Досліджено мовну підготовку студента як загальнопедагогічну проблему та наведено шляхи її вирішення в аспекті соціально-психологічного та індивідуального формування особистості. Розглянуто мовленнєву здатність як засіб комунікації та спілкування, а також соціалізації, самовираження, саморегуляції та самореалізації. Розроблено систему педагогічних умов для ефективного формування мовної готовності студента до освітньої діяльності. Простежено соціокультурні та біолого-фізіологічні сторони формування людської особистості. Зроблено висновок, що саме мова (процес мовлення - внутрішній та зовнішній) залучає індивіда до досвіду попередніх поколінь, допомагає розібратись у своїх власних психічних переживаннях та прогнозувати майбутнє.

Проаналізовано феномен мовної підготовки вчителя у контексті його педагогічної майстерності. Мовну підготовку вчителя розглянуто як загальнопедагогічну проблему та як соціально та індивідуально-психологічне явище, що є основним фактором комунікації та спілкування, засобом вираження, саморегуляції та самореалізації, основним фактором впливу на учнів.

Наведено дані багаторічного моніторингу стану здоров'я студентів Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Показано тенденцію до погіршення фізичного та психічного здоров'я протягом періоду досліджень у студентів практично всіх факультетів. Результати досліджень свідчать про зниження кількості студентів з високим рівнем здоров'я і рівнем здоров'я вище середнього та збільшення кількості студентів з рівнем здоров'я низьким та нижче середнього.

Представлены данные многолетнего мониторинга состояния физического и психического здоровья студентов Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина. Показана тенденция к ухудшению физического и психического здоровья на протяжении периода исследований у студентов практически на всех факультетах. Результаты исследований свидетельствуют о снижении количества студентов с высоким уровнем здоровья и уровнем здоровья выше среднего и увеличения количества студентов с уровнем здоровья низким и ниже среднего.

In work the data of long-term monitoring of a condition of physical and mental health of students of the Kharkov national university of a name of V.N.Karazina are submitted. The tendency to deterioration of physical and mental health is shown during the period of researches. Results of researches testify to decrease of quantity of students with a high level of health and a level of health is above the average. The increase in quantity of students with a level of health low is marked and is lower thanaverage.

Розглянуто онтологічні основи моделювання, модель сприйняття інформації, соціокультурну модель комунікації, складовими яких є фрагменти концептуальних і мовних картин світу. Наявна евристична цінність когнітивної моделі метамовної комунікації у транслятології з ментальною, лінгвосеміотичною та лінгвістичною операціями, у процесі яких виявляється специфічне бачення світу, характерне для мови оригіналу та трансляту. Системно надано перелік функцій мов, які значною мірою збігаються з функціями перекладача, що створює підгрунтя для нових лінгвістичних моделей.

Науково обгрунтовано концептуальні підходи до розробки змісту й організації процесу формування в студентів професійних мовленнєвих умінь. Розкрито сутнісні характеристики провідних дефініцій: "мовленнєві уміння", "мовленнєва підготовка", "педагогічне мовлення", "мовленнєва діяльність", "мовленнєва культура". Розроблено дидактичну модель процесу формування в майбутнього вчителя мовленнєвих умінь, яка полягає в упорядкуванні процесу мовленнєвої підготовки та модифікації його відповідно до мети, змісту навчання студентів та їх базової освіти. Визначено основні критерії та показники мовленнєвої підготовки майбутнього фахівця. Доведено ефективність науково-методичної системи формування культури професійного мовлення майбутнього спеціаліста.

Висвітлено актуальні питання лінгводидактики та методики викладання іноземних мов. Охарактеризовано інноваційні методи викладання іноземної мови у межах гуманістичного підходу. Проаналізовано засоби невербальної комунікації у професійно-педагогічному спілкуванні. Розкрито психолого-лінгвістичні особливості в методології викладання фонетики іноземної мови. Розглянуто проблему типів і видів вправ для навчання професійно спрямованого письмового перекладу. Висвітлено юридичні аспекти перекладацької діяльності. Показано можливості використання фреймів у навчанні англійської мови у медичному ВНЗ. Обгрунтовано вимоги до вправ для формування навичок вживання субстантивних конструкцій у говорінні майбутніх учителів англійської мови. Охарактеризовано моделі організації курсу другої іноземної мови у ЗНЗ. Розглянуто методичні завдання як засіб підвищення ефективності навчання мовленнєвої адаптації. Увагу приділено формуванню мотивації навчання студентів англійської мови шляхом впровадження інформаційних технологій.

Висвітлено актуальні питання педагогічної думки. Наведено теоретичне обгрунтування специфіки процесу формування толерантних відносин студентів у полікультурному середовищі ВНЗ. Викладено результати експериментального дослідження особливостей упровадження інформаційно-комунікаційних технологій. На основі здобутків лінгвістики та методики висунуто й експериментально підтверджено гіпотезу, згідно з якою здатність студентів здійснювати критичне слухання лекцій з використанням навичок критичного мислення забезпечується за умови поєднання лектором комунікативних стратегій інформування та аргументації із сугестією. Висвітлено погляд на проблему вмінь та навичок, які повинен мати випускних університету в XXI ст. Розглянуто сучасні мовознавчі теорії. Викладено теоретичні положення та рекомендації щодо застосування теорії імплікатур у методиці викладання німецької мови. Показано особливості застосування когнітивних моделей у теоретичному курсі лексикографії англійської мови та практичному курсі аналітичного читання. З позицій когнітивно-дискурсивного підходу розглянуто поняття фрейму як інструменту пізнання, що структурує дійсність, яку сприймає людина. Запропоновано новий підхід до наукового розгляду ептонімів як складних когнітивно-комунікативних утворень.

Тема роботи грунтується на авторському бажанні проникнути у сферу діалогічної взаємодії комунікантів, що пов'язана з діалогізмом як мовним та культурним феноменом. Увагу приділено функціонуванню когнітивних факторів у дискурсі, ролі мовної особистості в діалогічному просторі.

Розглянуто структуру соціально-інформаційної компетентності майбутнього журналіста. Увагу приділено навчанню математики студентів-іноземців підготовчих факультетів у вищих навчальних закладах України. Запропоновано компетентнісний підхід в організації підготовки майбутніх філологів. Розглянуто комп'ютерні технології як важливу складову компетентнісного підходу в процесі організації самостійної роботи студентів. Висвітлено проблему виховання всебічно розвиненої особистості у педагогічній спадщині А. М. Краснова. Розкрито роль кейс-технології у формуванні професійної компетентності майбутнього викладача вищої школи. Визначено вплив інформатизації суспільства на підготовку майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю та формування професійної компетентності. Висвітлено проблеми та шляхи реалізації компетентнісного підходу у формуванні культури спілкування майбутніх фахівців з вищою освітою. Описано особливості впровадження компетентнісно-орієнтованих завдань в систему професійної підготовки майбутніх фахівців в Україні.