Изложены современные тенденции картографирования историко-культурного наследия. Проанализирован опыт картографирования наследия в Украине и за рубежом. Обоснована необходимость создания тематического атласа природного и историко-культурного наследия Украины. Предложено содержание разделов атласа и перечень карт. Определены основные задачи и перспективные направления картографирования наследия.

Дан обзор современного состояния изучения, использования и охраны историко-культурного наследия в Украине. Показана роль историко-культурного наследия в социально-экономическом развитии регионов и населенных мест. Изложены современные тенденции, проблемы и перспективные направления исследований в сфере изучения наследия.

Обоснованы актуальность и необходимость комплексного оценивания культурного наследия. Дано определение понятий "историко-культурные ресурсы" и "историко-культурный потенциал". Кратко описаны основные методические разработки украинских и зарубежных ученых в области оценивания культурного наследия. Предложена классификация рассмотренных методик по критериям оценки (выделено 6 групп методик). Освещены методические принципы и требования к методике оценивания культурного наследия (МОКН). Предложена МОКН, дифференцированная на региональном и локальном уровнях. Раскрыты ее основные этапы и перспективные направления реализации. Показаны направления оценивания культурного наследия с позиций его влияния на социально-экономическое развитие регионов. Определен ряд теоретико-методологических аспектов, которые требуют дальнейшей разработки.

Розвинуто теоретико-методологічні засади комплексного суспільно-географічного дослідження культурної спадщини (КС). Удосконалено понятійно-термінологічний апарат КС, зокрема, запропоновано визначення понять "історико-культурні ресурси (ІКР)", "історико-культурний потенціал (ІКП)", "історико-культурний каркас" (ІКК). Уточнено компонентну структуру КС, її складові запропоновано розглядати як об'єкти матеріальної КС, об'єкти нематеріальної КС, території КС, об'єкти соціокультурної інфраструктури. Сформульовано методологічні положення та розроблено методику комплексного суспільно-географічного дослідження КС як цілісної складової суспільно-географічної системи. Запропоновано методику оцінювання впливу КС на розвиток території. Розглянуто основні аспекти внеску КС до розвитку сучасного суспільства. Обгрунтовано регіональні відмінності ІКП за значимістю та рівнем його використання.

Викладено теоретико-методичні основи суспільно-географічного дослідження культурної спадщини. Показано роль культурної спадщини в соціально-економічному розвитку регіонів і населених місць. Запропоновано методику оцінювання культурної спадщини, диференційовану на регіональному та локальному рівнях. Розроблено методику дослідження ступеня впливу культурної спадщини на розвиток території. Проаналізовано сучасний стан та особливості територіальної організації історико-культурного потенціалу регіонів України. Сформовано основні першочергові напрями перспективного розвитку картографування культурної спадщини та розроблено концепцію створення тематичного атласу "Україна. Культурна та природна спадщина".

Изучен и обобщен международный и отечественный опыт в области мониторинга объектов культурного наследия. Разработаны основные направления и задачи перспективного развития системы мониторинга в этой сфере. Представлена структура мониторинговой информации о состоянии объектов культурного наследия. Определены общие методические основы создания системы такого мониторинга в Украине.

Изложены современные тенденции, проблемы и перспективные направления тематического картографирования в Украине. Обоснована целесообразность создания тематического атласа чрезвычайных ситуаций и атласа культурного и природного наследия. Определены цели, задачи, уровни и основные масштабы картографирования, предложено ориентировочное содержание указанных атласов.

Зазначено, що протягом 2009 - 2014 pp. в Інституті географії НАН України вперше в державі створено Атлас природних, техногенних, соціальних небезпек виникнення надзвичайних ситуацій в Україні. Мета Атласу - здійснення регіонального аналізу потенційних небезпек і ризиків на території держави. 143 карти Атласу структуровано у 5 розділів: Вступ; Передумови потенційних витоків надзвичайних ситуацій; Небезпеки можливого погіршення умов проживання населення і роботи підприємств; Надзвичайні ситуації в Україні; Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій. Карти Атласу представлені в електронному вигляді на майстер-диску у форматі SWF (Adobe Flash). Для створення Атласу використано технологію електронної версії Національного атласу України. Означено завдання, які можна вирішувати за допомогою створеного Атласу.

Мета роботи - розвиток методичних засад атласного картографування природної спадщини (ПС) з обгрунтуванням підходів щодо напрямів розвитку картографування ПС, які реалізуються в Інституті географії НАН України на основі аналізу і змістовної інтерпретації поняття "природна спадщина", вивчення та узагальнення міжнародного досвіду тематичного картографування ПС. Визначено критерії, яким мають відповідати природні об'єкти для включення до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Охарактеризовано систему природоохоронних територій та об'єктів України. Акцентовано увагу на важливості картографічних методів при вивченні природної спадщини, узагальнено міжнародний та вітчизняний досвід у цій сфері. Новизною є обгрунтування методичних підходів до створення Атласу "Населення України та його природна і культурна спадщина", започаткованого в Інституті географії НАН України, його змісту та структури.

Мета дослідження - розвиток методичних засад і практики атласного картографування природно-заповідного фонду регіону на прикладі створення Атласу-довідника "Природно-заповідний фонд Київської області". Досліджено існуючий досвід створення картографічних творів ПЗФ на регіональному рівні. Вивчено сучасний стан природоохоронних територій та об'єктів Київської області та окреслено перспективи розширення їх. Розглянуто структуру і тематичний зміст Атласу-довідника, використаних методів геоінформаційного картографування й вебвізуалізації картографічного контенту. Акцентовано увагу на перспективах подальшого розвитку картографування ПЗФ. Новизна дослідження полягає в обгрунтуванні методичних підходів до створення нового типу картографічного твору - атласу-довідника природно-заповідного фонду окремого регіону, його друкованої й інтерактивної версій.

Мета дослідження - вивчення ступеня включення культурної та природної спадщини (КПС) України в процес сталого (збалансованого) розвитку. Розглянуто міжнародно-правові документи в цій сфері, прийняті в останні роки. Зроблено аналіз стану, проблем і тенденцій у розвитку сфери КПС. Вивчено існуючий досвід з урахування потенціалу КПС у стратегічному і програмно-цільовому плануванні на державному та регіональному рівнях. Наголошено на необхідності активізації в Україні теоретичного осмислення ролі КПС як одного з найважливіших середовищеформуючих чинників, а також практичних кроків у справі всебічного включення питань КПС до Стратегії сталого розвитку.

Визначено основні проблеми та негативні тенденції у сфері охорони та збереження культурної спадщини: неврахування загальновизнаних міжнародною спільнотою принципів сучасного розвитку сфери охорони і збереження культурної спадщини, кризовий стан історико-культурного середовища більшості історичних населених місць, руйнування й безповоротні втрати історично цінної забудови, історичних і культурних ландшафтів, об'єктів і територій, відсутність системи електронних інформаційних ресурсів про культурну спадщину України, відсутність чіткої політики щодо ознайомлення світової спільноти з національною культурною та природною спадщиною України тощо. В результаті дослідження підготовлено конструктивні рекомендації щодо реформування стратегії державної політики у сфері охорони та збереження культурної спадщини. Розроблено пропозиції щодо механізмів та інструментів її реалізації, а саме: удосконалення стратегічного, програмно-цільового та просторового планування, удосконалення державної системи реєстрації та обліку, створення системи моніторингу та відповідної звітності й інформування громадськості, єдиної системи електронних інформаційних ресурсів та популяризації національної культурної спадщини. Новизна дослідження полягає у розробленні відповідних пропозицій та рекомендацій щодо їх розв'язання з урахуванням документів, прийнятих міжнародною спільнотою, та акцентуванням при цьому на ролі та значенні географічної науки.

28 - 29 вересня 2018 р. в Інституті географії НАН України відбулась конференція "Географічна наука та освіта: від констатації до конструктивізму", присвячена 100-річчю Національної академії наук України.

Мета дослідження - розроблення методичних підходів до виявлення історико-культурного каркаса (ІКК) України, дослідження його складу та функцій. Розглянуто існуючий досвід застосування каркасного підходу до вивчення та збереження культурної спадщини. Визначено основне призначення та функції ІКК, склад та елементи його структури, інформаційну основу та алгоритм його виявлення. На основі проведеного аналізу вітчизняного і зарубіжного досвіду розроблено методичну схему виявлення ІКК України, яка складається з етапів: формулювання визначення, цілей та завдань виявлення ІКК; встановлення елементів функціонально-компонентної структури ІКК та формування відповідної геоінформаційної системи бази даних; алгоритм виявлення ІКК; значення та напрямки практичного застосування результатів виявлення ІКК України. Установлено, що ІКК є важливою характеристикою території, а його конструкція відіграє важливу роль у ефективному використанні існуючого історико-культурного потенціалу, тому виявлення такого каркасу та розроблення на його основі положень щодо збереження та використання культурної спадщини може розглядатися як важливий інструмент стратегічного та просторового планування та невід'ємна складова відповідних стратегій і схем планування.

Мета публікації - висвітлення основних результатів розроблення першого в Україні інтерактивного атласу "Населення України та його природна і культурна спадщина", який створено згідно з Меморандумом про співпрацю між НАН України і Міністерством культури та інформаційної політики України. На основі аналізу попередніх досліджень встановлено, шо досі в Україні та за її межами не було спроб здійснити картографування складних і багаторічних процесів взаємовпливу населення та його культурної й природної спадщини. В Атласі викладено знання та інформацію про історичні етапи розвитку населення України та формування його природної та культурної спадщини в таких розділах: Україна у європейському просторі - 3 карти. Населення - суб'єкт формування спадщини - 57 карт. Природна та культурна спадщина - 28 карт. Охорона, збереження, відновлення та використання природної і культурної спадщини - 9 карт. Розроблення Атласу виконано застосуванням оновленого Каркасу атласних рішень AtlasSF, одна з попередніх версій якого використана для створення Електронної версії Національного атласу України. Сучасна архітектура AtlasSF дозволяє інтегрувати розроблений атлас як в атласну інформаційну систему, так і в атласну геоінформаційну систему культурної спадщини. Для створення Атласу використано всі види інформаційних ресурсів: карти, тексти, світлини, статистика. Інтерактивний атлас містить 97 векторних карт, тексти, світлини та таблиці.

Висвітлено головні результати досліджень науковців Інституту географії НАН україни. Звернено увагу на світоглядну орієнтацію розвитку людства та її сприйняття в Україні. Наведено атласне картографування населення України та його природної та культурної спадщини, методологію створення даного атласу. Зазначено підходи та принципи картографування населення України та його природної і культурної спадщини. Подано структурний аналіз природної та культурної спадщини України для цілей картографування. Обґрунтовано структуру атласу та змісту карт. Вказано на інформаційні ресурси при створенні атласу «Населення України та його природна і культурна спадщина».

Мета дослідження - виявлення і класифікація загроз на шляху до сталого розвитку регіонів України з акцентом на загрози, що мають просторовий вимір і відповідно з можливістю їх картографічної візуалізації, опрацювання методології створення Атласної інформаційної системи (АтІС) загроз як складової науково-інформаційного забезпечення сталого розвитку регіонів держави. Згідно з Енциклопедією ГІС (2017 р.), АтІС є систематичні, цільові колекції просторово пов'язаних знань в електронній формі, що підтримують орієнтовану на користувача комунікацію для досягнення інформаційних цілей і цілей прийняття рішень. У дослідженні АтІС застосовано до інформації про потенційні загрози для сталого розвитку України на заданих просторових рівнях. Для цього розширено можливості геовізуалізації, просторово-статистичного аналізу та підтримки прийняття відповідних управлінських рішень. У проекті Інституту географії, за результатами якого написано дану статтю, виконано концептуалізацію АтІС загроз і розроблено методологію її створення. Цю методологію застосовано для розроблення прототипу АтІС загроз. Новизна дослідження - вперше в Україні розроблено методологію створення АтІС загроз розвитку регіонів і створено її прототип стосовно найнебезпечніших техногенних загроз.

Мета роботи - відображення виявлених у процесі дослідження суспільно-географічних чинників формування міської мережі України протягом 1897 - 2022 рр. та змін, що призвели до її структурних і кількісних трансформацій. У роботі розкрито найвагоміші чинники, що мали вплив на міську мережу в історичних межах міжпереписних періодів 1897 - 1926 - 1939; 1939 - 1959 - 1970; 1970 - 1979; 1979 - 1989, 1989 - 2001, 2001 - 2022 рр. Висвітлено такі важливі історичні події, як промислова революція в Європі, війни та голод, стрімке освоєння природних ресурсів, адміністративно-територіальні реформи, урбанізація та мілітаризація економіки. Відображено вплив масових переселень, будівництва ГЕС та великих підприємств, розвитку транспортної мережі, міграцій. Висвітлено вплив процесу занепаду СРСР, наслідки будівельної політики за принципом "завод-місто", Чорнобильської катастрофи. У роботі приділено значну увагу впливу на міську мережу появи незалежної України, репатріації кримських татар, процесів ваучеризації та приватизації, четвертої та п'ятої хвиль міграцій, процесу становлення та розвитку агрохолдингів, побудови нових та відновлення старих заводів, тимчасової окупації Росією частин Донецької, Луганської обл. України та АР Крим у 2014 р., повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 р.