Статтю присвячено розгляду нового аспекту в дослідженні філософських ідей у культурі Київської Русі. Це - аналіз зображення образу Києва в давньоруських текстах у системі сакральної онтології.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э35-43 + Ю3(5)-225

Рубрики:

Буддизм

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж21929 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш153.12л0

Шифр НБУВ: Ж21929 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш053 + Ш407

Рубрики:

Художній переклад

Шифр НБУВ: Ж21929 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано творчість плеяди давньоруських інтелектуалів-книжників. Наведено результати дослідження текстів Іларіона Київського, Климента Смолятича, Нестора, ігумена Данила, Кирила Туровського та Володимира Мономаха. Описано образ світу, розкрито етичні засади, що визначали зміст світорозуміння в культурі Київської Русі. Висвітлено особливості розвитку вітчизняної філософії.

Проанализировано творчество плеяды древнерусских интеллектуалов-книжников. Приведены результаты исследования текстов Иллариона Киевского, Климента Смолятича, Нестора, игумена Даниила, Кирилла Туровского и Владимира Мономаха. Описан образ мира, раскрыты этические основы, определяющие содержание миропонимания в культуре Киевской Руси. Освещены особенности развития отечественной философии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э35я54 + Ш5(4УКР)5-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Э331-4-340.2 + Ю3(5ІНД)3-227.2

Рубрики:

Індуїзм

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(5ІНД) + Ю3(4УКР)5/6

Рубрики:

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито сутність образу філософії як любомудрія в контексті діалогу культури Київської Русі з античністю. Висвітлено релігійно-філософський світогляд Володимира Мономаха. Досліджено психологічний феномен "євангелізуючих королев" у Київській Русі та країнах християнського Заходу та Сходу. Визначено філософсько-історичний зміст циклу православних свят у духовній культурі України XI - XIV ст. Висвітлено уявлення слов'ян про "образ" та їх особливе ставлення до ікони в Київській Русі. Розглянуто аскетичний досвід християнського Сходу, наведено відомості про історію заснування Києво-Печерського монастиря. Проаналізовано розуміння філософії у творах києворуських мислителів. Досліджено цивілізаційну природу України та глобальні протирічнчя сучасного світу.

Раскрыта сущность образа философии как любомудрия в контектсе диалога культуры Киевской Руси с античностью. Освещено религиозно-философское мировоззрение Владимира Мономаха. Исследован психологический феномен "евангелизирующих королев" в Киевской Руси и странах христианского Запада и Востока. Рассмотрено философско-историческое содержание цикла православных праздников в духовной культуре Украины XI - XIV ст. Освещены представления славян об "образе" и их особое отношение к иконе в Киевской Руси. Рассмотрен аскетический опыт христианского Востока, приведены сведения об истории основания Киево-Печерского монастыря. Проанализировано понимание философии в произведениях киеворусских мыслителей. Исследована цивилизационная природа Украины и глобальные противоречия современного мира.

Розглянуто особливості представлення індійської філософської думки професором Університету Св. Володимира Сильвестром Гогоцьким (1813 - 1889). У першу чергу проаналізовано зміст "Філософського лексикона" С. Гогоцького.

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш. г(4УКР)6 д + Т1-1(5ІНД)

Рубрики:

Історія історичної науки (Історіографія)

Шифр НБУВ: Ж69560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано праці відомого українського філософа Володимира Лесевича (1837 - 1905), які стосуються сходознавчої тематики. Увагу приділено проясненню витоків формування інтересу мислителя до Сходу в цілому і, зокрема, до бурятської культури.

Проаналізовано українські філософські тексти зазначеної доби, в яких є звернення до упанішад.

Збірник містить статті, присвячені актуальним питанням історії, релігії, філософії, етнографії, культури та мистецтва Центральної Азії - Бурятії, Калмикії,Тиви, Монголії та Тибету, а також буддизму та шаманізму в різних країнах світу. Висвітлено питання інтеграції князівства Мустанг до складу Королівства Непал (кінець XVIII - початок XIX ст.). Наведено порівняльний аналіз місць паломництва в буддійській традиції Тибету, розкрито поняття "ла" у тибетській релігійній традиції. Розглянуто філософію буддизму в контексті ситуації постмодерну, подано трактування двох понять "порожнечі" у буддійській філософії. Проаналізовано наслідувальний характер символіки шаманізму і буддизму та сучасні психотерапевтичні практики. Акцентовано на філософсько-антропологічному вимірі феномена шаманізму. Наведено матеріали з історії бурятського народу в Україні.

Проаналізовано рецепції індійської релігійно-філософської думки вітчизняними інтелектуалами за майже 100-літній період: від виходу першої публікації у 1844 - 1930-х рр. включно, коли індознавчий вектор історико-філософських студій в Україні припиняє своє існування, ставши заручником нової політичної ситуації. Розглянуто тексти українських авторів у синхронному та діахронному індологічному історико-філософському контексті, залучено роботи європейських, російських, індійських, а також американських та японських дослідників XIX ст. - початку XXI ст. Увагу приділено індійським релігійно-філософським першоджерелам. Висвітлено філософськи значущі ідеї, теорію структурного поліморфізму та філософський традиціоналізм.

Здійснено історико-філософський аналіз рецепції індійської філософії в Україні за майже столітній період: від початку теоретичної зацікавленості академічною спільнотою індійською релігійно-філософською думкою у середині XIX ст. і до кінця 1930-х pp., коли цей інтерес було остаточно перервано Радянською владою. Виділено два етапи рецепції індійської філософії в Україні. Перший етап, розпочавшись у 1844 p., тривав до 1913 - 1914 pp. і характеризується визначальною роллю професійних істориків філософії, які з індійською думкою знайомились опосередковано, завдяки дослідженням європейських індологів. Другий етап розпочинається у 1911 р. і триває до кінця 1930-х pp. Цей етап характеризується визначальною роллю професійних філологів, знавців санскриту, а також інтеграцією у міжнародну індологічну спільноту. Результати рецепції обох етапів не тільки відзначились науковими пріоритетами в Російській імперії, Радянському Союзі та Східній Європі, а і за деякими позиціями зберігають свою актуальність у сучасній історико-філософській індологічній думці. Використано значний обсяг джерел (роботи вітчизняних авторів, індійських філософів, а також індійські сакральні та філософські тексти), дослідження європейських, американських, японських, індійських і російських індологів, які раніше не залучалися, або залучалися вкрай рідко до аналізу у вітчизняній історико-філософській науці.

Дослідження присвячено теоретичному осмисленню "орієнталістської парадигми" як етапу у вивченні східних філософій, що, своєю чергою, сприятиме глибшому розумінню соціокультурних процесів у країнах Сходу. Автори звертаються до історіографії вивчення різних інтелектуальних традицій Сходу, від індійської філософії до хасидизму.