Наведено порядок та досліджено особливості проведення державної експертизи комплексних систем захист інформації в ІТС та шляхи їх розв'язання. За результатами дослідження запропоновано рекомендації щодо розв'язання цих проблем та своєрідний стислий алгоритм проведення державної експертизи, що враховують вимоги нормативних документів з цих питань та набутий позитивний досвід.

Досліджено пропускну спроможність системи з великою кількістю входів та виходів (MIMO) під час формування діаграми спрямованості у великій мережі з ефективною пропускною здатністю каналу. Робота заснована на сингулярному розкладанні (SVD), використовуючи Single User (SU) в 3GPP Long Term Evolution (LTE). У LTE Single User - Multiple Input Multiple Output (SU-MIMO) - режим роботи, за якого дані від одного користувача передаються одночасно кількома паралельними потоками даних, використовуючи доступні ресурси мережі як за часом так і за частотою. Для порівняння пропускної здатності проведено моделювання з формуванням діаграми спрямованості і без нього для двох типів модуляції передачі потоку. Незважаючи на наявні засоби захисту інформації в мережах LTE вони мають свої уразливості. Планується провести більш детальний аналіз статистичних даних і на їх основі точно визначити доцільність використання різних захисних механізмів мереж 4G для різних груп користувачів.

Запропоновано модель оцінки рівня захищеності інформації на основі нечіткої нейронної продукційної мережі. Методологія якісного оцінювання рівня захищеності інформації в системі грунтується на результатах вимірювань та експертних оцінках, які можуть бути нечіткими і недостатньо вираженими для того, щоб бути описаними математичними залежностями. Функціонування таких систем можливо описати, використовуючи конструкції у формі нечітких правил. Нечіткі продукційні мережі за своєю структурою ідентичні багатошаровим нейронних мереж і цю властивість було застосовано авторами для побудови моделі нейромережевої системи оцінки рівня захищеності інформації. Введено поняття технологічних портретів захищеності як сукупності станів захищеності, які відповідають виявленим технічним каналам витоку інформації в певний момент часу. Запропоновано проводити ранжування технічних каналів за важливістю перед обробкою в нейромережній системі. Одержані результати дозволяють формалізувати напрямки подальших досліджень щодо розробки нових ефективних систем захисту інформації з використанням інтелектуальних технологій.

Інформаційна безпека є складною системою. Для формальної постановки задач управління такою системою і вибору придатного методу їх вирішення необхідно сформулювати в аналітичній формі функції "ефект-витрати". Розглянуто метод ступеневої експоненціальної інтерполяції неопуклих логістичних функції "ефект-витрати", що надає максимально вірогідну, в порівнянні з відомими методами, залежність від ступеня цілочисельного аргументу для широкого класу задач оптимального розподілу ресурсу між об'єктами інформаційної безпеки, які ефективно вирішуються методом динамічного програмування. Надання в аналітичній формі "виробничих" функцій "ефект-витрати" для об'єктів інформаційної безпеки необхідно для формальної постановки задач управління "складною" системою, якою є інформаційна безпека Одержані результати дозволяють формалізувати напрямки подальших досліджень щодо розробки нових ефективних систем захисту інформації.

Наведено аналіз впровадження стільникових мереж четвертого покоління (4G). Запропоновано метод збільшення пропускної здатності в системі MIMO LTE мережі за рахунок формування діаграми спрямованості антенної системи. Для порівняння пропускної здатності проведено моделювання з формуванням діаграми спрямованості антени та без нього для двох типів модуляції передачі потоку даних за допомогою програми Matlab.

Розглянуто розв'язання задачі організації контролю захищеності вузлів безпровідної комп'ютерної мережі, який базується на використанні апарату теорії нечітких множин. Особливість запропонованого підходу полягає в тому, що враховується динамічний характер безпровідної комп'ютерної мережі. Наданий підхід слугує основою для його автоматизації, що дозволить підвищити ефективність контролю вузлів і оперативність дій адміністратора мережі.

Одним із можливих каналів витоку інформації є випромінювання елементів комп'ютера, точніше, елементів основних технічних засобів (ОТЗ), якщо говорити про захищені автоматизовані системи (АС). Цей канал витоку інформації називається ПЕМВН (побічного електромагнітного випромінювання і наведення). Для стандартного комп'ютерного монітора перехоплення інформації є можливим на частотах до 50 гармоніки тактової частоти. Характер ПЕМВН визначається призначенням, схемними рішеннями, елементної базою, потужністю пристрою, а також матеріалами, з яких виготовлений корпус, і його конструкцією. Випромінювання може відбуватися в широкому діапазоні частот (від одиниць Гц до ГГц), а дальність реального перехоплення інформації досягати сотень метрів. Показано, що інформативність сигналів ПЕМВН є суттєвою на частотах одиниць Ггц. Тому постає питання необхідності спеціальних досліджень на частотах кількох Ггц, хоча методика цього не вимагає. Одночасно з питанням прихованої передачі даних каналом побічних електромагнітних випромінювань за допомогою програмних засобів (Soft Tempest) засобами розвідки може бути перехоплений світловий потік екрану монітора, який відбивається від стін. Сучасна техніка надає можливість відновити зображення на моніторі, прийняте після багаторазових відбиттів його від стін і всіх предметів. Показано, що всупереч поширеній думці заземлення не відіграє визначної ролі щодо захисту інформації від витоку каналом ПЕМВН. Заземлення необхідно тільки за вимогами техніки електробезпеки. В деяких випадках при підключенні заземлення рівень побічних випромінювань може і збільшитися. Тому, чим якісніше виконано екранування корпусу (включаючи і якість фільтрів у колах електроживлення), тим менше позначається на рівні побічних випромінювань наявність або відсутність заземлення. Показано, що в більшості практичних випадків кабельна система - це відмінна антена для всіх побічних випромінювань обладнання, підключеного до мережі. Побічні випромінювання, що виникають в елементах комп'ютера, наводяться на всі проводи кабелю локальної мережі. Показано небезпеку формування каналу витоку мовної інформації складовими комп'ютера, що обробляє інформацію, та волоконно-оптичними лініями зв'язку.

Мета дослідження - вирішення науково-практичної проблеми підвищення якості телекомунікаційних мереж (ТКМ) на основі застосування інтелектуальних технологій (ІТ), наукові розробки якої сприяють реалізації концепції розвитку телекомунікаційної галузі України, прискорення рішень важливої задачі інформатизації держави. Одержали подальший розвиток моделі нейромережевих засобів підвищення параметрів якості функціонування телекомунікаційних систем і мереж зв'язку, які дозволяють визначити перелік параметрів якості функціонування телекомунікаційних систем, які доцільно оцінювати нейромережевими засобами. Вперше розроблено метод пріоритетного розподілу пропускної здатності низхідного каналу зв'язку в технології LTE мережі, спрямованого на забезпечення гарантованої якості обслуговування користувачів бездротової мережі. Набув подальшого розвитку метод контролю захищеності вузлів бездротової ТКМ, в якому на відміну від відомих, за рахунок використання нейро-нечіткої (гібридної) мережі здійснюється паралельний процес контролю показників вузлів і перевірок та його адаптація до умов функціонування мережі, що надає можливість зменшити загальний час контролю без порушення працездатності мережі, в реальному часі. Набув подальшого розвитку метод оцінювання ефективності застосування нейромережевих засобів оцінювання параметрів якості функціонування телекомунікаційних систем і мереж зв'язку, який на відміну від існуючих за рахунок застосування запропонованих критеріїв оцінювання ефективності, що відображають ступінь виконання основних вимог до побудови та застосування нейромережевих засобів, запропонованих вагових коефіцієнтів важливості критеріїв ефективності та розробленого генерального критерію ефективності нейромережевих засобів дозволяє, відповідно до визначених критеріїв, обрати найбільш ефективний засіб. Вперше розроблено методологію оцінювання параметрів якості функціонування телекомунікаційних систем і мереж зв'язку на основі ІТ, яка за рахунок взаємопов'язаного використання розроблених підходів до верифікації нейромережевих засобів, визначення оптимальної топології нейронної мережі, розроблених моделей та методів дозволяє розширити функціональні можливості застосування ІТ в процесі функціонування телекомунікаційних систем і мереж зв'язку.

Лазерний мікрофон для акустичного спостереження або пристрій для лазерного прослуховування на далеких відстанях це високотехнологічний апарат для збору інформації, в якому використовується невидимий інфрачервоний лазерний промінь, за допомогою якого проводиться підслуховування розмов цільового об'єкта. Цей пристрій є достатньо ефективним пристроєм і надає змогу оператору виконувати прослуховування аудіосигналів, що виходять із будь-якого цільового приміщення, що має, принаймні, одне вікно, на значній відстані, яке становить 300 - 1000 м. Такий пристрій спеціально розроблено для застосування в ситуаціях, коли вхід у приміщення персоналу для розміщення пристрою для підслуховування в цільовій області є небажаним або неможливим. Лазерний мікрофон важко виявити в процесі функціонування, тому що інфрачервоний промінь лазера є повністю невидимим для неозброєного ока. Якщо знати, що лазерна апаратура прослуховування використовується, то її знаходження не викликає труднощів. Її розвідувальною ознакою є лазерна пляма на склі вікна розміром від 2 до 20 мм. Неозброєними очима її не видно, але в будь-який пристрій нічного бачення ця пляма буде виглядати як друге сонце. Форма цієї плями надасть додаткову інформацію щодо розташування джерела лазерного випромінювання: кругла пляма - джерело навпроти вікна, еліпс - з боку. Розглянуто принципи виявлення апаратури лазерного прослуховування пасивним датчиком, який розміщується в контрольованому приміщенні окремо або в складі інших технічних засобів захисту інформації. Такий датчик імітує приймальну частину стандартного лазерного мікрофону. Щоб виявити таке лазерне випромінювання, необхідна оптична система, фотоприймальний пристрій та електронна схема з пороговим пристроєм, а також необхідно врахувати ряд особливостей.