Індекс рубрикатора НБУВ: Ш400.04:ю + Ю3(4Нім)6-663.9

Рубрики:

Література та філософія

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено аналіз лірики Є.П.Плужника (1898 - 1936) - перекладача, лексикографа, укладача антології - в художньо-філософському плані, досліджується її поетика у зв'язку з тлумаченням філософської думки автора. У роботі інтерпретуються біблійні, віталістичні та екзистенціальні мотиви лірики письменника, вивчається "діалог" з філософськими вченнями, визначається мистецька специфіка творів "Дні", "Галілей", "Квадрат".

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Фра)-4Марсель,Г. + Ю3(4Фра)6-663.3

Рубрики:

Література

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4УКР)6-4 + Э37-103.61

Рубрики:

Література

Християнство

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано екзистенціально-діалогічну концепцію методики викладання української літератури, яку розглянуто як домінантну у роботі вчителя старшої школи. Наведено характеристику даної парадигми, а також технології та моделі її реалізації. Описано нові принципи, методи та прийоми викладання. Визначено елементи сучасних методів літературознавчого аналізу в школі.

Предложена экзистенциально-диалогическая концепция методики изложения украинской литературы, каторая рассмотрена как доминантная основа работы учителя старшей школы. Приведены характеристика данной парадигмы, а также технологии и модели ее реализации. Описаны новые принципы, методы и приемы преподавания. Определены элементы современных методов литературоведческого анализа в школе.

Розглянуто методологічні засади, методику та моделі діалогічного вивчення української літератури, її інтегрування у загальноєвропейську культуру. Проведено діалогічний аналіз художнього тексту. Проаналізовано прозу О.Стороженка, художньо-дидактичну поезію М.Підгірянки. Особливу увагу приділено діалогам національно-соціально-визвольних рухів в Україні та їх фольклорним та літературним версіям (від доби Руїни до кінця XVIII ст.), фольклору та літератури на матеріалах періодичних видань першої половини ХІХ ст. Висвітлено діалогічно-фольклорні особливості белетристики В.Наріжного, О.Сомова, А.Погорільського. Визначено гендерну складову шкільного діалогічного прочитання художнього твору.

Рассмотрены методологические основы, методика и модели диалогического изучения украинской литературы, ее интегрирование в общеевропейскую культуру. Проведен диалогический анализ художественного текста. Проанализирована проза А.Стороженко, художественно-дидактическая поэзия М.Подгорянки. Особое внимание уделено диалогам национально-социально-освободительных движений в Украине и их фольклорным и литературным версиям (с периода Руин до конца XVIII в.), фольклора и литературы на материалах периодических изданий первой половины ХІХ в. Освещены диалогически-фольклорные особенности беллетристики В.Нарожного, О.Сомова, А.Погорельского. Определена гендерная слагаемая школьного диалогического прочтения художественного произведения.

Проаналізовано морально-повчальне значення алегоричного тлумачення Біблії у трактатах Г.Сковороди. Розглянуто питання інтерпретації міфічних образів у історичних творах Р.Іваничука. Описано типологію образів панянок в повістях М.Вовчка "Інститутка" та "Игрушечка". Визначено характеристичні параметри українського неокласичного сонета. Висвітлено особливості функціонування та словотвірний потенціал народної етимології, характерні особливості функціонування мовних одиниць в сучасних українських рекламних текстах.

Проанализировано морально-поучительное значение аллегорического толкования Библии в трактатах Г.Сковороды. Рассмотрены вопросы интерпретации мифических образов в исторических произведениях Р.Иваничука. Описана типология образов госпожей в повестях М.Вовчка "Институтка" и "Игрушечка". Определены характеристические параметры украинского неоклассического сонета. Освещены особенности функционирования и словообразовательный потенциал народной этимологии, характерные особенности функционирования языковых единиц в современных украинских рекламных текстах.

Висвітлено специфіку стилю рекламних текстів в аспекті соціолінгвістичної комунікації. Визначено функціонально-стильові параметри пояснювально-ототожнювальних сполучників в українській літературній мові кінця ХХ - початку ХХІ ст. Описано семантико-граматичну природу одновалентних дієслівних предикатів, особливості перфективації дієслів мовлення, неповноти ін'юктивів у сучасній українській мові. Проаналізовано стилістичні та синтаксичні властивості однорідних членів речення в мові ЗМІ.

Освещена специфика стиля рекламных текстов в аспекте социолингвистической коммуникации. Определены функционально-стилевые параметры объяснительно-отождествлённых союзов в украинском литературном языке конца ХХ - начала ХХІ ст. Описаны семантико-грамматическая природа одновалентных глагольных предикатов, особенности перфективации глаголов речи, неполноты инъюктивов в современном украинском языке. Проанализированы стилистические и синтаксические свойства однородных членов предложения в языке СМИ.

Проаналізовано психолого-педагогічні особливості сприймання художньо-історичних творів учнями шкіл. Висвітлено жанрову еволюцію українського письменницького епістолярію 1960 - 1970 рр. Викладено сучасний літературознавчий підхід до практикування вивчення мемуаристики на уроках української літератури у старших класах. Описано інтернет-технології в інтерсуб'єктному навчанні літератури, особливості формування професійно-комунікативної спрямованості навчання студентів іноземних мов. Визначено співвідношення іншомовної та англомовної лексики у текстах політичних промов. Розкрито науково-методологічні засади підготовки вчителів-словесників за умов кредитно-модульної системи навчання.

Проанализированы психолого-педагогические особенности восприятия художественно-исторических произведений учениками школ. Освещена жанровая эволюция украинского писательского эпистолярия 1960 - 1970 гг. Изложен современный литературоведческий подход к практикованию изучения мемуаристики на уроках украинской литературы в старших классах. Описаны интернет-технологии в интерсубъектном обучении литературы, особенности формирования профессионально-коммуникативной направленности обучения студентов иностранных языков. Определены соотношения иноязычной и англоязычной лексики в текстах политических речей. Раскрыты научно-методологические основы подготовки учителей-словесников в условиях кредитно-модульной системы обучения.

Розглянуто проблему вивчення малої прози в методиці викладання української літератури, питання формування гендерної складової методики викладання, збагачення мовлення учнів етнокультурознавчою лексикою та мовними символами. Проаналізовано роль літературного краєзнавства в навчанні та вихованні учнів. Висвітлено концепцію формування національно-мовної особистості, методичну концепцію поглиблення літературної освіти школярів у навчальних посібниках.

Рассмотрены проблема изучения малой прозы в методике преподавания украинской литературы, вопросы формирования гендерной слагаемой методики преподавания, обогащения речи учеников этнокультуроведческой лексикой и языковыми символами. Проанализирована роль литературного краеведения в обучении и воспитании учеников. Освещены концепция формирования национально-языковой личности, методическая концепция углубления литературного образования школьников в учебных пособиях.

Наведено теоретично обгрунтовану та експериментально перевірену методичну систему, яка дає змогу учителеві-словеснику ініціювати екзистенційний розвиток учнів, формувати їх інтерпретаційну свідомість і проводити її естетизацію, виявляти та розвивати творчі філологічні та белетристичні здібності, виховувати вміння спілкуватися, а також досягати розуміння діалогічної природи твору мистецтва. Встановлено, що навчальний процес є ефективнішим, якщо викладання ведеться на засадах діалогізму та проблемності; проводиться дослідження на межі з психологією та філософією; створюються ситуації індивідуального вибору у разі аналізу твору; вводяться такі навчальні технології, як інтерактивна технологія, евристика, сугестопедія, продуктивне та концентроване навчання, модульно-розвиваюча система; застосовуються елементи літературознавчих методів дослідження; впроваджуються такі типи знань, як проблемні семінари, історичні дослідження, літературні дискусії; реалізується система завдань і творів, працюючи над якими, учень вступає в особистісний діалог з художнім текстом; діалогічно виявляються літературні напрямки. Зазначено, що дана методика базується на рівнях парадигми, технології та моделі.

Викладено теоретичні засади, методи, методики, інноваційні прийоми навчання української літератури. Охарактеризовано методологічні підходи та типологію шкільного аналізу художнього твору. Подано інформацію про класифікацію літературних завдань, методику визначення ідейно-тематичної основи твору, послідовність розкриття образу-персонажа. Увагу приділено специфіці аналізу міжродових жанрів, шкільному аналізу фольклорних творів, завданням і прийомам опрацювання літературно-критичних статей. Висвітлено філософсько-психологічні засади інноваційної діяльності в галузі літературної освіти.

Визначено з огляду на Положення про організацію наукової та науково-технічної діяльності у вищих навчальних закладах ІІІ та ІV рівнів акредитації висвітлено наукову діяльність Інституту мови і літератури Переяслав-Хмельницького ДПУ ім. Г. Сковороди. Розкрито методику організації групового тематичного дослідництва, яке, має конфігурацію піраміди і складається з керівника-професора, групи науковців, магістрантів, а також має підгрунтя у вигляді обдарованого студентства, залученого до опрацювання обраної теми. На прикладі планування розробки теми "Діалогічне прочитання української літератури" показано, які вимоги існують у сучасній теорії науки до формування наукових груп та проектування їх діяльності. Доведено, що методика організації та оформлення наукового колективного дослідництва у ВНЗ грунтується на актуальності порушеної науковцями проблеми, важливості її розв'язання для суспільства, результативності дослідження для розвитку вітчизняної науки, створення наукової школи, підвищення наукового рівня ВНЗ в цілому.

Розглянуто проблему розвитку креативності викладачів і студентів-філологів. Викладено теоретичні основи та запропоновано конкретні механізми створення об’єктів інтелектуальної власності. Відзначено, що до створення власних об’єктів інтелектуальної власності студент має пройти декілька сходинок: перша сходинка – споглядання естетичного, філософського, інтуїтивного сприймання художнього слова у текстах письменників; наступна – опанування інноваційних технологій; надалі – аналіз історії питання та висловлювання власної думки з порушеної проблеми. Зауважено, що творча співпраця викладача і студентів має соціальне значення, адже формує активного громадянина України. Аргументовано потребу в науковій комунікації викладачів з широкою громадськістю – спілкування вчених у межах фахового співтовариства: конференції, „круглі столи”, презентації видань, дискусії, прес-релізи тощо. Запропоновано шляхи розвитку творчої активності викладачів і студентів-філологів, які не вичерпують способів удосконалення наукової складової діяльності ВНЗ.

Рассмотрена проблема развития креативности преподавателей и студентов-филологов. Изложены теоретические основы и предложены конкретные механизмы создания объектов интеллектуальной собственности. Отмечено, что до создания собственных объектов интеллектуальной собственности студент должен пройти несколько ступеней: первая ступень - созерцание эстетического, философского, интуитивного восприятия художественного слова в текстах писателей; следующая - овладение инновационными технологиями, далее - анализ истории вопроса и высказывание собственного мнения по затронутой проблеме. Отмечено, что творческое сотрудничество преподавателя и студентов имеет социальное значение, т.к. формирует активного гражданина Украины. Аргументирована потребность в научной коммуникации преподавателей с широкой общественностью - общение ученых в рамках профессионального сообщества: конференции, "круглые столы", презентации изданий, дискуссии, пресс-релизы и т.д. Предложены пути развития творческой активности преподавателей и студентов-филологов,которые не исчерпывают способов совершенствования научной составляющей деятельности ВУЗ.

The problem of the development of creativity of teachers and students-philologists. The theoretical basis and the more specific mechanisms of creation of intellectual property. It is noted that prior to the establishment of its own intellectual property student must pass several stages. Define the first step - contemplation: the aesthetic, philosophical, intuitive perception of artistic expression in the texts of writers. The next stage - the mastery of innovative technologies, then - an analysis of the background and express their opinion on the issues raised. Observed that the creative collaboration of the teacher and the students have social significance, because forming an active citizen of Ukraine. Argued the need for teachers of science communication with the public - communication scholars within the professional community: conferences, "round tables," presentation publications, discussions, press releases and so on. The ways of the creative activity of teachers and students-philologists whodo not exhaust the ways to improve the scientific arm of the university.

Приділено увагу ліричній філософії Г. Марселя. Проаналізовано натуропростір "Саду божественних пісень". Розглянуто мотив смерті коханої людини в поезії І. Франка, Лесі Українки, В. Свідзінського. Висвітлено формування активного читача української художньої книги як завдання вчителя-філолога. Визначено місце поетичної Сковородіани в системі навчання української літератури.

Робота грунтується на матеріалі роману Айріс Мердок "Червоне і зелене", який містить художнє зображення Дублінського повстання 1916 р. Увагу зосереджено на існуванні літературних персонажів. Дослідник проводить діалог між художнім текстом і працями екзистенціальних філософів М. Бердяєва, М. Гайдеггера, Ж.-П. Сартра, К. Ясперса. Визначено особливості художнього часу і стилю.

Проведено вивчення есеїв Альбера Камю, які містять аналіз творів Франца Кафки, Лотреамона, Артюра Рембо, Рене Шара. Відомий мислитель постає як літературний критик. Визначено особливості літературного дискурсу в працях філософа. У центрі уваги дослідника проблема художнього діалогу між текстом і філософськими теоріями абсурду й бунту. Камю виражає свої філософські думки з художньою майстерністю. Акцентовано екзистенціальний зміст есеїв.

На екзистенціально-діалогічних засадах репрезентовано персоналізовану історію постатями філософів (М. Гайдеггера, Г. Марселя, А. Камю), політологів та культурологів (Т. Зіньківського, І. Світличного, В. Дончика, Я. Потапенка, О. Рибалка, М. Іщенка), літературознавців (Ю. Бойка-Блохина, С. Кіраля, М. Корпанюка, В. Соболь, А. Гризуна), педагогів (А. Погрібного, Є. Пасічника, О. Куцевол, Г. Потапенко), очільниць наукових шкіл (Н. Волошиної, Л. Мірошниченко), а також докторів наук, яких вони консультували.

Стаття присвячена поезії Тодося Осьмачки, увага сфокусована на мотиві самотності у віршах зі збірки "Китиці часу". Дослідниця аналізує художній текст та інтерпретує його екзистенціальні смисли. Самотність людини в поезії Т. Осьмачки викликана історичними подіями, еміграцією, відсутністю друга й коханої. Філософські висловлювання поета окреслюють сутність самотності людини в її унікальному індивідуальному існуванні. Наведено положення із праць філософів М. Гайдеггера, Х. Ортеги-і-Гассета, Г. Марселя, які допомагають витлумачити художній текст Т. Осьмачки. Діалог між поезією й екзистенціальною філософією розкриває значення художніх образів і виявляє специфіку мистецтва. Визначено риси індивідуального стилю Т. Осьмачки як автора філософської лірики.

Проаналізовано теоретичні і практичні аспекти сучасної української лінгводидактики, оптимальні шляхи розвитку мовної освіти. Нинішній освітній простір осмислено як багатовимірне полікультурне динамічне середовище, яке вбирає когнітивні, емоційні, символічні та інші компоненти. Висвітлено особливості формування мовної особистості учня і студента, технологію сучасного уроку української мови з огляду на концепцію НУШ, особливості професійної підготовки майбутніх фахівців, інноватику в організації занять у закладах освіти різних рівнів.