Вивчено найбільш просто побудовану частину Головного антиклиналу Донецької складчастої споруди. Встановлено не менш, ніж десять етапів її деформації, які відтворюють пцфальську, древньокиммерійську, ларамійську та сучасну фази активізації. Виявлено значну роль правозсувних переміщень вздовж Центрально-Донбаського глибинного розлому. Розтяг і стискання, перпендикулярні вісі антиклиналі, призвели до формування симетрично-вергентної структури. Тому процес підсуву північного борту Дніпровсько-Донецького палеорифту в зону субдукції залишається недоведеним. Вивчено позицію рудогенезу в динаміці Ольховатсько-Волинцевської антиклиналі.

Виконано тектонофізичне вивчення планетарної та тектонічної тріщинуватості вулканічних гірських порід групи островів у районі антарктичної станції "Академик Вернадский". Установлено, що острови складають єдиний гірський масив і в післяюрський час не змінювали свого положення один щодо одного. Починаючи з пізньої юри Антарктичний півострів був орієнтований відносно осі обертання Землі так само, як і нині. Вулканічний покрив групи островів зазнав у мезокайнозої зсувних, підкидових і скидних деформацій. Результати досліджень порівняно з матеріалами аналогічних робіт в Україні.