Висвітлено онтологію таких понять, як світогляд, науковий і екологічний світогляд, розкрито їх сутність і значення. Наведено результати психологічного аналізу структурних компонентів екологічного світогляду особистості. Показано динаміку психолого-педагогічних передумов його формування в онтогенезі. Розкрито особливості формування екологічного світогляду у студентів педагогічних ВНЗ.

Освещена онтология таких понятий, как мировоззрение, научное и экологическое мировоззрение, раскрыты их сущность и значение. Приведены результаты психологического анализа структурных компонентов экологического мировоззрения личности. Показана динамика психолого-педагогических предпосылок его формирования в онтогенезе. Раскрыты особенности формирования экологического мировоззрения у студентов педагогических ВУЗ.

Висвітлено психологічні аспекти становлення образу світу школярів різних вікових категорій, зокрема, учнів початкових, середніх і старших класів. Розглянуто теоретико-методологічні питання розвитку образу світу дитини: психологічний зміст категорії "образ світу", наявні підходи його дослідження у психології та суміжних дисциплінах, зародження та подальший розвиток в онтогенезі людини. Запропоновано модель образу світу, наведено концепцію динамічної рівноваги у системі образ світу - образ "Я" підростаючої особистості.

Освещены психологические аспекты становления образа мира школьников возрастных категорий, в частности, учеников начальных, средних и старших классов. Рассмотрены теоретико-методологические вопросы развития образа мира ребенка: психологическое содержание категории "образ мира", существующие подходы его исследования в психологии и смежных дисциплинах, зарождение и дальнейшее развитие в онтогенезе человека. Предложена модель образа мира, приведена концепция динамического равновесия в системе образ мира - образ "Я" подрастающего поколения.

Розглянуто соціально-психологічні чинники, що впливають на формування ціннісних орієнтацій учнів-старшокласників. На базі сучасних соціально-психологічних методик визначено структуру термінальних та інструментальних цінностей, пов'язаних з особистісними характеристиками. На підставі результатів психологічного експерименту обгрунтовано напрями формування та розвитку моральної особистості випускників загальноосвітніх закладів.

Здійснено теоретичний аналіз сутності, психологічних характеристик і педагогічного потенціалу навчальних світоглядних діалогів, визначено критерії їх ефективності (пізнавальний, оцінно-ціннісний, діяльнісний). З'ясовано, що ефективність навчальних світоглядних діалогів на уроці залежить від сформованості в їх учасників готовності до творчої співпраці у єдності її ціннісно-мотиваційних (емоційної і особистісної відкритості та взаємної поваги, визнання унікальності та водночас принципової рівності) та інструментальних компонентів (рівнів розвитку вмінь і навичок ведення діалогу (здатності проектувати, ініціювати, керувати діалогом), сформованості особистісно значимого способу пізнавальної діяльності, комунікативної компетентності. Доведено, що становлення світогляду школярів у процесі діалогу стимулюється реалізацією комплексу психолого-педагогічних умов, які передбачають: організацію співробітництва суб'єктів навчального процесу, зокрема, шляхом актуалізації суб'єктивного досвіду в пізнавальній активності учнів, створення на уроці атмосфери, що сприяє розкриттю індивідуальності кожного з них; поєднання об'єктивності в оцінюванні вчителем способу вирішення обговорюваної проблеми з його загальною позитивною налаштованістю під час оцінювання діяльності учнів.

Проаналізовано концептуальні підходи та погляди вітчизняних і зарубіжних філософів і психологів щодо природи духовності особистості. Розкрито психологічний зміст понять "духовність" і "духовний розвиток". Розглянуто онтогенетичні передумови розвитку духовності особистості в юнацькому віці, охарактеризовано комунікативні методи її розвитку в старшокласників у процесі навчання. Подано теоретико-прикладну концепцію духовності особистості. Теоретично обгрунтовано й експериментально верифіковано ефективність використання лекцій, діагностичної бесіди та соціально-психологічного тренінгу в процесі навчання з метою розвитку духовності учнів старших класів, а також розроблено програми та процедури реалізації лекції, діалогічної бесіди та соціально-психологічного тренінгу.

Досліджено психологічні особливості ціннісних орієнтацій і гіпотетично пов'язані з ними риси особистості старших підлітків залежно від приналежності їх до типологічної "групи підвищеної психологічної уваги" (ППУ). Розкрито зміст поняття "група підвищеної психологічної уваги", теоретично обгрунтовано типологію груп ППУ, емпірично виявлено та вивчено п'ять типологічних груп ППУ. Встановлено, що у старших підлітків рейтинг привабливості та значущості різних цінностей лише у ряді випадків змінюється залежно від віку та статі. Виявлено схожість та відмінності в специфіці ціннісних орієнтацій та особливостей особистості старших підлітків - представників різних типологічних груп ППУ. З'ясовано, що підлітки, що входять до складу різних типологічних груп ППУ, характеризуються певним психологічним портретом особистості, зокрема, розрізняються особивостями самовідношення та самоактуалізації. Доведено, що специфіка психологічної схильності до соціальної дезадаптації, на якій базується типологія груп ППУ, виявляється у специфіці ціннісних орієнтацій у старших підлітків.

Розкрито теоретичні засади дослідження феномену ціннісного самовизначення особистості в ранній юності з урахуванням екзистенційно-гуманістичної, суб'єктної парадигми. Обгрунтовано організаційно-методичні аспекти дослідження особливостей ціннісного самовизначення старшокласників на базі синергетичного узгодження їх ціннісних орієнтацій і суб'єктних властивостей. Визначено онтогенетичні передумови, соціокультурні чинники, психологічні механізми, вікові тенденції та індивідуальні варіанти ціннісного самовизначення в ранній юності. Експериментально підтверджено гіпотезу, що спеціально сконструйований тренінг сприяє розширенню діапазону усвідомлюваних мотивів цілісної життєдіяльності, переструктуруванню цінностей-цілей на базі реорганізації суб'єктних властивостей (цінностей-засобів) та досягненню більш високих онтогенетичних рівнів ціннісного самовизначення старшокласників.

Розкрито сутність, обгрунтовано психологічні умови та розроблено модель формування патріотичної свідомості учнів аграрних ліцеїв, зроблено її апробацію. Визначено критерії, показники та рівні сформованості даної особистісної якості, наведено рекомендації для викладачів аграрних ліцеїв щодо покращання процесу її формування. На підставі результатів формувального експерименту зроблено висновок, що патріотична свідомість молоді раннього юнацького віку є складною особистісною властивістю, єдністю таких взаємопов'язаних компонентів, як мотиваційно-дієвий, когнітивний, емоційно-вольовий. Доведено можливість розвитку психологічної свідомості учнів шляхом урахування психологічних умов і розробки адекватних психолого-педагогічних засобів формування її основних компонентів у навчально-виховному процесі. Запропоновано програму розвитку патріотичної свідомості в учнів аграрних ліцеїв.

Розглянуто етнічну свідомість особистості як своєрідну та неповторну смислову систему інтерпретації етнічної реальності. Досліджено психологічні чинники формування етнічної свідомості у юнацькому віці: характер міжетнічного сприймання особистості, рівень її ціннісно-смислової когнітивної складності в етнічній сфері, особливості змістовного наповнення етнічної свідомості особистості. Доведено, що ефективними засобами розвитку зазначеної свідомості у юнацькому віці є інформування в даній сфері та залучення до творчої діяльності. За результатами дослідження розроблено формуючий експеримент з розвитку етнічної свідомості особистості, основою якого є тренінг "Етнічна картина світу".

Досліджено психологічну суть, структуру, складові національної самосвідомості, засоби її формування та розвитку, психологічні особливості впливу скаутського руху на розвиток національної самосвідомості підлітків. За результатами теоретичного й емпіричного досліджень визначено та деталізовано зовнішні та внутрішні детермінанти активізації й розвитку національної самосвідомості особистості у підлітковому віці, зокрема: самоідентифікацію, самооцінку, рівень домагань, соціально-психологічне очікування, "Образ-"Я", а також цілісну систему тренінгів розвитку національної самосвідомості. Доведено, що реалізація експериментальної програми наповнює самосвідомість підлітка додатковими позитивними мотивами, потребами, прагненнями, установками, ціннісними орієнтирами, стимулами, інтересами, ідеалами, які у своїй єдності визначально впливають на становлення особистості, її навчання, виховання та розвиток.

Висвітлено історико-методологічні аспекти експериментального дослідження формування у підлітків ціннісного ставлення до природи у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи у контексті наукової теорії та виховної практики. Проаналізовано його сучасний стан. Розглянуто суть і значення понять "ставлення", "екологічне ставлення", "ціннісне ставлення підлітків до природи". Визначено основні критерії, показники, умови, зміст і методи діагностики рівня сформованості ціннісного ставлення до природи. Виокремлено, теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування у підлітків ціннісного ставлення до природи у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи. Розроблено відповідну організаційно-педагогічну модель, яка дозволяє визначити мету, завдання, етапи дослідженого формування. Запропоновано методику реалізації даної моделі. На підставі кількісних і якісних результатів експериментальної роботи показано ефективність дії запропонованих умов реалізації завдань дослідження і установлено прогрес у формуванні ціннісного ставлення підлітків до природи.

Теоретично обгрунтовано та практично виявлено специфічні елементи, що використовуються дітьми різних етнічних груп для передачі змісту картини світу. Висвітлено рівень розробленності даної проблеми у філософії, психолого-педагогічній, соціальній літературі. Проаналізовано такі поняття, як "картина світу", "висвоювання", "символ", "світобудова". Розкрито особливості змісту картини світу дітей молодшого шкільного віку, залежно від етнічної належності та статі. Розглянуто проблеми використання дітьми міфологічних і наукових моделей світу. Запропоновано методики діагностики особистісних особливостей дитини, її когнітивної сфери, а також вивчення картини світу дитини з урахуванням етнічних особливостей.

Проаналізовано термінологічно-категоріальний апарат, визначено динаміку системи ціннісних орієнтацій навчальної діяльності старшокласників у вітчизняній педагогічній теорії та практиці. Встановлено періодизацію розвитку системи ціннісних орієнтацій навчальної діяльності старшокласників відповідно до суспільно-політичних і педагогічних умов. Виявлено основні системотвірні компоненти моделі аксіологічно спрямованого навчально-виховного процесу.

В руслі особистісно-моделювальної парадигми стверджено положення про те, що вихідною засадою становлення особистості учнів на різних вікових етапах розвитку виступає їх образ світу як результат психічного відображення оточуючої реальності. Згідно з теоретичними установками особистісно-моделювального підходу вибудовано авторську концепцію становлення образу світу особистості школярів. Обгрунтовано питання генезису образу світу в діалектичному взаємозв'язку з образом "Я", його зміст, структуру та типологічні особливості на кожному вільному етапі дорослішання дитини. Встановлено сутність психологічних механізмів і закономірностей функціонування образу світу, основні підходи щодо його психодіагностики у школярів початкових, середніх і старших класів. Створена психологічна модель образу світу дозволяє узагальнити зовнішні чинники та особистісні детермінанти становлення образу світу учнів, виявити критерії, рівні та показники структурно-динамічних і типологічних відмінностей цього процесу, їх вплив на ефективність соціалізації школярів, поведінку. Розроблено та впроваджено у практику навчально-виховного процесу школи та діяльність психологічної служби систему психокорекції образу світу учнів, різні форми профілактичної та особистісно-розвивальної роботи з їх батьками, вчителями. Апробовано програму активізації образу світу дітей шкільного віку, що спрямована на нівелювання особистісних дисгармоній розвитку, девіацій поведінки, порушень соціалізації.

Висвітлено сутність, структуру та фактори розвитку ментальної моделі світу, а також особливості її розвитку у ранній юності. Розглянуто проблему впливу на ментальну модель світу людини діяльності у штучному середовищі Інтернет, а також досліджено розвивальні можливості цього середовища. Запропоновано методику дослідження ментальної моделі світу у ранній юності, для якої розроблено систему характеристик та основних елементів ментальної моделі, що є актуальними для раннього юнацького віку. Досліджено особливості ментальної моделі світу активних користувачів раннього юнацького віку та доведено їх зв'язок з властивостями середовища Інтернет. Описано принципи психологічної роботи з юнаками у віртуальному тренінговому середовищі. Проаналізовано такі аспекти віртуального тренінгу, як зміст тренінгового сайту, мережева спільнота та норми мережевого етикету. Розглянуто основні методи роботи у віртуальному тренінгу та шляхи їх втілення з урахуванням специфіки діяльності у середовищі Інтернет. Емпірично доведено ефективність застосування вищеописаних методів роботи для розвитку ментальної моделі світу активних користувачів Інтернет раннього юнацького віку.

Розглянуто проблему адекватного професійного самовизначення учнівської молоді як можливості подальшого самовираження в обраній сфері діяльності. Обгрунтовано необхідність психолого-педагогічного впливу на процес формування екзистенційно-гуманістичних світоглядних позицій, які є підгрунтям вибору життєвого та професійного шляху.

Рассмотрена проблема адекватного профессионального самовыражения ученической молодежи как возможности дальнейшего самовыражения в выбранной сфере деятельности. Обоснована необходимость психолого-педагогического влияния на процесс формирования экзистенциально-гуманистических позиций, которые являются основой выбора жизненного и профессионального пути.

The article deals with the the problem of adequate professional self-determination of student's youth as opportunities of the further self- determination in the chosen field of activity. Necessity of psychological and pedagogical influence on process of formation of existential -humanistic positions which are a basis of a choice of a vital and professional way is proved.

Досліджено уподобання старшокласників з приводу вибору професії. Визначено місце мотивації в структурі особистості. Доведено, що тільки людина з широкими життєвими інтересами здатна на натхненну та творчу працю та громадську активність.

Исследованы предпочтения старшеклассников по поводу выбора профессии. Определено место мотивации в структуре личности. Доказано, что только человек с широкими жизненными интересами способен на вдохновенный и творческий труд и высокую общественную активность.

The article deals with the preferences of senior pupils concerning a choice of a trade. The place of motivation in structure of the person is determined. It is proved, that only the person with wide vital interests is capable on inspired both creativeactivity and high public activity.

Вивчено етнолінгвістичні чинники формування картини світу в учнівської молоді. Встановлено, що мовна належність, етнічна ідентичність, регіональна ідентичність, мова вторинної соціалізації, відіграють важливу роль у формуванні картини світу особистості. Доведено, що регіональна ідентичність більшою мірою, ніж етнічна, визначає формування картини світу, зокрема, особливості її когнітивного, ціннісного, емоційно-оцінного та конативного компонентів. Етнічна ідентичність здебільшого визначає ціннісні орієнтації картини світу. Показано, що мова вторинної соціалізації визначає особливості ціннісного, конативного, емоційно-оцінного та когнітивного компонентів картини світу, а мовна належність - переважно особливості ціннісного компонента картини світу. На основі отриманих даних якісно описано основний зміст компонентів картини світу в учнівської молоді.

Досліджено вплив образу підприємця на професійне самовизначення старшокласників. Соціально-психологічні характеристики підприємця та його образ у сприйманні старшокласників визначено як детермінанти їх професійного самовизначення. Описано образи-типажі підприємця в сприйманні старшокласників. Подано теоретико-аналітичний огляд наукової літератури та наведено результати емпіричного дослідження із зазначеної проблеми. Встановлено вплив образу-типажу на професійні настанови, мотиви, цінності та на процес професійного самовизначення старшокласників; з’ясовано соціально-психологічні особливості професійного самовизначення молоді на сучасному етапі розвитку суспільства.

Подано психолого-педагогічні рекомендації щодо вдосконалення превентивних аспектів статевого виховання підлітків з урахуванням специфіки їх особистісних ставлень до небезпеки ураження ВІЛ.

Представлены психолого-педагогические рекомендации по усовершенствованию превентивных аспектов полового воспитания подростков с учетом специфики их личностных отношений к опасности поражения ВИЧ.

The psychological-pedagogical recommendations for improvement of preventive aspects of sexual education of the teenagers in view of specific of their personal relations to the danger of a HIV infection are represented.