Розглянуто питання романо-германської та слов'янської філології. Проаналізовано взаємодію фреймів "Природа" і "Людина" у мовній презентації духовного єднання людини та природи у творі англійського письменника Т.Гарді "Тесс із роду Д'Ербервіллів". Наведено результати досліджень етимологічної ідентифікації групи англіцизмів, зареєстрованих у сучасних українських словниках іншомовних слів як галліцизми. Висвітлено механізми імпліцитності мовленнєвих актів, іллокутивні характеристики прототипів акту відмови, просодичні характеристики спонтанних текстів нейтрального й емоційного мовлення, а також інтонаційного оформлення позитивних модально-емоціональних відчуттів. Викладено функціональний підхід до вивчення фразеологічних інновацій у синтезі з когнітивізмом, розкрито роль фразеологізмів у побудові текстової структури, визначено їх текстотвірні потенції. Охарактеризовано морфологічно-синтаксичні особливості успадкування народнолатинських соматичних фразем романськими мовами (французькою, іспанською й італійською). Визначено валентність як фактор функціональної варіативності англійського дієслова. Наведено порівняльний аналіз іменникових фраз в англомовній художній прозі. Описано особливості консонантизму українських говірок Берестейсько-Пінського Полісся в записах місцевого фольклору, типологію синтаксем у структурі семантично-елементарних і ускладнених простих речень.

Рассмотрены вопросы романо-германской и славянской филологии. Проанализировано взаимодействие фреймов "Природа" и "Человек" в языковой интерпретации духовного единства человека и природы в произведении английского писателя Т.Гарди "Тэсс из рода Д'Эрбервиллов". Приведены результаты исследований этимологической идентификации группы англицизмов, зарегистрированных в современных украинских словарях иноязычных слов как галлицизмы. Освещены механизмы имплицитности языковых актов, иллокутивные характеристики прототипов акта отказа, просодические характеристики спонтанных текстов нейтральной и эмоциональной речи, а также интонационного оформления положительных модально-эмоциональных чувств. Изложен функциональный подход к изучению фразеологических инноваций в синтезе с когнитивизмом, раскрыта роль фразеологизмов в построении текстовой структуры, определены их текстообразовательные потенции. Охарактеризованы морфологическо-синтаксические особенности унаследования народнолатинских соматических фразем романскими языками (французским, испанским и итальянским). Определена валентность как фактор функциональной вариативности английского глагола. Приведен сравнительный анализ существительных фраз в англоязычной художественной прозе. Описаны особенности консонантизма украинских говоров Берестейско-Пинского Полесья в записях местного фольклора, типология синтаксем в структуре семантическо-элементарных и усложненных простых предложений.

Проаналізовано фрейми на позначення повсякденного життя людей в Англії ХІХ ст. Розглянуто вплив лексичних одиниць фреймів "природа" та "людина" на формування фрейму "побут" у художньому дискурсі. Досліджено інтеграційні особливості фреймів, виявлено явище первинної та вторинної імпліцитності всередині фреймових структур.

Проанализированы фреймы, обозначающие повседневную жизнь людей в Англии ХІХ ст. Рассмотрено влияние лексических единиц фреймов "природа" и "человек" на формирование фрейма "повседневная жизнь" в художественном дискурсе. Исследованы интеграционные свойства фреймов, обнаружено явление первичной и вторичной имплицитности внутрифреймовых структур.

The present article deals with the analysis of the frame, which presents everyday life of the people in England of the 19th century. The influence of the lexical units of the frames "Nature" and "Man" upon the formation of the frame "Everyday life" inthe belles-lettres discourse has been examined. Frame integration properties are investigated and the phenomenon of the primary as well as secondary implicitness within the frame structures has been revealed.

Докладно розглянуто поняття дискурсу, здійснено розмежування термінів "фрейм" та "фреймова структура", здійснено аналіз фреймових структур у літературно-художньому дискурсі, що становлять собою мовні кореляти фреймів "Природа" і "Людина". Описано особливості їх вербального наповнення та функціонування в англомовному прозовому та поетичному дискурсах.

Подробно рассмотрено понятие дискурса, осуществлено разграничение терминов "фрейм" и "фреймовая структура". Проанализированы фреймовые структуры в литературно-художественном дискурсе, которые представляют собой языковые корреляты фреймов Природа" и "Человек". Описаны особенности их вербального наполнения и функционирования в англоязычном прозаическом и поэтическом дискурсах.

In the present article the notion of discourse is thoroughly examined; the differentiation of the terms "frame" and "frame structure" is fulfilled; the frame structures of the belles-lettres discourse that are the language correlates of the frames "Nature" and "Man" are analyzed; the peculiarities of their verbal filling as well as their functioning in the English prose and poetry discourses are described.

Розглянуто порівняльний аналіз фольклоризму романів Т. Гарді й Панаса Мирного та взаємозв'язку народної творчості й літератури як художніх систем. З'ясовано спільне й відмінне в функціонуванні фольклорних елементів у структурі романів обох прозаїків.

У роботі "Романи Т. Гарді "Тесс із роду д'Ербервіллів" і П. Мирного "Повія": парадигма жанрово-стильової типології" доведено актуальність проблеми дослідження й глибшого переосмислення спільних закономірностей, відмінностей і національних особливостей у розвитку мистецьких явищ і виявлення типів і форм міжнародних літературних відношень. Установлено, що наукова актуальність дослідження аналізованих романів на рівні історико-типологічних параметрів щодо англійсько-українських літературних зв'язків зумовлена багатьма факторами. Одним із головних є вивчення сюжетно-композиційної специфіки романних структур обох митців. Причому типологічні студії свідчать про окремі спільні та відмінні історико-генетичні тенденції й їх історико-функціональні аспекти. Уперше в українському літературознавстві здійснено студії зарубіжного історіографічного дискурсу Т. Гарді, що дало змогу провести паралелі між основними тенденціями вітчизняного та зарубіжного гардієзнавства. З'ясовано типологічні особливості їх поетикальних парадигм. Визначено національно-мистецькі феномени англійської й української прози кінця XIX ст. на матеріалі творчості видатних прозаїків.