Досліджено словотвірну семантику відсубстантивних дієслів сучасної української мови. Зазначено похідні (понад дві тисячі одиниць), утворені суфіксальними і конфіксальними способами словотворення. Системно проаналізовано різноманітні зрушення під час взаємодії твірної та похідної семантики, пов'язані з фразеологічністю семантики похідних. Розроблено типологію нарощених значень у семантичній структурі дериватів, загальних і часткових словотвірних значень відсубстантивів. Здійснено класифікацію відіменникових дієслів за словотвірними розрядами з метою дослідження в їх межах явища словотвірної синонімії. Наведено рекомендації щодо вдосконалення тлумачень лексичних значень дієслів-відсубстантивів з послідовним урахуванням напрямку мотивації для подальших лексикографічних праць. За результатами дослідження з'ясовано, що семантичні відношення між твірними іменниками й похідними дієсловами неоднорідні, вони можуть ускладнюватися, урізноманітнюватися під впливом різних своєрідних явищ - фразеологічності семантики похідних дієслів, розходження формально-семантичної мотивації, а також відфраземної та множинної мотивації. Відзначено, що своєрідність словотвірної семантики дієслів-відсубстантивів полягає у виявленні різноманітних загальних і часткових словотвірних значень. Зауважено, що явище синонімії властиве як словотвірним засобам, так і спільно- й різноосновним дієсловам-відсубстантивам.

Розглянуто особливості туристичної лексики російської мови, різних прийомів семантизації цієї лексики, зокрема таких, як використання наочності, антонімів і синонімів, вказівка на родове слово, прийом опису тощо в курсі російської мови як іноземної, а також закріплення та актуалізацію туристичної лексики.

Розглянуто питання навчання арготичної лексики російської мови співробітників туристичного бізнесу. Надано певні теоретичні відомості про арго, а також практичний матеріал, що містить найуживаніші туристами слова і словосполуки. Звернення до проблеми арго зумовлене сучасними мовними процесами, зокрема активізацією розмовного мовлення, розширенням сфер його функціонування.

Розглянуто етапи, структуру, зміст і специфіку роботи з мовленням актора-аніматора. Подано практичні рекомендації щодо підвищення якості професійного мовлення студентів-іноземців.

Розглянуто науково-популярні тексти, що використовуються під час навчання фахової мовленнєвої діяльності іноземних студентів-філологів. Розглянуті особливості науково-популярних текстів переконали у необхідності включення їх у систему навчання спілкування в навчально-професійній сфері. Представлено відібрані науково-популярні тексти з мовознавства.

Теоретично обгрунтовано значущість застосування фреймового підходу на заняттях із мовознавства у групах іноземних студентів-філологів. Проаналізовано досвід використання фреймів під час навчання наукового мовлення. Створено й застосовано понад 20 фреймів до основних понять лінгвістики. Обгрунтовано необхідність подальшої розробки фреймів і включення їх до курсу "Вступ до мовознавства" для іноземних студентів початківців.

Розглянуто деякі проблеми навчання російської мовленнєвої культури студентів-інофонів. Описано труднощі в засвоєнні норм російського мовлення. Вони зумовлені не тільки інтерферуючим впливом системи рідної чи іншої іноземної мови, носієм якої є студент, але і специфікою норм російської мови, особливостями функціонування російської літературної мови в сучасному комунікативному середовищі. За значені труднощі можуть зумовлюватися такими чинниками, як асиметрія узуальної та літературної норм; широка варіативність і об'єктивні хитання російської літературної норми; спотворення норми російськомовними мовцями, у середовищі яких студенти-іноземці засвоюють російську мову; сучасний стан російської мовленнєвої культури, і зокрема, лібералізація російського мовлення; тип мовного середовища, у якому відбувається навчання іноземних студентів російської мови. З'ясовано причини перешкод в оволодінні культурою нерідного мовлення на високому рівні.

Проаналізовано аналітичні терміни у курсі "Вступ до мовознавства" для іноземних студентів-філологів початкового етапу навчання. Описано продуктивні структурні моделі термінологічних словосполучень. У результаті дослідження було встановлено, що цінність кожного з компонентів у формуванні семантичного значення багатокомпонентних термінів є різною. Більша семантична цінність властива опорним компонентам аналітичних термінів, значно меншу цінність мають залежні компоненти термінів. Зроблено висновок, що аналітичні терміни мають більш високу семантичну ємність, пов'язану зі збільшенням їх довжини, що спричиняє ослаблення міжкомпонентної семантичної валентності. Використання аналітичних термінів у мовленні може свідчити на користь різноманіття реалізаційних форм. Надано рекомендації з методики викладання проаналізованих одиниць. Обгрунтовано необхідність створення окремих словників синтетичних і аналітичних лінгвістичних термінів до курсу "Вступ до мовознавства".

Розглянуто комунікативні тренінги як засіб формування готовності мовної особистості до мовленнєвої взаємодії. Завдяки цьому засобу формується готовність інофона до спілкування в українському культурному середовищі. Описано етапи організації навчання спілкування. Сформульовано висновок про те, що тренінг є ефективним для розвитку готовності до комунікації, сприяє поглибленню й застосуванню знань студентів про національно-культурні особливості нерідної країни. Зазначений засіб розвиває навички позитивного соціального контакту, навчає досягати емоційного комфорту.