Зазначено, що духовне виховання молоді є наукою про формування духовного і тілесного життя на основі абсолютних цінностей, якими наповнена християнська культура. Воно грунтується на універсальному моральному законі людства - десяти Заповідях Божих і двох головних заповідях Любові, а також на милосерді щодо душі та тіла ближніх, євангельських радах і блаженствах.

Отмечено, что духовное воспитание молодежи - это наука о формировании духовной и телесной жизни на основе абсолютных ценностей, какими наполненная христианская культура. Оно базируется на универсальном моральном законе человечества - десяти Заповедях Божьих и двух главных заповедях Любви, а также на делах милосердия относительно души и тела ближних, евангельских советах и блаженствах.

Spiritual Education of the youth is a science of spiritual and corporal life formation on the absolute values background that Christian Culture are filled with. It is based on universal moral law of Humankind that is Ten Commandments of God and Two Fundamental Commandments of Christian Love and on Seven Corporal and Spiritual Works of Mercy, Evangelical Counsels and Beatitudes.

Викладено підходи до тлумачення семантики екзистенціалів людського буття. Визначено основні чинники історичного розвитку світоглядного плюралізму. Розкрито сутність та зміст релігійної культури. Розглянуто питання модернізації парафіяльного устрою православної церкви в Україні в 1860-х рр. Проаналізовано особливості розвитку українського націотворення ХІХ ст. - 1920-х рр. на основі історичних джерел, діяльність органів місцевого управління у реалізації планів "третього рейху" щодо соціокультурної сфери на території рейхскомісаріату "Україна" у період Великої Вітчизняної війни.

Изложены подходы к толкованию семантики экзистенциалов человеческого бытия. Определены основные факторы исторического развития мировоззренческого плюрализма. Раскрыты сущность и содержание религиозной культуры. Рассмотрены вопросы модернизации парафияльного строя православной церкви в Украине в 1860-х гг. Проанализированы особенности развития украинского нациосозидания ХІХ ст. - 1920-х гг. на основе исторических источников, деятельность органов местного управления в реализации планов "третьего рейха" относительно социокультурной сферы на территории рейскомиссариата "Украина" в период Великой Отечественной войны.

Висвітлено сутність, основні принципи, ідейні джерела православної культурології. Розкрито концептуальні засади інтерпретації духовної культури в історії православної богословської думки.

Освещены сущность, основные принципы, идейные источники православной культурологии. Раскрыты концептуальные основы интерпретации духовной культуры в истории православной богословской мысли.

Здійснено глибокий аналіз процесу взаємодії релігії та культури. Розглянуто загальнофілософський контекст співвідношення цих понять. Визначено сфери їх впливу, генезису та функціонального діапазону. Досліджено православну концепцію культу та культури, а також ідеї католицької інкультурації.

Осуществлен глубокий анализ процесса взаимодействия религии и культуры. Рассмотрен общефилософский контекст соотношения этих понятий. Определены сферы их влияния, генезиса и функционального диапазона. Ислледованы православная концепция культа и культуры, а также идеи католической инкультурации.

Досліджено аксіологічні параметри історико-культурної взаємодії релігії та атеїзму в соціокультурній динаміці російського суспільства ХІХ - першої третини ХХ ст. Доведено, що релігія та атеїзм виступають як системи духовних цінностей, які визначають ставлення людини до довкілля та до себе як культурної особистості. Розкрито поняття свободи совісті як важливої історико-культурної категорії, універсального критерію прогресивного розвитку духовної культури. Висвітлено соціокультурне значення переосмислення в релігійній та атеїстичній думці традиційних для російської культури ціннісних домінант, генезис. Розглянуто динаміку ціннісних взаємовідношень за умов царського самодержавства, панування православної церкви та під час культурної революції 1920 - 1930 рр. в СРСР.

Досліджено світоглядну політику владних структур в освітянсько-виховному процесі України 1970-х - першої половини 1980-х рр. Здійснено аналітичний огляд джерел та висвітлено проблеми, відображені у науковій літературі. Розглянуто заходи щодо створення спеціальної інфраструктури для забезпечення світоглядного виховання учнівської молоді. Показано шляхи і методи формування світогляду учнів у ході навчально-виховного процесу в школах України. Розкрито роль і місце атеїстичного виховання в системі вироблення світоглядних орієнтирів учнівської молоді, проаналізовано у зв'язку з цим зміст та специфіку світоглядних основ, що формувалися радянською системою освіти в Україні, їх наслідки для становлення особистості з точки зору відповідності принципам гуманізму та демократії.

Рассмотрены вопросы духовности и духовной среды в системе образования, формирования православной культуры учащихся общеобразовательных школ. Освещены проблемы воспитания молодежи в периодических изданиях Харьковской епархии второй половины ХІХ ст., формирования духовных ценностей современной молодежы в контексте развития волонтерства. Изложены теоретические подходы к формированию морально-нравственной культуры личности. Проанализирована роль родительской общественности в преодолении духовного кризиса в детско-подростковой среде. Раскрыта стратегия формирования и защиты морали украинского общества. Определены духовно-нравственное и гражданско-патриотическое воспитание молодежи как составляющая формирования трудовой культуры подростков, моральные ценности христианства и пути их формирования в контексте воспитания моральной культуры школьников.

Висвітлено місце та роль релігійної та релігієзнавчої освіти у сучасному освітньому просторі. Визначено взаємодію держави та релігійних установ у соціальному середовищі європейських країн. Увагу приділено британській системі освіти за умов динамічної зміни світогляду ХІХ ст. Проаналізовано вплив світоглядних змін на організацію освітнього процесу Великобританії у даний період.

Освещены место и роль религиозного и религиеведческого образования в современном образовательном пространстве. Определено взаимодействие государства и религиозных учреждений в социальной среде европейских стран. Внимание уделено британской системе образования в условиях динамического изменения мировоззрения ХІХ в. Проанализировано влияние мировоззренческих изменений на организацию образовательного процесса в Великобритании в данный период.

Охарактеризовано систему релігійного виховання учнів у закладах загальної середньої освіти Німеччини. Сформовано розуміння основних понять (релігія, релігійність, релігійне виховання), теоретико-методологічних засад (релігійної педагогіки) та концепції релігійного виховання учнівської молоді у ФРН. Описано форми (викладання конфесійних та екуменістичних уроків релігії), зміст і методи (відображені у програмах і підручниках з релігії) релігійного виховання на різних етапах його розвитку. Надано можливість осмислити релігійне виховання у Німеччині з точки зору його розвитку засобами історико-педагогічного знання, націлити студентів на творчий пошук шляхів застосування елементів німецького досвіду в процесі духовно-морального виховання учнівської молоді в Україні.

Охарактеризована система религиозного воспитания в заведениях общего среднего образования Германии. Сформировано понимание основных понятий (религия, религиозность, религиозное образование), теоретико-методологических основ религиозной педагогики и концепции религиозного образования ученической молодежи ФРГ. Описаны формы (изложение конфессионных и экуменистических уроков религии), содержание и методы (отображены в программах и учебниках по религии) религиозного воспитания на разных этапах его развития. Предоставлена возможность осмыслить религиозное воспитание в Германии с точки зрения его развития средствами историко-педагогических знаний, нацелить студентов на творческий поиск путей использования элементов немецкого опыта в процессе духовно-морального воспитания ученической молодежи в Украине.

Рассмотрены проблемы становления воспитательного идеала в постатеистической системе образования Украины и России на основе традиционных (абсолютных) ценностей восточно-христианской цивилизации, противостоящих релятивистскому подходу к жизнедеятельности человека, установившемуся в секулярную эпоху. Выдвинута идея святорусского патриотического воспитания. Уделено внимание задачам христианской культуры в светском образовании.

Розкрито сутність релігійного туризму як важливого сегмента туристичного ринку, суспільною фукнцією якого є пропагування духовно-культурної спадщини. Розглянуто головні святині різних релігій, історію їх створення та значення. Подано інформацію про визначні культові об'єкти які формують світовий культурний фонд. Висвітлено питання історії різних релігій і притаманну їх обрядовість. Розкрито специфіку формування конфесійного простору України. Увагу приділено релігійним центрам іудаїзму, християнства, ісламу, індуїзму, буддизму. Охарактеризовано об'єкти поклоніння в конфуціанстві, даосизмі та синтоїзмі.

Надано осмислення основних концепцій співвідношення між раціональним та ірраціональним, вірою та розумом в структурі духовної культури. Зроблено висновки, чому концепції "тотальної релігійної духовної культури", "двох культур" та "атеїстичної культури" не можуть відповідати сучасному розвитку духовної культури цивілізації. Запропоновано основні напрямки діяльності щодо реалізації концепції "єдиної дихотомічної культури": розвиток і становлення в масової свідомості принципу толерантності між релігією та наукою, протидії настановам постмодерну порушити спадкоємність духовної культури, збереженні системних знань, як головного компоненту духовної культури, формування сумісного підходу щодо розбудови нових моральних засад сучасного інформаційного глобалізованого суспільства.

Розглянуто позитивні та негативні наслідки впровадження релігійного компоненту в систему світської освіти. Визначено роль релігієзнавчого виховання як фактора регулювання міжконфесійних конфліктів у мультикультурному суспільстві.

Актуалізовано проблему співпраці церкви, релігійних та фізкультурно-спортивних громад у залученні широкого загалу до занять фізичною культурою. На основі сучасного філософсько-релігійного розуміння аскези завданням роботи є висвітлення її світоглядного смислу, що надає змогу ціннісні орієнтації на спорт та фізичне виховання "перевести" за допомогою принципів християнської філософії віри, надії та любові в ціннісні переконання необхідності ведення здорового способу життя як одного з найважливіших засобів самозбереження людини. У той же час відстоюється думка про відмінності в історичних традиціях східної "духовної практики" як гуманістичної її суті та західної "психотехніки" як агресивної тенденції, що виснажує енергетизм спортсмена. У цьому зв'язку запропоновано філософсько-екзистенційне розуміння спортософії (на зразок валеософії), що включає в себе духовні чинники совісті, доброзичливості та турботливого ставлення вчених до спортсменів.

Проаналізовано проблеми формування протонаціональної ідентичності під впливом конфесійного чинника та корпусу відповідних міфологем.

Раскрыта роль духовных факторов в подготовке будущих врачей. Приведены формы и методы нравственного воспитания младших школьников в учебной деятельности. Рассмотрена метафорическая карта как эффективное средство развития морально-нравственных качеств студентов. Исследована религиозная литература как источник ценностных ориентаций современной молодежи. Описан опыт проведения занятий в воскресной школе при исправительной колонии в Харьковской области. Проанализирована проблема формирования семейных ценностей в мировоззрении молодежи. Внимание уделено некоторым аспектам морали современного украинского общества. Рассмотрены основные проблемы морально-этического воспитания детей и подростков в контексте православного учения.

Висвітлено основні аспекти теоретичного аналізу категорії "сакральне". Розглянуто концепт сакрального у філософсько-культурологічному дискурсі, зокрема, проблему суперечливого статусу сакрального у сучасній секулярній культурі. Втрата потужності та конститутивної сили сакрального виміру трактується як прояв своєрідного "ослаблення буття", деонтологізації культури, що супроводжується вивільненням симулятивних і деструктивних потенцій і призводить до зниження інтенсивності та якості культурного розвитку.

В контексті культурологічного підходу простежено дієвість християнського духовного імперативу, зокрема через призму розвитку православно-католицьких взаємин на прикладі наповнення поняття католицизму новими підходами на підгрунті нових концепцій, ідей, породжених сучасним українським культурним простором. Підкреслено, що у кожному окремому випадку потрібно розглядати як конкретно-історичні суперечності процесу впливу християнства на розвиток вітчизняної культури, так і особливості соціокультурного підходу щодо змін державотворення в Україні та Європі.

В контексте культурологического подхода прослежена действенность христианского духовного императива, в частности через призму развития православно-католических взаимоотношений на примере наполнения понятия католицизма новыми подходами на почве новых концепций, идей, порожденных современным украинским культурным пространством. Подчеркнуто, что в каждом отдельном случае нужно рассматривать как конкретно-исторические противоречия процесса влияния христианства на развитие отечественной культуры, так и особенности социокультурного подхода относительно изменений в созидании государства в Украине и Европе.

In the context of the cultural approach the force of the Christian spiritual imperative in the process of orthodox and catholic relations development on the example of filling the notion of Catholicism with new approaches, ideas, contents born by the modern spiritual space of Ukraine and the world are researched.

Зроблено спробу показати як курикулуми релігійного та морального виховання використовуються в Австралії для розв'язання важливого соціального питання стосовно релігійних і міжконфесійних розбіжностей у сучасному мультикультурному середовищі. Наведено приклад застосування зазначених підходів для інтеграції мусульманської спільноти в середовищі, орієнтованому на західні цінності. Підкреслено, що релігійне та моральне виховання, як і будь-яке інше виховання може найкраще слугувати цій меті, якщо є в основі якнайбільш всеосяжної епістемології та сучасної педагогіки.

Висвітлено погляди М. Гузика, переконаного в тому, що духовна освіта школярів сьогодні як ніколи є важливою складовою навчально-виховного процесу будь-якої школи. Наведено головне завдання і мету справжньої дієвої школи - духовне відродження дитини з подальшим підпорядкуванням тіла і душі її духові, оновленому Богом. Розглянуто конкретний апробований дидактичний матеріал, який складається з трьох складових освітньо-виховної системи. Подано вислови випускників авторської школи М.П. Гузика (м. Южне, Одеської області). Зроблено висновок, що християнська етика у вихованні підростаючого покоління спрямовує людську думку не тільки зовні, а й дозволяє заглянути вглиб себе, сягнути сокровенного людської душі, піднятись на висоти духовного.

Освещены взгляды М. Гузика, убежденного в том, что духовное образование школьников сегодня как никогда является важной составляющей учебно-воспитательного процесса любой школы. Представлена главная задача и цель настоящей действенной школы - возрождение ребенка с последующим подчинением тела и души его духу, оновленному Богом. Рассмотрен конкретный дидактический материал, состоящий из трех составляющих образовательно-воспитательной системы. Представлены высказывания выпускников авторской школы М.П. Гузика (г. Южное, Одесской области). Сделан вывод, что христианская этика в воспитании подрастающего поколения направляет человеческую мысль не только внешне, но и позволяет заглянуть вглубь себя, достичь сокровенного человеческой души, подняться на высоты духовного.

Аrticle deals with the views of M. Guzik on moral education, which is convinced that the spiritual formation of students today than ever an important component of the educational process of any school. Presents the main task and objective of this effective school - the revival of a child with subsequent submission of body and soul with its spirit, renewed by God. Considered a specific validated instructional material, consisting of first, second and third components of education and educational system. Presents the author's graduate school of speech, MP Guzik, the South, the Odessa region. The conclusion about the meaning of Christian ethics for the education of the younger generation, who directs the human thought not only in appearance but also allows you to look inside themselves, to reach the innermost of the human soul, ascend to the heights of spirituality.