На підставі результатів теоретичного узагальнення й емпіричних матеріалів визначено головні суперечності щодо формування механізмів саморегуляції педагогічної діяльності (СПД), головні типи ціннісних орієнтацій, що детермінують спрямованість професійної саморегуляції. З'ясовано, що структуру СПД становить функціональна взаємодія її компонентів: аксіологічного, прогностичного, дидактико-технологічного й оцінювально-корекційного.

Запропоновано програму формування професійних ціннісних орієнтацій майбутніх учителів у процесі вивчення спецкурсу із застосуванням активних методів навчання. Обгрунтовано доцільність втілення професійних цінностей в навчальні дисципліни.

Проаналізовано наукову літературу в галузі комунікації, визначено поняття "спілкування", "комунікація", "міжособистісна комунікація", розглянуто комунікаційні моделі, акцентовано на комунікаційних проблемах, що потребують вирішення.

Розглянуто роль В. Гнатюка у формуванні української національної школи. На підставі епістолярію простежено формування творчих взаємин вченого з учителями Західної України, їх творчі та особисті контакти.

Розкрито особливості та взаємозв'язок аксіологічного й акмеологічного підходів до проблеми самореалізації особистості. Доведено, що реалізація цінностей свідомості, цінностей відношення, цінностей поведінки в системі сприятиме досягненню людиною "акме" - вершини.

Надано теоретичний аналіз проблеми взаємозв'язку соціальних цінностей (СЦ) із історичною свідомістю (ІС) та соціально-історичним досвідом (СІД). Розглянуто погляди вчених на СІД та ІС. Визначено педагогічні умови формування СЦ майбутніх учителів історії в процесі професійної підготовки, перспективи та завдання подальших досліджень у цьому напрямку.

Проаналізовано досвід інтерактивного навчання у процесі викладання історії у вищому навчальному закладі медичного профілю. Систематизовано наукові пошуки педагогів щодо узагальнення досвіду організації пошукового навчання, ділових ігор, дискусій. Висвітлено потенційні можливості проблемних пошукових методів вивчення історії України у студентській аудиторії.

Розглянуто проблему громадянського виховання (ГВ) учнів молодшого шкільного віку (УМШВ). Виявлено рівні сформованості ГВ молодших школярів, особливості їх прояву на уроках та у позакласній роботі з образотворчого мистецтва та художньої праці. Визначено можливості українського національного вбрання як засобу ГВ УМШВ. Теоретично обгрунтовано методику ГВ учнів початкової школи в процесі залучення дітей до різних видів творчої діяльності з вивчення мистецтва українського національного костюма; наведено результати експериментальної роботи.

Проаналізовано використання інтерактивного навчання (ІАН) писемного мовлення в процесі вивчення іноземної мови у вищих немовних навчальних закладах. Розкрито основні принципи, завдання та значення використання ІАН. Зазначено, що ІАН максимально сприяє досягненню однієї з головних цілей навчання іноземної мови у вищому навчальному закладі - розвитку вмінь вираження думки іноземною мовою як в усній, так і в письмовій формі. Особливу увагу приділено перевірці та взаємоперевірці письмових робіт.

Розглянуто значення медійних засобів у неперервній освіті. Акцентовано на ролі комп'ютерних ігор, Інтернету, телевізійних програм у процесі соціалізації дітей та молоді.

Розглянуто питання формування ціннісних орієнтацій у студенток. Значну увагу приділено гендерним відмінностям цього процесу, визначено шляхи його поліпшення. Виокремлено певні етапи такої роботи та запропоновано конкретні засоби її реалізації.

Зазначено, що проблеми духовного відродження нашого суспільства є актуальними. Духовне відродження є основою, спираючись на яку можна налагодити міжособові взаємини як усередині держави, так і зі світом у цілому. Розглянуто концепції духовно-моральних цінностей, надано їх класифікацію за основними якостями, проаналізовано їх значення в змісті гуманітарної освіти вищої школи.

Розкрито педагогічні погляди викладачів Ніжинського історико-філологічного інституту (М. І. Лілєєва, О. Ф. Музиченка, П. О. Заболотського) дореволюційного періоду, які зробили значний внесок у розвиток передової педагогічної науки та практики.

Мета дослідження - виявити головні погляди та тенденції в молодіжному середовищі щодо духовної сфери життя суспільства та ціннісних пріоритетів студентської молоді (СМ). Застосовано метод анкетування та визначення ціннісних пріоритетів за Рокичем. Виявлено, що хоча в більшості випадків серед студентської молоді переважає прагнення до духовних ідеалів життя, в індивідуальній ціннісній ієрархії деякі важливі духовні поняття (краса природи та мистецтва, творчість, альтруїстичні тенденції) посідають непрестижні місця. Тому сьогодні зростає роль виховання саме духовних пріоритетів СМ, її естетичних смаків і потреб, актуалізації прагнення до творчої самореалізації особистості.

Зазначено, що проблема гармонізації освітнього середовища за умов глобалізованого суспільства набуває нової якості та потребує поглибленого дослідження. У цьому контексті особливе місце належить соціальним ролям викладача та студента, зміні мотивації пізнавальної діяльності. Одним із засобів здійснення ефективної інтелектуальної комунікації є діагностика та корекція самостійної науково-пошукової діяльності студентів.

Проаналізовано деякі аспекти гімназійного навчання у контексті реформи системи шкільної освіти в Польщі. Наведено результати експериментального дослідження щодо впровадження гімназійного навчання та його ефективності.

У контексті теоретико-методологічних засад наукового дослідження з'ясовано сутність ключового поняття "молодий вчитель" та розглянуто головні концептуальні підходи до трактування сутності професійного становлення молодого вчителя.

Зазначено, що громадянська освіта у Польщі набула важливого значення завдяки системним змінам і зростаючим технічним можливостям. Люди одержали змогу вільно визначати власні потреби та прагнення, бажання та наміри, більшу свободу діяльності, відповідно значно розширився зміст раніше визначеного поняття "громадянська активність". Особливо активними учасниками суспільного життя стали студенти, діяльність яких пов'язана з ідеалами громадянської демократії. У Польщі такий студентський рух добре розвинено, він збагачений як власним кількарічним досвідом, так і досвідом інших країн, із якими налагоджено зв'язки з подібних ініціатив. Інтернет становить окрему платформу обміну матеріалами, пов'язаними з суспільною діяльністю студентів, з метою демократизації щоденного життя, взаємної комунікації, а також реалізації своїх задумів і починань.

Розглянуто погляди видатного українського просвітника та педагога Олександра Яковича Кониського на сутність, зміст і засоби громадянського виховання української молоді за умов складних і важливих суспільно-громадських змін другої половини XIX ст.

Розглянуто зміст громадянського виховання (ГВ) в скаутських організаціях Європи другої половини ХХ ст. На підставі аналізу змісту ГВ зроблено висновки та окреслено перспективні напрямки подальших досліджень цієї тематики.