Описано структуру інтелекту людини, методики самооцінки творчого потенціалу, визначення типів мислення та рівня креативності, оцінок логічного мислення та творчої уяви. Висвітлено психоаналітичну теорію творчості, методики дослідження рівня самоактуалізації особистості, її індивідуально-психологічних особливостей.

Описаны структура интеллекта человека, методика самооценки творческого потенциала, определения типов мышления и уровня креативности, оценок логического мышления и творческого представления. Освещены психоаналитическая теория творчества, методики исследования уровня самоактуализации личности, её индивидуально-психологических особенностей.

Порушено проблему взаємного сприйняття психотерапевта та клієнта у глибинному психотерапевтичному процесі. Розглянуто особливості сприйняття та подання соціально-перцептивної інформації у двох напрямках: "психотерапевт - клієнт" і "клієнт - психотерапевт". Проаналізовано значення десяти каналів соціальної перцепції у психотерапевтичному процесі.

Зазначено, що сильна воля і характер сьогодні є обов'язковим фактором досягнення життєвого успіху. Визначено роль вольових якостей у структурі особистості. Проаналізовано результати емпіричного дослідження особливостей вольової сфери студентської молоді.

Розглянуто роль ВНЗ у підготовці висококваліфікованих фахівців з усіх галузей народного господарства, а також у вихованні національної свідомості, формуванні інтелектуальної, духовної та політичної еліти суспільства. Досліджено за 12-бальною шкалою важливість для людини таких якостей особистості: дисциплінованість, життєрадісність, доброта, наполегливість, сміливість, чесність, творчість, самостійність, витримка, цілеспрямованість, комунікабельність, прагматизм. За результатами емпіричного дослідження доведено, що найбільш цінується доброта, за нею – чесність, цілеспрямованість, самостійність. Однак, такі якості, як прагматизм, творчість, витримка, комунікабельність одержали найменші бали. Вказано, що опитування виявило відмінності в результатах відповідей між хлопцями і дівчатами. Охарактеризовано образ ідеальної особистості. Результати обговорення вміщено в таблиці. Засвідчено, що найбільш розвинутими у всіх респондентів є цілеспрямованість і наполегливість.

Рассмотрена роль ВУЗ в подготовке высококвалифицированных специалистов по всем отраслям народного хозяйства, а также в воспитании национального сознания, формировании интеллектуальной, духовной и политической элиты общества. Исследована по 12-балльной шкале важность для человека таких качеств личности: дисциплинированность, жизнерадостность, доброта, настойчивость, смелость, честность, творчество, самостоятельность, выдержка, целеустремленность, коммуникабельность, прагматизм. Результаты эмпирического исследования показали, что наиболее ценится доброта, за ней - честность, целеустремленность, самостоятельность. Однако, такие качества как прагматизм, творчество, выдержка, коммуникабельность получили наименьшие баллы. Указано, что опрос выявил различия в результатах ответов между юношами и девушками. Охарактеризован образ идеальной личности. Результаты обсуждения приведены в таблице. Отмечено, что наиболее развитыми у всех респондентов является целеустремленность и настойчивость.

The role of higher education not only in the training of highly qualified specialists in all branches of the national economy, but also in raising the national consciousness, the formation of the intellectual, spiritual, and political elite. Investigated on a 12-point scale of importance for human personality traits: discipline, cheerfulness, kindness, perseverance, courage, honesty, creativity, independence, self-control, motivation, communication skills, and pragmatism. The results of empirical studies have shown that the most valued kindness, for her - honesty, commitment, independence. However, the qualities of pragmatism, creativity, endurance, communication skills with the lowest scores. Stated that the survey showed the difference in the responses between men and women. Clarified by discussion discussing image of the ideal person. The results of the discussion are given in the table. Testified that the most developed of all respondents is the dedication and perseverance.

Висвітлено теоретичні основи проективної психології, специфіку проективних методів та їх роль у цілісному глибинно-психологічному дослідженні особистості. Увагу приділено розкриттю феномену проекції. Детально розглянуто зміст, теоретичне обгрунтування та різні підходи до інтерпретації методики Г. Роршаха і тематичного аперцептивного тесту Г. Мюррея. Запропоновано більш глибоке вивчення поширених в Україні проективних методик (М. Люшера, деяких малюнкових методик), а також ознайомлення з маловідомими й оригінальними проективними техніками. Проаналізовано діагностичні можливості проективних методик як клінічних і психометричних інструментів.

Проаналізовано і досліджено теоретичні погляди й емпіричні підходи у вивченні вольових зусиль. Наведено погляди на вольові зусилля таких вчених, як В. Калін,І. Петров, В. Іванніков, П. Рудик, Б. Смирнов, Е. Ільїн, В. Селіванов, Е. Ігнатьєв. Обговорено результати проведеного тестування за методикою дослідження вольової організації особистості. Застосовано кореляційний і факторний аналіз, за яким виділено 4 фактори. Виявлено певні діагностичні можливості рефлексивних методів у вивченні вольового зусилля. Знайдено шляхи уточнення підвищення діагностичної чутливості емпіричних показників.

Проанализированы и исследованы теоретические взгляды и эмпирические подходы в изучении волевых усилий. Приведены взгляды на волевые усилия таких ученых, как В. Калин, И. Петров, В. Иванников, П. Рудик, Б. Смирнов, Е. Ильин, В. Селиванов, Е. Игнатьев. Обсуждены результаты проведенного тестирования по методике исследования волевой организации личности. Применен корреляционный и факторный анализ, по которому выделено 4 фактора. Выявлены определенные диагностические возможности рефлексивных методов в изучении волевого усилия. Найдены пути уточнения повышения диагностической чувствительности эмпирических показателей.

Analyzed and studied theoretical views and empirical approaches to the study of willpower. Showed views of volitional efforts of scholars such as W. Kalin, I. Petrov, V. Ivannikov, P. Rudik, B. Smirnov, E. Ilyin, V. Selivanov, A. Ignatiev. Discussed the results of the testing method research organization willed personality. Applied correlation and factor analysis, which highlighted four factors. Defined the definite diagnostic possibilities of reflective methods in the study of volitional effort. Found ways of clarifying increase of diagnostic sensitivity of empirical indicators.

Вольова організація особистості представлена досить широким набором властивостей, різних за своєю природою та функціями. Труднощі її діагностики полягають у тому, що існують різні класифікації вольових властивостей; не всі властивості, які відносять до вольової сфери, відповідають необхідним ознакам вольової регуляції; недостатньо чітко розмежовані специфічні ознаки окремих вольових властивостей і на рівні їх теоретичного визначення різними авторами, і на рівні емпіричних показників. Визначаючи емпіричні показники певної вольової властивості, слід акцентувати на відповідних їй труднощах та перешкодах і вольових прийомах, які людина застосовує для їх подолання. На сьогодні бракує досліджень, які б розкривали зв'язок між первинними елементами вольової регуляції і сталими характеристиками вольової активності особистості - її вольовими якостями. Мета дослідження полягала в тому, щоб проаналізувати емпіричні показники готовності долати труднощі та перешкоди, їх взаємозв'язки з показниками сталих характеристик вольової активності. Наведено результати емпіричного дослідження, у якому аналізувалося ставлення студентів до труднощів і перешкод, з якими вони можуть стикнутися в навчальному процесі. Показниками вольової саморегуляції виступали ступінь усвідомлення досліджуваними потреби виконання завдання за утруднених умов і міра готовності виконувати це завдання. Проаналізовано взаємозв'язки між показниками вольової саморегуляції і сталих характеристик вольової активності. Для статистичної обробки даних використано методи описової статистики, порівняльного і кореляційного аналізу.