Досліджено вплив режимів імпульсного струму на структуру електроосаджених плівок Ni-P, Co-P. Установлено, що на формування аморфного та мікрокристалічного стану істотний вплив надає нерівноважність умов кристалізації, викликана величиною та швидкістю зміни пересичення на катоді у процесі імпульсного осадження.

Досліджено вплив швидкості зміни катодної перенапруги на близький порядок, структуру та термічну стійкість сплавів перехідних металів (ПМ), одержаних методом електроімпульсного осадження (ЕІО). Вперше одержано аморфні сплави за мінімальних концентрацій гіпофосфіту натрію у розчинах електролітів. Обгрунтовано можливість одержання аморфних сплавів Ni-P, Fe-P і Co-P (ПМ-Р) за 260 В/с і 154 В/с відповідно. Встановлено, що за імпульсних режимів електроосадження найбільша кількість фосфору у сплавах, одержаних з розчинів з гіпофосфітом натрію, не перевищує 18 ат. %, а аморфний стан досягається за концентрацій фосфору на 1,5 - 2 ат. % менше, ніж у сплавах, одержаних осадженням за допомогою постійного струму. З метою визначення механізму утворення аморфного та мікрокристалічного стану у сплавах ПМ-Р використано експериментальні рентгеноструктурні дані та проведено моделювання близького порядку за запропонованою методикою апроксимації профілю головного піку структурного фактора. Встановлено, що близький порядок аморфних сплавів ПМ-Р складається з областей впорядкованого розміщення атомів (ОВРА), структура яких близька до багатогранників найбільш щільних кристалічних структур.

Мета роботи - дослідження впливу вмісту бору на параметр кристалічної гратки та встановлення фізичних властивостей фериту в сплавах системи Fe - B - C. На базі квантово-механічних уявлень провести розрахунок енергії хімічного зв'язку між різними компонентами сплаву системи Fe - B - C, встановити ймовірність розміщення атомів бору у твердому розчині цих сплавів, і визначити, до якого типу твердого розчину бору (проникнення, заміщення) відносяться сплави системи Fe - B - C. Використано сплави з вмістом бору 0,0001 - 0,1 % (мас.) і вуглецю 0,005 - 0,5 % (мас.). Для дослідження властивостей одержаних сплавів використано рентгеноструктурний і дюраметричний аналізи. Для визначення позиції атомів бору в кристалічній гратці alpha-заліза проведено квантово-механічні розрахунки та зроблено оцінку енергії хімічного зв'язку між атомами заліза, заліза та вуглецю, заліза та бору в різних його положеннях (проникнення та заміщення). Атоми бору в позиції проникнення в кристалічній гратці alpha-заліза мають більшу енергію зв'язку з атомами заліза в порівнянні з атомами вуглецю. Встановлено, що, якщо енергія зв'язку між атомами заліза та бору в позиції проникнення більша за енергію зв'язку між атомами заліза й вуглецю не менше, ніж на 10 %, то у фериті можлива конкуренція між атомами бору та вуглецю.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г511.21 + Г534.512

Рубрики:

Види хімічного зв'язку. Міжмолекулярні взаємодії

Системи метал-неметал

Шифр НБУВ: Ж16492 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.043 + Г534.51

Рубрики:

Структурні і фазові перетворення в залізі та його сплавах. Теорія термічної обробки

Металічні системи

Шифр НБУВ: Ж26618 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано якісні та кількісні особливості складових компонентів ниркових тілець в цілому та фільтраційного бар'єру нирок зокрема у щурів різного віку. Новими є дані щодо зміни площі ниркових тілець, судинних клубочків і просвіту клубочкової капсули, діаметр і співвідношення площі просвіту та стінки приносної та виносної клубочкових артеріол нирок щурів у постнатальному періоді онтогенезу. Одержано дані про особливості видільної функції нирок щурів різного віку. Новими є дані щодо якісних і кількісних змін складових компонентів ниркових тілець в цілому та фільтраційного бар'єру нирок зокрема у щурів різного віку з визначенням видільної функції нирок після впливу загальної глибокої гіпотермії. Одержано нові дані щодо перебудови ниркових клубочків та їх співвідношень із клітинними компонентами капсули клубочка у щурів різного віку за цих умов. У розвитку цих змін виділено три стадії: набряково-деструктивну, деструктивно-регенераційну, компенсаторно-відновну. У тварин різного віку перебіг цих стадій характеризується хронологічною дисперсією, що проявляється скороченням тривалості першої та подовженням другої стадії у 2-місячних щурів і подовженням першої та другої стадій у 30-місячних щурів.

Під час вивчення впливу загальної глибокої гіпотермії на стан фільтраційного бар'єру нирок у щурів різного віку у різні терміни було досліджено, що на ранніх етапах після дії холоду спостерігаються реактивно-набрякові зміни структурних компонентів нирок, результатом чого є пригнічення їх екскреторної функції. На 7-му добу експерименту у нирках виявлено зміни реактивного характеру як наслідок постхолодової реакції судинного русла. На 15-ту добу дослідження спостерігається компенсація і поступове відновлення структурних компонентів фільтраційного бар'єру нирок і лабораторних біохімічних показників. На 30-ту добу після дії загальної глибокої гіпотермії більшість структур фільтраційного бар'єру набувають нормального вигляду, зменшується кількість неушкоджених ниркових тілець, але екскреторна функція нирок повністю не відновлюється.

На 40 щурах-самцях двомісячного віку досліджено вплив загальної глибокої гіпотермії на фільтраційний бар'єр нирок. Використано гістологічний (фарбування гематоксиліном і еозином), електронно-мікроскопічний, морфометричний методи дослідження, визначали спонтанний діурез та вміст сечовини і креатиніну в сечі. Встановлено, що у цьому віці тварин холодовий фактор викликає значні патологічні зміни складових частин фільтраційного бар'єру нирок, які завершуються руйнуванням значної частини ниркових тілець, на місці яких відбувається розростання сполучної тканини. При цьому зменшується площа ниркових тілець, які залишаються функціонуючими, що призводить до зменшення діурезу та вмісту у сечі сечовини і креатиніну. Невиражені ознаки активації внутрішньоклітинних регенераторних процесів у клітинних компонентах фільтраційного бар'єру спостерігаються тільки на 15 добу експерименту, але навіть на 30 добу після впливу загальної глибокої гіпотермії екскреторна функція нирок не відновлюється.

На 40 зрілих щурах-самцях досліджено гістологічні та ультраструктурні зміни фільтраційного бар'єру нирок через 7 - 30 днів після впливу загальної глибокої гіпотермії. Відзначено, що на 7-му добу у структурах фільтраційного бар'єру нирок поряд із набряково-деструктивними змінами виявляються поодинокі ультраструктурні ознаки внутрішньоклітинної регенерації, поширеність яких зростає на 15-ту добу. На 30-ту добу більшість структур фільтраційного бар'єру набувають нормального вигляду, хоча подекуди виявляються ділянки розростання сполучної тканини.

В дослідах на 63-х дорослих котах вивчено стан симпатичної іннервації стравоходу в нормі, після правобічного перетину на шиї вагосимпатичного стовбура та перев'язки лівої шлункової артерії. Адренергічні волокна досліджували за допомогою методу Фалька-Хіларпа в модифікації Є. М. Крохіної. Значне підвищення люмінесценції адренергічних нервових волокон каудального (нижньогрудного та абдомінального) відділу стравоходу пов'язано з наявністю в цьому відділі органа кардіальної рефлексогенної зони, яка відіграє значну роль у функціонуванні кардіального сфінктера. Відсутність змін у симпатичній іннервації каудального відділу стравоходу, на відміну від розташованих вище частин, після однобічного перетину вагосимпатичного стовбура свідчить про виражену автономність даного відділу та його відносну незалежність від центральних нервових впливів. Відновлення після перев'язки лівої шлункової артерії симпатичної іннервації каудального відділу стравоходу на 7-му добу, а морфометричних показників кровопостачання - на 15-ту добу досліду свідчить про те, що специфічні адренергічні структури відіграють роль не стільки у вазоконстрикторній реакції, скільки у нормалізації судинного тонусу даного органа.

Індекс рубрикатора НБУВ: К66-12

Рубрики:

Корозія металів. Захист металів від корозії

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г277.23-4

Рубрики:

Ренійорганічні сполуки

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Увагу приділено питанням одержання захисних покриттів на конструкційних матеріалах за нестаціонарних температурних умов. Визначено закономірності одержання покриттів, проведено моделювання й оптимізацію процесу, здійснено термодинамічний аналіз реакцій, що проходять у порошкових шихтах. Досліджено особливості одержання захисних покриттів на вуглеграфітових матеріалах із використанням композиційних насичуючих середовищ і кінетики їх формування. Розглянуто мікроструктури покриттів. Запропоновано механізм формування покриттів на міді та перспективи розвитку технологій одержання інтерметалідних сплавів.

Розглянуто методи дослідження близького порядку аморфних матеріалів перехідний метал - металоїд (ПМ - М). Дослідження близького порядку, властивостей та температурної стабільності осадів ПМ - М і метал - оксид (М - О), отриманих електроосадженням за допомогою постійного й імпульсного струмів, в залежності від густини струму осадження, температури електроліту, рН електроліту проводили з використанням рентгенівських методів. Зазначено, що осадження осадів ПМ - М і М - О є одним з найпростіших і найдешевших способів отримання аморфних і нанокристалічних речовин. Досліджено фазовий склад і близький порядок сплавів ПМ - М в залежності від умов отримання. Запропоновано нові методи формування дифузійних шарів з підвищеною експлуатаційною стійкістю, отриманих з використанням комплексних функціонально активних шихт.