Білатеральне введення каїнової кислоти (КК) в дозах по 100 нг (але не по 20 нг) в стріатум щурів призводило до розвитку поведінкових розладів: збільшувався латентний період ініціації руху, знижувалися показники рухової активності у "відкритому полі", підвищувався м'язовий тонус та виникав птоз. Внутрішньостріатне білатеральне введення галаніну (по 10 або 50 нг) викликало зменшення кількості перетинів меж квадратів та стойок у "відкритому полі", але не впливало на ініціацію рухів та м'язовий тонус і не призводило до виникнення птозу. Сумісне введення в стріатум галаніну (по 10, 20 або 50 нг) та КК (по 20 нг) призводило до дозозалежного виникнення поведінкових розладів, які нагадували розлади при введенні КК в хвостаті ядра в дозах по 100 нг. Поведінкові розлади, зумовлені внутрішньостріатним введенням КК, галаніну, або їх сумісним застосуванням, частково блокувалися налоксоном, кетаміном та атропіном. Зроблено висновок про те, що галанін потенціює специфічні поведінкові ефекти внутрішньостріатно введеної КК і що ця взаємодія досягається за рахунок модуляторного впливу пептиду на рецептори ендогенних опіоїдів, збуджуючих амінокислот або ацетилхоліну.

Представлено результати експериментальних досліджень протисудомних ефектів нейропептидів сімейства кіоторфіну (кіоторфіну, неокіоторфіну та d-ser-2-неокіоторфіну) і галаніну на моделі пікротоксиніндукованого кіндлінгу у щурів. Показано виражені протисудомні ефекти внутрішньошлуночкового введення вивчених нейропептидів: подовження латентного періоду перших судорожних реакцій та зниження інтенсивності судорог. Протективна дія даних пептидів в умовах найбільш стійкої до дії антиепілептичних препаратів кіндлінгової моделі, феноменологія якої найближча до клінічних проявів захворювання, дозволяє говорити про доцільність подальшого дослідження протисудомних ефектів таких пептидів.

Проаналізовано загальні закономірності розвитку збудження в нервовій та м'язовій системах, а також нервової та гуморальної регуляції функцій організму. Описано механізми діяльності серцево-судинної системи та висвітлено її інтегративну роль у забезпеченні пристосування організму до різних умов за допомогою нервово-рефлекторних та нервово-гуморальних механізмів регуляції діяльності зазначеної системи. Визначено зміни структур та функцій у фізіологічних системах організму в процесі життєвого циклу.

Проанализированы общие закономерности развития возбуждения в нервной и мышечной системах, а также нервной и гуморальной регуляции функций организма. Освещены механизмы деятельности сердечно-сосудистой системы и её интегративная роль в обеспечении приспособления организма к разным условиям с помощью нервно-рефлекторных и нервно-гуморальных механизмов регуляции деятельности указанной системы. Определены изменения структур и функций в физиологических системах организма в процессах жизненного цикла.

Розглянуто фізіологічні властивості серцевого м'яза, описано динаміку збудження серця. Показано роль серця та судин у гемодинаміці, визначено насосну функцію серця. Охарактеризовано його зовнішні прояви роботи, зовнішні та механічні прояви діяльності. Висвітлено особливості нервово-рефлекторної та гуморальної регуляції діяльності даного органу, регуляції величини кров'яного тиску.

Рассмотрены физиологические свойства сердечной мышцы, описана динамика возбуждения сердца. Показана роль сердца и сосудов в гемодинамике, определена насосная функция сердца. Охарактеризованы его внешние проявления работы, внешние и механические проявления деятельности. Освещены особенности нервно-рефлекторной и гуморальной регуляции деятельности данного органа, регуляции величины кровяного давления.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р

Рубрики:

Охорона здоров'я. Медичні науки

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.709.2-29

Рубрики:

Епілепсія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е71*725.381.42 + Р627.709.2-52

Рубрики:

Антропологія

Епілепсія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.709.2-1

Рубрики:

Епілепсія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено активність гуморального і клітинного ланок імунітету, а також показників функціональної стабільності лейкоцитів у щурів з експериментальним контактним дерматитом (ЕКД) за умов комплексної фармакологічної корекції введенням дельтарану і мелатоніну. Дослідження проведено за умов хронічного експерименту на моделі хроміндукованого ЕКД. Для комплексної фармакологічної корекції показників гуморального і клітинного ланок імунітету, а також стабільності лейкоцитів використано роздільні та сумісні введення дельтарану й мелатоніну. Одержані результати показали, що за умов хроміндукованого ЕКД у щурів мають місце виражені порушення гуморального і клітинного ланок імунітету, а також змінюється функціональна стабільність нейтрофілів і лімфоцитів. Виявлені порушення функціональної активності імунної системи корегували за умов сумісного застосування дельтарану й мелатоніну. При цьому активність лікувального комплексу мала потенціюючий характер.

Розвиток судом у щурів індукували за допомогою повторних уведень пікротоксину - ПТ (внутрішньоочеревинно кожні 30 хв у дозі 0,9 мг/кг під час першої ін'єкції та 0,7 мг/кг - наступних уведень). Ізопікамілон (ІПМ) та пікамілон (ПМ) у дозах 20 або 50 мг/кг ін'єкували тваринам внутрішньоочеревинно за 30 хв до введення ОТ. Епілептиформну активність (ЕФА), що виникала в структурах мозку за умов попереднього системного введення ПМ та ІПМ, можна було поділити на 2 типи - активність з розвитком тільки пік-хвильових розрядів - ПХР (61,3 %) та регулярну кортикальну пікову активність з генерацією окремих нетривалих ПХР (38,7 %). У щурів з ЕФА першого типу частота та тривалість судомних ПХР суттєво знижувалися у разі введення ПМ та ІПМ у дозах 50 мг/кг. У щурів з ЕФА другого типу інтенсивність ПХР зменшувалась і в разі введення препаратів у дозах 20 мг/кг. Застосування ІПМ з метою забезпечити протекторну протисудомну дію виявилось ефективнішим.

Досліджено нейротропні властивості 4-х нових похідних 1,3,4-бензотриазепінів. Тестовані сполуки вводили внутрішньоочеревинно в дозах 1,0 або 10 мг/кг. Оцінено зміни рухової та дослідницької активності під впливом цих сполук у тесті "відкрите поле", протисудомні ефекти за умов гострих коразоліндукованих судом, анорексигенні та антидепресивні ефекти, а також гостру та хронічну токсичність даних агентів. Усі досліджувані сполуки виявилися відносно малотоксичними. У дозі 10 мг/кг вони знижували загальну рухову активність, впливали на апетит тварин та не спричиняли депресивних ефектів. Таким чином, одержані дані свідчать про перспективність пошуку нових речовин із вираженими седативними, анорексигенними та орексигенними властивостями серед нових алкілтіопохідних 1,3,4-бензотриазепіну з різними функціональними групами, зв'язаними з гетероциклом.

З'ясовано роль порушень функціонального стану ЦНС та імунологічної реактивності в патогенезі алергійного дерматиту, розроблено та патогенетично обгрунтовано лікування, що засновано на сумісному застосуванні пептиду дельта-сну та мелатоніну. В дослідах на щурах доведено, що за умов хроміндукованого алергійного дерматиту відзначено виражені поведінкові, електроенцефалографічні зміни порушення структури та тривалості фаз циклу спання-неспання. Виявлено також значні порушення гуморальної та клітинної ланок імунітету, зміни функціональної стабільності нейтрофілів і лімфоцитів. Виявлено порушення функціональної активності нервової та імунної систем, що кореговано за умов сумісного застосування пептиду дельта-сну та мелатоніну. За даних умов активність лікувального комплексу мала потенцюючий характер. У хворих на алергійний дерматит виявлено порушення морфометричних, флоуметричних та функціональних показників шкіри, а також порушення імунного статусу, зміни рівня тиреотропного гормону, три- та тетрайодтироніну, дегідроепіандростендіону в сироватці крові на тлі психоемоційних порушень. Виявлено, що порушення ефективно корегувались під впливом розробленого лікування, яке включало сумісне застосування пептиду дельта-сну та мелатоніну.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.177.541.722-64

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.177.52*043.5

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Судомну активність у щурів індукували за допомогою пікротоксину, який протягом 4 год уводили внутрішньоочеревинно кожні 30 хв у субконвульсивних дозах (0,9 мг/кг за першої ін'єкції та 0,7 мг/кг - за наступних). Викликану такими впливами епілептиформну активність (ЕфА) можна було розподілити на 2 типи - з розвитком тільки пік-хвильових (П-Х-) комплексів (68,4 %) та регулярну кортикальну пікову активність, до якої додавалася генерація лише окремих нетривалих П-Х-розрядів (31,6 %). У тварин з ЕфА першого типу спостерігався поетапний розвиток клонічних судом різної інтенсивності. У частини щурів цієї групи після останньої (дев'ятої) ін'єкції пікротоксину відзначалися тяжкі клоніко-тонічні судоми. У тварин з ЕфА другого типу П-Х-розряди після останніх ін'єкцій пікротоксину мали меншу тривалість, ніж у щурів без генерації коркових піків, і супроводжувалися клонічними судомами меншої інтенсивності.