Індекс рубрикатора НБУВ: В383.5 + З46-012

Рубрики:

Ядерні реакції

Ядерні реактори. Реакторобудування

Шифр НБУВ: Ж25640 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Розглянуто стан та тенденції зовнішньої торгівлі продукцією підприємств паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) України, питання ефективності державного регулювання експортної діяльності в енергетиці, ключові проблеми та пріоритетні напрями реалізації експортного потенціалу ПЕК.

Подано результати аналізу сучасних загроз енергетичній безпеці України та пропозиції стосовно можливих підходів держави до їх подолання. Висвітлено сучасні тенденції на глобальному та регіональному ринках енергетичних ресурсів і досвід окремих держав у сфері забезпечення енергетичної безпеки. Запропоновано перелік індикаторів енергетичної безпеки, який дозволяє більш повно характеризувати процеси, що відбуваються у вказаній сфері. У додатку подано матеріали "круглого столу" "Загрози енергетичній безпеці України в умовах посилення конкуренції на глобальному та регіональному ринках енергетичних ресурсів", організованого Національним інститутом стратегічних досліджень 25 травня 2012 р.

Вивчено теорію та практику гарантування енергетичної безпеки України. Розглянуто проблеми вдосконалення системи управління розвитком паливно-енергетичного комплексу України в контексті забезпечення національної безпеки. Охарактеризовано ініціативу прозорості видобувних галузей як інструмент посилення безпеки енергетичного сектору. Обгрунтовано можливості підвищення ефективності механізмів законодавчого та інституційного забезпечення енергетичної безпеки України. Визначено стан і пріоритети формування в Україні запасів нафти й нафтопродуктів. З'ясовано перспективи розвитку біоенергетики як інструменту заміщення природного газу в Україні.

Проаналізовано світовий досвід і підходи щодо організації моніторингу та попередження надзвичайних ситуацій на прикладі країн-членів Європейського Союзу, в яких діяльність щодо охорони довкілля почалася ще у 1972 р. ухваленням кількох послідовних програм дій, заснованих на вертикальному та галузевому підходах до розв'язання екологічних проблем. Доведено, що питання моніторингу безпеки є актуальними в усьому світі, де практично в усіх провідних країнах із метою запобігання несприятливим і небезпечним природним явищам та процесам, а також техногенним катастрофам, для збору даних, їх обробки й узагальнення, прийняття управлінських рішень, видачі сигналів оповіщення й команд на відповідні дії розроблено та створено системи моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій. Характерною особливістю функціонування цих систем є наявність потужної космічної та авіаційної складової з можливостями дистанційного зондування Землі, а визначення та аналіз загроз і ризиків, оцінка та побудова матриці ризиків, розробка можливих сценаріїв їх реалізації, заходи з управління ризиками і їх регулярні перегляди є основними компонентами політики запобігання на всіх рівнях управління. Проведено огляд заходів, які здійснюються ООН у рамках виконання Сендайської рамкової програми зі зниження ризику катастроф на 2015 - 2030 рр., зокрема, створення і впровадження системи онлайн моніторингу, що надає змогу відстежувати тенденції та проводити порівняння по регіонах, країнах відповідно до цілей і показників програми. На прикладі європейської інформаційно-моніторингової системи Copernicus проведено аналіз підходу Європейського Союзу до моніторингу та прогнозування надзвичайних ситуацій. Визначено необхідність створення сучасної системи моніторингу та прогнозування надзвичайних ситуацій в Україні, яка б могла бути інтегрованою з системою Copernicus, a також вказано на доцільність створення національної платформи зниження ризиків катастроф як ефективного механізму, що надасть змогу істотно підвищити рівень захисту населення і довкілля.

Останнім часом урядом прийнято достатньо велику кількість документів законодавчого рівня з напряму регулювання безпеки в усіх сферах діяльності відповідно до концепції ризикорієнтованого підходу. Але при цьому спостерігається однобокість урядових рішень, яка проявляється перш за все у рекомендованих методах оцінки ризику, способах контролю (моніторингу) рівня ризику та пов'язаних з цим одиниць виміру ризику. Перевага віддається якісним методам оцінок ризику та інспекційним перевіркам об'єктів із використанням бальної шкали виміру ризику. З цього слідує небезпечна тенденція спрощеного підходу до важливого питання, гальмування впровадження сучасних ринкових методів управління, які базуються на кількісних оцінках ризику на основі моделювання, відповідного страхування ризику та декларування. Як свідчить досвід, тільки ці методи приводять до успіху самоврядування, зменшення державного тиску на бізнес та зближення з нормативним полем європейських країн. Проаналізовано допущені системні помилки та пропонуються шляхи їх виправлення. Отже, стаття є дуже актуальною. Оскільки ШММС постановою НАНУ визнано головною науковою організацією з наукового супроводу цієї важливої державної тематики, слід зробити відповідні роз'яснення. Обгрунтовано вибір одиниці виміру ризику на основі визначення відповідно до теорії розмірності та існуючої практики у небезпечних галузях виробництва, загальний алгоритм оцінки ризику на основі моделювання з можливістю оцінки людського чинника. Зроблено оцінку невизначеності за якісними та кількісними методами оцінок ризику, розглянуто ачгоритм відбору подій, факторів та обставин, які потрібно враховувати в моделях оцінок ризику.