Висвітлено стан збереження здоров'я студентської молоді та проаналізовано чинники, які викликали низький рівень їх здоров'я.

Результати дослідження свідчать, що пульсовий режим для відновлювальних фізичних навантажень не повинен перевищувати 120 уд./хв (для дівчат) і 130 уд./хв (для юнаків). Найбільший відсоток часу щодо загальної тривалості самостійних занять фізичними вправами припадає на розвиток витривалості, сили та силової витривалості.

Розглянуто методику розвитку здоров'язбережувальної компетенції студентів у процесі фізичного виховання, а саме етапи її формування.

Проаналізовано рівень інтересу та ставлення до фізичної культури й спорту студенток університету. Розглянуто динаміку низки показників від 1-го по 4-й курс.

Проаналізовано фізичний стан студенток вищого навчального закладу в кількості 217 осіб. Розглянуто динаміку низки показників від 1-го по 4-й курс, а саме: окружності частин тіла, маси й довжини тіла студенток. Зроблено висновки щодо їх фізичного розвитку, який, за статистикою, відповідає належним нормам. Дослідження фізичного стану надали змогу пізнати закономірності становлення організму, установити оптимальні фізичні навантаження, скласти індивідуальні програми оздоровчого тренування, визначити ефективність занять та основні умови самоконтролю. У дослідженнях фізичний розвиток визначався за показниками довжини, маси тіла, окружностей частин тіла та розрахункових індексів. Результати дослідження фізичного розвитку студентів засвідчують, що довжина й маса, окружності частин тіла перебувають у межах вікових норм. Важливим показником фізичного розвитку є довжина тіла, яка належить до соматометричних ознак. Динаміка зросту змінюється залежно від вікового періоду й визначається на молекулярному та клітинному рівнях швидкістю синтезу білка та поділу клітин. Оскільки окремі частини тіла ростуть нерівномірно, то з віком пропорції тіла змінюються. Швидкість росту, а також розміри організму залежать від низки генетичних, ендокринних і середовищних факторів.