Методом змінно-струмного електрохімічного синтезу одержано 20 нових сполук купруму(І) у вигляді монокристалів, серед яких - 16 π-комплексів з N-алільними похідними амінонітрилів, 3 σ-комплекси купруму(І) з амінонітрилами та одна сполука, побудована з електростатично-зв'язаних органічних катіонів і полімерних купрогалогенідних аніонів. Проведено повний рентгеноструктурний аналіз одержаних сполук методом монокристалу. Виявлено кристалохімічні особливості будови та специфіку утворення синтезованих сполук, а також вплив напрямлених взаємодій (Си(І)-(С=С) та водневих зв'язків) на кристалічну будову комплексів. Вперше виявлено інертну поведінку атома нітрогену нітрильної групи щодо Си(І) у більшості галогенідних π-комплексів купруму(І).

Індекс рубрикатора НБУВ: Г121.316 + Г271.31

Рубрики:

Комплексні сполуки міді

Мідьорганічні сполуки

Шифр НБУВ: Ж28852/х. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г121.326 + Г271.32

Шифр НБУВ: Ж28852/х. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г121.326 + Г271.32

Шифр НБУВ: Ж28852/х. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Експериментально та теоретично вивчено вплив домішок наночастинок на: теплофізичні властивості розчинів холодоагент/мастило; показники ефективності компресорної системи; інтенсивність процесів кипіння робочого тіла в горизонтальній трубі. Проведено еколого-енергетичний аналіз доцільності використання нанотехнологій у побутовій холодильній техніці. Наведено одержані експериментальні дані щодо впливу домішок наночастинок ТіО{\dn\fs8 2} та АІ{\dn\fs8 2}О{\dn\fs8 3} на густину, тиск насиченої пари, поверхневий натяг і динамічну в’язкість розчинів холодоагент/мастило. Показано, що домішки наночастинок АІ{\dn\fs8 2}О{\dn\fs8 3} і ТіО{\dn\fs8 2} у розчинах R600а/мастило сприяють зниженню поверхневого натягу та збільшенню тиску насиченої пари та в'язкості, зростанню псевдокритичних параметрів розчинів R600a/мастило. Експериментальні дослідження показують, що домішки наночастинок АІ{\dn\fs8 2}О{\dn\fs8 3} і ТіО{\dn\fs8 2} у робочому тілі сприяють підвищенню холодопродуктивності та холодильного коефіцієнта. Найбільший вклад у збільшення холодильного коефіцієнта вносять наночастинки АІ{\dn\fs8 2}О{\dn\fs8 3} за малих витрат робочого тіла. Експериментальне та теоретичне дослідження локальних коефіцієнтів тепловіддачі під час кипіння робочого тіла з домішками наночастинок АІ{\dn\fs8 2}О{\dn\fs8 3} показало, що середній по довжині випарника коефіцієнт тепловіддачі для робочого тіла РХМ/мінеральне мастило/наночастинки АІ{\dn\fs8 2}О{\dn\fs8 3} збільшується приблизно на 9 % порівняно з робочому тілом РХМ/мінеральне мастило. Застосовано метод розрахунку повної еквівалентної емісії парникових газів і запропоновано нові екоіндикатори, які підкреслюють доцільність застосування нанотехнологій у побутовій холодильній техніці.

Вентильно-індукторний двигун (ВІД) завдяки своїм перевагам можна використовувати в транспортних засобах низької та середньої потужності. Проте, на даний момент, через значні пульсації обертового моменту, недостатню питому потужність і складність драйвера він не є популярним. Розглянуто структуру ВІД і запропоновано відношення між полюсами статора та ротора для забезпечення високої ефективності. Для мінімізації пульсацій обертового моменту запропоновано спеціальну високочастотну методику формування струму обмотки статора. Наведено загальний алгоритм проектування ВІД із запропонованою структурою.

Розглянуто зміни у законодавстві щодо правил генерування електроенергії відновлювальних джерел і впровадження штрафів за небаланси, що стимулює виробників покращувати прогноз генерації електроенергії та модернізувати існуючі електростанції шляхом встановлення систем акумулювання енергії. Проаналізовано можливі точки під'єднання та топології перетворювачів зарядно-розрядного пристрою системи акумулювання та обрано перетворювач, що задовольняє технічним вимогам системи. Описано та порівняно режими його роботи за заданої похибки прогнозу, а саме режим зі стабілізацією потужності та без неї. Доведено, що з точки зору покращання параметрів якості генерованої електроенергії за можливості доцільно використовувати режим зі стабілізацією потужності. Відповідно до обраного режиму роботи обрано літій-іонний акумулятор, що надає можливість у ширшому діапазоні стабілізувати потужність та розраховано його мінімальну ємність. Показано, що режим часткової стабілізації потужності використовується лише при похибці прогнозу більше ніж 52 % у режимі заряджання. Для перевірки отриманих теоретичних співвідношень для типових вхідних даних розраховано параметри перетворювача, створено його модель у середовищі MATLAB Simulink і перевірено його працездатність.