Розкрито засади статистичного моніторингу, охарактеризовано моніторинг як основу підтримки прийняття управлінських рішень, а також статистичну звітність як закон для державних органів та юридичних осіб. Наведено моделі потреб користувачів інформації, загальну характеристику основних методів і засобів розв'язання задач моніторингу. Описано інформаційно-пошукову систему, а також підсистеми візуалізації та документації, перетворення даних, статистичного аналізу, моделювання та прогнозування, синтезу та аналізу графічних образів.

Раскрыты основы статистического мониторинга, охарактеризованы мониторинг как основа принятия решений, а также статистическая отчетность как закон для государственных органов и юридических лиц. Приведены модели потребностей пользователей информации, а таккже общая характеристика основных методов и средств решения задач мониторинга. Описаны информационно-поисковая система, а также подсистемы визуализации и документации, преобразования данных, статистического анализа, моделирования и прогнозирования, синтеза и анализа графических образов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)023

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены современные методы прогнозирования, особенно краткосрочного, с точки зрения задач управления системой охраны здоровья населения, анализирования основных характеристик здоровья населения двумя методами, представлен их сравнительный анализ.

Предложено адаптировать транспортную задачу линейного программирования с последующим ее решением методом потенциалов к вопросам распределения финансовых средств из разных источников финансирования по группе потребителей с учетом приоритетов потребителя.

Представлены принципы, методы и средства мониторинга показателей общественного здоровья в рамках Межотраслевой комплексной программы "Здоровье нации".

Освещена региональная ситуация в сфере здравоохранения по следующим разделам: состояние здоровья, профилактическая работа, доступность и качество медицинской помощи, внедрение ее приоритетных форм, ресурсное обеспечение лечебно-профилактических учреждений. Определены как ранговое место каждой административной территории по отдельным показателям, так и комплексная оценка, характеризующая деятельность учреждений здравоохранения в целом.

З метою вивчення тенденцій змін основних показників первинної та загальної захворюваності дорослого населення України (працездатного та непрацездатного) в динаміці використано результати трендового аналізу даних державної та галузевої статистики за 1999 - 2006 рр. Поширеність захворювань серед населення пенсійного віку є вищою, ніж у населення працездатного віку, частіше має негативну динаміку відносно ряду класів хвороб за МКХ-10 та окремих захворювань. Виявлені властивості доцільно враховувати під час планування та організації медичної та медико-соціальної допомоги дорослому населенню на державному та регіональному рівнях управління системами охорони здоров'я та соціального захисту населення.

Досліджено широкий спектр методологічних, теоретичних практичних проблем децентралізації управління професійно-технічною освітою (ПТО). Проведено аналіз об'єктивних закономірностей децентралізації управління ПТО, пріоритетних чинників розвитку управління ПТО за умов його децентралізації. Обгрунтовано концептуальні засади, методологічні основи децентралізації управління ПТО за умов сучасного ринку праці. З'ясовано визначальні чинники розвитку управління освітою, здійснено порівняльну характеристику жорсткого вертикального та м'якого горизонтального управління ПТО, запропоновано можливі варіанти моделей децентралізації управління ПТО. Подано концептуальні підходи до розподілу повноважень органів освіти та науки на загальнодержавному та регіональному рівнях. Висвітлено концептуальні підходи до управління ПТНЗ за умов децентралізації управління ПТО, теоретичні та методичні засади децентралізації управління ПТНЗ і педагогічні засади управління ПТНЗ у регіоні. Розкрито економічні аспекти розвитку системи ПТО за умов сучасного ринку праці.

Розглянуто економіко-математичні моделі функціонування та попиту на послуги професійно-технічної освіти (ПТО), а саме: лінійні та з оберненим зв'язком. Зауважено, що лінійні – це клас регресійних рівнянь; з оберненим зв'язком – симультативні моделі, які можна побудувати як для державного, так і регіонального рівня управління. Зроблено економічний аналіз таких моделей та відзначено кореляційні зв'язки їх статистичних показників. Визначено економічні характеристики моделей, а саме: середня ефективність чинника, гранична ефективність чинника, еластичність результативного показника за чинником, сумарна еластичність. Обгрунтовано ефективність побудови економетричних моделей для економічного аналізу процесів прийняття якісних управлінських рішень на всіх рівнях керування ПТО.

Рассмотрены экономико-математические модели функционирования и спроса на услуги профессионально-технического образования (ПТО), а именно: линейные и с обратной связью. Отмечено, что линейные модели – это класс регрессионных уравнений, с обратной связью – симультативные модели, которые можно построить как для государственного, так и регионального уровня управления. Сделан экономический анализ данных моделей и отмечены корреляционные связи их статистических показателей. Определены экономические характеристики моделей, а именно: средняя эффективность фактора, предельная эффективность фактора, эластичность результатирующего показателя по фактору, суммарная эластичность. Обоснована эффективность построения эконометрических моделей для экономического анализа процессов принятия качественных управленческих решений на всех уровнях управления ПТО.

The article presents some results of econometric studies demand for vocational education model which is an integral part of models of the system of vocational education in today's job market.

Запропоновано математичні моделі професійної компетентності майбутнього фахівця та на їх базі сформульовано задачі дослідження професійної компетентності, стисло розглянуто методи розв'язання.

Розглянуто професійну компетентність випускника професійно-технічного навчального закладу (ПТНЗ) машинобудівного профілю як системне інтегративне поліфункціональне утворення. Визначено поняття "структурні компоненти професійної компетентності" як змістові характеристики і здібності випускників ПТНЗ машинобудівного профілю, які компоновані за змістовим наповненням і є множинами певних показників сформованості професійної компетентності, що підлягають вимірюванню тими чи іншими кваліметричними методами, методами психодіагностики та статистики. Проаналізовано зміст структурних компонентів професійної компетентності випускників ПТНЗ машинобудівного профілю, а саме: ціннісно-мотиваційного, професійного, фахового, технологічного, технічного, діяльнісного, суб'єктивного, професійно-важливих якостей.

Рассмотрена профессиональная компетентность выпускника профессионально-технического учебного заведения (ПТУЗ) машиностроительного профиля как системное интегративное полифункциональное образование. Определено понятие "структурные компоненты профессиональной компетентности" как содержательные характеристики и способности выпускников ПТУЗ машиностроительного профиля, компонуемые по содержательному наполнению и представляющие собой множества определенных показателей сформированности профессиональной компетентности, подлежащих измерению теми или иными квалиметрическими методами, методами психодиагностики и статистики. Проанализировано содержание структурных компонентов профессиональной компетентности выпускников ПТУЗ машиностроительного профиля, а именно: ценностно-мотивационного, профессионального, по специальности, технологического, технического, деятельностного, субъективного, профессионально важных качеств.

The article deals with the vocational competence of graduates of Mechanical engineering schools. The author defines the notion of "structural components of vocational competence" as characteristics and abilities of graduates of Mechanical engineering schools; these components are arranged according to the content and present certain parameters indicating the level of formation of vocational competence which should be defined by various qualimetric, psychodiagnosis and statistics methods. The author analyses the content of the following structural components of vocational competence of graduates of Mechanical engineering schools: value-motivational, vocational, technological, technical, active, subjective, professionally important qualities.