Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)285.6 + Р56-5

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Онкологія

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведен анализ результатов лучевой терапии различными режимами фракционирования с химиомодификацией этопозидом больных немелкоклеточным раком легкого (НМРЛ). Объективный эффект оказался достоверно выше при использовании ускоренных режимов лучевой терапии, сопровождался статистически достоверным повышением активности сфингомиелиназы в сыворотке крови, являющейся серозным маркером церамидного пути апоптоза. Установлено, что динамика активности сфингомиелиназы в сыворотке крови коррелирует с клиническими результатами и может применяться для прогноза и мониторинга эффективности химиолучевого лечения больных НМРЛ.

Положительный эффект лучевой терапии (ЛТ) немелкоклеточного рака легкого (НМРЛ) получен при использовании ускоренных режимов, которые сопровождаются улучшением качества жизни больных во всех группах благодаря положительной динамике клинических симптомов. По сравнению со стандартным режимом, при ускоренном облучении клинический эффект наступает на 2 - 3 недели раньше. Лучевые пульмониты и фиброзы легочной ткани оказывают существенное негативное влияние на качество жизни больных НМРЛ после ЛТ в период от 3 до 8 мес наблюдения, что вызывает необходимость применять сопроводительную терапию на этапах лучевого лечения и последующего наблюдения.

Проведен анализ результатов лучевой терапии (ЛТ) различными режимами фракционирования с модификацией этопозидом и цисплатином больных немелкоклеточным раком легкого (НМРЛ). Объективный эффект при использовании ускоренных режимов ЛТ сопровождался статистически достоверным снижением уровня CYFRA 21-1 в сыворотке крови, являющимся показателем протеолитической деградации опухоли. Установлено, что динамика экспрессии CYFRA 21-1 в сыворотке крови совпадает с клиническими результатами и может применяться для прогноза и мониторинга эффективности химиолучевого лечения больных НМРЛ.

Запропоновано нове наукове рішення завдання сучасної радіології - підвищення ефективності променевої терапії хворих на недрібоклітинний рак легені (НДРЛ) ІІІА-ІІІВ стадії шляхом оптимізації хіміопроменевого лікування (ХПЛ) на підставі аналізу клінічних та біологічних факторів прогнозу. Вперше науково обгрунтовано ефективність режиму прискореного гіперфракціонування з ескалацією дози в поєднанні з етопозидом, що збільшує медіану безрецидивної виживаності у 1,6, загальної виживаності в 1,7 раза. Встановлено клінічні критерії прогнозування ефективності різних схем ХПЛ хворих на НДРЛ. Вперше визначено інформативну значимість динаміки активності сфінгомієлінази (СМ-ази), експресії CYFRA 21-1 для моніторингу ефективності хіміопроменевої терапії НДРЛ. Вперше обгрунтовано правомірність використання та доцільність визначення експресії CYFRA 21-1 та активності СМ-ази у сироватці крові за ХПЛ хворих на НДРЛ як прогностичних факторів. Обгрунтовано вибір режиму променевого лікування з модифікацією етопозидом і цисплатином на підставі клінічних факторів прогнозу та рівня базової активності СМ-ази.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.423-5

Рубрики:

Пухлини легенів

Шифр НБУВ: РА408522 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.423-56

Рубрики:

Пухлини легенів

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - з'ясувати можливий зв'язок між вмістом маркера ангіогенезу VEGF у сироватці крові (СК) хворих на недрібноклітинний рак легені (НДРЛ) і головними клініко-морфологічними характеристиками (КМХ) захворювання. Обстежено 37 хворих на НДРЛ віком 40 - 72 роки, що перебували на лікуванні в ДУ "Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор'єва Національної академії медичних наук України" і Харківському обласному клінічному онкоцентрі. У групу контролю ввійшли 14 практично здорових людей. Проведено загальне клінічне, морфологічне та рентгенологічне обстеження всіх пацієнтів. Вміст сироваткового VEGF у СК визначено за допомогою методу імуноферментного аналізу з використанням стандартних наборів "Вектор-Бест" (Росія) до та після лікування. Рівень вмісту сироваткового VEGF був підвищеним у 75,6 % хворих на НДРЛ до лікування. Встановлено зв'язок між експресією сироваткового VEGF і такими КМХ як стадія захворювання, ступінь злоякісності процесу й ураженням лімфовузлів. Не виявлено вірогідної різниці між вмістом VEGF і гістологічним варіантом раку легені, локалізацією пухлини, віком і статтю пацієнтів з НДРЛ. Одержані дані продемонстрували певну залежність між підвищеним сироватковим VEGF і ступенем злоякісності пухлини, а також розповсюдженістю процесу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.423-5

Рубрики:

Пухлини легенів

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено порівняльний аналіз результатів променевої терапії різними режимами фракціонування з модифікацією етопозидом на гамма-терапевтичному апараті та лінійному прискорювачі хворих на недрібноклітинний рак легені (НДРЛ). Об'єктивний ефект і річна виживаність виявилися вірогідно вищими в разі прискорених режимів фракціонування, у цьому випадку частота променевих пульмонітів та езофагітів зменшується під час лікування на лінійному прискорювачі у порівнянні з гамма-випроміненням. Режими прискореного гіперфракціонування в поєднанні з модифікацією етопозидом спрямовані на індукцію церамідного шляху апоптозу, що підтверджується динамікою активності сфінгомієлінази в сироватці крові хворих на НДРЛ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.423-5

Рубрики:

Пухлини легенів

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - оцінити сучасний стан проблеми лікування недрібноклітинного раку легені (НДРЛ) за допомогою наукометричного аналізу публікацій. Використано наукометричний підхід до опрацювання публікацій. Як джерело інформації обрано реферативний ресурс Scopus, наукометричний апарат якого забезпечує відстеження показників цитування публікацій з ретроспективою починаючи з 1996 р. Пошук здійснено за ключовим терміном "non-small cell lung cancer". Систематизацію знайденої інформації проведено за динамікою розподілу публікацій, за країнами, типом документів, а також профілями авторів, журналів та установ. За результатами пошуку знайдено 53 378 публікацій різних типів видань: наукові журнали, збірники матеріалів наукових заходів (конференцій, конгресів, симпозіумів тощо), збірники наукових статей, книги (монографії), спеціальні (галузеві) видання з технічних наук, видання з інформаційними повідомленнями. Систематизація публікацій за назвами наукових журналів надала можливість встановити 158 їх найменувань. Лідером за кількістю опублікованих статей є журнал Lung Cancer. Стабільність інтересу до проблем лікування НДРЛ виявляє також Journal of Thoracic Oncology. Структура публікацій за предметною галуззю знань свідчить про те, що крім медицини вирішенням питань лікування НДРЛ займаються біохімія, генетика та молекулярна біологія, фармакологія, хімія та імунологія. Розробкою нових методів лікування НДРЛ займаються близько 117 країн. З них лідером є США, далі йдуть Китай, Японія, Італія, Німеччина, Велика Британія та Франція. Визначено найбільш цитовані статті та автори-лідери за кількістю цитувань, зокрема Minna J. D., Komaki R., Smitt E. F., Nakagawa K. та ін. Серед фірм-лідерів відзначено University of Texas Anderson Cancer Center. Доведено, що база даних Scopus надає широкий спектр аналітичних можливостей для дослідження документопотоків окремих наукових напрямів.

Мета роботи - визначити прогностичну значущість сироваткового фактора VEGF у хворих на недрібно-клітинний рак легені (НДРЛ) для оцінки ефективності променевої терапії (ПТ). Обстежено 61 хворого на НДРЛ віком від 40 до 80 років. Ці пацієнти лікувалися в ДУ "Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор'єва НАМН України" і отримали курс конформної ПТ на лінійному прискорювачі Clinac 600C у плані послідовного хіміопроменевого лікування. В групу контролю ввійшли 20 практично здорових людей. Проведено загальне клінічне, морфологічне та рентгенологічне обстеження всіх пацієнтів. Вміст VEGF у сироватці крові (СК) визначали методом імуноферментного аналізу з використанням стандартних наборів "Вектор-Бест" (Росія) до та після променевої терапії. Для оцінки прогностичної значущості VEGF - потужного стимулятора ангіогенезу пухлин - проаналізовано зміни його рівня в СК хворих на НДРЛ залежно від об'єктивної відповіді на ПТ, за якою оцінено безпосередній ефект лікування через 1 міс і визначено зміни рівня VEGF залежно від загальної та безрецидивної виживаності хворих на НДРЛ, за якою оцінено найближчі результати лікування. Встановлено, що чутливість НДРЛ до ПТ пов'язана з рівнем експресії VEGF. Визначено, що рівень VEGF у динаміці лікування корелює з об'єктивною відповіддю на ПТ НДРЛ, що підтверджує прогностичну значущість активатора ангіогенного фактора. З'ясовано, що гіперекспресія VEGF є несприятливим прогностичним фактором для показників часу до прогресування та загальної виживаності у хворих на НДРЛ при проведенні променевого лікування. Зроблено висновки, що динамічні зміни показників VEGF у СК хворих на НДРЛ за ПТ на тлі аналізу об'єктивної відповіді на лікування можуть бути визначені як додаткові прогностичні критерії оцінки ефективності лікування. Гіперекспресія VEGF як визначальний фактор оцінки агресивності пухлинного процесу є прогностичним фактором для виявлення ефективності ПТ, часу до прогресування та виживаності хворих на НДРЛ.

Метастатичне ураження головного мозку (ГМ) виникає у 10 - 40 % хворих на злоякісні пухлини. Перше місце в структурі первинної локалізації пухлин, що метастазують у ГМ, займає рак легенів - 48 %. Мета роботи - оцінка результатів комбінованого лікування поодиноких метастазів у ГМ за недрібноклітинного раку легені в порівнянні з променевою терапією (ПТ). Всі пацієнти поділені на дві групи: перша - пацієнти, які отримували тільки дистанційну ПТ (ДПТ) на апараті Clinac 600C; друга - пацієнти, які одержували хірургічне лікування в обсязі кістково-пластичної трепанації черепа, видалення внутрішньомозкового утвору, з подальшим проведенням ДПТ на апараті Clinac 600C. Встановлено, що комбіноване лікування одиничного метастатичного ураження ГМ є більш ефективним, ніж проведення тільки курсу ДПТ за даними однорічної виживаності (в першій групі - 47 %, у другій - 65 %), загального виживання (в першій групі - 9 міс, у другій - 15 міс). Зазначено, що переносимість лікування в обох групах є задовільною і курс ДПТ не викликав важких променевих реакцій і ушкоджень нервової системи. В обох групах відзначалося поліпшення якості життя у вигляді зменшення неврологічного дефіциту.

Мета роботи - дослідження сироваткових рівнів VEGF і ендостатину та їх співвідношення у хворих на недрібноклітинний рак легені (НДРЛ) у динаміці променевої терапії (ПТ). Обстежено 16 хворих на НДРЛ III стадії. Пацієнти лікувалися в ДУ "Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор'єва НАМН України" та отримали курс ПТ на лінійному прискорювачі Clinac 600C. Серед хворих на НДРЛ - 3 жінки та 13 чоловіків. Групу контролю складали 10 практично здорових осіб, порівнянних за віком і статтю. Проведено загальне клінічне, морфологічне та рентгенологічне обстеження всіх пацієнтів. Вміст VEGF та ендостатину в сироватці крові визначали методом імуноферментного аналізу з використанням стандартних наборів "Вектор-Бест" (Росія) та R&D Systems (США) до та після ПТ. Проведено дослідження сироваткових рівнів VEGF і ендостатину та їх співвідношення у хворих на НДРЛ у динаміці ПТ і доведено, що змінюються вміст VEGF, ендостатину та співвідношення VEGF/ендостатин. Встановлено, що до лікування у хворих на НДРЛ ангіогенний фактор продукується більше, ніж антиангіогенний, тобто збільшення рівня ендостатину є не пропорційним збільшенню рівня VEGF - баланс порушується. Це призводить до ангіогенного прогресування раку. Після ПТ у таких пацієнтів спостерігається неоднорідна зміна рівнів VEGF, ендостатину та їх співвідношення залежно від ефективності лікування. Доведено, що вміст VEGF, ендостатину та їх співвідношення у сироватці крові 94 % хворих на НДРЛ до початку ПТ є вірогідно вищим, ніж у групі контролю. Встановлено зміни балансу ангіогенних та антиангіогенних факторів (VEGF/ендостатин) у динаміці ПТ у таких хворих на тлі об'єктивної відповіді на лікування, що може бути прогностичним маркером для оцінки ефективності ПТ.

Мета роботи - вивчення вмісту фактора росту ендотелію судин (VEGF), циклооксигенази-2 (ЦОГ-2) і простагландину Е-2 (ПГЕ-2) у сироватці крові хворих на пухлини голови та шиї (ПГШ) у динаміці конформної променевої терапії (ПТ). Обстежено 22 пацієнти з плоскоклітинним раком віком від 29 до 79 років. ПТ проведено з застосуванням методик багатопільного конформного опромінювання на лінійному прискорювачі Clinac 600C, використано режим класичного фракціонування. Вибір обсягів опромінення у планувальній системі (Varian Eclipse 8.9) проведено відповідно до керівництва ICRU 50 & 62. Для визначення вмісту факторів ангіогенезу VEGF, ЦОГ і ПГЕ-2 забір крові у пацієнтів проводили до початку опромінення та після курсу лікування. Доведено, що вміст VEGF, ЦОГ-2 і ПГЕ-2 у сироватці крові 91 і 86,4 % хворих на ПГШ до початку конформної променевої терапії є вірогідно вищим, ніж у групі порівняння. Після курсу ПТ у хворих на ПГШ за регресії пухлини (77,3 %) визначали зниження рівня VEGF у 1,8 разу у порівнянні з показниками до лікування, а вміст ЦОГ-2, ПГЕ-2 практично не змінювався. У цьому випадку місцеві променеві реакції не перевищували II ступеня, гематологічна токсичність - I ступеня. Спостерігали високий рівень VEGF до лікування у групі хворих із прогресією (22,7 %) пухлинного процесу, після лікування у них рівень VEGF залишався високим на тлі незмінно високих рівнів ЦОГ-2 і ПГЕ-2. Аналіз отриманих результатів показав, що зміни рівня VEGF збігалися з об'єктивною відповіддю на променеве лікування. За регресії пухлини спостерігається вірогідне зниження рівня VEGF, що свідчить про ефективність ПТ, у разі прогресії спостерігали стабільно високий рівень VEGF, що є несприятливою ознакою та пов'язано, можливо, з резистентністю пухлини до проведеної терапії. Визначено динамічні зміни показників VEGF у сироватці крові хворих на ПГШ під час ПТ на тлі об'єктивної відповіді на лікування. З'ясовано, що рівні ЦОГ-2 і ПГЕ-2 залишаються високими після ПТ у хворих на ПГШ.

Мета роботи - вивчити вплив поєднаної дії конформної променевої терапії та інгібітора ЦОГ-2 на ефективність лікування та вміст VEGF, ЦОГ-2 і ПГЕ-2 у сироватці крові хворих на недрібноклітинний рак легені (НДРЛ). Для оцінки результатів дослідження 28 хворих на НДРЛ віком від 54 до 73 років були поділені на 2 підгрупи: 1 - 10 хворих, які отримали променеву терапію (ПТ) в поєднанні з інгібітором ЦОГ-2 - ранселексом, 2 - 18 хворих, які отримали ПТ. ПТ проводили з використанням методик конформного опромінювання на лінійному прискорювачі Clinac 600C. Протягом першого етапу променевого лікування пацієнти отримували інгібітор ЦОГ-2 - ранселекс 100 мг на добу. Для визначення вмісту факторів ангіогенезу VEGF, ЦОГ і ПГЕ-2 забір крові у пацієнтів проводили до початку опромінення та після курсу лікування. Рівень показників визначали у сироватці крові хворих методом ІФА з використанням стандартних наборів реактивів. Встановлено, що у разі застосування конформної ПТ у поєднанні з інгібітором ЦОГ-2 позитивний ефект спостерігався у 80 % хворих на НДРЛ. Превалювали часткові регресії, частота яких зросла у хворих на НДРЛ у 4,5 разу. У цьому випадку місцеві променеві реакції не перевищували II ступеня, гематологічна токсичність - I ступеня. Знайдено підвищення вмісту VEGF у сироватці крові 89 % хворих на НДРЛ, у 92,8 % - ЦОГ-2 і ПГЕ-2 до лікування, що вказує на активацію процесів неоангіогенезу. Виявлено залежність експресії VEGF, ЦОГ-2, ПГЕ-2 від стадії захворювання та ураження лімфовузлів у хворих на НДРЛ. З'ясовано, що рівні ЦОГ-2 і ПГЕ-2 залишаються високими після променевої терапії, що свідчить про їхню стійкість до опромінення у хворих на НДРЛ. Доведено, що під впливом поєднаної дії променевої терапії з інгібітором ЦОГ-2 - ранселексом знижується вміст VEGF, ЦОГ-2 та ПГЕ-2 у сироватці крові хворих на НДРЛ. Висновки. Визначено динамічні зміни показників VEGF, ЦОГ-2 і ПГЕ-2 у сироватці крові хворих на НДРЛ у разі поєднанї дії променевої терапії та інгібітора ЦОГ-2 - ранселексу. Показано, що поєднана дія променевої терапії з інгібітором ЦОГ-2 - ранселексом знижує рівень VEGF, ЦОГ-2 та ПГЕ-2 у сироватці крові хворих на НДРЛ, що вказує на уповільнення пухлинного ангіогенезу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.423-56

Рубрики:

Пухлини легенів

Шифр НБУВ: Ж69917 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Увагу приділено пошуку способів керування селективною радіочутливістю пухлин. Наведено літературні дані й узагальнені результати багаторічних власних фундаментальних і клінічних досліджень з обгрунтування можливостей радіомодифікації, спрямованої на індукцію церамідного шляху апоптозу, для зниження радіорезистентності пухлин із метою розробки технологій підвищення ефективності хіміопроменевої терапії недрібноклітинного раку легень (НДРЛ). Визначено особливості впливу поєднаної дії іонізуючої радіації різного енергетичного діапазону на накопичення та синтез цераміду (ЦМ), на індукцію ЦМ-опосередкованого апоптозу в пухлині Герена. З'ясовано різні механізми активації накопичення проаптозного ліпіду - ЦМ у пухлині за умов поєднаної дії фракціонованого опромінення та хіміопрепаратів. Наведено дані про сучасну хіміопроменеву терапію НДРЛ, визначено проблеми в лікуванні, пов'язані з невисокою радіочутливістю пухлини. Розроблено технологію хіміопроменевої терапії НДРЛ із застосуванням нестандартних режимів фракціонування дози з модифікацією етопозидом, радіосенсибілізуюча дія якого підтверджується індукцією церамідного шляху апоптозу.

Мета роботи - оцінити рівні ЦОГ-2, ПГЕ-2, VEGF у зіставленні з ефективністю променевої терапії (ПТ) без інгібітора ЦОГ-2 або з ним. У дослідження ввійшли 38 хворих на недрібноклітинний рак легені (НДРЛ) віком від 32 до 80 років (медіана - 66 років), превалювала III стадія процесу (50 %), гістологічно переважав плоскоклітинний рак (74 %). Для оцінки результатів дослідження пацієнти були поділені на 2 підгрупи: 1 - 20 хворих, які отримали ПТ у поєднанні з інгібітором ЦОГ-2 - ранселексом, 2 - 18 хворих, які отримали лише ПТ. ПТ проведено на лінійному прискорювачі Clinac 600C. Протягом променевого лікування пацієнти отримували інгібітор ЦОГ-2 - ранселекс (100 мг на добу). Для визначення вмісту факторів ангіогенезу VEGF, ЦОГ і ПГЕ-2 забір крові у пацієнтів проводили до початку опромінення та після курсу лікування. Рівень показників визначали у сироватці крові (СК) хворих методом ІФА з використанням стандартних наборів реактивів ЗАТ "Вектор-Бест" (Росія), комерційних наборів реактивів фірми "Invitrogen COX-2 ELISA Kit" (Great Britain) та "Prostaglandin T2 ELISA Kit" (Німеччина). Виявлено підвищений рівень VEGF, ЦОГ-2, ПГЕ-2 у СК хворих на НДРЛ до лікування, що вказує на активність процесів неоангіогенезу в пухлині. Встановлено, що у хворих на НДРЛ після променевого лікування з інгібітором ЦОГ-2 ранселексом спостерігається зниження рівня VEGF у 1,9 разу на тлі зниження вмісту ЦОГ-2 у 2,4 разу та ПГЕ-2 у 1,7 разу, тоді як при ПТ без ранселексу VEGF знижується у 1,4 разу, а рівні ЦОГ-2 і ПГЕ-2 не змінюються, що свідчить про гальмування інгібітором ЦОГ-2 ангіогенезу. Визначено взаємозв'язок між концентрацією проангіогенного фактора VEGF і рівнями ЦОГ-2, ПГЕ-2 та об'єктивною відповіддю, за якою оцінювали безпосередній ефект ПТ. У випадку регресії пухлини спостерігається вірогідне зниження рівня VEGF, більш значне при ПТ з ранселексом, що свідчить про ефективність ПТ, при прогресії - спостерігали стабільно високий рівень VEGF, що є несприятливою ознакою та пов'язано, можливо, з резистентністю пухлини до проведеної терапії та подальшим несприятливим перебігом хвороби. Визначено взаємозв'язок між концентрацією проангіогенних факторів - VEGF, ЦОГ-2 і ПГЕ-2 та об'єктивною відповіддю, за якою оцінювали безпосередній ефект променевої терапії (регресія, стабілізація, прогресія). Показано, що більш виражене зниження вмісту VEGF спостерігається після ПТ із ранселексом у порівнянні з ПТ без ранселексу, що свідчить про гальмування інгібітором ЦОГ-2 ангіогенезу, і тим самим обумовлює підвищення ефективності променевого лікування.