у залежності від типу внутрішньочерепного крововиливу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р636.770.32

Рубрики:

Хірургічне лікування крововиливів у головному мозку

Шифр НБУВ: Ж73616 Пошук видання у каталогах НБУВ