Розглянуто питання медичної психології та психіатрії, а також методи клініко-психологічного діагнозу психоемоційних розладів у дітей. Наведено основні початкові симптоми проявів психічних захворювань дитячого та підліткового віку. Запропоновано методику експрес-діагностики неврозу К.Хека та Х.Хесса.

Рассмотрены вопросы медицинской психологии и психиатрии, а также методы клинико-психологического диагноза психоэмоциональных расстройств у детей. Приведены основные начальные симптомы проявления психических заболеваний детского и подросткового возраста. Предложена методика экспресс-диагностики невроза К.Хека и Х.Хесса.

Розглянуто питання визначення та операціоналізації феномену емоційної стійкості людини за результатами новітніх досліджень стресоподолання в контексті адаптаційної та когнітивної теорій стресу. Проаналізовано особливості розробки комп'ютерної методики діагностики емоційної стійкості та її емпіричної перевірки. Висвітлено результати діагностування емоційної стійкості людини за показниками змодельованої перцептивно-мнемічної діяльності. Визначено адаптаційний та стресозахисний потенціал емоційного інтелекту і особливості прогнозування емоційної стійкості з урахуванням рівнів розвитку інтелекту. Описано механізми психосоматичних захворювань за умов неадекватного реагування на стрес.

Рассмотрены вопросы определения и операционализации феномена эмоциональной устойчивости человека по результатам новейших исследований стрессопреодоления в контексте адаптационной и когнитивной теорий стресса. Проанализированы особенности разработки компьютерной методики диагностики эмоциональной устойчивости и её эмпирической проверки. Освещены результаты диагностирования эмоциональной устойчивости человека по показателям смоделированной перцептивно-мнемической деятельности. Определены адаптационный и стрессозащитный потенциал эмоционального интеллекта и особенности прогнозирования эмоциональной устойчивости с учётом уровней развития интеллекта. Описаны механизмы психосоматических заболеваний в условиях неадекватного реагирования на стресс.

Розглянуто проблеми медико-соціальної реабілітації та реабілітології. Проаналізовано основні міжнародні та вітчизняні інструктивно-методичні та законодавчі акти з даних питань. Увагу приділено причинам і профілактиці інвалідності, типам психологічного реагування на хворобу, принципам встановлення груп інвалідності та відсотків втрати професійної працездатності. Висвітлено особливості складання індивідуальної програми реабілітації хворих і інвалідів, проблеми їх профорієнтації та перекваліфікації. Розкрито питання державного нагляду за охороною праці, визначено роль Фонду соціального страхування від нещасних випадків і професійного захворювання у відшкодуванні шкоди, заподіяної працівникам на виробництві.

Рассмотрены проблемы медико-социальной реабилитации и реабилитологии. Проанализированы основные международные и отечественные инструктивно-методические и законодательные акты по данным вопросам. Уделено внимание причинам и профилактике инвалидности, типам психологического реагирования на болезнь, принципам установления групп инвалидности и процентов потери профессиональной трудоспособности. Освещены особенности составления индивидуальной программы реабилитации больных и инвалидов, проблемы их профориентации и переквалификации. Раскрыты вопросы государственного надзора за охраной труда, определена роль Фонда социального страхования от несчастных случаев и профессиональных заболеваний в возмещении ущерба, причиненного работникам на производстве.

Висвітлено проблеми психофізіології (будову головного мозку, відчуття, увагу, пам'ять, емоції, мислення). Розглянуто особливості самоорганізації потоків нервових імпульсів, кодування інформації в нервовій системі сприйняття, нейрональних механізмів уваги, впливу правої та лівої півкуль мозку на емоції. Викладено сучасні дані про основні психічні процеси, а також сучасні методи та методики психофізіологічних досліджень.

Освещены проблемы психофизиологии (строение головного мозга, внимание, память, эмоции, мышление). Рассмотрены особенности самоорганизации потоков нервных импульсов, кодирования информации в нервной системе восприятия, нейрональных механизмов внимания, влияния правого и левого полушарий мозга на эмоции. Изложены современные данные об основных психических процессах, а также современные методы и методики психофизиологических исследований.

Розглянуто аспекти імпліцитної діагностики емоційної стійкості людини, що виокремлені з урахуванням результатів різних етапів дослідження стресоподолання в контексті адаптаційної та когнітивної теорії стресу. Проаналізовано комп'ютерну модель, розроблену для імпліцитної діагностики емоційної стійкості людини за характеристиками виконання суб'єктом інформаційно-перероблюваної перцептивно-мнемічної діяльності за умов дії стресу неуспіху, що базується на парадигмі вимірювання латентних періодів вербальних і моторних реакцій. Наведено результати перевірки її валідності, обгрунтовано інші форми імпліцитної (відображеної) оцінки емоційної стійкості людини, зокрема за показниками реалізації вищих психічних функцій, особливостей вибору суб'єктом стратегій стресоподолання, а також за показниками психічного здоров'я.

Рассмотрены проблемы имплицитной диагностики эмоциональной устойчивости человека, выделенные с учетом результатов разных этапов исследования стрессопреодоления в контексте адаптационной и когнитивной теории стресса. Проанализирована компьютерная модель, разработанная для имплицитной диагностики эмоциональной устойчивости человека по характеристикам выполнения субъектом информационно-перерабатывающей перцептивно-мнемической деятельности при условии действия стресса неуспеха, базирующаяся на парадигме измерения латентных периодов вербальных и моторных реакций. Приведены результаты проверки их валидности, обоснованы другие формы имплицитной (отраженной) оценки эмоциональной устойчивости человека, в частности по показателям реализации высших психических функций, особенностей выбора субъектом стратегий стрессопреодоления, а также по показателям психологического здоровья.

Висвітлено історію розвитку юридичної психології, розглянуто її предмет, завдання, принципи, методи, систему. Наведено матеріали про основні теорії та напрями розвитку сучасної психології, описано процес соціалізації індивіда, визначено необхідні якості особистості юриста та розкрито професійний аспект його діяльності. Розглянуто механізм мотивації злочину, наведено психологічні характеристики потерпілого та неповнолітнього злочинця, висвітлено основні положення кримінальної, виправно-трудової, корекційної психології та судової патопсихології. Описано порядок проведення судово-психологічної експертизи, висвітлено психологічні аспекти ведення слідчих дій.

Освещена история развития юридической психологии, рассмотрены ее предмет, задания, принципы, методы, система. Приведены материалы об основных теориях и направлениях развития современной психологии, описан процесс социализации индивида, определены необходимые качества личности юриста и раскрыт профессиональный аспект его деятельности. Рассмотрен механизм мотивации преступления, даны психологические характеристики потерпевшего и несовершеннолетнего преступника, освещены основные положения криминальной, исправительно-трудовой, коррекционной психологии и судебной патопсихологии. Описан порядок проведения судебно-следственной экспертизы, освещены психологические аспекты ведения следственных действий.

На підставі теоретичного й емпіричного дослідження функціональних станів людини як форми інтегрованого виявлення стійких властивостей особистості й особливостей перебігу психічних процесів, детермінованих можливою зміною психічних станів, зумовленою ускладненням ситуації професійної діяльності або життєдіяльності у цілому, обгрунтовано новий підхід до опосередкованої (відображеної) діагностики стійкості людини. Виникнення стану емоційної напруженості у разі ускладнень професійної діяльності або життєдіяльності чи збереження стану оптимального функціонування (гомеостазу) розглянуто як прояви відповідно емоційної вразливості й емоційної стійкості. Розроблено комп'ютерну модель для прогнозування емоційної стійкості людини за характеристиками ефективності виконання нею інформаційно-переробної когнітивної діяльності за умов передбаченої у моделі загрози стресу. Валідність моделі перевірено емпірично. Виявлено різноманітні форми відображеної (опосередкованої) оцінки емоційної стійкості людини за параметрами рівнів сформованості емоційного інтелекту, переважання в індивідуальному досвіді людини проблемно-орієнтованої стратегії стресоподолання, відсутності ознак психосоматичних розладів, особливостей реалізації вищих психічних функцій (мовлення, стилю гумору).

Охарактеризовано сучасний стан та основні напрями розвитку сучасної неврології та психіатрії. Наведено відомості про анатомію головного та спинного мозку, сенсорні та рухові системи, будову та функції вегетативної (автономної) нервової системи, спинномозкову рідину, менінгеальний синдром, судинні патології (порушення мозкового та спинномозкового кровообігу). Розглянуто фізіологію та патофізіологію нервової системи. Висвітлено етіологію та патогенез нервових і психічних хвороб, описано їх клінічні прояви, розглянуто методи діагностики та лікування. Вміщено інформацію про черепно-мозкову травму, інфекційні, вертеброгенні, спадкові захворювання нервової системи, епілепсію, вегетативні пароксизми, нейрогенну непритомність (синкопальні стани), розсіяний склероз, пухлини нервової системи. Описано симптоми, розглянуто класифікацію (МКХ-10) та розкрито загальні принципи лікування психічних захворювань.

Охарактеризованы современное состояние и основные направления развития современной неврологии и психиатрии. Даны сведения об анатомии головного и спинного мозга, сенсорных и двигательных системах, строении и функциях вегетативной (автономной) нервной системы, спинномозговой жидкости, менингеальном синдроме, сосудистых патологиях (нарушениях мозгового и спинномозгового кровообращения). Рассмотрены физология и патофизиология нервной системы. Освещены этиология и патогенез нервных и психических заболеваний, описаны их клинические проявления, рассмотрены методы диагностики и лечения. Дана информация о черепно-мозговой травме, инфекционных, вертеброгенных, наследственных заболеваниях нервной системы, эпилепсии, вегетативных пароксизмах, нейрогенном обмороке (синкопальных состояниях), рассеянном склерозе, опухолях нервной системы. Описаны симптомы, дана классификация (МКЗ-10) и раскрыты общие принципы лечения психических заболеваний.

Проведено огляд розроблених у зарубіжній психології теорій і моделей особистості, які дають уявлення про дослідження особистісної динаміки, структури та саморегуляції особистості. Надано уявлення про інтегративний підхід до опису індивідуальності, наведений дослідженнями особистісної ідентичності засобами наративів, багатовимірною ієрархічною моделлю Я-концепції, факторною шкалою самосвідомості та мотиваційними рисами особистості. Проаналізовано імпліцитний підхід до дослідження особистості, у межах якого особистісні характеристики оцінюються опосередковано, зокрема через вимірювання латентних періодів моторних реакцій.

Розкрито методологічні засади формування когнітивних структур особистості засобами новітніх інформаційних технологій (HIT) в процесі засвоєння концептуальних знань із спиранням на закономірності семантичної пам'яті людини, множинність форм ментальної репрезентації досвіду пізнання, особливості структури та функціонування знань експерта відповідної галузі. Шляхом порівняльної оцінки тривалості збереження знань у пам'яті та перенесення навичок їх упорядкування у нові навчальні ситуації теоретично й емпірично доведено ефективність формування когнітивних структур особистості шляхом екстеріоризації за стимулювання інформаційно-перетворювальної активності суб'єкта пізнання внутрішніх умов формування знань як основи їх наступної інтеріоризації у вигляді когнітивних структур. Висвітлено основні принципи стимулювання формування когнітивних структур особистості засобами HIT та запропоновано прийоми їх реалізації, що відбивають структуру та механізми експертного знання. Обгрунтовано критерії оцінки рівнів сформованості когнітивних структур особистості суб'єктів пізнання шляхом встановлення їх відповідності когнітивним структурам носія експертного знання за показниками: рівня диференційованості та інтегрованості поняттєвих структур знання; рівня автоматизованості процесів процедуралізації знань, готовності до їх використання як основи демонстрації виконавчих знань за умов вирішення конкретних ситуативно-релевантних задач; рівня самомотивування суб'єктів пізнання на виконання нових задач.

Розглянуто результати досліджень науковців функціональних станів людини у межах парадигми "особистість - стан". Проаналізовано стан емоційного напруження (стресу) людини та розкрито його зв'язок з усталеними властивостями особистості.

Рассмотрены результаты исследований ученых функциональных состояний человека в границах парадигмы "личность - состояние". Проанализировано состояние эмоционального напряжения (стресса) человека и раскрыта его связь с устойчивыми свойствами личности.

The author analyses the results of the studies of various functional states of a human being having emerged under extreme conditions of the professional activities. Their connection with the stable characteristics of a personality calling forth formation of different modes of the professional situation is substantiated in the article.

Проаналізовано зміст поняття "позитивна психологія" і основні напрями досліджень, які виокремилися в її межах; узагальнено його вихідні положення та психодіагностичний інструментарій оцінювання особистісних чинників успішного функціонування людини як суб'єкта життєдіяльності. Оцінено можливості використання цього інструментарію за інших соціокультурних умов. Визначено перспективи практичного застосування "позитивної психології". Зроблено висновок про потребу введення дисципліни "Позитивна психологія" в навчальні плани підготовки психологів у педагогічних ВНЗ.

Проанализировано содержание понятия "положительная психология" и основные направления исследований, которые выделились в ее границах; обобщены исходные положения этого понятия и психодиагностический инструментарий оценивания личностных факторов успешного функционирования человека как субъекта жизнедеятельности. Оценены возможности использования этого инструментария в других социокультурных условиях. Определены перспективы практического применения "положительной психологии". Сделан вывод о необходимост и введения дисциплины "Положительная психология" в учебные планы подготовки психологов в педагогических ВНЗ.

Аnalyzed the concept of "positive psychology" and the main directions of research, which spun off into its borders generalized assumptions of this concept and psycho toolkit estimation of personal factors in the successful functioning of the person asa subject of vital functions. The feasibility of using this tool in other sociocultural conditions. The prospects of practical application of "positive psychology". Concluded on the need for the discipline of "positive psychology" in the curricula of training of psychologists in educational institutes.

Проаналізовано психологічну та медичну літературу з питань психологічного здоров'я правопорушників. Наведено результати емпіричного дослідження психологічного здоров'я неповнолітніх злочинців, що перебувають у колонії. За допомогою методів математичної статистики проведено порівняння одержаних характеристик з характеристиками аналогічного вікового контингенту школярів загальноосвітніх шкіл. На підставі досліджень доведено, що існує тенденція зближення особистісних рис криміналізованих неповнолітніх підлітків та школярів-підлітків.

Проанализирована психологическая и медицинская литература по вопросам психологического здоровья правонарушителей. Приведены результаты эмпирического исследования психологического здоровья несовершеннолетних преступников, которые находятся в колонии. При помощи методов математической статистики проведено сравнение полученных характеристик с характеристиками аналогичного возрастного контингента школьников общеобразовательных школ. На основании исследований доказано, что существует тенденция сближения личностных черт криминализированных несовершеннолетних подростков и школьников-подростков.

Проаналізовано концептуальні засади державного управління нотаріатом за умов сучасного українського державотворення. Виокремлено тенденції та проблеми розвитку нотаріату як особливого соціального інституту. Запропоновано шляхи вдосконалення системи державного управління нотаріатом за умов переходу до ринкової економіки, інформаційного суспільства й інтеграції українського соціуму в глобальне суспільство планети.

Обгрунтовано теоретико-методологічні засади державного управління (ДУ) розвитком нотаріату на сучасному етапі державотворення, що відзначається інтенсивними та багатоплановими процесами трансформації українського суспільства та держави. Вивчено наукову та джерельну базу становлення системи ДУ нотаріатом в Україні та світі. Визначено найбільш дійові наукові підходи до ДУ розвитком нотаріату як інституту громадянського суспільства з делегованими від держави повноваженнями. Уточнено зміст понять "ДУ нотаріальної діяльності" та "ДУ функціонуванням та розвитком нотаріату". Обгрунтовано цільову структуру, межі та методи ДУ нотаріатом. Проаналізовано потенціал зворотного впливу нотаріату на ефективність ДУ, перспективи державотворення та суспільного розвитку. Виокремлено основні етапи та напрями еволюції інституту нотаріату в контексті українського та європейського державотворення. Зіставлено основні моделі ДУ нотаріатом, апробовані у світовій практиці.

Визначено роль освітнього простору у формуванні картини світу особистості. Розкрито теоретичні засади дослідження проблеми навчання дітей із затримкою психічного розвитку. Досліджено взаємозв'язок творчих здібностей студентів-музикантів з їх особистісними характеристиками. Визначено роль позитивних цінностей і відповідних "сильних" рис особистості у відчутті психологічного благополуччя. Висвітлено проблему співзалежності у професійній діяльності соціальних працівників. Запропоновано шляхи подолання педагогічної занедбаності у дітей молодшого шкільного віку. Увагу приділено питанням професійної підготовки корекційного педагога. Розкрито особливості педагогічних функцій сучасного вчителя-дефектолога.

Особливості життя, свідомості, сприйняття, функціонування за умов обмежених можливостей формують у хворих та людей з інвалідністю дуже вразливу психіку, яка потребує особливої тактики, запровадження етичних норм і норм деонтології під час спілкування з ними, лікування та проведення медико-соціальної експертизи (МСЕ). У зв'язку з цим лікарі-експерти, реабілітологи, практичні психологи та сімейні лікарі потребують поповнення та вдосконалення знань і вмінь вибирати й ефективно використовувати найбільш раціональний спосіб взаємодії з кожним хворим, людиною з інвалідністю та/або учасником АТО. Високий рівень професійної компетентності лікарів, удосконалення знань морально-етичних і деонтологічних основ спілкування з хворими й особливостей психологічного стану людей з обмеженими можливостями сприятимуть тому, що психологічним підсумком спілкування з лікарем для хворого стане відчуття емоційної зацікавленості, компетентності та моральної задоволеності. Мета дослідження - продемонструвати можливості запровадження елементів дистанційного навчання щодо розв'язання питань етики і деонтології під час спілкування з хворими та людьми з інвалідністю на досвіді кафедр медико-соціальної експертизи і реабілітації ФПО ДЗ "Дніпропетровської медичної академії МОЗ України" та кафедри загальної та медичної психології Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара. Досвід використання елементів дистанційної освіти доводить перевагу дистанційних технологій післядипломного навчання. За даними опитування лікарів-експертів, що були залучені до проведення даної форми навчання, перевагами дистанційної форми освіти є: гарантія якості навчання і навчання за місцем мешкання, що надає змогу залучати лікарів з сільської місцевості, де брак кадрів не дозволяє на тривалий час виїжджати на навчання з відривом від роботи; економія фінансових витрат медичних установ і власних коштів лікарів; можливість швидкого реагування щодо запитів практичної медицини через зворотній зв'язок з представниками вищих навчальних закладів. Висновки: педагогічний процес післядипломної освіти лікарів спрямований на виховання конкурентоспроможного фахівця. А це неможливо без залучення інноваційних технологій дистанційної освіти, що наближає лікаря до швидкого одержання нової професійної інформації. Отже, на післядипломному етапі освіти лікаря-фахівця дистанційне навчання повинно стати частиною навчального процесу. Запроваджений метод дистанційного навчання кафедрами МСЕ і реабілітації ДЗ "Дніпропетровська медична академія МОЗ України" та загальної та медичної психології Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара надав змогу ефективно реагувати на нагальні потреби лікарів щодо психологічних особливостей спілкування з хворими, людьми з інвалідністю та учасниками АТО. Спілкування з хворими, і особливо людьми з інвалідністю, накладає особливі вимоги на сімейного лікаря, фахівців медико-соціальної експертизи, реабілітологів щодо їх професійної підготовки у питаннях дотримання правил етики і деонтології. Удосконалення знань морально-етичних і деонтологічних основ спілкування з хворими та особливостей психологічного стану людей з інвалідністю будуть сприяти безконфліктній атмосфері процесів лікування та відновлення.

Наведено дані стосовно: особливостей соціальної ідентичності за модернових умов; особливостей професійної ідентичності вчителів із різним педагогічним стажем; індивідуально-психологічних характеристик як чинника професійної ідентичності працівників державної служби України з надзвичайних ситуацій; характеру зв'язку етнічної ідентичності з адаптивністю у молоді; громадянської ідентичності та її зв’язку з особистісною зрілістю і ціннісною сферою у студентів; гендерного виміру соціальної ідентичності особистості в сучасному суспільстві; статевих особливостей етнічної ідентичності осіб молодого віку за модернових умов; конфліктності як індикатора статусу ідентичності в ранньому юнацькому віці; соціальної ідентичності як чинника адаптації під час суспільної кризи; адаптаційного потенціалу вихованців загальноосвітніх шкіл-інтернатів та особливості їх самосприйнятгя; впливу проблемної харчової поведінки на трансформації внутрішньої картини життєдіяльності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч30 я431(0)3

Рубрики:

Загальні питання педагогіки

Шифр НБУВ: ВА819318 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено огляд теоретико-методологічних проблем дослідження особистості у психології, диференційних особливостей адаптаційного потенціалу особистості фахівців різного профілю, шляхів забезпечення розвитку особистісних ресурсів та адаптаційного потенціалу, можливих засобів психологічної допомоги з метою покращення адаптаційного потенціалу особистості.