Виконано обробку результатів вимірювань параметрів швидкості вітру, одержаних у системі Держкомгідромету на 10 метеостанціях, розташованих поблизу місць спорудження нових вітрових електростанцій. 3 метою науково-технічного забезпечення виконання завдань програми будівництва вітрових електростанцій запропоновано створити в перспективних регіонах мережу автоматизованих пунктів вимірювання швидкості та напрямку дії вітру з обробкою інформації згідно з вимогами нормативно-технічної документації з вітроенергетики.

Визначено потужність вітроелектричної станції (ВЕС), яку вона генерує в електросистему в період максимального навантаження, що спостерігається протягом 17 - 19 год в грудні - січні місяцях. За вихідну інформацію про швидкість вітру використано результати строкових вимірювань на метеостанціях Чорноморське та Мисове за 1993 - 2000 рр. Імовіроносні оцінки визначено для періодів тривалістю 62, 45, 30 діб. Математичне очікування середньої потужності складає 0,28 - 0,31 номінальної потужності ВЕС. Ймовірність простоїв ВЕС за метеоумовами складає 0,26 - 0,31. Імовірність роботи ВЕС з номінальною потужністю складає 0,06 - 0,11.

Розроблено алгоритм розрахунку показників технічної ефективності застосування вітроустановок за малих обсягів результатів строкових вимірювань швидкості вітру. Узгодження розподілів повторюваностей швидкості вітру за градаціями та напрямками на висоті вимірювання, а також характеристики потужності вітроустановки здійснено шляхом введення додаткових розрахункових градацій. Наведено приклади використання алгоритму для виконання конкретних розрахунків.

Розглянуто особливості побудови інформаційно-вимірювальних систем моніторингу параметрів електроенергії промислових вітрових електростанцій та вимоги до її апаратури збору та реєстрації даних. Показано приклад реалізації такої системи на промислових вітрових електростанціях.

Проаналізовано енергоекологічний чинник розвитку економіки України, її енергетичну ефективність та особливості розвитку паливно-енергетичного комплексу. Визначено пріоритетні напрямки та обсяги енергозбереження, потенціал розвитку нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії. Висвітлено стан ресурсного забезпечення української енергетики, технологічного ресурсо- та енергозбереження в гірничому комплексі України. Описано високоефективні системи живлення і керування енергоємними установками гірничо-металургійного комплексу, особливості технологічного переозброєння теплової енергетики. Особливу увагу приділено проблемам підвищення енергоефективності алгоритмів центрального якісного регулювання відпуску тепла від заміської ТЕЦ, ресурсозбереженню в електроенергетиці, а також технологічному переозброєнню систем керування режимами об'єднаної електроенергетичної системи України. Наведено загальну характеристику використання нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії. Проаналізовано особливості використання вітрової, сонячної, геотермальної енергії, а також енергії біомаси, малих річок, позабалансових джерел енергії та енергетичних ресурсів довкілля. Подано методи підвищення ефективності освоєння енергії нетрадиційних і відновлюваних джерел, а також відповідне законодавчо-правове та нормативне забезпечення.

Проанализированы энергоэкологический фактор развития экономики Украины, её энергетическая эффективность и особенности развития топливно-энергетического комплекса. Определены приоритетные направления и объемы энергосбережения, потенциал развития нетрадиционных и восстанавливаемых источников энергии. Освещены состояние ресурсного обеспечения украинской энергетики, технологического ресурсо- и энергосбережения в горном комплексе Украины. Описаны высокоэффективные системы питания и управления энергоёмкими установками горно-металлургического комплекса, особенности технологического перевооружения тепловой энергетики. Внимание уделено проблемам повышения энергоэффективности алгоритмов центрального качественного регулирования отпуска тепла от загородной ТЭЦ, ресурсосбережению в электроэнергетике, а также технологическому перевооружению систем управления режимами объединенной электроэнергетической системы Украины. Дана общая характеристика использования нетрадиционных и восстанавливаемых источников энергии. Проанализированы особенности использования ветровой, солнечной, геотермальной энергии, а также энергии биомассы, малых рек, внебалансовых источников энергии и энергетических ресурсов окружающей среды. Представлены методы повышения эффективности освоения энергии нетрадиционных и восстанавливаемых источников, а также соответствующее законодательно-правовое и нормативное обеспечение.

Одержано аналітичний вираз та кількісні оцінки електромеханічної сталої часу (ЕМСЧ) вітроелектричної установки з асинхронним генератором та встановлено залежність ЕМСЧ від жорсткості механічної характеристики електричної машини.

Розроблено основні положення розрахунку коефіцієнта корисної дії гідротурбіни за довільних значень витрат води та частоти обертання з використанням сплайн-апроксимації квазістаціонарних гідромеханічних характеристик.

Розроблено математичну модель радіально-осьової гідротурбіни (ГТ) як об'єкта керування на базі сплайнів моментних характеристик. Розглянуто приклади застосування моделі для визначення законів керування ГТ у повних діапазонах зміни частоти обертання.

Індекс рубрикатора НБУВ: З575-022.18 + У9(4УКР)305.75

Рубрики:

Гідроелектричні станції малої потужності

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: Ж25096 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виконано розрахункові дослідження величини перенапруги складових частин вітроелектричної станції в процесі генерування електроенергії. Розроблено та впроваджено в експлуатацію схемне рішення модернізованого силового трансформатора потужністю 1000 та 1600 кВА напругою 36,75/0,4 кВ для забезпечення умов електромагнітної сумісності обладнання станції в повному діапазоні зміни генерованої потужності.

Проведено експериментальні дослідження режимів генерування та споживання реактивної потужності вітроустановки ТК-48 у повному діапазоні зміни робочих швидкостей вітру. Визначено основні статистичні характеристики.

Розроблено основні положення розрахунку коефіцієнта корисної дії гідротурбіни за довільних значень витрат води та частоти обертання з використанням сплайн-апроксимації квазістаціонарних гідромеханічних характеристик. Запропоновано структури побудови автоматизованих систем керування малими ГЕС.

Проанализированы разработки гидроаккумулирующих станций для совместной работы с ветроэлектрическими станциями с целью обеспечения автономного электропитания регионов. Рассмотрены вопросы создания гидроаккумулирующих станций на морской воде.

Визначено енергетичний потенціал; надано оцінку сучасного стану й основних аспектів подальшого розвитку малої гідроенергетики в Україні.

Визначено енергетичний потенціал існуючих водосховищ водогосподарського призначення і надано рекомендації стосовно подальшого їх використання.

Розроблено основні положення інтерполяції сплайн-функціями табульованих значень ординат трипараметричного гамма-розподілу у формі Крицького - Менкеля для визначення імовірнісних гідрологічних характеристик річок західного регіону України за кадастровими даними.

Розроблено основні положення розрахунку коефіцієнтів двовимірних сплайн-функцій квазістаціонарних гідромеханічних та енергетичних характеристик гідромашин в режимах насос-турбіна за змінної частоти обертання.

Рассмотрены комплексные свойства малой гидроэнергетики, вопросы защиты прилегающих территорий от наводнений, природоохранные аспекты, вопросы координации работ по проектированию и эксплуатации малых гидроэлектростанций, а также инвестиционные условия их дальнейшего развития. Сделаны выводы о необходимости государственной поддержки для разработки идеологии и нормативно-правовой базы малой гидроэнергетики, обоснования схемы размещения новых малых гидроэлектростанций.

Розроблено теоретичні положення розрахунку гідроенергетичного потенціалу водотоків малих річок за довільної забезпеченості витрат води.

Зазначено, що керований захист територій від повеней стає важливою складовою комплексу водогосподарчих задач гідроенергетики.