Розглянуто питання програмного керування переміщеннями робочих органів зварювального устаткування, циклами механізованого зварювання в середовищі захисних газів, а також зварювання електродом, що не плавиться. Описано системи числового програмного керування, автоматичного регулювання дугового зварювання, вильоту електрода, магнітного керування формуванням і кристалізацією зварних швів.

Рассмотрены вопросы программного управления перемещениями рабочих органов сварочного оборудования, циклами механизированной сварки в среде защитных газов, а также сварки неплавящимся электродом. Описаны системы числового программного управления, автоматического регулирования дуговой сварки, вылета электрода, магнитного управления формированием и кристаллизацией сварных швов.

Викладено загальну характеристику об'ємного штампування. Наведено рекомендації до проектування штампованої заготовки (ШЗ). Розкрито зміст понять маси поковки, поковки сталевої штампованої. Увагу приділено оформленню креслення ШЗ, визначенню вихідного індексу, припускам на механічну обробку, допускам.

Изложена общая характеристика объемной штамповки. Приведены рекомендации к проектированию штампованных заготовок (ШЗ). Раскрыто содержание понятий массы поковки, поковки стальной штампованной. Внимание уделено оформлению чертежей ШЗ, определению исходного индекса, припускам на механическую обработку, допускам.

Розроблено конструкцію газодинамічного напилювального пристрою, в якому за рахунок зміни соплового вузла спрощено його конструкцію та забезпечено можливість регулювання параметрів напилювання. Проведено дослідження швидкості руху частинок порошку та її вплив на характеристики одержаного покриття.

На кафедрі технології підвищення зносостійкості Вінницького національного технічного університету розроблена і виготовлена дослідна установка для газодинамічного нанесення функціональних покриттів. Принцип її дії заснований на тому, що металеві порошкові частки розганяються до високих швидкостей, близьких до швидкості звуку, а у разі зіткнення з підкладкою вступають з нею в молекулярні зв'язки і здатні створювати міцне з'єднання з останньою та між частинками порошку. При цьому температура частинок порошків, які напилюються, є нижчою за температури їх плавлення. Досліджено закономірності формування фігури напилення, її профілю і розмірів в залежності від дистанції напилення. Встановлено, що перетин фігури напилення є симетричним щодо її осі, а її профіль в загальному випадку, з великою вірогідністю, може бути описаний функцією розподілу Гаусса. Середня інтегральна відносна похибка функції Гаусса не перевищує 9,5 %. За отриманими результатами побудовано графіки залежності геометричних параметрів фігури напилення від дистанції напилення. Встановлено, що зі збільшенням висоти фігури напилення до 0,4 мм оптимальний крок між суміжними проходами доріжок напилення становитиме 56 % від діаметра основи фігури напилення. Зі збільшенням висоти до 0,54 мм оптимальний крок між суміжними проходами доріжок напилення зменшується і становить 48 % від діаметра основи фігури напилення. Встановлено, що формування фігури напилення відбувається відповідно до закону нормального розподілу, а геометричні розміри фігури напилення залежать від дистанції напилення. На основі одержаних результатів дослідження запропонована інженерна методика розрахунку режимів нанесення покриття. Методика розрахунку режимів нанесення покриття на циліндричні поверхні дозволяє визначати, в залежності від продуктивності напилювального пристрою, швидкість переміщення пристрою вздовж деталі, швидкість обертання деталі, необхідну кількість порошку для покриття заданої поверхні, час напилення. Наведено конкретний приклад розрахунку режимів напилення.