Розкриваються результати емпіричних досліджень психофізичного, психічного, соціального і духовного розвитку дитини в умовах постчорнобильської катастрофи. Обгрунтовується методичний апарат дослідження, розглядаються основні психологічні механізми відхилень у розвитку дітей, що проживають в радіаційно забруднених територіях у порівнянні з "чистими" регіонами. Подаються методичні рекомендації щодо використання діагностичних методик, визначаються основні вимоги до організації життєдіяльності дітей.

Исследованы свободнорадикальные процессы, эндогенная интоксикация, система антиоксидантной защиты (АОЗ) и морфология печени при тетрахлорметановом гепатозе (ТГ) и его коррекции полным голоданием. Установлено два звена патогенеза ТГ: метаболическое, которое сопровождается резкой активацией перекисного окисления липидов (ПОЛ) при истощении АОЗ, нарастающей эндотоксемией и ишемическое, которое усиливает процессы дистрофии и некроза гепатоцитов и неофиброзообразование. Коррекция полным голоданием способствовала нормализации ПОЛ при одновременном повышении функции АОЗ, снижению уровня эндогенной интоксикации и сохранению структуры гепатоцитов, улучшая репаративные возможности и предупреждая развитие дистрофических и некротических изменений и неофиброобразование в печени при ТГ.

Предмет дослідження - аналіз рівня вмісту фотосенсибілізатора у пухлинній тканині в процесі проведення фотодинамічної терапії та контроль за рівнем його флюоресценції під час накопичення і вивільнення. У процесі дослідження для реєстрації сигналу флюоресценції обрано спектрометри на базі приладів із зарядовим зв'язком (ПЗЗ). Вони дозволяють одержувати та обробляти сигнал в одній структурі ПЗЗ та в широкому діапазоні довжин хвиль. У результаті аналізу ПЗЗ-спектрометрів після низки проведених експериментів обрано спектрометр Ocean Optics USB4000 (США), який є найбільш чутливим, компактним, має широкий спектр вимірювання та зручне програмне забезпечення. На основі цього спектрометра створено систему для реєстрації рівня флюоресценції в пухлинній тканині та проведено ряд досліджень на мишах з прищепленою карциномою легені Льюїс.

Увагу приділено розробці автоматизованої централізованої системи керування вентиляцією шахт (на прикладі вентиляційної мережі шахти ім. О. Ф. Засядька). Розробку системи здійснено поетапно із застосуванням сучасних засобів блочно-орієнтованого (БО) моделювання. На першому етапі розробки системи керування дільничним регулятором представлено структурну схему видобувної дільниці як об'єкта керування провітрюванням і запропоновано БО-модель керування витратою повітря. На другому етапі досліджено структуру та принципи функціонування системи керування груповим регулятором. Уперше створено блочно-орієнтовану модель такої системи. БО-модель регулювання вентиляторами основного провітрювання розроблено на третьому етапі. Всі моделі керування підключено в БО-модель реальної, діючої шахтної вентиляційної мережі (ШВМ). Для забезпечення комп'ютерної підтримки всіх трудомістких процесів проектування та керування ШВМ, а також для підключення досліджуваної ШВМ до моделюdfkmyjuj сервісного центру вугільної промисловості запропоновано проблемно-орієнтоване програмне забезпечення.

Вивчено вплив антибактеріальної фотодинамічної терапії (ФДТ) на динаміку тканинних нейтрофільних лейкоцитів CD18 і тканинних макрофагів ED1 в тканинах інфікованої променевої виразки на етапах спонтанного загоєння і при лікуванні ФДТ. Інфіковану променеву виразку моделювали шляхом локального рентгенівського опромінення шкіри стегна щура в дозі 85,0 Гр з подальшим нанесенням на поверхню виразки бактеріальної суспензії. ФДТ проведено за допомогою фотонного апарату "Барва-LED/630" і фотосенсибілізатора метиленового синього. Вплив ФДТ на стан клітинного імунітету визначали за допомогою імуногістохімічного методу за показниками кількісного вмісту нейтрофільних лейкоцитів CD18 і макрофагів ED1 на етапах загоєння інфікованої променевої виразки. В процесі спонтанного загоєння променевої виразки (контроль I) динаміка змін відносного об'єму тканинних нейтрофільних лейкоцитів CD18 та макрофагів ED1 в зоні ураження, зниження індексу CD18/ED1 у понад 2 рази свідчили, що перемикання нейтрофільної реакції на макрофагальну відбувалося до 52-ї доби спостереження. При інфікуванні променевої виразки S. аureus (контроль II) перемикання нейтрофільної реакції на макрофагальну не відбулося протягом всього періоду спостереження. При застосуванні ФДТ у разі інфікованої S. аureus променевої виразки (дослідна група) зниження індексу CD18/ED1 визначалося починаючи з 21-ї доби спостереження. Висновки. Позитивний ефект антибактеріального методу ФДТ інфікованих S. аureus променевих виразок проявлявся повною мікробною деконтамінацією рани, скороченням фаз ранового процесу, повним загоєнням променевої виразки. Застосування ФДТ призводило до загибелі бактерій, зниження кількості нейтрофільних лейкоцитів і збільшення макрофагів у зоні ураження, перемикання нейтрофільної реакції на реакцію моноцитарно-макрофагальних клітин вже на ранніх стадіях загоєння.