За статистичними даними протягом 2002 р. в Україну було виявлено 95 випадків завезеної малярії. Відсутність настороженості щодо малярії, іноді ігнорування даних епідеміологічного анамнезу, нечіткість перших клінічних ознак хвороби сприяють пізньому специфічному обстеженню хворого і пізній госпіталізації. Проаналізовано якість догоспітальної діагностики та причини діагностичних помилок, а також порушено проблеми реєстрації протималярійних засобів у країні.

По статистическим данным в течение 2002 года в Украину было выявлено 95 случаев завезенной малярии. Отсутствие настороженности по малярии, иногда игнорирование данных эпидемиологического анамнеза, нечеткость первых клинических признаков болезни способствуют позднему специфическому обследованию больного и поздней госпитализации. Проанализированы качество догоспитальной диагностики и причины диагностических ошибок, а также затронуты проблемы регистрации противомалярийных средств в стране.

Вперше на великому клінічному матеріалі (378 хворих) розглянуто особливості перебігу запальних захворювань верхніх дихальних шляхів (ВДШ), зумовлених дифтероїдами, ускладнень, наслідків та відмінностей цих запальних захворювань від дифтерійної інфекції (C.d.tox+) і (C.d.tox-), доведено здатність дифтероїдів спричинювати дифтерієподібне захворювання. Доведено можливість існування тяжких форм запальних захворювань верхніх дихальних шляхів, спричинених дифтероїдами, з типовими для дифтерійної інфекції ускладненнями. Встановлено суттєву роль дифтероїдів в епідемічному процесі. Показано необхідність комплексного бактеріологічного дослідження дифтероїдів у разі запальних захворювань ВДШ та їх реєстрації у період розпалу епідемії дифтерії та в міжепідемічний період. Обгрунтовано необхідність диспансерного спостереження за реконвалесцентами, що мали ускладнення після запальних захворювань ВДШ, зумовлених дифтероїдами за такою ж методикою, як у випадку дифтерійної інфекції.

Проведено детальний аналіз цінності менінгеального синдрому за різних патологічних станів. Також розглянуто проблеми та діагностичні помилки, із якими можуть зіткнутися практикуючі лікарі під час проведення диференціальної діагностики захворювань, які супроводжуються розвитком менінгеального синдрому на ранніх етапах надання медичної допомоги.

Проведено детальне оцінювання синдромів, що виникають у разі ураження ЦНС різної етіології, в тому числі і менінгеального синдрому, наявність якого є одним із критеріїв діагностики захворювань ЦНС. Зроблено спробу відобразити основні проблеми, з якими стикаються лікарі загального профілю у ході оцінювання менінгеального синдрому, та їх вплив на своєчасну діагностику захворювань ЦНС.