Старозаповітне біблійне право розглядається як джерело нормативних моделей, що грунтувались на релігійному витлумаченні проблеми договірних відносин. Подано відомості про обрядові, державні, громадянські та кримінальні закони, розвиток форм судочинства, форми покарання за стародавнім lex talionis. Моральний вимір юридичної практики у Старому Заповіті розглянуо через поняття справедливості і чесного суду, захист прав та гідності особи.

Проаналізовано загальну історію християнства в його основних формах і виявах. Значну увагу відведено добі виникнення християнства і першим століттям його розвитку, а також питанням ствердження догматики на Вселенських соборах, упорядкування культової сфери, формування церковної організації, набуття християнством суспільного статусу державної релігії, становлення витокових моделей церковно-державних відносин. Досліджено історію реформованого християнства - протестантизму - від доби Реформації XVI-XVII ст. до наших часів. Висвітлено історичну еволюцію, місце і роль основних течій християнства - православ'я, католицизму, протестантизму - в історії України від початку християнізації Київської Русі до наших днів. Окремо розглянуто історію християнських конфесій у XX ст. Показано їх існування за умов комуністичного режиму радянської моделі, а також на новітньому етапі української історії - етапі становлення незалежної Української держави.

Висвітлено засади біблієзнавства, зокрема, історію формування біблійного канону, біблійних перекладів та видань від найперших до сучасних. Визначено особливості та форми функціонування Біблії як священної книги в іудаїзмі та християнстві. Розглянуто Біблію як об'єкт критики та інтерпретації. Проаналізовано вплив біблійних сюжетів, образів, мотивів і символіки на світову та вітчизняну духовну культуру. Наведено бібліографію сучасних іноземних видань і довідкові таблиці, охарактеризовано біблієзнавчі ресурси мережі Internet.

Проаналізовано образ Христа в українській культурі від доби Київської Русі до сьогодення. Досліджено зразки агіографічної літератури, творчості П.Могили, Л.Барановича, Г.Сковороди, М.Гоголя, Л.Українки, представників сучасного мистецтва, а також пам'ятки української іконографії.

Біблійну археологію та деякі суміжні з нею дисципліни розглянуто як предмет наукового дослідження та викладання в КДА у другій половині XIX - на початку XX ст.

Розглянуто кілька малодосліджених сторінок з історії українських перекладів Біблії.

Проаналізовано методологічні настанови, сформульовані та апробовані у відомій, проте малодослідженій праці з біблійної текстології видатним представником київської духовно-академічної культури другої половини XIX - початку XX ст.

Проаналізовано оцінки, здійснені професорами Київської духовної академії стосовно філософського та богословського змісту творчості представників різних шкіл західної біблеїстики. Розкрито чинні на ту пору підстави як для критики, так і для рецепції здобутків європейської біблійної науки православними дослідниками.

Проаналізовано теоретичні настанови, формульовані та апробовані у відомих, проте малодосліджених працях двома видатними представниками київської духовно-академічної культури другої половини XIX - початку XX ст.

Проаналізовано процес становлення і розвитку філософської освіти (ФО) на українських землях, висвітлено етапи її історії та проблеми сьогодення. Описано вольфіанську систему ФО та особливості її рецепції викладачами Києво-Могилянської академії. Розкрито філософські, методологічні та методичні засади бібліологічної освіти в Київській духовній академії наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. Увагу приділено університету св. Володимира в історії вітчизняної ФО, а також ФО в радянській Україні (1920-ті - середина 1980-х рр.), трансформації ФО в Україні у 1986 - 1995 рр. Висвітлено перспективи ФО в державі у контексті стратегічних завдань ЮНЕСКО в галузі філософії у сучасний період, освітній потенціал історико-філософської біографістики.

Розглянуто перше детальне дослідження визначної праці Я. Олесницького, присвяченої становленню та ідентифікації літературно-поетичної форми старозавітного тексту. Виявлені методологічні принципи характеризують київську духовно-академічну богословську та бібліїстичну культуру другої половини XIX - початку XX ст.

Проаналізовано позицію представників Київської біблеїстики кінця XIX - початку XX ст. щодо питань історичної критики Біблії та викладу біблійної історії, виявлену в полеміці з представниками західноєвропейської раціоналістичної біблеїстики.

Вперше здійснено реконструкцію біблієзнавства в Київській духовній академії (КДА) XIX - початку XX ст. як цілісної системи дослідницької та викладацької діяльності, невід'ємного компонента духовно-академічної культури. Проаналізовано передумови, історико-культурний, освітній і релігійний контекст, ідейні та інституційні чинники формування в КДА зазначеного періоду як академічного, так і популярного дискурсів вивчення й освоєння Біблії. На підставі введення до наукового обігу та системазованого аналізу широкого кола малодосліджених біблієзнавчих творів, корпусу академічних інституційних документів і першоджерел вперше сформовано джерельну базу вивчення київського духовно-академічного біблієзнавства XIX - початку XX ст. Висвітлено досвід викладацької праці та науково-богословської творчості видатних дослідників Біблії - представників КДА цього періоду, таких, як єп. Філарет (Філаретов), С. М. Сольський, Я. О. Олесницький, Ф. Я. Покровський, А. С. Царевський, архієп. Василій (Д. І. Богдашевський), В. П. Рибінський, О. О. Глаголєв та ін. В результаті аналізу теоретичної спадщини провідних біблієзнавців КДА окреслено проблемне поле, предметно-тематичну та жанрову структуру фахових досліджень, виявлено їх науково значущі результати у конкретних галузях біблієзнавства, а саме в біблійній ісагогіці й екзегезі, біблійній археології, текстуальній, філологічно-літературній, історичній критиці Біблії. Висвітлено напрями дидактичного теоретизування київських біблієзнавців-академістів, у тому числі їх погляди на Біблію як на об'єкт не лише академічного, а й популярного викладання.

Подано наукову реконструкцію діяльності та звершень єдиного на українських теренах XIX - початку XX ст. вищого православного богословського навчального закладу, здійснену крізь призму вивчення життя та творчості видатних викладачів і вихованців. Наведено понад 600 біографічних статей, написаних на підставі вивчення значного масиву джерел, у тому числі й уперше введених до наукового обігу. Подано інформацію про І. А. Лаговського, О. О. Лебедєва, В. М. Малініна, М. Ф. Маліженовського, П. І. Остроумова, К. М. Рознатовського та ін.

Наведено результати новітніх досліджень життя і творчості діячів Київської духовної академії (КДА). Увагу приділено певним концептуальним проблемам реалізації біографічного підходу у вивченні інституційної історії КДА та її ролі у розвитку освіти, науки та культури. Висвітлено маловідомі сторінки біографій видатних випускників цього навчального закладу. Вміщено покажчик, що вперше знайомить читачів з повним складом київської духовно-академічної професорсько-викладацької корпорації за понад столітню історію і містить цінний довідковий матеріал для створення просопографічного портрета викладачів КДА.

Статті узагальнюють нові результати комплексного застосування на конкретному матеріалі, представленому друкованими й рукописними працями філософів і богословів Київської духовної академії, археографічних, історіографічних, герменевтичних, культурологічних, компаративістських, біографічних та інших методик, реалізованих на засадах системності, доказовості, історизму, ідейної та конфесійної незаангажованості. Розглянуто дослідницький потенціал і проблеми вивчення рукописних кандидатських творів студентів КДА, особливості рецепції київськими академістами європейської філософії, теологічної науки та інтелектуальної традиції. Висвітлено маловідомі сторінки життя і творчості низки видатних випускників і викладачів (П. Кудрявцева, С. Сольського, П. Ліницького, В. Аскоченського, Г. Сікорського).

Розглянуто питання відновлення православної ієрархії та специфіку її функціонування у дихотомії польсько-московського протистояння. Висвітлено діяльність очільників Києво-Печерської лаври наприкінці XVI - на початку XVII ст. по зміцненню Української Православної церкви, обороні від зазіхань щодо її канонічного статусу, внеску у розвиток національної духовності. Досліджено історичні передумови та обставини інституалізації епархій Української Синодальної Церкви на Донбасі 1919 - 1926 рр. Розкрито проблеми використання тоталітарним режимом репресивної психіатрії у боротьбі з віруючими в другій половині XX ст. Увагу приділено діяльності митрополита Т. Щербацького в історіографії. Проаналізовано життя на науково-педагогічну діяльність заслуженого професора церковного права О. С. Павлова. Наведено результати дослідження родової ікони святителя Д. Ростовського Ватопедської Богоматері. Надано відомості про першого Київського митрополита та розглянуто питання хрещення Русі при князі Оскольді та св. Володимирі.