Вивчено вплив профілактичного введення препарату "Вітам" на резистентність організму тварин за іммобілізаційного стресу. Одержані експериментальні дані свідчать про антистресові властивості цього мікроелементно-вітамінного препарату; обгрунтовано його застосування в умовах впливу подразників різної природи.

Изучено влияние профилактического введенния препарата "Витам" на резистентность организма животных при иммобилизационном стрессе. Полученные экспериментальные данные свидетельствуют об антистрессорных свойствах этого микроэлементно-витаминного препарата и обосновано его применение в условиях влияния раздражителей разной природы.

The influence of the prophylactic usage of Vitam on the resistance of an animal organism in immobilization was investigated. The received experimental data testify to antistressed properties of this microelement-vitamin preparation and substantiate its using in the conditions of various nature irritants influence.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.771

Рубрики:

Вітаміни

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено дослідження кардіопротекторних властивостей ліпосомальної форми кверцетину на моделі адреналінового міокардиту у щурів. У ході експерименту встановлено, що ліпосомальна форма кверцетину, яку вводили у профілактичному режимі, виявила виражену дію на інгібування процесів вільнорадикального окиснення, цитолізу, нормалізацію рівня відновленого глутатіону у крові та міокарді та сприяла покращанню метаболічних та електрофізіологічних процесів у міокарді. Така дія ліпосомальної форми кверцетину була більш ефективною, ніж дія водорозчинної форми кверцетину. Результати досліджень дозволяють рекомендувати використання ліпосомальної форми кверцетину в комплексній терапії міокардитів.

Висвітлено життя, наукову, організаційну та громадську діяльність видатного вченого, директора ДУ "Інститут фармакології та токсикології НАМН України" академіка О. В. Стефанова (1950 - 2007 рр.). Під його керівництвом розроблено та впровадженно гармонізовану з європейським законодавством нормативну базу в області експертизи та регістрації лікарських засобів. Впроваджено систему післярегістраційного нагляду за лікарськими засобами. Узагальнено, оновлено та видано у вигляді окремих посібників методичні рекомендації з доклінічних досліджень і клінічних випробувань лікарських засобів, посібник з фармаконагляду. Наведено біографію вченого, спогади сім'ї, друзів, колег, перелік основних наукових праць.

Освещены жизнь, научная, организаторская и общественная деятельность выдающегося ученого, директора ГУ "Институт фармакологии и токсикологии НАМН Украины", академика А. В. Стефанова (1950 - 2007 гг.). Под его руководством разработана и внедрена гармонизированная с европейским законодательством нормативная база в области экспертизы и регистрации лекарственных средств. Внедрена система пострегистрационного надзора за лекарственными средствами. Обобщены, обновлены и изданы в виде отдельных руководств методические рекомендации по доклиническим исследованиям и клиническим испытаниям лекарственных средств, руководства по фармаконадзору. Приведены биография ученого, воспоминания семьи, друзей, коллег, перечисление основных научных трудов.

Встановлено просторово-хронологічні особливості утворення поселень і формування поселенської мережі Північної Бессарабії. Акцентовано увагу на територіальних особливостях виникнення поселень регіону. Проведено етапізацію утворення й існування поселень, а також аналіз територіальних особливостей заселення за етапами. На базі морфометричних характеристик розміщення поселень Північної Бессарабії встановлено залежності розміщення поселень від абсолютної та відносної висоти, похилу й експозиції схилів. Для територіальної організації поселенської мережі Північної Бессарабії простежено особливості просторового устрою, зокрема, виявлено первісну поселенську структуру за кількістю поселенських старожитностей, за показником сумарної поселенської енергії території та встановлено ретроспективно-сучасну поселенську мережу на початок XXI ст.

Розглянуто питання застосування низки простих і складних ретроспективно-географічних поселенських показників, які параметризують процеси виникнення поселень і заселення певної території. Зазначено щодо показника ретроспективного заселення, поступового потенціалу ланцюговості заселення, сумарної поселенській енергії території, історичних центрів і пунктів заселення, сумарного та інтегрованого поселенського потенціалу, параметричних коефіцієнтів заселення етапів (7 величин), показника інтегрального поселення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.7/9

Рубрики:

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - визначення впливу періокулярного введення ліпосомального препарату Ліпофлавон на зовнішні та внутрішні структури ока та встановлення можливих небажаних наслідків з використанням показових гістологічних та електронно-мікроскопічних експериментальних методів. Одержані результати свідчать про відсутність небажаних очних проявів за різних обраних способів періокулярного введення Ліпофлавону, причому субкон'юнктивальне введення є практично нешкідливим щодо структури та ультраструктури кон'юнктиви, рогової оболонки та сітківки при мінімальних змінах за парабульбарного введення. Верифікація періокулярних способів уведення Ліпофлавону створює перспективу розширення шляхів застосування ліпосомального засобу при очних патологіях для цілеспрямованої доставки препарату до осередку ураження.

Перспективным направлением создания высокоэффективных лекарственных препаратов являются терапевтические системы направленного действия. Основой таких систем являются наночастицы различной структуры, которые способны обеспечивать нацеленность действия и увеличение биодоступности препаратов. Особое место в современных системах доставки лекарств занимают липосомальные наночастицы, которые обладают рядом несомненных преимуществ в сравнении с наночастицами другого типа. Разработка специфических методов контроля наноразмерных систем направленного действия является актуальной задачей фармации. Цель работы - разработка и валидация методики определения степени инкапсуляции цитохрома C в липосомы. Объект исследования - полученная липосомальная форма цитохрома C, эмульсия плацебо липосом и раствор цитохрома C. Использовали метод высоэффективной жидкостной хроматографии. Исследования проводили со всеми требованиями и рекомендациями ICH, FDA для разработки методов контроля липосомальных препаратов. Разработана ВЭЖХ-методика, позволяющая определять степень инкапсуляции цитохрома C в липосомальном препарате, а также проводить идентификацию состава липосомальных наночастиц цитохрома C. ВЭЖХ-методика валидирована по показателям "специфичность", "предел обнаружения" и "робасность" в соответствии с рекомендованными критериями. Методику можно использовать в контроле качества готовой липосомальной формы цитохрома C, а также в контрольных точках во время нологического процесса.

ДУ "Інститут фармакології та токсикології Національної академії медичних наук України", що був заснований у 1934 р., знаходиться в підпорядкуванні Національної академії медичних наук України протягом 25 років її діяльності. У цей час інститут очолюють академік НАМН України О. В. Стефанов (1992 - 2007 рр.) та член-кореспондент НАМН України Т. А. Бухтіарова (з 2007 р.).

Сучасне переважне сприйняття нанорозмірних ліпідних артефактів - ліпосом як систем транспорту ліків (DDS), що базується на здатності до універсальної інкорпорації активних фармацевтичних інгредієнтів, сформувалось у процесі створення та клінічного застосування в світі понад 50 інноваційних ліпосомальних препаратів для лікування онкологічних, інфекційних, запальних та інших тяжких захворювань. Серед них - створені в Україні оригінальні засоби ліпін, ліподокс, ліолів і ліпофлавон. Поряд із визнанням ролі ліпосом як провайдера активних фармацевтичних інгредієнтів переконливо підтверджена концепція фармакотерапевтичної самодостатності ліпосом per se ("порожніх" ліпосом), що вперше запропонована академіком НАМНУ О. В. Стефановим. Відповідно до варіабельності фосфоліпідного складу для порожніх ліпосом встановлено антимікробні, противірусні, протизапальні, імуномодулювальні та інші прояви фармакологічної активності. До найважливіших доказів ефективності та широти спектра клінічного застосування порожніх ліпосом належить лікарський засіб ліпін. Наведено показову експериментальну та клінічну інформацію щодо фармакотерапевтичного застосування ліпіну в пульмонології, кардіології, нефрології, гінекології та акушерстві. Зазначено можливість клінічного позиціонування ліпіну для стоматології, дерматології та радіаційної медицини. Ефективність і безпечність системного застосування ліпіну в різних клінічних галузях відображають універсальність механізму дії порожніх фосфоліпідних ліпосом з акцентом на антиоксидантну, антигіпоксичну, мембранопротекторну, імуномодулювальну дію, просурфактантну активність. Звернено увагу на потенціал ліпосом perse для реалізації стратегії персоналізованої медицини та клінічні переваги алгоритму сумісного використання порожніх ліпосом із DDS із можливістю оптимізації клінічного ефекту за цілеспрямованої диференціації фосфоліпідного складу ліпосомальних партнерів.

Наведено результати оцінки безпечності нової ліпосомальної композиції латанопросту, що має гіпотензивну дію при очній гіпертензії за різних шляхів уведення, з виразно пролонгованим ефектом за субкон'юнктивального введення. За даними офтальмоскопічного та візуального обстеження, оптичної когерентної томографії та контролю очного тиску ліпосомальна композиція латанопросту за інстиляційного та субкон'юнктивального введення експериментальним тваринам (кролям) не справляє небезпечного впливу на стан і структуру кон'юнктивально-лімбальної області ока та регуляцію офтальмотонуса. За одноразового внутрішньовенного введення експериментальним тваринам (мишам) ліпосомальної композиції латанопросту відсутній негативний вплив на динаміку маси тіла, масу внутрішніх органів і поведінкову активність, не виявлено альтеративних змін, гемоциркуляторних порушень, запальної реакції та ознак дисрегенераторних процесів у внутрішніх органах і головному мозку. Загалом, у дослідженнях за дизайном гострої та хронічної токсичності встановлено офтальмонешкідливість і відсутність системного токсичного впливу ліпосомальної композиції латанопросту як потенційного засобу фармакотерапії очної гіпертензії з високим комплаєнсом.