Рассмотрены вопросы использования решений BI в финансовых организациях Украины. Приведены практические рекомендации по построению OLAP решений и их применению для прогнозирования бухгалтерского баланса.

Розглянуто можливість побудови прогнозів на мікрорівні, використовуючи дані макрорівня, а також необхідні та достатні умови побудови прогнозу. Продемонстровано працездатність методів за даними крупного Українського банку.

Аргументовано доцільність трансляції ASN.1 і XML для цілей eCommerce і розглянуто детальні розходження між цими двома видами обміну. Запропоновано способи зниження витрат, пов'язаних з обміном XML-документами.

З позицій системного аналізу розглянуто причини відсутності інтероперабельності Національної системи електронних цифрових підписів. Зроблено спробу обгрунтувати способи мінімаксного (мінімум витрат, максимум результатів) вирішення проблем інтероперабельності в інфраструктурі електронних цифрових підписів як в Україні, так і в інших державах.

Описано предназначение и функциональное наполнение политик подписания. Представлена OWL-схема ее представления и показано использование политик подписания на примере государственных тендерных закупок.

Ідентифіковано головні проблеми інтероперабельності НСЕЦП шляхом співставлення її з еталонною моделлю кваліфікованої інфраструктури відкритих ключів QPKI. Запропоновано стандартне подання політики підписування, як базової складової бізнес-моделі ЕЦП згідно з Директивою 1999/93/ЄС. Запропоновано профілі безпеки комплекту підписів ГОСТ 34.311 + ДСТУ 4145 для інтероперабельних його імплементацій у криптомодулях. Реалізовано профілі безпеки комплекту підписів ГОСТ 34.311 + ДСТУ 4145 як бібліотеку "UPGCryptoProviderBasic" криптографічних перетворень згідно зі специфікацією Microsoft CryptoAPI. Розроблено формальну методику акредитації ІДСК, що базується на національних стандартах України, гармонізованих із європейськими. Розроблено та реалізовано специфікації тестового стенда для оцінювання ступеня інтероперабельності реалізацій еталонної моделі QPKI на підставі формальної методики акредитації ЦСК. Запропоновано напрямки розвитку інфраструктури відкритих ключів виходячи з аналізу гомоморфного перетворення ASN.1-нотації у XSD-схему XML-документа.

Визначено шляхи побудови інтероперабельної з кроссертифікацією масштабної кваліфікованої інфраструктури відкритих ключів (QPKI). Проаналізовано сучасний стан організації Національної системи електронних цифрових підписів України для внутрішньої та зовнішньої інтероперабельності та кроссертифікації. Розглянуто інтероперабельність даної системи в контексті її зіставлення з унормованими в ЄС положеннями QPKI. Висвітлено роль ІТ-стандартизації у досягненні поставленої мети, оскільки норми, правила, еталони і зразки як предмети ІТ-стандартизації складають базу оцінювання якості послуг електронного цифрового підпису.

Аргументирована целесообразность внедрения XBRL - основы технологической поддержки методологий МСФО и Базель-2 в кредитно-финансовой сфере Украины как современного инструмента поддержки фискальной отчетности и укрепления доверия населения к банковской системе.

Обгрунтовано доцільність австрійського підходу та розглянуто деталі впровадження eID, як основи електронної ідентифікації в інформаційному суспільстві, побудованому на цифрових підписах, шифруванні та автентифікації.

Аргументирован подход к построению Национальной системы электронных цифровых подписей на основе нормативной базы Евросоюза. Описаны бизнес-алгоритмы, использующие электронную цифровую подпись как "якорь" доверия. Проанализирован уровень интеграции электронной цифровой подписи, основанной на нормативной базе Евросоюза, в современные офисные пакеты как базовые инструменты обслуживания электронных бизнесов.

Проаналізовано можливості зворотної підтримки нині чинних і застосовних криптографічних алгоритмів і геш-функцій в модифікованій інтероперабельній, з можливістю кроссертификації Національній системі електронного цифрового підпису України. Наведено відповідність перелічених в ДСТУ ETSI TS 102 176-1 стандартів з гармонізованими ДСТУ.

Проаналізовано й надано конкретні рекомендації для повномасштабного впровадження einvocing в Україні.

Описан типовой процесс подписания, исходя из требований эталонной модели квалифицированной инфраструктуры открытых ключей. Проведено сравнение технологических возможностей офисного пакета MS Office 2010 и типового процесса подписания. Даны конкретные рекомендации по национально-украинской локализации офисного пакета MS Office 2010.

Викладено методи та описано інструментарій досягнення інтероперабельності Національної системи електронних цифрових підписів (НСЕЦП) як відкритої системи для забезпечення транзакцій електронного бізнесу. Обговорено принципи еталонної моделі кваліфікованої інфраструктури відкритих ключів як реалізації бізнес-моделі електронних цифрових підписів згідно з Директивою 1999/93/ЄС та Законом України "Про електронний цифровий підпис". Специфіковано профіль комплекту підписів ГОСТ 34.311 + ДСТУ 4145 для підвищення рівня інтероперабельності реалізацій криптомодулів. Описано тестовий стенд як набір програм верифікації та тестування компонентів НСЕЦП в межах формальної процедури акредитації центрів сертифікації ключів.

В виде модели комбинаторной оптимизации формализована проблема оптимального обслуживания внешнего государственного долга Украины с учетом показателей займов (объемов, сроков погашения и отсрочки выплат, процентных ставок и др.). Описаны реализованные приближенные алгоритмы ее решения. Проведен вычислительный эксперимент по сравнению реализованных алгоритмов.

Розглянуто деталі впровадження форматів файлів для довгострокового зберігання електронних документів. Проаналізовано існуючі формати файлів і зазначено основні аргументи доцільності використання формату PDF/A для архівного зберігання електронних документів. Запропоновано основні напрямки діяльності по забезпеченню останньої стадії життєвого циклу документів - архівного зберігання.

Чинна нормативно-правова база, що регулює електронний документообіг в Україні, не регламентує повний життєвий цикл електронних документів, зокрема оцінювання відповідності електронних документів вимогам архівних електронних документів. Мета роботи - деталізація алгоритму валідації архівних електронних документів за допомогою стенда. Обгрунтовано потребу створення стенда валідації архівних електронних документів та розглянуто принципи його роботи. Стенд валідації архівних електронних документів із відповідними національними стандартами формату архівних електронних документів є основою створення підсистеми керування архівними електронними правомочними й достовірними фондами, що забезпечать довічне збереження.

Обгрунтовано мінімаксний шлях (мінімум зусиль - максимум користі) впровадження електронного діловодства у повсякденну практику роботи суб'єктів господарювання та повноцінної заміни паперових документів. Пояснено мінімізацію затрат часу і вплив людського фактора під час роботи з даними, одержаними з електронних документів, як найбільш якісного джерела. Описано необхідні та достатні умови розбудови інфраструктури електронних бізнесів як досягнення інтероперабельності Національної системи електронних цифрових підписів і створення відповідних технічних регламентів, що є нормативно-правовою базою, яка оперує юридично правочинним електронним документом як самодостатньою сутністю. Обгрунтовано методики оцінювання відповідності електронних документів як придатних для архівного зберігання. Описано модель еволюції діловодства в контексті впровадження електронних документів.

Ідентифіковано ключові блоки тестів ПТК у складі (А)ЦСК для побудови тестового стенда інтероперабельної НСЕЦП. На прикладі блоку верифікації відповідності ДСТУ ETSI TS 101 862 продемонстровано основні принципи побудови тестового стенда та їх програмну реалізацію.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.661.2

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ