Основным фактором, определяющим продуктивность современного интенсивного сада, особенно в первые годы, являются качественные характеристики посадочного материала и его соответствующее формирование. Идеальный посадочный материал для таких садов - высоко заокулированные саженцы скороплодных, высокоурожайных сортов, одно- или двухлетние, адаптированные к местным почвенно-климатическим условиям, с кроной из 5 - 6 побегов, на карликовых и полукарликовых подвоях, хорошо приспособленных к условиям ареала. Выращивание таких саженцев было бы невозможным без пересмотра отдельных положений существующей технологии: схемы посадки первого поля питомника в зависимости от возраста выпускаемого посадочного материала и степени естественного ветвления выращиваемых сортов; толщины условной корневой шейки подвоев, высаживаемых в первое поле, и ее влияния на интенсивность ветвления у окулянтов естественно ветвящихся сортов яблони; высоты окулировки; получение кроны у однолеток, а в третьем поле - у саженцев сортов с сильным апикальным доминированием; закладки генеративной древесины.

У більшості з 87 обстежених дітей, які мешкали поблизу Чорнобиля, хворих на папілярний рак щитовидної залози, фолікулярну аденому або аутоімунний тиреоїдит, виявлено значні зміни ультраструктури нейтрофілів крові, які мають ряд спільних морфологічних ознак для різних форм тиреоїдної патології і деякі особливості залежно від типу захворювання. Найбільш значні субмікроскопічні зміни простежуються у хворих на рак щитовидної залози. Висловлено припущення, що зниження функції нейтрофілів, які належать до клітин-ефекторів протипухлинного імунітету, може бути одним із чинників, що сприяють розвитку радіаційних пухлин щитовидної залози.

Представлены данные электронно-микроскопического исследования моноцитов крови при лечении рчГМ-КСФ (молграмостимом) детей с неходжкинскими лимфомами (НХЛ) и миелосупрессией, индуцированной химиотерапией. Молграмостим вводили подкожно в дозе 5 мкг/кг в сутки в течение 5 - 7 дней через 24 ч после полихимиотерапии. В результате наблюдали значительное увеличение абсолютного количества моноцитов и нейтрофильных гранулоцитов в крови при хорошей переносимости препарата и улучшении общего состояния больных. При ультраструктурном анализе моноцитов непосредственно после химиотерапии (до введения рчГМ-КСФ) выявили отчетливые изменения ультраструктуры в виде маргинации гетерохроматина ядра, разрыхления матрикса цитоплазмы и уменьшения количества гранул. После применения молграмотима отмечали нормализацию субмикроскопического строения моноцитов и выраженное увеличение числа цитоплазматических гранул, значительно превышающее таковое у здоровых детей. Проведенные исследования дают основание считать, что при рчГМ-КСФ (молграмотим) у детей с НХЛ и миелосупрессией наряду со стимуляцией моноцитопоэза приводит к поступлению в кровь моноцитов, субмикроскопическое строение которых свидетельствует об их повышенной функциональной активности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.695.4-52

Рубрики:

Пухлини нирок і ниркових мисок

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р345.1

Рубрики:

Дослідження крові

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено субмікроскопічні й ультрацитохімічні зміни лімфоцитів, які містять в цитоплазмі комплекс тільця Голла, крові хворих на цукровий діабет I і II типу, з хворобою Ходжкіна та ліквідаторів аварії на ЧАЕС. Встановлено, що для кожної патології характерні специфічні зміни ультраструктури комплексу тільця Голла, що вказує на його важливу роль у функції цього типу лімфоцитів і може бути використано як додатковий цитологічний критерій під час оцінки стану T-системи імунітету.

В пособии приведены методические материалы по курсу, в частности, тематические планы лекций и лабораторных занятий по проведению товароведческого анализа различных групп медицинских и фармацевтических товаров. В приложениях приведен информационный и справочный материал, необходимый для изложения лекционного материала и выполнения лабораторных работ, в частности, нормативная документация на медицинские и фармацевтические товары, классификация и кодировка товаров, сведения об упаковке и маркировке медицинских товаров, а также транспортной таре. Дана детальная характеристика резиновых изделий и предметов ухода за больными, а также перевязочных материалов и готовых перевязочных средств. Дан перечень товаров ограниченного аптечного ассортимента, в частности, отечественных столовых и лечебно-столовых минеральных вод, а также ассортименты лечебно-профилактических косметических и дезинфицирующих средств.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р361.1

Рубрики:

Дія іонізуючого випромінювання на систему кровотворення і кров

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.569

Рубрики:

Пухлини окремих ділянок,систем і органів у дітей

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследован ряд показателей иммунитета у 108-ми больных, разделённых на три группы: 1-я - с впервые выявленным сахарным диабетом ІІ типа (СД-2), 2-я - с метаболическим синдромом (МС) и 3-я - с СД-2 и сопутствующим МС (СД-2+МС). Контрольная группа состояла из 40-ка здоровых лиц, разделенных на две подгруппы, худых и полных, в зависимости от ИМТ. Установлено, что лейкоцитоз, наблюдаемый у больных СД-2, во многом зависит от сопутствующего ожирения. Он обусловлен, преимущественно, повышением абсолютных количеств моноцитов и нейтрофилов и сопровождается изменением их ультраструктуры, что указывает на дизрегуляцию их функции. Между показателями массы тела (ОТ и ИМТ) и количеством лейкоцитов у пациентов с МС и СД-2+МС существует положительная корреляция. При проточно-цитометрическом исследовании иммунофенотипа лимфоцитов не было выявлено достоверного изменения абсолютных количеств CD3+Т-, CD4+Т-, CD8+Т-, CD20+ и CD56+ клеток в крови у худых больных с впервые выявленным СД-2. Однако, у больных СД-2+МС с ожирением и пациентов только с МС имелось достоверное повышение абсолютных количеств CD3+Т- и CD4+Т-клеток. Подобное изменение количества CD3+Т и CD4+Т-клеток наблюдалось также в подгруппе полных здоровых лиц по сравнению с подгруппой худых лиц контроля. Следовательно, избыточная масса является одним из основных триггеров, приводящих к нарушению как врождённого, так и адаптивного иммунитета. Полученные данные подтверждают и дополняют современную концепцию о том, что МС и СД-2 принадлежат к воспалительным хроническим системным низко-градиентным заболеваниям, в механизме которых ключевую роль играют адипокины. Локальное воспаление жировой ткани является одним из главных источников инсулинорезистентности и предиабета, за которыми следует развитие клинически диагностируемого СД-2. Таким образом, ряд нарушений, наблюдаемых у больных СД-2, является, по-видимому, следствием не столько самого заболевания, сколько сопутствующего ему ожирения.

Досліджено ряд показників імунітету у 108-ми хворих, поділених на три групи: 1-ша - з уперше виявленим цукровим діабетом ІІ типу (ЦД-2); 2-га - з метаболічним синдромом (МС) і 3-тя - з ЦД-2 із супутнім МС (ЦД-2+МС). Контрольна група складалася із 40-ка здорових осіб, поділених на дві підгрупи, худих і повних, в залежності від ІМТ. Встановлено, що лейкоцитоз, який спостерігається у хворих на ЦД-2, багато в чому залежить від супутнього ожиріння. Він обумовлений, переважно, підвищенням абсолютної кількості моноцитів і нейтрофілів та супроводжується зміною їх ультраструктури, що вказує на дизрегуляцію їхньої функції. Між показниками маси тіла (ОТ і ІМТ) і кількістю лейкоцитів у пацієнтів з МС та ЦД-2+МС існує позитивна кореляція. У ході проточно-цитометричного дослідження імунофенотипу лімфоцитів не було виявлено зміни абсолютної кількості CD3+Т-, CD4+Т-, CD8+Т-, CD20+ и CD56+ клітин в крові у худих хворих з вперше виявленим ЦД-2. Проте, у хворих з ЦД-2+МС і ожирінням та у пацієнтів з МС та ожирінням спостерігалось достовірне підвищення абсолютної кількості CD3+Т- и CD4+Т-клітин. Аналогічне підвищення кількості CD3+Т- и CD4+Т-клітин спостерігалось також в підгрупі повних здорових осіб у порівнянні з підгрупою худих осіб контролю. Отже, надлишкова маса є одним із основних тригерів, які спричиняють порушення вродженого та адаптивного імунітету. Одержані дані підтверджують та доповнюють сучасну концепцію про те, що МС і ЦД-2 належать до запальних хронічних системних низько-градієнтних захворювань, в механізмі яких ключову роль відіграють адипокіни. Локальне запалення жирової тканини є одним з головних джерел розвитку інсулінорезистентності і предіабету, слідом за якими розвивається клінічно діагностований ЦД-2. Це наводить на думку, що ряд порушень, які спостерігались у хворих на ЦД-2, очевидно є наслідком не стільки власне захворювання, скільки супутнього йому ожиріння.

Series of immunity indices in 108 patients divided into three groups were investigated: 1 - subjects with newly diagnosed type ІІ diabetes mellitus (T2DM); 2 - subjects with metabolic syndrome (MS); and 3 - subjects with type 2 diabetes mellitus with concomitant MS (T2DM + MS). The control group consisted of 40 healthy subjects divided into two subgroups – lean and obese, depending on body mass index (BMI). It has been established that leukocytosis observed in patients with T2DM depends on concomitant obesity. It is mostly caused by a higher absolute amount of monocytes and neutrophils and is accompanied by changes in their ultrastructure, indicating a dysregulation of their function. There is a positive correlation (R12=0,72; R22=0,89) between BMI, waist circumference, and leukocyte number in blood of patients with MS and T2DM+ MS. No significant changes in absolute contents of CD3 + T-, CD4 + T-, CD8 + T-, CD20 + and CD56 + - cells in the blood of lean patients with newly diagnosed T2DM was demonstrated by the flow-cytometric study of lymphocyte immunophenotype. However, a significant increase in absolute content of CD3 + T- and CD4 + T-cells was shown in patients with T2DM + MS with obesity, and in patients only with MS. Similar changes in the number of CD3 + T and CD4 + T-cells were also observed in the subgroup of obese healthy subjects compared to the subgroup of lean control individuals. Consequently, the excess of fat mass is one of the main triggers resulting in a disturbance of both the congenital and adaptive immunity. The obtained results confirm and complement the modern concept that MS and type 2 diabetes mellitus belong to the chronic inflammatory systemic low-grade diseases, where adipokines secreted by adipose tissue play a key rolein their mechanism. Local inflammation of adipose tissue is a major source of insulin resistance and pre-diabetes, followed by the beginning of clinically diagnosed T2DM. This suggests that the number of disorders observed in patients with T2DM, is, apparently, not so much a consequence of the disease, as comorbid obesity.