Тромболітична терапія ішемічного інсульту вже давно стала рутинним методом лікування у розвинених країнах. На жаль, в Україні тромболізис залишається методом, який рідко застосовують у гострий період лікування зазначеної нозології. Наведено досвід використання в Обласному клінічному центрі нейрохірургії та неврології (м. Ужгород) тромболітичної терапії у пацієнтів з ішемічним інсультом.

Близько 6 - 8 % всіх інсультів становить субарахноїдальний крововилив (САК) внаслідок розриву артеріальної аневризми. 10 - 15 % із них є фатальними, тобто пацієнт помирає ще до того, як надійшов до стаціонару. За даними деяких авторів, судоми в гострий період САК (перші 7 діб) асоціюються із збільшенням ризику смерті й інвалідності, тоді як інші автори заперечують вплив судом на перебіг САК. З огляду на суперечливість цих даних судоми не входять у класичні шкали з оцінки прогнозу перебігу САК. Мета роботи - провести аналіз поширеності гострого симптоматичного епінападу при САК і дослідити його вплив на перебіг цього захворювання. Розробити прогностичну шкалу оцінки САК з урахуванням судомних нападів. Проведено аналіз серії 127 клінічних випадків САК. Усіх пацієнтів оцінено за стандартними шкалами: Hunt - Hess Scale, the World Federation of Neurological Surgeons Scale, Glasgow Coma Scale. Досліджено поширеність гострого симптоматичного епінападу. Всіх пацієнтів оцінено за створеною шкалою комбінованої оцінки прогнозування наслідку у пацієнта після субарахноїдального крововиливу (ШКОП). Результати лікування оцінено за Glasgow Outcome Scale (шкала наслідку Глазго). У 13 пацієнтів із 127 спостерігалися судоми в гострий період захворювання. У кожного 10-го пацієнта епілептичний напад був першим клінічним симптомом хвороби. Поширеність епілептичних нападів становила 10,2 %, до того ж у 5 з 13 пацієнтів із судомами САК закінчився летально, що станоить 35,7 % всіх летальних випадків, зафіксованих у нашій групі пацієнтів. Запропоновано враховувати судоми в дебюті САК як ізольований предиктор поганого наслідку у пацієнтів. Розроблено ШКОП, до якої включено критерій наявності/відсутності судом у дебюті. Летальність серед пацієнтів, які набрали 5 - 6 балів за ШКОП, становила 77 %, серед пацієнтів, які набрали 7 - 8 балів, - 100 %. Висновки: судомний напад у дебюті САК асоціюється з вірогідним підвищенням ризику смерті (p = 0,001). ШКОП із субарахноїдальним крововиливом дозволяє прогнозувати перебіг захворювання, що сприяє вчасним корекції лікування, призначенню швидкодіючих парентеральних антиконвульсантів і, відповідно, визначає кращий наслідок у пацієнтів.

Неврологічні вияви коронавірусної хвороби 2019 (COVID-19) спричинені її впливом на центральну (головний біль, запаморочення, розлад свідомості, судоми тощо) та периферичну (аносмія, агевзія, погіршення зору, радикуло- та нейропатії) нервову систему. Синдром Гієна - Барре є рідкісним автоімунним захворюванням, пов'язаним з ураженням периферичної нервової системи. У 40 - 70 % випадків він асоціюється з попередньо перенесеною інфекцією (цитомегаловірус, вірус Епштейна - Барр, Haemophilus influenzae тип b, Mycoplasma pneumoniae, Campylobacter jejuni). Клінічними характеристиками цього стану є слабкість кінцівок, яка прогресує, і зменшення або втрата сухожильних рефлексів (гіпорефлексія і арефлексія відповідно), перестезії, парези черепно-мозкових та вегетативних нервів. Для встановлення діагнозу необхідно зіставити клінічні дані, результати аналізу спинномозкової рідини (рівень білка, цитоз, за можливості - антигангліозидні антитіла), а також електоронейроміографії. У більшості пацієнтів із синдромом Гієна - Барре відбувається повне одужання (на тлі проведеної терапії). Найбільш небезпечним і тяжким ускладненням гострої запальної демієлінізувальної полінейропатії є параліч дихальної мускулатури. Близько чверті пацієнтів потребують невідкладного лікування у відділенні інтенсивної терапії та проведення штучної вентиляції і/або трахеостомії. Летальність за синдрому Гієна - Барре може досягати 10 %. У світовій науковій медичній літературі протягом останнього року з'явилося лише декілька повідомлень про розвиток синдрому Гієна - Барре, пов'язаного з COVID-19, але інформації про цю асоціацію та її наслідки дуже мало. Мета роботи - проаналізувати доступну інформацію про випадки синдрому Гієна - Барре, пов'язані із зараженням COVID-19, порівняти різні варіанти перебігу цього захворювання та поділитися власним досвідом клінічного ведення такого пацієнта.