Рассмотрены вопросы патогенеза и лечения одной из форм ишемической болезни сердца (ИБС) - стабильной стенокардии напряжения. Обоснована тактика терапии и показано положительное влияние использования препаратов метаболического действия в комплексной терапии стабильной стенокардии напряжения. Установлено положительные эффекты и высокую целесообразность использования препаратов с метаболическим действием, в том числе триметазидина - единственного метаболического препарата, утвержденного Европейским обществом кардиологов для лечения больных с наиболее распространенной формой ИБС - стабильной стенокардией напряжения. Проанализированы литературные данные за последние годы о возможности проведения комплексной терапии препаратами метаболического и гемодинамического действия основных фармакологических груп у пациентов со стабильной стенокардией напряжения.

Вивчено вплив антагоніста рецепторів ангіотензину II телмісартану на метаболізм деяких факторів росту судин у пацієнтів з гіпертонічною хворобою. Обстежено 46 пацієнтів з гіпертонічною хворобою з артеріальною гіпертензією 1 - 2-го ступеня. Через 12 тижнів прийому телмісартану у добовій дозі 40 - 80 мг у пацієнтів відзначено достовірне зниження концентрації васкуло-ендотеліального фактора росту та ендотеліну-1, яке супроводжувалося також підвищенням індексу розтяжності аорти.

Представлены современные взгляды на проблемы этиологии, патогенеза, основных клинических проявлений, инструментальной и лабораторной диагностики, а также аспекты патогенетически обоснованного лечения антифосфолипидного синдрома. Обращено внимание на объективные проблемы в диагностике антифосфолипидного синдрома, а также на необходимость своевременного использования передовых, эффективных методов лечения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р419.180.11-4

Рубрики:

Ревматичні артрити і поліартрити

Шифр НБУВ: Ж22938 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены современные данные, касающиеся диагностики ревматоидного артрита (РА). Обоснована целесообразность и эффективность применения артросонографии для выявления ранних симптомов заболевания. Проведено исследование 23 пациентов с РА с различными сроками заболевания. Результаты работы продемонстрировали преобладание внутри- и внесуставных воспалительных изменений в пораженных суставах над дегенеративными.

Розглянуто проблеми порушень метаболізму факторів росту у хворих на гіпертонічну хворобу і пов'язаних з цим порушень пружноеластичних властивостей та структурно-функціонального стану артеріальних судин, можливості зворотного розвитку порушень метаболізму факторів росту, а також пружноеластичних властивостей та структурно-функціонального стану артеріальних судин під впливом протигіпертензивної терапії антагоністами рецепторів ангіотензину-ІІ. Обстежено 120 хворих на гіпертонічну хворобу та 30 практично здорових осіб: оцінювали метаболізм факторів росту за вмістом у сироватці крові васкулоендотеліального фактора росту, соматотропного гормона, ендотеліну-1 та ангіотензину-ІІ. Пружноеластичні властивості артеріальних судин еластичного типу оцінювали методом сфігмографії, для чого визначали швидкість поширення пульсової хвилі по аорті, проводили оклюзійну плетизмографію для вивчення процесів гіпертрофії артерій м'язового типу, для вивчення реактивності артеріол ендотелію за допомогою біомікроскопії досліджено судини бульбарної кон'юнктиви. Доведено, що монотерапія телмісартаном супроводжується істотним зменшенням продукції основних факторів росту: ендотеліну-1, васкулоендотеліального фактора росту та соматотропного гормона, а також покращанням параметрів пружноеластичних властивостей артерій еластичного типу та структурно-функціонального стану артеріальних судин м'язового типу.

Встановлено важливу роль уражень сухожиль м'язів кистей при ранньому ревматоїдному артриті та ультразвукового дослідження опорно-рухового апарата як основного методу діагностики подібних уражень.

Системна дезорганізація сполучної тканини - характерна особливість ревматоїдного артриту (РА). Одним з її проявів є ураження кісткової тканини (Ктк) у вигляді системного остеопорозу, який може поряд з іншими факторами визначати прогресування функціональної недостатності суглобів (ФНС) у хворих на ранній РА. Визначено особливості прогресування системних остеопенії та остеопорозу при РА, їх зв'язок із лабораторними параметрами кістково-хрящової резорбції, роль у формуванні ФНС. Одержані дані свідчать про швидкий розвиток системних змін Ктк на ранній стадії РА за рахунок порушення кісткового метаболізму з посиленням кісткової резорбції та їх суттєвий вплив на ФНС хворих.

Прогрессирование функциональной недостаточности (ФН) опорно-двигательного аппарата (ОДА) у больных ревматоидным артритом (РА) в ранней стадии развития является определяющим фактором временной неработоспособности и первичной инвалидности пациентов при условии последующего прогрессирования болезни. Поэтому актуальным является установление факторов, которые влияют на развитие ФН при РА, их связь с полом больных, параметрами активности болезни, наличием висцеритов и других факторов. На основе результатов клинико-инструментального и лабораторного мониторинга 183 больных РА длительностью до 1 года от начала клинической манифестации заболевания установлены факторы неблагоприятного течения болезни и определены достоверные прогностические маркеры прогрессирования ФН ОДА, что является существенным для понимания патогенеза болезни и полезным для использования в клинической практике с целью формирования индивидуального подхода к патогенетическому лечению больных РА.

Цель исследования - оценка значимости нарушения метаболизма соединительной ткани как маркера воспалительных и разрушительных процессов у больных с ранним ревматоидным артритом. Обследованы 168 больных с длительностью патологического процесса от 6 до 24 месяцев. У пациентов определены уровни гликозаминогликанов и оксипролина. Показано, что развитие воспаления и суставной деструкции у пациентов с ревматоидным артритом потенциируется высокими уровнями оксипролина и гликозаминогликанов и варьирует в зависимости от продолжительности заболевания.

Представлены современные взгляды на лабораторные маркеры раннего ревматоидного артрита. Проанализированы значения повышенных концентрационных показателей антител к циклическому цитруллинированному пептиду и хрящевому олигомерическому матриксному протеину в качестве предикторов заболевания. Продемонстрирована взаимосвязь полученных данных с динамикой прогрессирования суставных изменений по данным МРТ у больных ранним ревматоидным артритом.

Системные поражения костной ткани могут определять прогрессирование функциональной недостаточности опорно-двигательного аппарата у больных ревматоидным артритом (РА) в ранней стадии развития. На основе результатов 1-годичного клинико-инструментального мониторинга 183 больных РА разной длительности (до 1 года) определено влияние прогрессирования остеопений и остеопороза на степень функциональной недостаточности суставов. Изучены прогностические факторы прогрессирования как остеопенического синдрома, так и функциональной недостаточности опорно-двигательного аппарата с учетом степени системных изменений костной ткани для использования их в клинической практике и формирования индивидуального подхода к патогенетическому лечению больных РА.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р419.180.11

Рубрики:

Ревматичні артрити і поліартрити

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Среди всех ревматических заболеваний особое место занимает ревматоидный артрит, который не только вызывает быструю и тяжелую инвалидизацию, но и способен влиять на продолжительность жизни больных. Поэтому понимание вопросов ранней диагностики с применением новейших лабораторных и инструментальных методов крайне необходимо на современном этапе развития ревматологии. Представлены современные классификационно-клинические аспекты, возможности проведения стандартных и специализированных инструментальных обследований у больных с ранним ревматоидным артритом.

Приведены новые данные по вопросам лечения раннего ревматоидного артрита, а также короткий обзор международных исследований по вопросам современных методов базисной болезнь-модифицирующей антиревматической терапии. Представлены возможности выбора современного метода лечения раннего ревматоидного артрита. Показан значительный прогресс в патогенетических аспектах терапии, связанных с внедрением в ревматологическую практику биологических агентов, способных кардинально поменять прогноз ревматоидного артрита.

Розглянуто метаболізм факторів росту судин у хворих на гіпертонічну хворобу та його зв'язок з вазодилатувальною функцією судинного ендотелію. Відзначено високу концентрацію факторів росту судин, а також зниження діаметра артеріол із порушенням вазорегулювальної функції судинного ендотелію. Показано, що збільшення проявів артеріальної гіпертензії супроводжується певною динамікою змін досліджуваних показників, які полягають у підвищенні концентрації факторів росту та зниженні вазодилатувальної функції судинного ендотелію.

Эффективность комбинированной терапии (глюкозамина сульфатом, хондроитина сульфатом) и ибупрофена изучена в сравнении с "классическим" нестероидным противовоспалительным препаратом первой линии ацетаминофеном для пациентов с остеоартритом коленного сустава. Установлено, что применение комбинации глюкозамина сульфата, хондроитина сульфата и ибупрофена в стандартных дозировках не только позволяет получить быструю положительную динамику относительно анальгетического эффекта, функциональных показателей у этой категории пациентов, но и прогнозировать аналогичные результаты на последующих этапах, а также в старших возрастных группах с высоким профилем безопасности.

Наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-практичної проблеми - удосконалення ранньої діагностики ревматоїдного артриту (РА) на основі запропонованих нових маркерів, прогнозування функціональної недостатності опорно-рухового апарату та неефективності стандартних схем фармакотерапії, а також розробці програм індивідуалізованої фармакотерапії пацієнтів з включенням біологічних агентів - інгібіторів фактора некрозу пухлини-α (ФНП-α), на підставі комплексного клінічного та лабораторно-інструментального динамічного обстеження пацієнтів. Визначено клініко-лабораторні й інструментальні предиктори та створено математичні моделі несприятливого перебігу раннього ревматоїдного артриту (рРА) на основі запропонованих критеріїв, а також показання до індивідуального призначення ранньої агресивної фармакотерапії. Продемонстровано діагностичну цінність визначення рівня антитіл до циклічного цитрулінованого віментину (АЦЦП) як незалежного діагностичного маркера РА. Встановлено, що одночасне підвищення за рРА хрящового людського глікопротеїн (YKL-40), хрящового олігомеричного матриксного протеїна (ХОМП), кінцевих телопептидів проколагену І та ІІ типів (СТП-1) (СТП-ІІ), судинного ендотеліального фактора росту (СЕФР) є інтегральним показником ступеня вираженості запально-деструктивних змін тканин уражених суглобів, що відображає активність хвороби. Динаміка рівню СЕФР в сеновіальній рідині (СР) хворих рРА рекомендована як потенційний предиктор локальної суглобової деструкції та відповіді на фармакотерапію. Визначено предиктори прогресування системних змін кісткової тканини (Ктк) - остеопенії й остеопорозу у хворих на рРА, а саме кількість уражених великих суглобів ≥ 3 в дебюті хвороби, індекс активності DAS28 і початковий рівень АЦЦП й особливості втрати кісткової маси різними відділами скелету. Встановлено, що прогресування функціональної недостатності суглобів залежить від тривалості хвороби, НАQ ≥ 1 в дебюті РА, високого титру РФ, позитивності за АЦЦП. Ураження сухожилля пальців кистей у разі РА передують пошкодженню інших тканин опорно-рухового апарату, причому вираженість цих змін є прогностичним фактором необхідності застосування індивідуальних програм лікування на основі біологічних агентів - інгібіторів ФНП-α. Доведено, що жіноча стать, тривалість симптомів РА, високі вихідні показники активності захворювання за DАS828 та функціонального статусу за НАQ, куріння - показники, що визначають недостатню ефективність метотрексату як основного препарату базисної терапії РА.

Проведена оценка возможных факторов формирования основных осложнений при ревматоидном артрите (РА) в рамках математического моделирования. Построение математических моделей регрессионной зависимости функциональной недостаточности суставов, выраженности хондроэрозивных и остеопенических процессов в зависимости от различных наборов переменных позволило расширить спектр возможных патогенетических предикторов, детерминирующих особенности клинической картины при РА.

Для дослідження особливостей порушення функціонального стану нирок та оцінювання нефропротективного впливу комбінації лозартану та лерканідипіну було досліджено 50 осіб чоловічої статі, хворих на подагру з синдромом артеріальної гіпертензії (АГ), 30 чоловіків з подагрою без АГ та 20 здорових чоловіків. Визначено основні параметри, що відображують функціональний стан нирок до та після 24-тижневого лікування. Установлено достовірне підвищення концентрації сечової кислоти, креатиніну, цистатину С, зниження швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ) та підвищення рівня мікроальбумінурії (МАУ) у хворих на подагру з синдромом АГ. Виявлено зв'язок між збільшенням тривалості подагри, САТ та ДАТ й погіршенням функціонального стану нирок. Двадцятичотирьохтижневе застосування комбінації лозартану та лерканідипіну сприяло достовірному зменшенню сироваткової концентрації цистатину С, стабілізації ШКФ та зменшенню втрати альбуміну із сечею.