С позиций системного подхода исследованы причины, патогенетические механизмы и клиника нарушения сексуального здоровья при неврастении, истерическом неврозе и неврозе навязчивости у женщин. Описаны клинические формы первичной сексуальной дисфункции и показана их связь с формами невроза. Выявлена роль биогенных, социогенных и негативных психологических факторов в формировании первичной и вторичной сексуальной дисфункции и сексуальной дисгармонии при неврозе у женщин. Разработаны дифференциально-диагностические критерии и система психотерапевтической коррекции сексуальной дисгармонии супружеской пары при изучаемой патологии у жены.

З позиції системного міждисциплінарного тлумачення визначені співвідношення соціогенних, психогенних та соматогенних чинників у розвитку сексуальних розладів у чоловіків та сексуальної дисгармонії подружжя. Сексуальне здоров'я, враховуючи багатомірність його забезпечення, саме по собі є психосоматичним феноменом і може бути своєрідною моделлю психосоматичних співвідношень і класичним прикладом інтегративного підходу до вивчення його із зазначених позицій. Системне розуміння психосоматичних співвідношень при розладі сексуального здоров'я повинно передбачати дослідження усього комплексу факторів, що його визначають, окрім біологічних - загальну та сексуальну культуру, особистісні відмінності, міжособистісні відношення, адаптацію подружжя на всіх рівнях взаємодії, соціальні та мікросоціальні впливи. Адекватний коригуючий вплив при сексуальній дисгармонії неможливий без аналізу стану усіх вказаних компонентів сексуального здоров'я. Розроблена система їх діагностики, корекції та профілактики, відображено необхідні науково обгрунтовані відомості.

З позиції системного міждисциплінарного підходу дістала подальшого розвитку концепція чотирифакторного забезпечення сексуальності, на базі якої розроблено концепцію багатофакторності психосоматичних співвідношень, їх класифікація та принципи діагностики при досліджуваній патології, що лягло в основу запропонованої системи діагностики, корекції та профілактики сексуальної дисгармонії подружньої пари. На думку автора, психосоматичний принцип дослідження і корекції порушення сексуального здоров'я являється методологічно правильним підходом до встановлення ролі соціогенних, психогенних та соматогенних факторів у його розладі та пошуку шляхів трансформації співвідношення цих факторів з метою відновлення.

На матеріалі 109-ти подружніх пар, де має місце сексуальна дисгармонія та чоловік страждає на хронічний простатит, вивчено спрямованість особистості чоловіків і дружин, їх характерологічні особливості, психосексуальний тип кожного з членів подружжя та їх поєднання в подружній парі та сексуальну мотивацію. З'ясовано, що розходження спрямованості особистості подружжя, їх психосексуальних типів і сексуальної мотивації, відсутність почуття взаємної любові та поваги, дезадаптивні форми поведінки та інше призводять до психологічної та соціально-психологічної дезадаптації чоловіка та дружини і можуть стати причиною сімейної дисгармонії.

Ключ. слова: оргазм, боль, alpha-блокатор, тамсулозин
Індекс рубрикатора НБУВ: Р698-52 + Р712.53-52

Рубрики:

Статеві розлади у чоловіків

Сексуальні неврози

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Результаты исследований свидетельствуют, что изменения сексуальной функции у пациенток зависят от объема перенесенного оперативного вмешательства и носят достаточно выраженный характер. Полученные данные указывают на необходимость разработки комплекса реабилитационных мероприятий для пациенток, перенесших гистерэктомию, причем с учетом возникающих сексуальных нарушений. Использование различных вариантов заместительной гормональной терапии позволяет снизить степень выраженности сексуальных расстройств у пациенток этой группы.

Результаты проведенных исследований свидетельствуют, что изменения сексуальной функции пациенток зависят от объема перенесенного оперативного вмешательства и носят достаточно выраженный характер. Полученные данные указывают на необходимость разработки комплекса реабилитационных мероприятий для пациенток, перенесших гистерэктомию, причем с учетом возникающих сексуальных нарушений.

Рассмотрена проблема сексуальной аверсии у женщин с отсутствием слуха и вторичными психоэмоциональными нарушениями. Показан механизм возникновения и стадии аверсивного процесса. Даны рекомендации по психокоррекции супружеской пары с учетом имеющейся патологии.

Установлено й описано взаємозв'язки між клініко-етологічними особивостями та сексуальними дисфункціями у жінок з невротичними й ендогенними депресіями. Наведено теоретичне обгрунтування та нові вирішення завдань діагностики та диференційної діагностики ефективних розладів у жінок, поєднаних з сексуальними дисфункціями на базі комплексного підходу, за якого є доцільним застосування психопатологічного та психодіагностичного методів, а також клініко-етологічну діагностики та системно-структурного аналізів сексуального здоров'я. Розроблено диференеційні терапевтично-реабілітаційні підходи для жінок з афективними розладами, поєднані з сексуальними дисфункціями, які передбачають використання індивідуалізованих психофармакологічних і психотерапевтичних програм, проведення корекції сексуальних порушень пари з урахуванням клініко-етологічних характеристик. Ефективність реабілітаційної програми підтверджено результатами клініко-катамнестичних досліджень: якістю та тривалістю ремісії та високими показниками реадаптації пацієнток.

З позицій системного міждисциплінарного підходу досліджено причини та умови розвитку сексуальних розладів у жінок, хворих на цукровий діабет. Виявлено особливості взаємодії соматичних і психологічних чинників у генезі сексуальної дисфункції та їх клінічні прояви в процесі даного захворювання. Вивчено причини, механізми розвитку та прояви сексуальної дисгармонії подружньої пари у разі сексуальних порушень у дружини, хворої на цукровий діабет. За результатами проведеного дослідження розроблено ефективну систему корекції порушення сексуального здоров'я в процесі зазначеної патології у жінок.

Проаналізовано відносини подружньої залежності в жінок, хворих на невротичні розлади, показано вплив статеворольових чинників на їх становлення. Девіації статеворольового та психосексуального розвитку можуть бути чинником, що предиспонує становлення залежних відносин у жінок, хворих на невротичні розлади. Виявлено семантику залежних подружніх відносин, описаних як синдром. Вивчено особливості ранніх спогадів жінок, хворих на неврози, які знаходяться у відносинах подружньої залежності, що розкривають їх життєвий уклад і ключові травми дитинства. Виявлено особистісні чинники, що сприяють формуванню різноманітних форм залежності. Запропоновано програму психотерапії "токсичної любові".

Теоретично та практично обгрунтовано існування як фактора-чинника глибинного травматичного впливу, пов'язаного з порушенням статево-рольової ідентифікації, доведено його вагому роль у формуванні психогенної фригідності. Досліджено особливості стосунків "мати-донька" як вирішальні для формування статево-рольової системи та поведінки дорослої жінки. Показано, що вони можуть бути джерелом травматичного впливу у разі формування психогенної фригідності. За результатами одержаних даних розроблено комплекс корекційних тренінгових заходів, що є ефективним інструментом для психотерапевтичної роботи з психогенною фригідністю та спрямовані на гармонізацію статево-рольової структури.

На підставі інтегрального обстеження 180-ти подружніх пар, у яких дружини хворіли на органічні розлади особистості різних типів визначено причини, механізми розвитку та клінічні прояви наявної подружньої дезадаптації. Виявлено роль біогенних, психогенних, соціогенних та негативних соціально-психологічних чинників у розвитку чотирьох форм дезадаптації подружжя - комунікативної, статеворольової, сексуально-еротичної та девіантної. Вивчено патологічні патерни сексуальної поведінки жінок та особливості їх комунікації з чоловіками, функціонування сім'ї. Розроблено диференційно-діагностичні критерії виявлених форм даної дезадаптації та систему їх психотерапевтичної корекції. Визначено шляхи й методи її психопрофілактики у випадку органічного розладу особистості у дружини.

На підставі міждисциплінарного підходу щодо вивчення різних форм порушення подружньої адаптації розкрито умови та механізми порушення формування та функціонування сім'ї за умов різних типів розладу особистості у жінок імпульсивного типу емоційно нестійкого розладу особистості, істеричного, залежного, ананкастного, шизоїдного. Описано причини, прояви та перебіг форм дезадаптації, що виникають у даних випадках. Визначено функціональну недостатність сім'ї та типи патологічного шлюбу в процесі дослідження даної патології. Запропоновано ефективну систему психотерапевтичної корекції подружньої (сімейної) дезадаптації.

Здійснено комплексне дослідження психічного стану, сексуальної функції та подружніх відносин у 91-ої пари з демонстративним розладом особистості у жінок. Визначено причини, умови, механізми розвитку та клінічний перебіг подружньої дезадаптації. Виявлено та клінічно верифіковано різні варіанти та форми, встановлено закономірності їх розвитку та клінічні прояви. Визначено роль соматогенних, соціогенних, психогенних, негативних соціально-психологічних, сексуально-поведінкових чинників. Розроблено діагностичні критерії щодо визначення особливостей сексуально-поведінкових розладів та подружньої дезадаптації, також відповідну систему психологічної, психотерапевтичної корекції.

Вивчено механізми розвитку та проявів порушення комунікації подружжя у випадку невідповідності у них типів сексуальної культури. Вивчено особливості статевого розвитку, виявлено значення соматогенних, соціогенних та психогенних чинників у формуванні слабкого типу статевої конституції. Визначено характер сексуальної поведінки та сексуальної комунікації, відмінності особистості чоловіків і жінок зі слабкою статевою конституцією та їх роль у розвитку подружньої дезадаптації. Сформульовано критерії диференціальної діагностики конституціональної дезадаптації, розроблено психотерапевтичні методики, що дають змогу оптимізувати сексуальну поведінку та підвищити рівень сексуальних відносин подружжя у разі невідповідності типів їх статевої конституції. Розроблено систему психотерапевтичної корекції порушення подружньої комунікації, зумовленого невідповідністю типів статевої конституції у чоловіка та дружини.

З позицій системного підходу досліджені причини, патогенетичні механізми та клініка порушень сексуального здоров'я за неврастенії, істеричного неврозу та неврозу нав'язливих станів у жінок. Описано клінічні форми первинної сексуальної дисфункції та показано їхній зв'язок з формами неврозу. Виявлено роль біогенних, соціогенних та негативних психологічних та соціально-психологічних чинників у формуванні первинної та вторинної сексуальної дисфункції та сексуальної дисгармонії за неврозу у жінок. Розроблені диференціально-діагностичні критерії та система психотерапевтичної корекції сексуальної дисгармонії подружньої пари за вивченої патології у жінки.

Наведено результати дослідження психічного стану та стану сексуальної функції у 120-ти хворих на хронічний простатит. Визначено причини та умови розвитку подружньої дезадаптації у разі такої патології, взаємодію негативних соціальних, психологічних, соціально-психологічних, сексуально-поведінкових чинників та хронічного простатиту у генезі дезадаптації. Розроблено діагностичні критерії сексуальних розладів та сексуальної дезадаптації, систему психотерапевтичної корекції, що сприяє досягненню високого лікувального ефекту та запобігає рецидивам порушення сексуального здоров'я подружжя.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.53-57 + Р698-57

Рубрики:

Сексуальні неврози

Статеві розлади у чоловіків

Шифр НБУВ: РА324705 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З позицій системного підходу щодо діагностики порушення сексуального здоров'я досліджено ефективність різних психотерапевтичних методик (тілесно-орієнтованої терапії, гештальт-терапії, психодрами, трансактного аналізу) стосовно корекції сексуальної дезадаптації подружньої пари. Розроблено метод інтегративної гештальт-терапії на основі інтеграції технік та прийомів вказаних психотерапевтичних методів. Метод інтегративної гештальт-терапії застосовано у процесі лікування 150 подружніх пар, у яких спостерігалися різні дезадаптивні форми порушення сексуального здоров'я (соціокультурна, дезінформаційно-оціночна, сексуально-еротична, комунікативна), що дало змогу досягти високого та стійкого терапевтичного ефекту.