Досліджена імітаційна модель гама-телескопа з лінійкою детекторів і лінійною маскою з кодованою апертурою. Внаслідок досліджень виконана оцінка параметрів телескопа по чутливості, часу спостереження та граничної дистанції виявлення джерела сигналу на фоні шумів.

Описаны системы гамма-видения с кодирующей маской, модели и алгоритмы обработки интегрально-счетной и спектральной информации, обеспечивающие восстановление изображения интенсивности гамма-поля. Получены оценки погрешности обнаружения позиций источников и интенсивностей потоков. Проведено моделирование собственного шума системы гамма-видения с гексагональной структурой кодирующей апертуры.

Обоснована необходимость нового подхода к формализации описания среды в силу ее недетерминированности в зоне экстремальной ситуации. Предложена методология иконометрического описания недетерминированной среды с помощью элементов теории нечетких множеств, позволяющая произвести формализацию представления зоны функционирования гибких производственных систем с оптимизацией модели по выбранным критериям.

Описаны модели деконволюции и алгоритмы обработки интегрально-счетной и спектральной информации, обеспечивающие восстановление изображения интенсивности гамма-поля и идентификацию спектров локализованных источников, а также позволяющие выполнить оценку их радиационных характеристик.

Выполнена оценка возможной радиационной обстановки при наличии загрязняющих факторов. Приведены основные физические процессы, в результате которых формируются поля излучения и исходные данные для их вычисления: характеристика спонтанного деления, альфа-распада, коэффициенты ветвления, ослабления и т.п. В результате моделирования получены характеристики потоков излучения на различных расстояниях от источника, для различных составов и масс источников с учетом самопоглощения, саморассеяния и отражения от грунта и воздуха. Представлены образцы экспериментальных гамма-спектров урана и плутония разного обогащения.

С позиции системного подхода и современных информационных технологий разработаны концепция, принципы, методы и алгоритмы синтеза технических средств дистанционного контроля и идентификации параметров радиационного загрязнения окружающей среды делящимися материалами и продуктами их распада. Описываются имитационные модели томографических свойств систем гамма-видения и процессы восстановления изображений по их проекциям. Приводится методика моделирования дозиметрических свойств детекторов разного типа. Предложенные модели информационных полей, порождаемых факторами загрязнения территории радионуклидами, позволяют разработать комплекс аппаратуры для глобального мониторинга регионов с экстремальной экологической обстановкой.

Виконано аналіз шляхів створення технічних засобів дистанційного спостереження локальних і просторово розподілених джерел радіоактивного випромінювання. Розроблено концепцію застосування принципу гама-бачення при створенні приладів дистанційного зондування полів штучної радіоактивності. За результатом досліджень оцінено можливість реалізації систем гама-бачення як комплексу програмно-апаратних засобів.

Розглянуто актуальні проблеми створення і модифікації методів, алгоритмів і програм моделювання компонентів гнучких виробничих систем (ГВС), призначених для проведення радіологічного моніторингу за умов недетермінованого середовища в полях потоків гамма-випромінювання, утворених забруднюючими факторами у вигляді відкритих зосереджених і просторово розподілених джерел іонізуючого випромінювання. Запропоновано оригінальну методологію інформаційного моделювання ГВС радіологічного моніторингу, яка базується на іконометричному підході. Розроблено алгоритми отримання інформаційних моделей ГВС радіологічного моніторингу, а також створено новий клас приладів радіологічного моніторингу - систему візуалізації потоків іонізуючого випромінювання (систему гамма-бачення).

Обгрунтовано необхідність нового підходу в районах радіоактивного забруднення місцевості до формалізації опису середовища внаслідок його недетермінованості, яка не може бути врахована оператором на стадії підготовки програми дії системи в зоні екстремальної ситуації. Запропоновано засіб іконометричного опису недетермінованого середовища за допомогою елементів теорії нечітких множин, що дозволяє провести формалізацію зображення зони функціонування гнучкої РТС з оптимізацією моделі за вибраними критеріями.

Наведено концептуальний підхід до моделі сприйняття інформації людиною з позиції вибірковості. Визначено поняття вибірковості як критерію сприйняття потрібної інформації за наявності шуму.

Наведено опис систем гамма-бачення з гексагональною структурою кодуючої апертури, моделей та алгоритмів обробки інтегрально-лічильної та спектральної інформації, які забезпечують відновлення зображення інтенсивності гамма-поля. Одержано оцінки похибки виявлення позицій джерел та інтенсивності потоку випромінювання.

Запропоновано процедуру нормалізації об'єкта на зображенні у термінах зрізаного квадродерева зі зміною довжини кодових слів. Процедуру виконано для одержання однозначного уявлення об'єкта на зображенні. Результати роботи процедури можна використати для розв'язання задач розпізнавання зображень.

Проведено експериментальне дослідження режимів розладнання боєприпасів гідродинамічним пристроєм у складі гнучкої виробничої системи; проаналізовано вплив геометрії балістичних характеристик гідродинамічного пристрою, реалізованого у вигляді ненаголошеної гідрогармати, на її руйнувальну здатність.

Досліджено оцінки джерел помилок імуноферментної реакції й, зокрема, помилок, пов'язаних з неоднорідністю властивостей електродів, їх числового значення, визначення максимальних і мінімальних границь.