Проведено дослідження кристалотворної функції змішаної слини у 125-ти дітей віком 3-х, 6-ти, 9-ти та 12-ти років, народжених матерями, хворими на цукровий діабет і 125-ти їх одноліток, народжених здоровими матерями. Визначено особливості мікрокристалізації змішаної слини у дітей, матері яких хворі на цукровий діабет. Мінералізуючі властивості слини вивчено в залежності від віку дітей та ураженості зубів каріозним процесом. Дослідження характеризує адекватність перебігу процесу вторинної мінералізації зубів у дітей даного контингенту.

Проаналізовано вплив препарату "Дентинокс - Гель Н" серед дітей, у яких процес прорізування молочних зубів характеризувався ускладненим перебігом (погіршенням загального стану, неспокоєм, плачем, поганим сном, короткочасним субфебрилітетом, відмовою від прийому їжі, легкими диспептичними розладами, місцево - припухлістю і гіперемією ясен в області прорізування зубів, гіперсалівацією). Доведено, що застосування даного лікарського засобу значно покращує загальний стан здоров'я дитини завдяки анестезуючій та протизапальній дії. Препарат простий у використанні, не має побічних ефектів і його можна рекомендувати для застосування у педіатричній практиці.

Ключ. слова: діти, прорізування зубів, Дентинокс - Гель Н
Індекс рубрикатора НБУВ: Р731.93-52

Рубрики:

Система травлення у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р732 + Р731.93

Рубрики:

Вигодовування і догляд за новонародженими дітьми

Система травлення у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено актуальні питання становлення біоценозу кишок у дітей першого року життя залежно від характеру харчування. Показано клінічну та мікробіологічну ефективність вигодовування дітей раннього віку молочними сумішами "Nutrilon" і "Nutrilon Комфорт", які містять пробіотики (олігосахариди). Проведено порівняльну оцінку застосування молочних сумішей з різною концентрацією олігосахаридів.

Вивчено стан твердих тканин молочних зубів 938-ми дітей дошкільного віку залежно від характеру харчування на першому році життя. Виявлено, що поширеність карієсу серед дітей певною мірою залежить від термінів вигодовування та від ступеня адаптації харчових сумішей.

Обстежено 86 здорових дітей молодшого шкільного віку, яким було проведено ультразвукове дослідження шлунка. Встановлено 3 типи евакуаторної функції шлунка: нормальну, прискорену та уповільнену. За часом напіввиведення вмісту шлунка і наявністю симптомів дезадаптації виявлено групу ризику дітей за розвитком синдрому функціональної диспепсії.

Представлены данные высева энтерококков из кишечника новорожденных и детей раннего возраста. За последние пять лет (2000 - 2004 гг.) отмечен существенный (в 4,5 раза) рост контаминации кишечника энтерококками в высоких концентрациях. Увеличение с каждым годом выявления энтерококков среди микрофлоры кишечника у детей требует динамичного контроля и установления причин этого явления.

Наведено анатомічні особливості кровоносних судин висхідної ободової кишки на підставі вивчення 18 препаратів новонароджених. Топографія судин висхідної ободової кишки характеризується вираженою індивідуальною мінливістю.

Проведено обследование 30 детей 7-летнего и 31 подростка 12-летнего возраста, которые родились и жили в условиях мегаполиса с интенсивным металлургическим производством. Условия постоянного воздействия на организм детей экотоксикантов техногенного порядка спровоцировали снижение минерализирующего потенциала ротовой жидкости, обеспечивающего качество вторичной минерализации зубов. Применение ЛПК из антиоксидантов, адаптогенов и сорбента значительно улучшает состав и свойства ротовой жидкости у таких детей.

Определена способность диастемы к саморегуляции среди детей школьного возраста. Приведены изменения данного показателя по мере прорезывания постоянных зубов фронтальной группы верхней челюсти.

Проведено дослідження на 78-ми препаратах трупів плодів за методами макромікроскопії, морфометрії, рентгенографії, ін'єкції кровоносних судин. Здійснено ультразвукове дослідження 32-х дітей першого року життя за допомогою апарата "SonoLine G60S" і високощілинного лінійного датчика 7,5 МГц. Визначено типові анатомічні ознаки гастродуоденального сегмента у перинатальному періоді, варіантної проекції воротаря шлунка стосовно передньої серединної лінії, морфологічної основи формування дуоденального закутка, гістоструктурної організації гастродуоденального сегмента, хронологічної послідовності його топографо-анатомічних взаємовідношень з суміжними органами та структурами живота й ультрасонографічних параметрів у новонароджених і грудних дітей. Досліджено закономірності вікової анатомії перехідних ділянок порожнистих органів травної системи.

Вивчено хронологічну послідовність становлення топографії дванадцятипалої кишки в нижньому поверсі черевної порожнини в плодовому періоді онтогенезу та її топографо-анатомічних особливостей у новонароджених. Завдяки застосуванню сучасних методів морфологічного дослідження вивчено індивідуальну анатомічну мінливість та хронологічну послідовність просторово-часових перетворень частин дванадцятипалої кишки в нижньому поверсі черевної порожнини в плодовому та ранньому постнатальному періодах онтогенезу людини. Розроблено ультрасонографічні параметри дванадцятипалої кишки плодів та новонароджених дітей. Одержано результати досліджень топографо-анатомічних взаємовідношень частин дванадцятипалої кишки в нижньому поверсі черевної порожнини, що виявилися теоретичною базою для розробки двох хірургічних методів корекції порушення дуоденальної прохідності.

У здорових дітей молодшого шкільного віку виявлено 10 типів скоротливості жовчного міхура та сфінктера Одді, деякі з них подібні до проявів дискінезії, але не порушують пасажу жовчі та пояснюються особливостями вегетативної регуляції, притаманними даному віку. Визначено величину коефіцієнту скоротливості для різних типів моторики жовчного міхура у дітей. За результатами досліджень установлено, що найбільш інформативними інтегральними показниками вегетативного гомеостазу, які об'єктивно характеризують особливості різних типів скорочення жовчного міхура є індекс централізації, вегетативний показник ритму та співвідношення LF/HF. Це підтверджується характером взаємовідносин основних компонентів ритміки ЕЕГ, зокрема, у разі врахування реакції на провокаційні проби, які найбільш вірогідно відображають ступінь морфо-функціональної зрілості мозку як системи, а дисфункції лімбіко-ретикулярного комплексу можуть відігравати значну роль у патогенезі вегетативних порушень на надсегментарному рівні. Прогностичним критерієм виникнення донозологічних порушень стану біліарної системи у дітей молодшого шкільного віку слід вважати стан сфінкерів і термін скорочення жовчного міхура, але найбільш несприятливим для подальшого розвитку патології визначено наявність гіпокінетичного типу скорочення жовчного міхура. Установлено, що одним з проявів дезадаптаційного синдрому в дітей молодшого шкільного віку у процесі систематичного навчання є наявність гіпертонічно-гіпокінетичного та нормотонічно-гіпокінетичного, а також гіпертонічно-гіперкінетичного типів скорочення, які виникають на фоні вираженого дисбалансу вегетативної нервової системи.

Дослідження присвячене комплексному вивченню особливостей розвитку та становлення топографії воріт печінки і їх компонентів протягом пренатального періоду онтогенезу. Встановлено періоди формування воріт печінки та їх судинно-протокових елементів. Виявлені морфологічні передумови і час можливого виникнення варіантів та аномалій будови ворітної вени печінки, власної печінкової артерії, позапечінкових жовчних проток. Простежена залежність між формою вісцеральної поверхні печінки та будовою і топографією її воріт. Визначені особливості будови і варіанти топографії воріт печінки та їх компонентів у плодів та новонароджених. Отримані результати можуть бути морфологічною основою для удосконалення існуючих та розробки нових методів хірургічного лікування патології гепатобіліарної ділянки у новонароджених та дітей раннього віку.

Розглядаються основні положення, отримані в результаті проведеного гістологічного, цитологічного і морфометричного аналізу секреторного епітелію, сполучнотканинних елементів і ланок мікроциркуляторного русла губних залоз. Уперше подана просторова тривимірна організація губних залоз. Показано відношення резистивних судин доміждолькових прошарків і вивідних проток, а також співвідношення строми, паренхіми і судин. Уперше визначені відмінності в будові просторової організації губних залоз у новонароджених і людей зрілого віку.

Уперше з застосуванням комплексу анатомо-антропологічних методів вивчено індивідуальну анатомічну мінливість зубів, зокрема, їх коронок у людей юнацького віку, що мешкають у м.Харків. Установлено регіональні морфологічні особливості коронок різців, ікол, малих кутніх зубів, великих кутніх зубів на верхній і нижній щелепах з урахуванням їх кількості, розташування у зубному ряду та їх будови. На підставі одержаних результатів проведено порівняльну характеристику морфологічних ознак даних коронок. Визначено межі коливання значень їх параметрів залежно від розташування у зубному ряду. За допомогою математичного аналізу статистично підтверджено збільшення ширини та діаметра коронок зубів у разі розташування їх за межами зубного ряду.

Вивчено взаємозв'язки в процесі розвитку та становлення топографії артеріальних судин товстої кишки у ранньому періоді онтогенезу людини. Встановлено закономірності й особливості їх взаємовпливу впродовж внутрішньоутробного періоду розвитку з точки зору топографо-анатомічного підходу до проблем ембріогенезу. Уточнено терміни закладки та ранній розвиток артеріальних судин товстої кишки та суміжних утворень. Виявлено варіанти будови, критичні періоди, морфологічні передумови та час можливого виникнення окремих природжених вад судин товстої кишки. Визначено, що становлення товстої кишки та диференціювання судин є взаємозумовленим процесом. Уточнено дані літератури щодо джерел і часу закладки судин товстої кишки, особливостей становлення їх топографії впродовж раннього періоду онтогенезу.

Удосконалено діагностику захворювань травневої системи у дітей шляхом поглибленого вивчення екзокринної функції підшлункової залози (ПЗ) та механізмів її регуляції у разі хронічної гастродуоденальної патології. Наведено характеристику екзокринної секреторної активності ПЗ на підставі визначення рівня в сироватці крові трипсину, ліпази, alpha-амілази. Встановлено варіанти екзокринної дисфункції ПЗ у дітей з хронічною гастродуоденальною патологією (гіпер-, гіпо-, диспанкреатизм) і розроблено алгоритм їх диференційної діагностики. Доповнено уявлення про патогенез досліджуваної дисфункції. Показано, що активацію секреторної активності ПЗ обумовлено підвищенням тонусу парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи, гіперінсулінемією, інтрагастральною гіперацидністю, гіпернорадреналінемією.

Зазначено, що фізичні, морфологічні, імунологічні властивості ротової рідини (РР) впливають на стійкість зубів до карієсу. Проаналізовано вікові особливості РР у дітей дошкільного віку. Виявлено найкращі мінералізувальні та захисні властивості РР у дітей двох років. Водночас, у дітей із двох до чотирьох років спостерігається найбільш виражене погіршення даних показників.