Вивчено теплові режими роботи міксера-дозатора магнітогідродинамічного типу. Розроблено математичну модель, що дозволяє адекватно описати теплові процеси в міксері. За допомогою цієї моделі вивчено режим запуску міксера-дозатора в роботу і спікання його вогнетривкої футеровки. У режимі запуску встановлено вплив на температуру чавуну потужності індукційного нагріву та температури попереднього розігріву футеровки. Вироблено рекомендації по керуванню технологічними параметрами процесу. Одержані результати перевірено у виробничих умовах.

Відзначено, що деякі неоднорідності, які знаходяться в рідині, можуть грати роль центрів зародження мікропорожнин (бульбашок). Якщо такий центр є джерелом газу в значній кількості, бульбашка швидко зростає до помітних розмірів. Запропоновано модель для аналізу цього процесу: твердофазна сфера (сполука, яка містить газотвірний елемент, наприклад водень), оточена рідким металом. Вихідні рівняння: рівняння Нав'є - Стокса, у якому є члени, що містять концентрацію газ-компонента, та рівняння конвективної дифузії газ-компонента в рідкому металі. Процес зростання розміру пори, що виникає, підпорядковується виведеному інтегрально-диференціальному рівнянню, яке відображає вплив гідродинамічних та капілярних факторів.

Висвітлено враховано капілярні, гідродинамічні та дифузійні аспекти теорії початкового зростання мікропорожнин в рідкому металі. Головну увагу приділено капілярним і гідродинамічним ефектам. Гідродинамічний процес (зростання бульбашки) підпорядковано нелінійному інтегрально-диференціальному рівнянню. Коефіцієнти в цьому рівнянні залежать від поверхневого натягу, густини та в'язкості рідини, а також від різниці між тиском газу в середині бульбашки та тиском в оточуючій рідині. Тиск газу в бульбашці, що виникає, залежить від швидкості виділення газу з включення ("джерела"). Виведено математичний вираз для радіуса бульбашки як функції часу. Дана теорія може бути корисною для розвитку наукової основи під час розробки технології порошкових матеріалів і пінометалів.

Розвинуто теорію поведінки бульбашки навколо включення - джерела газу у рідкому металі під впливом капілярних, гідродинамічних і дифузійних ефектів. Показано, що дифузія газ-компонента у рідкому металі уповільнює збільшення мікрополості.

Показано влияние света на зарождение кристалов в расплавах. Внимание уделено оптимизации процесса литья дробящих плит, разработке состава формовочных и стержневых смесей на жидком стекле с добавлением вспененного пенополистирола. Изучены физические свойства связующих и прочностные свойства формовочных смесей с лигносульфонатами и полиэтиленполиаминами, а также механические свойства жаростойких хромоалюминиевых сталей. Проанализированы перспективы использования новых технологий в производстве заэвтектических силуминов для двигателестроения. Рассмотрены концепция трехмерной формовки из сыпучих материалов, метод спектрально-компенсационной многоцветовой пирометрии с усредненной оптимальной настройкой спектральных характеристик. Внимание уделено получению алюмоматричных композиционных материалов с использованием литейных технологий, особенностям плавки чугуна в твердоплавной вагранке, получению сплавов легированием из оксидных расплавов. Показаны пути совершенствования электронно-лучевого плавильного оборудования. Описаны технологические методы повышения эксплуатационной надежности отливок. Предложен системный подход к управлению взаимосвязанными процессами затвердевания и кристаллизации. Раскрыта суть нового решения газодинамического управления процессом вибрационного формования. Предложена комплексная система автоматизации магнитовесовой литейной установки. Изучены факторы, влияющие на снижение масы отливок, способы внутриформенного модифицирования чугуна. Обоснованы перспективы применения технологии горячего литья для производства ультратонких наноструктурированных пьезокерамических датчиков. Проанализировано влияние наличия газифицируемой модели в форме на качество отливок.

Приведены энергосберегающие технические решения для конвейеров регенерации и охлаждения песчасных смесей. Проанализированы перспективы использования новых технологий в производстве заэвтектических силуминов для двигателестроения. Раскрыты особенности литья алюминевых заготовок в супертонкостенные формы из алюминевой фольги. Изложены математические концепции конструирования отливок с повторяющимися элементами. Представлены новые технологии многоцветной симметрично-волновой термометрии. Проведено сравнение классических методов термического анализа с позиций современной экспресс-термографии литых сплавов. Представлено применение газообразных, жидких хладагентов для интесификации процессов теплообмена между затвердевающим металлом и формой при литье по газифицируемым моделям. Приведен системный подход к управлению взаимосвязанными процессами затвердевания и кристализации. Изложены особенности применения высокоэнергетической механической обработки технических лигносульфонатов для повышения показателей их качества. Приведены перспективы применения технологии горячего литья производства ультратонких наноструктурированных пьезокерамических датчиков. Представлено математическое моделирование образования выбросов вредных веществ от литейных плавильных печей.

Рассмотрена актуальная для экономики Украины задача, непосредственно связанная с переориентацией производства на высокие качественные показатели выпускаемой продукции - разработка новых национальных стандартов, гармонизированных с международными и европейскими стандартами. Для исследования выбрана литейная отрасль, как основа машиностроительного комплекса страны. В частности, объектами выбраны стандарты на наиболее важные современные конструкционные материалы - чугуны, стали и вторичные металлы. В результате исследования положений ГОСТ 977-88 и ряда национальных и европейских стандартов на марки сталей и методы контроля химического состава и механических свойств отливок из стали, разработан и введен в действие национальный стандарт Украины ДСТУ 8781:2018 "Виливки зі сталі. Загальні технічні умови". Исследованы положения ГОСТ 1412-82 и ряда национальных и европейских стандартов на чугуны, в результате чего разработан национальный стандарт Украины ДСТУ 8833:2019 "Виливки з сірого чавуну з пластинчатим графітом. Загальні технічні умови". Установлен срок введения его в действие с 1.01.2020 г. Изучены положения ГОСТ 7769-82 и ряда национальных и европейских стандартов на легированные чугуны, в результате чего разработан национальный стандарт Украины ДСТУ 8851:2019 (ISO 2892:2007, NEQ, ISO/TR 15931:2004, NEQ) "Виливки з легованого чавуну зі спеціальними властивостями. Загальні технічні умови". Установлен срок введения его в действие с 1.07.2020 г. В результате исследования положений ДСТУ 4121-2002, ряда национальных и европейских стандартов, Европейской спецификации стального лома EU-27, Рекомендаций по стальному лому FS-2017 Института переработки лома США разработана первая редакция нового национального стандарта "Метали чорні вторинні. Загальні технічні умови".

Наведено результати дослідження впливу динамічного навантаження із середніми швидкостями удару 40 - 80 м/с на механічну поведінку спіненого алюмінію за умов стиску з високою швидкістю деформації. Випробовувано зразки спіненого алюмінію на основі відносно пластичного AlSiMg-сплaвy та високоміцного AlZnMg-сплaвy з великим вмістом крихкої евтектичної складової. Аналіз результатів випробувань за динамічного та квазістатичного навантаження стиском показав відмінності в чутливості двох видів спіненого алюмінію до швидкості деформації. Це пояснено різницею впливу швидкості деформації та інерційних ефектів пластичного колапсу комірок і крихкого ушкодження матеріалу стінок між комірками, ініційованого розтріскуванням евтектичних прошарків.

Фізико-технологічний інститут металів та сплавів НАН України (ФТІМС НАНУ) у вересні в межах "Запорізького Промислового форуму-2020" провів щорічну XVI Міжнародну науково-практичну конференцію "Лиття-2020" у Виставковому Центрі "Козак-Палац" (м. Запоріжжя). За традицією останніх років ливарники об'єдналися з колегами-металургами, які організували чергову IX Міжнародну науково-практичну конференцію "Металургія-2020". Таким чином науковці академічних інститутів, вищих учбових закладів, представники підприємств спрямували спільні зусилля для висвітлення сучасного стану та перспектив розвитку стратегічних галузей промисловості України - ливарного виробництва та металургії.

Фізико-технологічний інститут металів та сплавів НАН України (ФТІМС НАН України) восени 2020 р. провів щорічну XVI Міжнародну науково-практичну конференцію "Лиття-2020" у Виставковому Центрі "Козак-Палац" (м. Запоріжжя). За традицією останніх років ливарники об'єдналися з колегами-металургами, які організували чергову IX Міжнародну науково-практичну конференцію "Металургія-2020". Таким чином науковці академічних інститутів, вищих учбових закладів, представники підприємств спрямували спільні зусилля для висвітлення сучасного стану та перспектив розвитку стратегічних галузей промисловості України - ливарного виробництва та металургії.

Індекс рубрикатора НБУВ: К391.91-1

Рубрики:

Виробництво композитних металокерамічних матеріалів і виробів

Шифр НБУВ: Ж14768 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблення національних стандартів у певній галузі, зокрема, у ливарному виробництві, потрібно здійснювати постійно з урахуванням динаміки розвитку науки та техніки, екологічних вимог та техніки безпеки, економічної доцільності тощо. Наведено короткий аналіз стану стандартизації в ливарному виробництві України та визначено подальші напрями роботи в цій галузі з урахуванням зобов`язань України щодо впровадження нормативно-правової бази Європейського Союзу, усунення протиріч з міжнародними та регіональними стандартами. Мета запровадження нових нормативних документів - переорієнтація виробництва на високі якісні показники продукції у ливарному виробництві. Технічним комітетом стандартизації ТК 177 "Ливарне виробництво" досліджено положення міждержавних нормативних документів, регіональних та міжнародних стандартів, на основі чого розроблено національні стандарти, які стосуються єдиної термінології у ливарному виробництві, вимог щодо якості виливків, а також унормування допусків, припусків на механічне оброблення виливків. Розглянуто основні положення та нововведення у нормативних документах. Запропоновано з метою систематизації процесів стандартизації наступним eтапом розроблення національних стандартів визначити розроблення стандартів на ливарне обладнання. Зазначено, що систематизація національної нормативної документації сприятиме забезпеченню надійності технологічних процесів, поліпшенню екологічної ситуації, підвищенню якості та зниженню матеріало- і енергоємності вітчизняної ливарної продукції.