Наведено аспекти еволюції дистанційно керованих зразків озброєння та військової техніки з акцентуванням на застосованих принципах дистанційного керування та з розглядом кола вирішуваних задач. Показано, що спираючись на цей досвід та зважаючи на наявність напрацювань в напрямку автоматизації процесів функціонування, основними передумовами для створення перспективних роботизованих зразків повинно стати насамперед покращання якості організації управління за рахунок удосконалення інформаційно-управляючих систем і створення автоматизованих систем управління тактичної ланки.

На підставі аналізу досягнутого рівня розвитку вітчизняних інформаційно-управляючих систем висвітлено погляди на подальше їх вдосконалення за рахунок розширення номенклатури найбільш потрібної користувачам тематичної інформації, насамперед наданню даних про цільову обстановку. В якості джерела цих даних за умов відсутності автоматизованої системи управління оперативної ланки в Збройних силах України, запропоновано розглянути радіолокаційні засоби, що встановлюються на придані розвідувальні засоби типу БРМ (ближня перспектива), або на зразки бронетанкового озброєння в якості штатних приладів (дальня перспектива).

Запропоновано методологічний підхід до оцінювання ефективності застосування на зразках бронетанкового озброєння інтегрованої системи управління, побудованій на сукупності інформаційно-управляючих систем, які забезпечують автоматизацію інформаційних процесів функціонування окремих складових зразка. В межах створення єдиної методології наведено систему показників та математичних моделей для їх одержання, ієрархічно впорядковану відповідно до рівнів опису об'єкта досліджень.

Проведено понятійно-термінологічний аналіз категорії "освітнє середовище". Розглянуто особливості формування у старшокласників базових понять як одного із елементів освітнього середовища профільної школи. Викладено історичний аспект появи та розвитку професійної орієнтації. Запропоновано концептуальні підходи до соціально-професійної орієнтації учнів. Проведено порівняльний аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду соціально-професійної орієнтації учнів. Викладено соціально-педагогічні аспекти трудового виховання та професійної орієнтації учнів за умов профільної школи. Подано теоретичне обгрунтування підходів до використання психодіагностичного інструментарію для профорієнтаційної роботи. Наведено сучасні методи вивчення особистості старшокласників з метою профорієнтації.

Визначено основні тенденції розвитку засобів ураження, умови бойового застосування танків з активними системами захисту, а також дані щодо снарядного навантаження на танк за найбільш небезпечних кутів підльоту з урахуванням прийнятої концепції "всеосяжної операції" ведення бойових дій.

Запропоновано в інтересах рішення задач досліджень, які пов'язано з оцінкою ефективності інформаційно-управляючих систем бронетанкового озброєння, спосіб побудови математичної моделі групового бою, яка базується на використанні блоків моделей функціонування зразків, що агрегіровані. Такий підхід забезпечує більш повне врахування характеристик інформаційних процесів підготовки зразків до ведення вогню.

Представлено узагальнені дані класифікаційного аналізу застосування різних типів рушіїв в комплексах озброєння та військової техніки наземного базування як серійного, так і експериментального виробництва протягом останніх 100 років. Наведено основні недоліки різних типів рушіїв та можливі шляхи їх усунення. На основі цих даних зроблені припущення щодо перспектив розвитку рушіїв в найближчі десятиліття.

Розкрито основні поняття про протитанковий ракетний комплекс (ПРК). Висвітлено основи будови переносних ПРК. Розглянуто основи експлуатації переносних ПРК. Приділено увагу питанням підготовки переносних ПРК до бойового застосування. Охарактеризовано тенденції розвитку ПРК.

Наведено результати дослідження протимінної стійкості багатоцільового тактичного автомобіля "Козак-2" з використанням методів числового моделювання. За результатами проведених досліджень сформовано рекомендації щодо підвищення рівня протимінної стійкості автомобіля.

Наведено результати числового моделювання підриву міни в каналі ствола міномета та їх експериментальна якісна перевірка. Мета роботи - дослідження наслідків і характеру підриву мін в каналі ствола міномета для використання під час проведення експертизи з визначення причини розриву ствола міномета. Проведені дослідження виявили характерні особливості руйнування ствола міномета у разі підриву в ньому однієї або двох мін. Виявлений характер руйнування ствола міномета за числового моделювання та у разі натурного підриву надає змогу за зоною руйнування встановити кількість мін, які вибухнули в стволі, що може бути використано під час проведення експертизи з визначення причини розриву ствола міномета.

Наведено результати аналізу та систематизацію основних причин, що призводять до виникнення дефектів у зварних корпусах бойових броньованих машин легкої категорії за масою та визначення основних напрямів їм запобігання. Показано, що проблема підвищення якості та забезпечення відповідного рівня балістичної та протимінної стійкості зварних бронекорпусів має комплексний характер, пов'язана зі зварністю застосовуваних на виробництві сталей, організацією та оснащеністю зварювального виробництва та конструктивними особливостями корпусів ряду вітчизняних броньованих машин. Аналіз цих факторів надав змогу сформувати напрями подолання проблеми, що крім наукового розв'язання в основному потребують управлінських і організаційних рішень.

Принцип роботи запропонованого варіанта енергопоглинаючого елемента полягає у перетворенні кінетичної енергії, набутої внаслідок підриву, в енергію пластичної деформації матеріалу. Основним показником, що визначає ефективність роботи такого елемента, є величина поглиненої енергії, а його здатність до її дисипації характеризується залежністю сили спрацьовування елемента (навантаження, за якого спрацьовує елемент) від величини переміщення (деформації). Для збільшення величини поглиненої енергії можна варіювати значеннями цих показників, проте робочий хід елемента (переміщення) зазвичай обмежується компонуванням бойової машини і не може бути занадто великим, а збільшення сили спрацьовування призводить до підвищення навантажень на екіпаж. Важливим також є мінімізація прискорення на сидінні у випадку підриву бойової машини до гранично допустимого рівня навантаження організму людини. Запропоновано алгоритм вибору параметрів енергопоглинаючого елемента. Це надає змогу за допомогою якісних критеріїв за відомого значення вибухового навантаження вибрати раціональні параметри (форма і розміри конструкції, її матеріал) енергопоглинаючого елемента, який буде оптимальним за даного навантаження.

Принцип роботи запропонованого варіанта енергопоглинаючого елемента полягає у перетворенні кінетичної енергії, набутої внаслідок підриву, в енергію пластичної деформації матеріалу. Основним показником, що визначає ефективність роботи такого елемента, є величина поглиненої енергії, а його здатність до її дисипації характеризується залежністю сили спрацьовування елемента (навантаження, за якого спрацьовує елемент) від величини переміщення (деформації). Для збільшення величини поглиненої енергії можна варіювати значеннями цих показників, проте робочий хід елемента (переміщення) зазвичай обмежується компонуванням бойової машини і не може бути занадто великим, а збільшення сили спрацьовування призводить до підвищення навантажень на екіпаж. Важливим також є мінімізація прискорення на сидінні у випадку підриву бойової машини до гранично допустимого рівня навантаження організму людини. Запропоновано алгоритм вибору параметрів енергопоглинаючого елемента. Це надає змогу за допомогою якісних критеріїв за відомого значення вибухового навантаження вибрати раціональні параметри (форма і розміри конструкції, її матеріал) енергопоглинаючого елемента, який буде оптимальним за даного навантаження.

В роботі обгрунтовано доцільність розробки мнтодики ідентифікації засобів ураження на прикладі безпілотних літальних апаратів "Shahed-136". Показано, що ця проблема зумовлена зростанням кількості зразків безпілотних літальних апаратів-камікадзе, що застосовуються як засоби повітряного нападу. Запропоновано універсальну методику проведення їдентифікації засобів ураження. Розроблено рекомендації щодо подальшого використання результатів науково-технічної експертизи в інтересах оборони держави. Показано, що задачу ідентифікації безпілотних літальних апаратів можна вирішити за допомогою його складових елементів та порівняння з еталоном. Наведено варіант реалізації цієї методики на прикладі безпілотних літальних апаратів-камікадзе "Shahed-136" ("Герань-2").

У дослідженні наведено суть, основні етапи, особливості та приклади застосування науково-мелодичного підходу до формування технічної складової доказової бази щодо приналежності безпілотного літального апарату-камікадзе "Shahed-136" до Іранського виробництва. На основі запропонованого науково-методичного підходу відпрацьовано експертні висновки для формування доказової бази того, що БпЛА-камікадзе "Shahed-136" вироблявся не в російській федерації, а в Ісламській Республіці Іран.