Вперше досліджено поетичну творчість письменника П.Скунця, його перекладацький і журналістський доробки, роботу митця як редактора газети "Карпатська Україна", упорядника та редактора окремих видань. Простежено проблематику, жанрово-стильові особливості, художню еволюцію творів П.Скунця. Творчість письменника розглянуто в контексті літературних шукань 60 - 90-х рр.

Здійснено логіко-психологічний аналіз понять, які автор вважає основними категоріями під час вивчення психологічних основ розвитку фахової інноваційної культури педагогічних працівників. Розкрито специфіку аксіологічного, діяльнісного та особистісного підходів у формулюванні визначення фахової інноваційної культури.

Визначено поняття елементарного інноваційного циклу; розроблено програму математичного моделювання цілеспрямованого експериментального формування фахової інноваційної культури; розглянуто мету такого моделювання, його форми і методи.

Обгрунтовано психологічний принцип творчої самодіяльності особистості на підставі теоретико-методологічного аналізу та оновлення філософського принципу творчої самодіяльності суб'єкта, що уперше був запропонований на початку минулого століття С.Л.Рубінштейном. Розроблено на його основі положення особистісно центрованої технології професійної підготовки майбутніх психологів. Експериментально перевірено методику вивчення психологічних особливостей творчої самодіяльності. Визначено психологічний механізм, особливості, критерії, форми, прийоми та техніку творчої самодіяльності особистості майбутніх психологів. Розроблено концептуальну модель формування здатності особистості до творчої самодіяльності під час підготовки студентів до професійної психологічної діяльності, можливості підвищення ефективності якої досліджено за умови організації системи творчої самодіяльності особистості та розвитку відповідних професійних здібностей студентів.

Вперше поглиблено досліджено поетичну творчість П.Скунця (1957 - 2000 рр.). Розглянуто та систематизовано його перекладацький доробок і журналістську працю. Визначено домінанту художнього стилю поета - раціональність, полемічність, філософське узагальнення, фольклористичність. Обгрунтовано тісний взаємозв'язок поетичної, перекладацької та журналістської діяльності П.Скунця.

Досліджено сутність і структуру художньо-естетичного смаку підлітків, роль літературно-творчої діяльності у формуванні смакових переваг та способів оцінної діяльності підлітків. Художньо-естетичний смак розглянуто як духовну якість особистості, завдяки якій здійснюється духовно-творче, емоційно-образне сприйняття світу та його естетична оцінка з позицій індивідуальної міри та естетичного ідеалу. Визначено педагогічні умови та шляхи формування художньо-естетичного смаку підлітків у процесі включення їх у поетичну творчість, сприйняття та аналіз творів мистецтва, активну самостійну творчу діяльність. Обгрунтовано сутність педагогічних технологій використання мистецтва слова, взаємодії мистецтв у естетичному розвитку школярів підліткового віку. Надано рекомендації педагогічним працівникам щодо створення умов виховання художньо-естетичного смаку підлітків.

Проаналізовано проблему розвитку фахової інноваційної культури педагогічних працівників, де основну увагу приділено визначенню її філософсько-психологічних основ, психологічних закономірностей і механізмів. Розкрито психологічні особливості особистості, здатної до інновації. Наведено методику комплексного психологічного вивчення фахової інноваційної культури педагогічних працівників.

Проанализирована проблема развития профессиональной инновационной культуры педагогических работников, где основное внимание уделяется определению ее философско-психологических основ, психологических закономерностей и механизмов. Раскрыты психологические особенности личности, способной к инновации. Представлена методика комплексного психологического изучения профессиональной инновационной культуры педагогических работников.

Визначено психологічні чинники розвитку асертивної поведінки в учнів ПТНЗ. Розкрито гендерні аспекти волонтерської діяльності. Розглянуто естетичну основу професіонального педагогічного спілкування. Висвітлено досвід застосування інтерактивних методів вивчення українських народних паремій у початкових класах. Висвітлено світові та національні тенденції у змінах структури сучасної сім'ї та сімейних відносин як фактор необхідності системних змін в освіті. Викладено психолого-методичні основи процесу підготовки сучасного педагога. Увагу приділено впровадженню інтерактивних технологій у навчальний процес підготовки викладача непедагогічного профілю. Досліджено мотиваційні чинники професійного становлення вчителя. Викладено аксіологічні аспекти мотивації майбутніх викладачів ВВНЗ до навчання. Розкрито роль педагогічної майстерності викладача в процесі підвищення кваліфікації фахівців перукарського мистецтва. Акцентовано на психологічному компоненті у підготовці до здійснення полікультурної освіти.

Розроблено алгоритм підвищення точності просторової системи орієнтації - безплатформної курсовертикалі у разі її встановлення на суднах або інших об'єктах на відомій відстані від центра хитавиці. Запропонований алгоритм надає можливість компенсувати похибки курсовертикалі, викликані прискореннями у разі хитавиці об'єкта, в автономному режимі роботи, тобто за використання лише власних датчиків курсовертикалі - акселерометрів і датчиків кутової швидкості. Досліджено точність, з якою такі похибки можуть бути компенсовані. За цього розглянуто варіант пропорційно-інтегральної корекції датчиків кутової швидкості курсовертикалі за сигналами акселерометрів. Одержано формули, які надають змогу оцінити залишкову похибку курсовертикалі із запропонованим алгоритмом залежно від характеристик датчиків курсовертикалі, параметрів її контуру кореції, параметрів хитавиці, точності визначення положення курсовертикалі відностно центра хитавиці. Наведено результати експериментальних досліджень, які підтверджують істотне зменшення похибки курсовертикалі у разі хитавиці (у 4 рази) за умови використання запропонованого алгоритму. Одержані оцінки похибок досить точно збігаються з результатами експерименту.

Доведено актуальність вирішення проблеми розвитку інноваційної культури практичних психологів професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ). Досліджено особливості культурно-психологічних прагнень практичних психологів ПТНЗ на базі Київського навчально-наукового центру ПТО АПН України та Київського професійного ліцею транспорту. Охарактеризовано компоненти структури психологічної діяльності, які безпосередньо стосуються розвитку інноваційної культури: професійно-підготовчий, творчо-пізнавальний, інноваційно-реалізуючий. Виокремлено етапи динамічного розвитку інноваційної культури практичних психологів. Визначено структурні компоненти інноваційної культури: когнітивний, аксіологічний, мотиваційно-діяльнісний, особистісний, рефлексивний, культуротворчий.

Доказана актуальность решения проблемы развития инновационной культуры практических психологов профессионально-технических учебных заведений (ПТУЗ). Исследованы особенности культурно-психологических стремлений практических психологов ПТУЗ на базе Киевского учебно-научного центра ПТО АПН Украины и Киевского профессионального лицея транспорта. Охарактеризованы компоненты структуры психологической деятельности, которые непосредственно касаются развития инновационной культуры: профессионально-подготовительный, творчески-познавательный, инновационно-реализующий. Выделены этапы динамического развития инновационной культуры практических психологов. Определены структурные компоненты инновационной культуры: когнитивный, аксиологический, мотивационно-деятельностный, личностный, рефлексивный, культуротворческий.

The article determines the topicality of the vocational school practical psychologists' innovative culture development; it considers cultural and psychological intentions as a part of practical psychologists' culture. It also determines components of the psychological activity that influence the innovative culture development directly. The author describes stages of innovative culture development and its components.

Висвітлено концепцію професійної орієнтації в системі педагогічної освіти, розкрито психологічні основи використання інноваційних засобів профорієнтації у відповідності до сучасних соціально-економічних реалій. Подано систематизовані психологічні, професіографічні та психодіагностичні відомості, що необхідні для проведення успішної профорієнтаційної роботи. Визначено психологічні умови організації профорієнтаційного простору як чинника саморозвитку суб'єктів педагогічної діяльності. Вивчено психологічні основи розвитку психологічної готовності учнівської молоді до професійного навчання за педагогічним фахом, а також мотиваційній готовності майбутніх педагогів до профорієнтаційної роботи. Розкрито особливості їх ознайомлення зі змістом та оволодіння засобами проведення профорієнтації, відстежено динаміку їх професійного самоставлення упродовж навчання. Розглянуто проблеми психологічної готовності педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів до профорієнтаційної роботи, а також висвітлено питання психологічної допомоги педагогічним працівникам в ситуації безробіття.

Викладено базові основи професіографії, психодіагностики, профінформації, профконсультації, профвідбору та профадаптації як складових професійної орієнтації особистості, що необхідні для оволодіння системою теоретичних знань та формування практичних умінь проведення профорієнтаційної роботи. Подано вимоги до психодіагностичних методик та їх користувачів. Наведено основні професійно-етичні принципи профконсультації особистості.

Розкрито психологічні аспекти діагностичного забезпечення професійної орієнтації в системі педагогічної освіти. Подано засоби виявлення здатності педагогічних працівників до використання інноваційних засобів професійної орієнтації та технології розвитку в них фахової інноваційної культури. Висвітлено методики психодіагностики мотиваційної готовності майбутніх педагогів до профорієнтаційної роботи. Розглянуто теретико-методичні питання емпіричного вивчення та діагностики психологічної готовності учнівської молоді до професійного навчання за педагогічним профілем. Увагу приділено психодіагностичному забезпеченню професійної переорієнтації особистості, зокрема, методики діагностики особистості, вивчення індивідуально-психологічних особливостей та психічних станів безробітних, які мають професію педагога.

Зроблено спробу зафіксувати добу доктора філологічних наук, члена-кореспондента НАН України, фундатора української школи медієвістики, громадського діяча, лауреата Національної премії імені Т. Шевченка очима самого академіка та його сучасників - літературознавців, письменників, журналістів, учнів, рідних, друзів. Наведено найповнішу бібліографію наукового доробку та матеріалів про О. Мишанича.

Викладено теоретико-методологічне й емпіричне узагальнення результатів дослідження психологічних основ розвитку фахової інноваційної культури: обґрунтовано особистісно-професіологічний підхід, визначено психологічну структуру, чинники, механізми, закономірності її розвитку. Зауважено, що особливості використання у дослідженні особистісно-професіологічного підходу, генетико-моделюючого методу, методу самооцінки дозволили побудувати експериментальну модель розвитку фахової інноваційної культури педагогічних працівників. Розроблено комплексний психодіагностичний інструментарій для виявлення особливостей структури й оцінки рівнів розвитку фахової інноваційної культури. Встановлено відмінності у рівнях розвитку фахової інноваційної культури педагогічних працівників залежно від типу навчального закладу та фаху освітян. Визначено відмінності у вимірюваних показниках фахової інноваційної культури педагогічних працівників кваліфікованих за спеціальностями у галузі природничих, гуманітарних та фізико-математичних наук. Розроблено й апробовано технології розвитку фахової інноваційної культури.