Розкрито особливості роботи з дітьми старшого дошкільного віку з різним рівнем розвитку Я-концепції за фізичним напрямком розробленої технології виховання дітей старшого дошкільного віку засобами народної педагогіки Слобожанщини.

Раскрыты особенности работы с детьми старшего дошкольного возраста с разным уровнем развития Я-концепции по физическому направлению разработанной технологии воспитания детей старшего дошкольного возраста средствами народной педагогики Слобожанщины.

In clause the features of work with children of the senior preschool age with a different level of development of the I - concept on a physical direction of author's technology of education of children of the senior preschool age by means of national pedagogics Slobozhanshiny are opened.

Розкрито проблеми становлення Я-концепції дитини-дошкільника, подано результати констатуючого експерименту, що дозволили визначити рівні сформованості загальних критеріїв складових Я-концепції за різними напрямками розвитку: фізичним, соціальним, інтелектуальним, емоційно-ціннісним.

Раскрыты проблемы становления Я-концепции ребенка- дошкольника, представлены результаты констатирующего эксперимента, по результатам которых были определены уровни становления общих критериев составных Я-концепции по разным направлениям развития: физическому, социальному, интеллектуальному, эмоционально-ценностному.

In the article the problems of development of the I - concept of the child of preschool age are opened, the results of experiment are submitted, by results of which the levels of development of general(common) criteria of the compound I - concept on different directions of development were determined: physical, social, intellectual, is emotional.

Розглянуто проблеми становлення Я-концепції дитини-дошкільника. Подано результати констатуючого експерименту, які дозволили визначити рівні сформованості загальних критеріїв складових Я-концепції за різними напрямками розвитку: фізичним, соціальним, інтелектуальним, емоційно-ціннісним.

Рассмотрены проблемы становления Я-концепции ребенка-дошкольника, представлены результаты констатирующего эксперимента, на основе которых определены уровни становления общих критериев составных Я-концепции по разным направлениям развития: физическому, социальному, интеллектуальному, эмоционально-ценностному.

In the article the problems of development of the I - concept of the child of preschool age are opened, the results of experiment are submitted, by results of which the levels of development of general(common) criteria of the compound I - concept on different directions of development were determined: physical, social, intellectual, is emotional.

Обгрунтовано новоутворення самосвідомості людини - Я-концепцію. Визначено її функції, структуру, складові у динаміці їх взаємодії під загальним стимуляційним впливом організаційного клімату. Проаналізовано феноменальний перебіг взаємоопосередкованих компонентів цієї центральної ланки самосвідомості, що науково спроектований та експериментально реалізується в інноваційній системі модульно-розвивального навчання. Запропоновано теоретичну модель взаємодоповнення сутнісних складових Я-концепції.

Розглянуто проблему особистісного самовизначення та формування Я- концепції у ранньому юнацькому віці. Встановлено, що процес особистісного самовизначення та формування Я-концепції обумовлений системою цінностей та має свою специфіку для юнаків і дівчат.

Рассмотрена проблема личностного самоопределения и формирования Я-концепции в раннем юношеском возрасте. Установлено, что процесс личностного самоопределения и формирование Я-концепции детерминирован системой ценностей и имеет свою специфику для юношей и девушек.

It is presented the problem of personal self-determination and formation of I- concept at early youth age. It is established, that the process of self-determination and formation of I-concept is stipulated by the system of values, and has specific features for boys and girls

Визначено сутність поняття "професійної Я-концепції" й охарактеризовано її концептуальні складові, рівні та види. Розкрито місце та роль "Я-концепції" в професійній діяльності та професійному становленні фахівця. Наведено базові показники зрілої, позитивної, продуктивної "Я-концепції" як однієї з основних особистісно-психологічних передумов професійної компетентності. Підкреслено, що одним з ключових базових компонентів розвитку "Я-концепції" фахівця, що виступає також способом її функціонування, є рефлексія.

Определена суть понятия "профессиональная Я-концепция" и охарактеризованы ее концептуальные составляющие, уровни и виды. Раскрыты место и роль "Я-концепции" в профессиональной деятельности и профессиональном становлении специалиста. Приведены базовые показатели зрелой, позитивной, продуктивной "Я-концепции" как одной из основных личностно-психологических предпосылок профессиональной компетентности. Подчеркнуто, что одним из ключевых базовых компонентов развития "Я-концепции" специалиста, который выступает также средством ее реализации, является рефлексия.

The article presents conceptual analysis of the phenomenon "I-concept"; specifies its place and role in professional sphere.

Подано результати дослідження неусвідомлюваного емоційного ставлення до професійно важливих понять у курсантів I і V курсів Харківського університету цивільного захисту України. Одержані результати свідчать, що в процесі навчання ставлення до професії змінюється, стає глибшим і реалістичнішим.

Представлены результаты исследования неосознаваемого эмоционального отношения к профессионально важным понятиям у курсантов I и V курсов Харьковского университета гражданской защиты Украины. Полученные результаты свидетельствуют, что в процессе обучения отношение к профессии меняется, становится более глубоким и реалистичным.

The results of the study of the unconscious emotional attitude to vocational important concepts in the students first and fifth courses of Kharkov University of Civil Defense of Ukraine. The results indicate that the learning process relevant to the profession is changing, it becomes deeper and more realistic.

Відповідно до принципів особистісно-діяльнісного підходу особистість і діяльність є психічними інструментами людини, виникнення і розвиток яких пов'язані з інтерактивними суб'єкт-суб'єктними та суб'єкт-об'єктними відношеннями життєдіяльності. Запропоновано схему діяльності, а отже особистості: Я-концепція, особистісний смисл, мотив, мета, дія, результат і винагорода, яка зміцнює Я-концепцію. Аргументовано, що дихотомія внутрішнього та зовнішнього визначається єдністю установок і відповідних їм поведінкових патернів.

В соответствии с принципами личностно-деятельностного подхода личность и деятельность являются психическими инструментами человека, возникновение и развитие которых связаны с интерактивными субъект-субъектными и субъект-объектными отношениями жизнедеятельности. Предложена схема деятельности, и личности: Я-концепция, личностный смысл, мотив, цель, действие, результат и вознаграждение, которое укрепляет Я-концепцию. Аргументировано, что дихотомия внутреннего и внешнего определяется единством установок и соответствующих им поведенческих паттернов.

According to the principles of the personality-oriented activity approach a personality and activity are psychic mechanisms of a subject with a similar structure. It has been proved that the structure of activity and thus - personality is formed by the I-concept, personal senses, motives, aims, actions with objects, results and rewards for them which strengthen the I-concept. The general structure of personality and activity is based on the principle of specification of the initial element in the subsequent. The principle of retroactive generalization of a subsequent element through a previous one by means of setting produces a mechanism of psychical influence on perception of objective circumstances. It is argued that internal and external dichotomy is characterized by unity of settings and appropriate behavior patterns.

У контексті вирішення проблеми визначення професійної надійності фахівця охарактеризовано сутність Я-образу та Я-концепції людини, а також її компоненти: когнітивний, емоційно-оцінний і поведінковий. Розглянуто критерії психологічної характеристики індивідуальної Я-концепції: стабільність, ступінь інтеграції, ступінь усвідомлення й осмислення, ступінь самодостатності. Акцентовано увагу на необхідності урахування особливостей становлення професійної Я-концепції в майбутніх фахівців у процесі їх підготовки у ВНЗ для забезпечення формування надійності їх професійної діяльності та конкурентоспроможності на ринку праці.

В контексте решения проблемы определения профессиональной надежности специалиста охарактеризована сущность Я-образа и Я-концепции человека, а также ее компоненты: когнитивный, эмоционально-оценочный и поведенческий. Рассмотрены критерии психологической характеристики индивидуальной Я-концепции: стабильность, степень интеграции, степень осознания и осмысления, степень самодостаточности. Сосредоточено внимание на необходимости учета особенностей становления профессиональной Я-концепции у будущих специалистов в процессе их подготовки в вузе для обеспечения формирования надежности их профессиональной деятельности и конкурентоспособности на рынке труда.

The article analyses the essence of I-concept and professional I-concept of the human. It emphasizes necessity of developing productive professional "I"-concept in the process of forming professional reliability of future specialists.

Зазначено, що здійснення психологічної діагностики та корекції Я-концепції у слабозорих дошкільників - важливе завдання тифлопсихології. Обгрунтовано обрання Я-концепції як основної категорії дослідження. Виділено п'ять етапів теоретичного аналізу проблеми "Я". Представлено новий теоретичний підхід щодо розв'язання проблеми "Я". Розглянуто інтеграційний, динамічний та процесуальний аспекти простору - Я. Розроблено концептуальну модель "простір - Я", яка розкриває структурну будову Я-концепції та визначає процесуальні передумови формування Я-концепції, що є необхідною умовою побудови комплексної діагностики та корекції Я-концепції у слабозорих дошкільників.

Комплексну методику діагностики стану сформованості Я-концепції у слабозорих дошкільників розроблено відповідно до теоретико-концептуальної моделі Я-концепції, яка реалізується за двома напрямками - активна Я-концепція (усвідомлювана) та пасивна Я-концепція (неусвідомлювана). Діагностичним методичним комплексом охоплено діагностичні методи, об'єднані у два діагностичні блоки, кожен з яких зосереджено на діагностиці певного плану усвідомлення Я-концепції. Акцентовано увагу на авторській розробці - першому діагностичному блоці, який орієнтовано на визначення стану сформованості зовнішнього стану активної Я-концепції дитини та містить методику дослідження стану сформованості активної Я-концепції у слабозорих дошкільників. Розглянуто методики другого діагностичного блоку, спрямованого на дослідження зовнішнього плану пасивної Я-концепції.

Запропоновано методику, визначення сформованості активної Я-концепції, яка буде корисною для практичних психологів і дефектологів, що працюють із слабозорими дошкільниками. Зміст методики має 31 запитання, з яких одне - загальне, а всі інші - конкретні й утворюють три блоки: описовий, емоційно-оцінний і поведінковий. Детально описано хід експерименту, на підставі якого охарактеризовано рівень сформованості активної Я-концепції дитини. Наведено приклад анкети, де на кожне запитання подано характеристики відповідей, які свідчать про певний рівень виконання завдання й оцінено їх відповідним балом.

Визначено основні завдання викладача в управлінні самостійної роботи студентів (СРС). Запропоновано ефективні прийоми активізації СРС. Окреслено особливості технології «портфоліо», за допомогою якої можна запланувати та оцінити розвиток своїх здібностей самостійно. Конкретизовано сутнісні характеристики цього феномена. Констатовано, що результативність СРС залежить від розуміння студентами своєї Я-концепції, формування системи саморегуляції, контролю викладача за СРС. Узагальнено результати дослідження, проведеного на базі Національного технічного університету «ХПІ», метою якого було визначення ролі та значення СРС в процесі саморозвитку особистості студента під час навчання у ВНЗ та рівень підготовки студентів до неї.

Определены основные задачи преподавателя в управлении самостоятельной работой студентов (СРС). Предложены эффективные приемы активизации СРС. Определены особенности технологии «портфолио», с помощью которой можно запланировать и оценить развитие своих способностей самостоятельно. Конкретизированы сущностные характеристики этого феномена. Констатировано, что результативность СРС зависит от понимания студентами своей Я-концепции, формирования системы саморегуляции, контроля преподавателя за СРС. Обобщены результаты исследования, проведенного на базе Национального технического университета «ХПИ», целью которого было определение роли и значения СРС в процессе саморазвития личности студента во время обучения в ВУЗ и уровень подготовки студентов к ней.

The role and the relevance of the self-reliant work in the self-development process of a student during his study at the high school are identified in the article. Authors propose effective techniques for its activization. Main goals of a teacher in the management process of student’s self-reliant work in the personal self-development and determination of the student’s preparation level for it.

Проаналізовано підходи різних авторів до трактування понять "Я-концепція", "самість", "самосвідомість". Виділено два підходи щодо визначення характеру співвідношення понять "Я-концепція" та "самосвідомість": зведення самосвідомості до системи уявлень людини про саму себе чи вживання цих понять як синонімів; погляд на Я-концепцію як на результат, підсумковий продукт процесів самосвідомості. На думку автора, концептом розмежування "Я-концепції" та "самосвідомість" є двовимірність Я: Я-усвідомлююче і Я-як об'єкт. Зроблено висновок щодо доцільності виокремлення трьох аспектів дослідження "Я-концепції": процесуального (вивчення психічних процесів, механізмів та закономірностей формування уявлень суб'єкта про себе), структурно-функціонального (дослідження Я-концепції як цілісної системи, структурна організація якої визначає її системні функції), змістово-результативного (встановлення результату відображення в самосвідомості уявлень суб'єкта про себе).

Проанализированы подходы разных авторов к трактовке понятий "Я-концепция", "самость", "самосознание". Выделены два подхода к определению характера соотношения понятий "Я-концепция" и "самосознание": встроенность самосознания в систему представлений человека о самом себе или употребление этих понятий как синонимов; взгляд на Я-концепцию как на результат, итоговый продукт процессов самосознания. По мнению автора, альфой и омегой разграничения "Я-концепция" и "самосознание" является двухмерность Я: Я-осознаваемого и Я-объектного. Сделан вывод о целесообразности выделения трех аспектов исследования "Я-концепции": процессуального (изучение психических процессов, механизмов и закономерностей формирования представлений субъекта о себе), структурно-функционального (исследование Я-концепции как целостной системы, структурная организация которой определяет ее системные функции), содержательно-результативного (установление результата отражения в самосознании представлений субъекта о себе).

The approaches of different author to the interpretation of the definitions "I-Concept", "Self", and "Self-Awareness" have been analyzed in the article. There has been drawn a conclusion about expediency of separating the three aspects of the "I-concept" research - procedural (studying mental processes, mechanisms and patterns of formation the subject's apprehension of themselves), structural and functional (researching the "I-Concept" as an integral system, the structural organization of which determines its systematic functions), and notional and consequential (determining the results of reflection of the subject's apprehension of themselves in their consciousness).

Теоретично обгрунтовано ефективність соціально-психологічного тренінгу як методу розвитку Я-концепції майбутніх учителів. Розглянуто поняття "тренінг", "соціально-психологічний тренінг", "Я – концепція майбутнього вчителя". Розглянуто компоненти Я-концепції: когнітивний, емоційний та поведінковий. Підкреслено, критеріями ефективності Я-концепцію майбутнього вчителя є чітке й адекватне уявлення про себе, відчуття цінності свого "Я", наявність умінь саморегуляції та прагнення до саморозвитку.

Теоретически обоснована эффективность социально-психологического тренинга как метода развития Я-концепции будущих учителей. Рассмотрены понятия "тренинг", "социально-психологический тренинг", "Я - концепция будущего учителя", а также компоненты Я-концепции: когнитивный, эмоциональный и поведенческий. Подчеркнуто, что эффективностью Я-концепции будущего учителя является четкое и адекватное представление о себе, ощущение ценности своего "Я", наличие умений саморегуляции и стремление к саморазвитию.

Theoretically proved that a socially-psychological training as a method of self-concept for future teachers. The concept of "training", "socio-psychological training", "I - the concept of the future teacher" and the self-concept components: cognitive,emotional and behavioral. Emphasize that effective self-concept of the future teacher is clear and adequate representation of themselves, a sense of the value of his "I", the presence of self-regulation skills and the desire for self-development.

Актуалізовано проблему вивчення образу "Я" в руслі адаптивних процесів. Відзначено тенденцію переважання в сучасній психологічній науці практичних досліджень над теоретичними, що накладає свій відбиток на характері досліджень образу "Я" неповнолітніх. Виділено тенденцію, що пов’язана із сучасним експериментальним етапом розвитку психології, зокрема бурхливим розвитком практичної психології та її затребуваністю у різних сферах суспільного життя. Виявлено суперечності у поглядах на генезу та функціонування структурних компонентів образу "Я" у різних наукових підходах: суперечності про локалізацію образу тіла, схеми тіла, або фізичного "Я". Обгрунтовано необхідність розуміння та урахування того, що будь-які адаптивні стратегії, які визначають зміст і структуру образу "Я" можуть призвести до тимчасового «стійкого стану», тобто адаптованого, або ж навпаки дезадаптованого. Яскравий приклад про низькорослість, або ж фізичний недолік, який може по-різному інтерпретуватися неповнолітнім в залежності від багатьох об’єктивних та суб’єктивних чинників. Висунуто ідею про те, що слід враховувати усе розмаїття варіантів розвитку образу "Я" неповнолітніх в залежності від провідної системи інтерпретації нового досвіду та типових адаптивних стратегій, що сформувалися на попередніх етапах онтогенезу. Адаптивні функції образу "Я" неповнолітніх як у теорії, так і в практиці потребують нових методологічних принципів, підходів та орієнтирів. Зокрема таких, що узгоджувалися б із сучасними теоріями адаптації та психологічними закономірностями становлення образу "Я" неповнолітніх.

Обгрунтовано актуальність дослідження особливостей розвитку Я-концепції майбутніх учителів початкових класів на різних етапах професійної підготовки. Визначено сутність понять "Я-концепція" та "самозвіт" та розглянуто їх відмінності. Проведено психодіагностичне обстеження з використанням тесту Куна "Хто Я?" студентів I та V курсів Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, які навчаються на відділенні підготовки вчителів початкових класів (75 осіб). Одержані результати відображено на діаграмах: 1 – оцінювання студентами своїх характеристик, 2 – порівняння типів особистості, 3 – порівняння диференціації сфер ідентичності студентами першого та п'ятого курсів. Компаративний аналіз одержаних результатів дозволив виявити основні тенденції розвитку складових Я-концепції майбутніх учителів початкової школи. Підсумовано, що до завершення навчання посилюється прояв властивостей, що є підґрунтям для формування позитивної Я-концепції. Окреслено шляхи оптимізації навчально-виховного процесу в педагогічному ВНЗ. Подальші наукові пошуки автор вбачає у створенні новітньої освітньої концепції, яка б ефективно впливала на внутрішню організацію суб'єктів навчального процесу.

Обоснована актуальность исследования особенностей развития Я-концепции будущих учителей начальных классов на разных этапах профессиональной подготовки. Определена сущность понятий "Я-концепция" и "самоотчет" и рассмотрены их отличия. Проведено психодиагностическое обследование с использованием теста Куна "Кто Я?" студентов I и V курсов Тернопольского национального педагогического университета им. В. Гнатюка, обучающихся на отделении подготовки учителей начальных классов (75 человек). Полученные результаты отражены на диаграммах: 1 - оценка студентами своих характеристик, 2 - сравнение типов личности, 3 - сравнение дифференциации сфер идентичности студентами первого и пятого курсов. Компаративный анализ полученных результатов позволил выявить основные тенденции развития составляющих Я-концепции будущих учителей начальной школы. Подытожено, что до завершения обучения усиливается проявление свойств, которые являются основой для формирования положительной Я-концепции. Очерчены пути оптимизации учебно-воспитательного процесса в педагогическом ВУЗ. Дальнейшие научные поиски автор видит в создании новейшей образовательной концепции, которая бы эффективно влияла на внутреннюю организацию субъектов учебного процесса.

The article analyzes peculiarities of developing I-concept of future primary school teachers. It discloses the concepts "I-concept" and the difference between I-concept and self-report. The author presents comparative analysis of peculiarities of development of I-concept of future primary school teachers at various stages of training.

Розглянуто дослідження зарубіжних та вітчизняних психологів з проблеми розвитку особистості та становлення соціальної поведінки дітей дошкільного віку. Розкрито сутність та структуру соціальної поведінки. Досліджено чинники, які впливають на поведінку дитини. Встановлено, що головною умовою адекватної поведінки дітей дошкільного віку є взаємини з батьками, які ґрунтуються на взаємоповазі та любові.

Рассмотрены исследования зарубежных и отечественных психологов по проблеме развития личности и становления социального поведения детей дошкольного возраста. Раскрыты сущность и структура социального поведения. Исследованы факторы, влияющие на поведение ребенка. Установлено, что главным условием адекватного поведения детей дошкольного возраста являются взаимоотношения с родителями, которые основываются на взаимоуважении и любви.

In the article research of foreign and ldomestic psychologists on issue of development and becoming of social conduct of children of preschool age.

Визначено особливості впливу інформатичної підготовки майбутніх юристів у ВНЗ на становлення та розвиток професійної Я-концепції.

Определены особенности влияния информатической подготовки будущих юристов в ВУЗ на становление и развитие професиональной Я-концепции.

The peculiarities of influence of informational preparation of the future lawyers in higher educational establishment for the establishment and development professional self-concept are determined in the article.

Викладено результати дослідження динаміки змін змісту Я-концепції майбутніх психологів. Виявлено тенденції до зростання реальної оцінки, особистісної самооцінки, аутосимпатії та навчально-пізнавальних мотивів у процесі професійної підготовки. Встановлено, що відсутність відчутної динаміки змін змісту Я-концепції студентів-психологів зумовлена її конфліктністю й однобічністю, що виявляється у дисбалансі між особистісними та професійними характеристиками їх Я-концепції.

Изложены результаты исследования динамики изменений содержания Я-концепции будущих психологов. Выявлены тенденции к росту реальной оценки, личностной самооценки, аутосимпатии и учебно-познавательных мотивов в процессе профессиональной подготовки. Установлено, что отсутствие ощутимой динамики изменений содержания Я-концепции студентов-психологов обусловлено ее конфликтностью и односторонностью, что проявляется в дисбалансе между личностными и профессиональными характеристиками их Я-концепции.

The results of the study of dynamics of changes in the content self-concept of future psychologists. The tendency to increase in real assessments, personal self-esteem, and educational autosimpatii cognitive motives in training. Found that the lack ofpalpable changes in the content of the dynamics self-concept psychology students due to its conflict and one-sided, which is manifested in the imbalance between the personal and professional characteristics of their self-concept.