Проаналізовано загальний стан економіки України на початку ХХІ ст., зокрема, вугільної промисловості. Надано прогноз розвитку видобутку та споживання паливно-енергетичних ресурсів. Охарактеризовано нафтогазовий комплекс держави. Висвітлено особливості розвитку атомної енергетики, а також формування ринку поновлюваних джерел енергії. Наведено перспективи формування єдиного енергетичного простору на Європейському континенті, а також методику оцінки паливно-енергетичного потенціалу. Визначено передумови трансформації енергетичного сектора української економіки.

Проанализировано общее состояние экономики Украины в начале ХХІ ст., в частности, угольной промышленности. Дан прогноз развития добычи и потребления топливно-энергетических ресурсов. Охарактеризован нефтегазовый комплекс государства. Освещены особенности развития атомной энергетики, а также формирования рынка восстанавливающихся источников энергии. Приведены перспективы формирования единого энергетического пространства на Европейском континенте, а также методика оценки топливно-энергетического потенциала. Определены предпосылки трансформации энергетического сектора украинской экономики.

Розглянуто можливість спорудження в Україні економічних ГЕС-ГАЕС із припливністю у верхів'ї водосховища, які можна використовувати під час захисту від повеней прилеглих територій.

Індекс рубрикатора НБУВ: З627(4УКР)

Рубрики:

Вітроелектричні станції

Шифр НБУВ: Ж69973 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано енергоекологічний чинник розвитку економіки України, її енергетичну ефективність та особливості розвитку паливно-енергетичного комплексу. Визначено пріоритетні напрямки та обсяги енергозбереження, потенціал розвитку нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії. Висвітлено стан ресурсного забезпечення української енергетики, технологічного ресурсо- та енергозбереження в гірничому комплексі України. Описано високоефективні системи живлення і керування енергоємними установками гірничо-металургійного комплексу, особливості технологічного переозброєння теплової енергетики. Особливу увагу приділено проблемам підвищення енергоефективності алгоритмів центрального якісного регулювання відпуску тепла від заміської ТЕЦ, ресурсозбереженню в електроенергетиці, а також технологічному переозброєнню систем керування режимами об'єднаної електроенергетичної системи України. Наведено загальну характеристику використання нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії. Проаналізовано особливості використання вітрової, сонячної, геотермальної енергії, а також енергії біомаси, малих річок, позабалансових джерел енергії та енергетичних ресурсів довкілля. Подано методи підвищення ефективності освоєння енергії нетрадиційних і відновлюваних джерел, а також відповідне законодавчо-правове та нормативне забезпечення.

Проанализированы энергоэкологический фактор развития экономики Украины, её энергетическая эффективность и особенности развития топливно-энергетического комплекса. Определены приоритетные направления и объемы энергосбережения, потенциал развития нетрадиционных и восстанавливаемых источников энергии. Освещены состояние ресурсного обеспечения украинской энергетики, технологического ресурсо- и энергосбережения в горном комплексе Украины. Описаны высокоэффективные системы питания и управления энергоёмкими установками горно-металлургического комплекса, особенности технологического перевооружения тепловой энергетики. Внимание уделено проблемам повышения энергоэффективности алгоритмов центрального качественного регулирования отпуска тепла от загородной ТЭЦ, ресурсосбережению в электроэнергетике, а также технологическому перевооружению систем управления режимами объединенной электроэнергетической системы Украины. Дана общая характеристика использования нетрадиционных и восстанавливаемых источников энергии. Проанализированы особенности использования ветровой, солнечной, геотермальной энергии, а также энергии биомассы, малых рек, внебалансовых источников энергии и энергетических ресурсов окружающей среды. Представлены методы повышения эффективности освоения энергии нетрадиционных и восстанавливаемых источников, а также соответствующее законодательно-правовое и нормативное обеспечение.

Наведено аналіз можливостей та доцільності утилізації гідропотенціалу організованих водотоків різних технічних систем водопостачання та водовідведення для цілей локального самоенергозабезпечення.

На основі іноземної інформації, зокрема останнього Світового енергетичного конгресу, проаналізовано сучасні світові тенденції розвитку гідроенергетики та основні причини, що впливають на її розвиток.

Визначено загальну структуру та поелементні витрати під час спорудження малих ГЕС.

Проектуванню конкретних гідроакумулюючих електростанцій повинен передувати аналіз системних експлуатаційних умов, які впливають на параметри та ефективність цих своєрідних перетворювачів електроенергії.

Розглянуто можливість сумісної роботи гідроелектричних і вітрових станцій з метою більш ефективного використання їх енергетичного ресурсу. Результат такого поєднання дає можливість акумулювати енергію, вироблену вітрогідравлічною установкою, та зменшити вартість комплексу.

Визначено енергетичний потенціал; надано оцінку сучасного стану й основних аспектів подальшого розвитку малої гідроенергетики в Україні.

Визначено енергетичний потенціал існуючих водосховищ водогосподарського призначення і надано рекомендації стосовно подальшого їх використання.

Зазначено, що керований захист територій від повеней стає важливою складовою комплексу водогосподарчих задач гідроенергетики.

Зростання цін на органічне паливо, загострення екологічних проблем, необхідність реалізації керованого захисту від повеней спонукають до впровадження малої гідроенергетики на територіях заповідників та національних природних парків, де повинні враховуватись особливі умови природокористування.

Зазначено, що на сьогодні в Україні використовується лише біля 8 % економічного потенціалу малої гідроенергетики. Реконструкція та відновлення законсервованих МГЕС почалися за ініціативи внутрішніх інвесторів і без державної допомоги. Зацікавленість у розвитку цієї сфери відновлюваної енергетики буде зростати. Але з'являється необхідність координації та вирішення комплексу факторів, які можуть впливати на загальнодержавні економічні інтереси.